Ухвала

від 08.04.2019 по справі 750/11845/16-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/11845/16-ц

Провадження № 6/750/58/19

У Х В А Л А

08 квітня 2019 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Пишенко М.М.,

за участю: заявника та його представника ОСОБА_1, представника заінтересованої особи Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль - адвоката Міхай-Седової Ю.С., представника заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт - адвоката Філатової Н.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_5 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у справі за поданням старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Шкурко Оксани Олегівни про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України,

заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт ,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 грудня 2016 року подання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Шкурко Оксани Олегівни про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України - задоволено. Тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_5, уродженця смт. Березна, Менського району, Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань, які входять до складу зведеного виконавчого провадження з виконання виконавчих листів: № 2-21 від 27.10.2006 року, виданого Чернігівським районним судом; № 2-27 від 20.10.2006 року, виданим Чернігівським районним судом; № 2/2506/918/11 від 18.05.2011 року, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова; № 2-417/10 від 01.11.2010 року, виданим Чернігівським районним судом про стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль боргу на загальну суму 4265005,72 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 20 січня 2017 року ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 грудня 2016 року - залишено без змін.

27.02.2019 ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження, у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, яке було застосовано на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 грудня 2016 року. Заявник заяву мотивує тим, що потребує лікуванню за кордоном.

ОСОБА_5 та його представник в судовому засіданні заяву підтримали, просили скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, яке було застосовано на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 грудня 2016 року з необхідністю лікування за кордоном.

Старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в судове засідання не з явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Представники заінтересованих осіб Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт просили відмовити в задоволенні заяви, оскільки заява боржника не вмотивована, не підтверджується належними та допустимими доказами, а саме необхідністю лікування за кордоном.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області знаходиться зведене виконавче провадження виконавчого провадження з виконання виконавчих листів: № 2-21 від 27.10.2006 року, виданого Чернігівським районним судом; № 2-27 від 20.10.2006 року, виданим Чернігівським районним судом; № 2/2506/918/11 від 18.05.2011 року, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова; № 2-417/10 від 01.11.2010 року, виданим Чернігівським районним судом про стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль боргу на загальну суму 4 265 005,72 грн. 17.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно п.5 ч.1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ч.5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Дана норма процесуального закону надає можливість суду скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у разі зі зверненням боржника з вмотивованою заявою.

Тобто, заява боржника повинна бути вмотивованою та підтверджуватися належними, допустимими доказами, які можуть послугувати підставою для скасування заходів щодо обмеження у виїзді.

Заявник посилається на необхідність у лікуванні за кордоном, оскільки надати медичну допомогу в Україні яка необхідна йому для збереження життя не є можливим.

На підтвердження даних обставин з боку заявника не надано жодного доказу, а копія довідки №1340 від 04.12.2018 р., в якій зазначений діагноз та рекомендація консультації у клініці гематології за межами країни, взагалі не підтверджує жодних доводів зазначених в заяві, а тільки свідчить про необхідність надання рекомендації у проходженні консультації у клініці гематології за межами країни. Вказана довідка видана для пред'явлення по місцю вимоги, а тому також не вказує її подання до суду.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Разом з цим, в наданій довідці взагалі не зазначено жодного слова, що ОСОБА_7 потребує саме лікування, тим більше за межами України, а рекомендована консультація не може взагалі свідчити про неможливість отримання такої консультації в Україні.

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява боржника не є вмотивованою, та такою, що може послугувати підставою для скасування обмеження щодо виїзду за межі України на підставі довідки №1340 від 04.12.2018 року наданою ОСОБА_5

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Закон України Про порядок виїзду з України громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження , зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру неподання виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно не з'являтися на вимогу виконавця; не надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Тобто, ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

В заяві про скасування обмежень боржника, останній посилається, що встановлене обмеження виїзду за межі України не призведе до погашення розміру заборгованості, так як у останнього відсутнє будь-яке майно та кошти в розмірі необхідному для погашення заборгованості.

Разом з тим, ОСОБА_5 є директором та засновником (кінцевим власником) у наступних підприємствах: ПРИВАТНЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ІНТРАНСАВТОСТРОЙ код ЄДРПОУ 24839115, статутний фонд 2 500 000,00 грн., ОСОБА_5 є засновником та кінцевим власником; TOB ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ ІНТРАНСАГРО, код ЄДРПОУ 33684523, ОСОБА_5 - керівник та засновник; TOB НІД ЧЕРНІГІВ +, код ЄДРПОУ 41106079, ОСОБА_5 - керівник; TOB ІНТРАНСЛОГІСТИК, код ЄДРПОУ 40813533, ОСОБА_5 - керівник.

У пункті 9 ч. З ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З врахуванням вищевказаного, відсутності вмотивованих доводів та доказів, які можуть послугувати підставою для скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 260, 441 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у справі за поданням старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Шкурко Оксани Олегівни про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В. Карапута