Постанова

від 27.02.2019 по справі 810/5172/15

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 810/ 5172/15

Провадження в„– 11 -1411апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалагротрейд (далі - ТОВ Універсалагротрейд , ТОВ відповідно) на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року (суддя Панова Г. В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року (судді Грибан І. О., Беспалов О. О., Парінов А. Б.) у справі № 810/5172/15 за позовом ТОВ Універсалагротрейд до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Криворучко Оксани Вікторівни (далі - нотаріус), Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області (далі - Управління Держгеокадастру), державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру ГеращенкаВолодимира Васильовича (далі - реєстратор), треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання протиправними дій, скасування записів і рішень та

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року ТОВ Універсалагротрейд звернулося до суду з позовом до нотаріуса, Управління Держгеокадастру та реєстратора, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило:

1) скасувати записи в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 20 вересня 2007 року:

- № 010732300253 про реєстрацію права власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 1,0722 га з кадастровим номером НОМЕР_30 (далі - спірна земельна ділянка НОМЕР_16) з відміткою від 13 липня 2010 року в Поземельній книзі про перехід права власності до ОСОБА_9 за реєстровим № 938060010200001;

- № 010732300252 про реєстрацію права власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,8778 га з кадастровим номером НОМЕР_29 (далі - спірна земельна ділянка НОМЕР_17) з відміткою від 25 квітня 2012 року в Поземельній книзі про перехід права власності до ОСОБА_9 за реєстровим № 3220886200060010201:3:2;

- № 010732300254 про реєстрацію права власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером НОМЕР_28 (далі - спірна земельна ділянка НОМЕР_18) з відміткою від 25 квітня 2012 року в Поземельній книзі про перехід права власності до ОСОБА_9 за реєстровим № 3220886200060010202:3:2;

2) скасувати рішення нотаріуса з такими індексними номерами:

- 28506714 від 29 лютого 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку НОМЕР_16;

- 28506566 від 29 лютого 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку НОМЕР_17;

- 28506402 від 29 лютого 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку НОМЕР_18;

- 29401621 від 25 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 (далі - спірна земельна ділянка НОМЕР_15);

- 29290787 від 18 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 (далі - спірна земельна ділянка НОМЕР_21);

- 29264519 від 15 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_11 (далі - спірна земельна ділянка НОМЕР_22);

- 29405380 від 25 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_10 (далі - спірна земельна ділянка НОМЕР_23);

- 29291697 від 18 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_9 (далі - спірна земельна ділянка НОМЕР_24);

- 29292600 від 18 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_8 (далі - спірна земельна ділянка НОМЕР_25);

- 29405989 від 25 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_7 (далі - спірна земельна ділянка НОМЕР_26);

- 29295286 від 18 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_6 (далі - спірна земельна ділянка НОМЕР_27);

3) визнати протиправними дії реєстратора щодо відкриття поземельних книг на спірні земельні ділянки НОМЕР_20 та їх державної реєстрації;

4) визнати протиправними дії реєстратора щодо державної реєстрації утворених унаслідок поділу спірних земельних ділянок НОМЕР_19 та відкриття поземельних книг.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 08 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник ТОВ Універсалагротрейд у касаційній скарзі зазначив, що підставами позову є рішення судів, якими визнано недійсними державні акти на спірні земельні ділянки, що зумовлює недійсність укладення будь-яких наступних правочинів щодо розпорядження цими земельними ділянками. Зважаючи на підстави позову, ТОВ Універсалагротрейд не вбачає наявності в цій справі спору про право цивільне, оскільки не вважає себе власником спірних земельних ділянок і не має права на їх витребування, а тому справа, на думку позивача, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій, а справу повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 18 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження в цій справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року вказану касаційну скаргу було передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30 листопада 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв'язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 грудня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України з огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні.

Відповідачі та треті особи відзивів (заперечень) на касаційну скаргу не надіслали.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

З матеріалів справи вбачається , що протягом 2005-2006 років ТОВ Універсалагротрейд за договорами купівлі-продажу придбало у всіх членів Колективного сільськогосподарського підприємства пайовиків Ревне (далі - КСПП Ревне ) їх майнові паї.

09 червня 2006 року ТОВ Універсалагротрейд видано свідоцтво про право власності на 100 % майнових паїв КСПП Ревне .

17 січня 2008 року на підставі акта передачі нерухомого майна у володіння ТОВ Універсалагротрейд був переданий цілісний майновий комплекс, розташований у АДРЕСА_1.

На підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2007 року у справі в„– 2 -1436/07 ОСОБА_10 набув у власність земельну ділянку господарського двору площею 4,95 га на території с. Ревне.

У подальшому ОСОБА_10 здійснив чотири правочини з відчуження вказаної земельної ділянки, а саме: уклав 14 червня 2007 року з ОСОБА_11 три договори купівлі-продажу земельних ділянок площею 0,8778, 1,0722 та 2,0000 га і 22 червня 2007 року уклав з ТОВ Екоінтерком договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,0000 га.

Апеляційний суд Київської області 23 квітня 2009 року скасував рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2007 року у справі в„– 2 -1436/07, справу направив на новий розгляд.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2011 року позов ОСОБА_10 залишено без розгляду.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2012 року у справі в„– 2 /1005/4/2012, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Київської області від 16 березня та 07 червня 2012 року та ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 серпня 2012 року, 13 червня 2016 року, визнано недійсними: державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_12, виданий 01 червня 2007 року на ім'я ОСОБА_10 щодо земельної ділянки площею 4,95 га з цільовим призначенням - для розташування і обслуговування нерухомості, з кадастровим номером НОМЕР_14, що розташовується в межах Ревненської сільської ради; три договори купівлі продажу від 14 червня 2007 року, укладені між ОСОБА_10 та ОСОБА_11; державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_2, видані 20 вересня 2007 року на ім'я ОСОБА_11; договір купівлі продажу від 22 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_10 і ТОВ Екоінтерком ; державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_13, виданий 20 вересня 2007 року.

Державні акти, які були визнані судом недійсними, у 2015 році були поновлені в національній кадастровій системі як дійсні, що підтверджується поземельними книгами, відкритими на вказані земельні ділянки у вересні - грудні 2015 року.

29 лютого 2016 року нотаріус прийняв рішення: індексний номер 28506714 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку НОМЕР_16; індексний номер 28506566 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку НОМЕР_17; індексний номер 28506402 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку НОМЕР_18.

У подальшому на підставі заяви про поділ від 06 квітня 2016 року № 1133 спірна земельна ділянка НОМЕР_16 була поділена нотаріусом на три земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_11 (спірні земельні ділянки НОМЕР_15-6).

На підставі заяви про поділ від 06 квітня 2016 року № 214 нотаріусом Криворучко О. В. спірна земельна ділянка НОМЕР_18 була поділена на п'ять земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_10, НОМЕР_9, НОМЕР_8, НОМЕР_7, НОМЕР_6 (спірні земельні ділянки НОМЕР_31).

Нотаріус прийняв рішення за індексними номерами: 29401621 від 25 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_7 на спірну земельну ділянку НОМЕР_15; 29290787 від 18 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку НОМЕР_21; 29264519 від 15 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку НОМЕР_22; 29405380 від 25 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_8 на спірну земельну ділянку НОМЕР_23; 29291697 від 18 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку НОМЕР_24; 29292600 від 18 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку НОМЕР_25; 29405989 від 25 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_8 на спірну земельну ділянку НОМЕР_26;29295286 від 18 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку НОМЕР_27.

Не погодившись із діями та рішеннями відповідачів, ТОВ Універсалагротрейд звернулось до суду із цим позовом.

Закриваючи провадження в адміністративній справі, Київський окружний адміністративний суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався тим, що встановлені під час розгляду цієї справи обставини в їх сукупності та взаємозв'язку свідчать про те, що між позивачем та третіми особами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишається невирішеним спір про право цивільне. Оскільки суд не встановив публічно-правового характеру цього спору, адже спірні правовідносини стосуються права власності на нерухоме майно та пов'язані з цивільно-правовими угодами, тобто цивільним правом, суд дійшов висновку, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому Київський апеляційний адміністративний суд послався на те, що, оскаржуючи дії, записи та рішення відповідачів щодо належних третім особам земельних ділянок, позивач фактично оспорює правомірність набуття права власності на земельні ділянки та право цих осіб щодо володіння спірними земельними ділянками, а тому вирішення цього спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

У цій справі позивач, оскаржуючи рішення та дії нотаріуса й реєстратора, фактично обґрунтував позовні вимоги відсутністю права власності на спірні земельні ділянки у ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Такий спір про скасування рішень нотаріуса й реєстратора, а також дій реєстратора щодо відкриття поземельних книг на спірні земельні ділянки НОМЕР_20 та їх державної реєстрації і державної реєстрації утворених унаслідок поділу спірних земельних ділянок НОМЕР_19 за третіми особами та відкриття поземельних книг має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельні ділянки іншими особами, за якими зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки. Належними відповідачами у такій справі є особи, право на майно яких оспорюється та щодо яких здійснено реєстраційні дії. Участь нотаріуса та реєстратора як співвідповідачів (якщо позивач вважає їх винними в порушенні своїх прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.

Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; тут і далі - в редакції, чинній на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі частини першої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядкуцивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

За змістом наведених правових положень суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

З огляду на викладене, а також ураховуючи, що право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ВеликаПалата Верховного Суду вважає правильним висновок судів попередніх інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, адже з огляду на характер спору, його суб'єктний склад, а також предмет і підстави заявлених вимог його слід вирішувати за правилами ЦПК України.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків судів попередніх інстанцій скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалагротрейд залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Д. А. Гудима І. В. Саприкіна

В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

В. С. Князєв