Рішення

від 04.04.2019 по справі 507/192/19

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/192/19

Провадження № 2/507/204/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2019 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Вужиловського О.В.

за участю секретаря судового засідання Вододюка В.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Пілюка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Науково-Виробниче Підприємство Агро-Ритм про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки та правовстановлюючі документи на них, стягнення матеріальних збитків, відшкодування моральної шкоди, стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Наково-Виробниче Підприємство Агро-Ритм про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки та правовстановлюючі документи на них, стягнення матеріальних збитків, відшкодування моральної шкоди, стягнення судових витрат. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що він є власником двох земельних ділянок на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області. В 2014 та 2015 роках, в зв`язку з тим, що він проживає на значній відстані від місця розташування земельних ділянок і неможливості їх самостійного обробітку, він вирішив передати їх в оренду відповідачу. Представник відповідача надав йому для підписання договору, які він підписав. Згідно вказаних договорів орендна плата складала 20000 грн. та 25000 грн. на рік. Копії договорів йому не передали, а документи на земельні ділянки залигились у відповідача, який до цього часу не повернув їх йому. Він написав розписки про отримання вказаних сум. В наступні роки йому орендну плату не виплачували, він звернувся до відповідача і дізнався, що відповідач вважає, що сплатив орендну плату в зазначених сумах за 49 років оренди. При укладанні вказаних договорів ніяких умов договорів він з відповідачем не обговорював. А саме строк оренди та розмір орендної плати. Відповідач запропонував йому 20000 грн. та 25000 грн. орендної плати і він погодився, вважаючи, що вказана орендна плата щорічна. Крім того, після його звернення до відповідача. Останній надав йому неповний текст договору, а лише першу та останню сторінку і він не міг вивчити договір. Отримавши копію договору та порахувавши оренду плату відповідно до роз`яснень відповідача, він встановив, що розмір орендної плати складає близько 408 грн. та 510 грн. відповідно, що суперечить законодавству. Укладаючи договір оренди на 49 років він допустив помилку, так як йому на даний час 56 років і до закінчення дії договору він не доживе. Вказані договори оренди земельних ділянок є кабальними, такими, що суперечать законодавству, відповідач фактично намагався придбати вказані земельні ділянки, змусивши скласти заповіт на його ім`я, хоча існує мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Тому, просив визнати договори оренди земельних ділянок, укладених між та відповідачем недійсними, зобов`язати відповідача повернути належні йому земельні ділянки, стягнути на його користь матеріальні збитки в сумі 26404 грн. 44 коп., яка полягає в неотриманих доходах від оренди земельної ділянки, стягнути з відповідача на його користь 50000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, яка виразилась у моральних переживаннях, погіршенню стану здоров`я через неправомірні дії відповідача щодо його земельних ділянок, а також стягнути на його користь з відповідача судові витрати в сумі 19757 грн. 80 коп. (сплата судового збору та витрат на правову допомогу).

В судовому засіданні позивач та його представник надали аналогічні пояснення, просили задовольнити їх позов в повному обсязі.

Представник відповідача Приватного підприємства Науково-Виробниче Підприємство Агро-Ритм в судовому засіданні позов не визнав повністю, надав відзив на позов та пояснив, що дійсно між відповідачем та позивачем були укладені договори оренди земельних ділянок, належних позивачу. При укладенні договорів оренди земельних ділянок сторони обговорили строк договорів та розмір орендної плати. Позивач погодився на запропоновані умови, підписав договори оренди своєю рукою добровільно після ознайомлення з ними, а також надав відповідні документи. Сторонами було погоджено термін дії договорів - 49 років, а також визначено, що орендна плата сплачується одноразово за весь термін оренди, що не забороняється законодавством. Позивач погодився на вказані умови, отримав грошові кошти в сумі 20000 грн. та 25000 грн. в якості орендної плати, власноручно написав розписки про отримання грошей. Після цього, право оренди земельних ділянок позивача було зареєстровано у відповідності з діючим законодавством державним реєстратором згідно укладених договорів оренди земельних ділянок. Законом України Про оренду землі встановлено, що розмір орендної плати встановлюється за домовленістю між сторонами. Сторони при укладенні договорів оренди земельних ділянок дійшли згоди щодо всіх істотних умов, підписали вказані договори, виконали їх умови, а тому підстав для визнання договорів недійсними не має, в зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні вказаного позову в повному обсязі.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З витягів з Державного земельного кадастру від 19.08.2016 року видно, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 3,51 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 3,562 га, кадастровий номер НОМЕР_2 на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області (а.с. 22-27).

З копії реєстраційної справи, яка долучена до матеріалів справи, а саме з договору оренди землі № 16 від 01 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП НВП Агро-Ритм видно, що ОСОБА_1 передав в оренду належну йому земельну ділянку площею 3,51 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області ПП НВП Агро-Ритм строком на 49 років. Земельна ділянка була передана ПП НВП Агро-Ритм згідно акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 01.09.2014 року. З вказаного договору видно, що сторони погодила виплату орендної плати одноразово, 25000грн. , зазначивши нормативно грошову оцінку земельної ділянки 67426 грн. (а.с. 69-72).

Право оренди ПП НВП Агро-Ритм згідно зазначеного договору було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 22525762 від 02.07.2015 року, про що свідчить інформаційна довідка з вказаного реєстру за № 162183882 від 04.04.2019 року (а.с. 74).

З розписки, написаної власноручно ОСОБА_1 від 05 вересня 2014 року видно, що він отримав від відповідача 25000 грн. в якості орендної плати за оренду земельної ділянки згідно договору № 16 від 01 вересня 2014 року (а.с. 30)

З копії реєстраційної справи, яка долучена до матеріалів справи, а саме з договору оренди землі від 16 липня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП НВП Агро-Ритм видно, що ОСОБА_1 передав в оренду належну йому земельну ділянку площею 3,562 га, кадастровий номер НОМЕР_2 на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області ПП НВП Агро-Ритм строком на 49 років. Земельна ділянка була передана ПП НВП Агро-Ритм згідно акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 11.10.2015 року. З вказаного договору видно, що сторони погодила виплату орендної плати одноразово, 20000грн. вісімдесят тисяч гривень, не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки , зазначивши нормативно грошову оцінку земельної ділянки 81012.03 грн. (а.с. 64-66).

Право оренди ПП НВП Агро-Ритм згідно зазначеного договору було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 25496694 від 22.10.2015 року, про що свідчить інформаційна довідка з вказаного реєстру за № 162183032 від 04.04.2019 року (а.с. 74).

З розписки, підписаної власноручно ОСОБА_1 від серпня 2013 року видно, що він отримав від відповідача 20000 грн. в якості орендної плати за оренду земельної ділянки згідно договору № 3 від 01 серпня 2013 року (а.с. 30)

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статті 15 та 16 ЦК України передбачають право на захист цивільних прав та інтересів та захист цивільних прав та інтересів судом.

За змістом частини першої статті 203 ЦК України, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу , і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України , іншим актам цивільного законодавства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленністю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність в договорі оренди землі однієї з істотних умов є підставою для визнання договору недійсним відповідно до Закону.

У спорі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності в ньому істотної умови - вартості орендної плати, строків та умов її сплати суд повинен установити, чи дійсно порушуються права орендодавця у зв`язку з відсутністю в договорі таких умов, визначити істотність таких умов, а також з`ясувати, у чому саме полягає порушення законних прав позивача.

Вищезазначене узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у Постановах ВСУ від 25.12.2013 р. по справі № 6-78цс13, від 21.01.2015 р. по справі № 6-215цс14, від 04.02.2015 р. по справі № 6-233цс14, від 21.09.2016 р. по справі № 6-1512цс16 згідно яких встановлено, шо виходячи з того, що відповідно до статті З ЦПК України та статті 15 ЦК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити, чи дійсно порушує право орендодавця відсутність у договорі оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України "Про оренду землі" , визначити істотність цих умов, а також з`ясувати, у чому саме полягає порушення законних прав орендодавця.

Питання оренди землі, форм та розмірів оплати за оренду, її встановлення та зміни, порядку укладення, зміни та припинення договорів оренди тощо регулюють Земельний кодекс України, Закон України Про оренду землі , Указ Президента Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)" та Постанова Кабміну "Про затвердження Типового договору оренди землі"

Згідно ст. 1 Указу Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)" від 02 лютого 2002 року № 92/2002 визначено, що плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі встановлюється не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Укладені між сторонами договори оренди земельних ділянок, що належать позивачу, повністю суперечать вимогам чинного законодавства в частині розміру орендної плати, а саме вказаного Указу. Так, відповідно до договору оренди землі від 01.09.2014 року видно, що сторони погодила виплату орендної плати одноразово, 25000грн. , зазначивши нормативно грошову оцінку земельної ділянки 67426 грн. термін дії договору становить 49 років. Таким чином, згідно вказаного договору орендна плата становить 25000 грн. х 49 років = 510 грн. 20 коп., хоча 3% від нормативної грошової оцінки зазначеної в договорі становить 2022 грн. 78 коп., що на 1512 грн. 58 коп. більше від визначеної в договорі, що є істотною умовою для позивача.

Відповідно до договору оренди землі від 11.10.2015 року видно, що сторони погодила виплату орендної плати одноразово, 20000грн. , зазначивши нормативно грошову оцінку земельної ділянки 81012 грн. 03 коп. термін дії договору становить 49 років. Таким чином, згідно вказаного договору орендна плата становить 20000 грн. х 49 років = 408 грн. 16 коп., хоча 3% від нормативної грошової оцінки зазначеної в договорі становить 2430 грн. 39 коп., що на 2022 грн. 20 коп. в рік більше від визначеної в договорі, що є істотною умовою для позивача.

У вказаних договорах оренди земельних ділянок, укладених сторонами, зазначено, що строк оренди земельних ділянок становить 49 років, а орендна плата сплачується одноразово в розмірі 20000 грн. та 25000 грн. Однак, не зазначено, що вказана плата є за 49 років чи сплачується щороку. В договорі від 01.09.2014 року зазначено, що орендна плата сплачується з врахуванням індексації. В договорі оренди землі від 11.10.2015 року орендна плата вказана одноразово, 20000грн. вісімдесят тисяч гривень, не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки .

Даними умовами договору, орендодавець завідомо введений в оману (щодо розміру орендної плати, строків та періодичності її сплаи), та позбавлений права отримувати орендну плату, яка відповідає діючому законодавству України, що вказує на відсутність погодження такої істотної умови як орендна плата..

Суд вважає, що вказана форма розрахунку та розмір орендної плати у даному договорі є такою, що істотно порушує права орендодавця. За даних умов договорів, заздалегідь передбачено, що орендна плата є значно нижче орендної плати встановленої законодавством - 3% від нормативної вартості землі, тобто розмір орендної плати у даному договорі, фактично не визначено, що є суттєвим порушенням істотних умов ст.15 Закону України Про оренду землі .

Вказані обставини свідчать про відсутність у договорах істотної умови щодо орендної плати, яка суттєво порушує права позивача, як власника земельних ділянок, на отримання належної плати за користування його майном.

Оскільки при укладенні оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок було допущено істотні порушення, встановлені на підставі досліджених доказів у судовому засіданні щодо визначення та виплати орендної плати, то на думку суду вимоги позивача про те, що дані договори необхідно визнати недійсними та зобов`язати відповідача повернути земельні ділянки належить задовольнити.

Суд не може прийняти доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення позову, так як орендна плата була погоджена сторонами і позивач отримав грошові кошти за весь час дії договору, що підтверджується розписками, виходячи з наступного. Дійсно, наявні розписки підтверджують факт отримання позивачем грошових коштів в сумі 20000 грн. та 25000 грн. Однак, вказані розписки не можуть свідчити про досягнення сторонами всіх істотних умов договору та відповідності договору діючому законодавству. В оспорюваних договорах оренди земельних ділянок чітко не визначено розмір орендної плати, порядок та строки її сплати, про що зазначалось вище. Крім того, визначений розмір орендної плати є значно нижчим від встановленого законодавством, тобто оспорювані договори оренди землі суперечать законодавству, а саме Указу Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)" від 02 лютого 2002 року № 92/2002, що відповідно до ст. 203 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним.

У задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача причиненої йому шкоди в розмірі 26404 грн. 44 коп. належить відмовити, виходячи зі слідуючого.

Як видно з розрахунку причиненої шкоди, наданої представником позивача, остання розрахована як орендна плата. Між тим, відповідно до ч. 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Крім того, необхідно відмовити у вимогах позивача про стягнення з відповідача в рахунок моральної шкоди 50000 грн. та зобов`язання відповідача повернути йому Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 та свідоцтво про право на спадщину від 30 травня 2013 року, так як відповідачем не надано жодного доказу щодо спричинення йому моральної шкоди та утримання відповідачем документів, що є обов`язком позивача відповідно до ст. 12 ЦПК України щодо обгрунтування та доведення своїх вимог належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2457 гривень 80 коп., що підтверджено документально (а.с. 1). Позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1отже підлягає стягненню на її користь з фермерського господарства Гіперіон та Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області по 1536 грн. 80 коп. За отримання професійної правничої допомоги позивачем сплачено 7300 грн. згідно квитанції про оплату (а.с. 2). Відповідно до наданого розрахунку суд вважає, що доведеними та обгрутованими є витрати позивача на професійну правничу допомогу пов`язану з розглядом даної справи в сумі 5900 грн., згідно наданого розрахунку (а.с. 38). Витрати в сумі 1400 грн. не пов`язані з розглядом даної справи. Відповідно до ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Від відповідача не надходило клопотань про зменшення стягнення витрат на оплату правничої допомоги, тому суд вважає можоивим стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок оплати витрат за отримання правничої допомоги - 5900 грн., які обгрунтовані та документально підтверджені.

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про оренду землі , ст.ст. 202-216 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Науково-Виробниче Підприємство Агро-Ритм про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки та правовстановлюючі документи на них, стягнення матеріальних збитків, відшкодування моральної шкоди, стягнення судових витрат задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки № 16 від 01 вересня 2014 року, що розташована на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області площею 3,51 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений 01.09.2014 року між Приватним підприємством Науково-Виробниче Підприємство Агро-Ритм та ОСОБА_1 , і/н НОМЕР_4 .

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2015 року, що розташована на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області площею 3,562 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , укладений 11.10.2015 року між Приватним підприємством Науково-Виробниче Підприємство Агро-Ритм та ОСОБА_1 , і/н НОМЕР_4 .

Зобов`язати Приватне підприємство Науково-Виробниче Підприємство Агро-Ритм повернути ОСОБА_1 належні йому земельні ділянки площею 3.51 га кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 3,562 га кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташовані на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання повернути йому правовстановлюючі документи, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства Науково-Виробниче Підприємство Агро-Ритм на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7436 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 08 квітня 2019 року о 16 годині.

Суддя Любашівського

районного суду

Одеської області: Вужиловський О.В.