Постанова

від 26.03.2019 по справі 906/441/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2019 р. Справа№ 906/441/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 26.03.2019,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Житомирське лісове господарство

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018

у справі №906/441/18 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Малого багатопрофільного спільного підприємства СТРОЙСЕРВІС (10004, Житомирська обл., Житомирський район, село Довжик, ВУЛИЦЯ НЕСКОРЕНИХ, будинок 13-В) до за участю про 1. Державного підприємства Житомирське лісове господарство (12405, Житомирська обл., Житомирський район, село Левків, ВУЛИЦЯ ГРИНЦЕВИЧА); 2. Житомирської обласної державної адміністрації (10014, Житомирська обл., місто Житомир, МАЙДАН ІМ. С.П.КОРОЛЬОВА, будинок 1) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фізичної особи - підприємця Михайленко Юлії Володимирівни (АДРЕСА_1) третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів 1. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, Житомирська обл., місто Житомир, ВУЛИЦЯ ДОВЖЕНКА, будинок 45) 2. Державного підприємства Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (10002, Житомирська обл., місто Житомир, ВУЛ. ДОВЖЕНКА, будинок 45) визнання недійсною технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 574,2801 га, визнання недійсним в частині абзацу 9 пункту 25 розпорядження №35 від 16.02.16

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 за клопотанням позивача у справі №906/441/18 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

- Чи відповідають на місцевості межі земельної ділянки загальною площею 1845,2580 га, яка перебуває у постійному користуванні Державного підприємства Житомирське лісове господарство для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг на території Глибочицької, Вересіївської, Оліївської, Кам'янської, Садківської та Іванівської сільських рад Житомирського району Житомирської області, межам, вказаним у технічній документації та правовстановлюючих документах на вказану земельну ділянку? Якщо ні, то яка саме існує невідповідність?

- Чи відповідають на місцевості межі земельної ділянки загальною площею 2,0646 га, яка передається в оренду Малому багатопрофільному спільному підприємству СТРОЙСЕРВІС для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств в межах с. Довжик, вул. Нескорених, 13в Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області, межам, вказаним у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого Фізичною особою - підприємцем Михайленко Юлією Володимирівною? Якщо ні, то яка саме існує невідповідність?

- Чи відповідає фактичне землекористування Державного підприємства Житомирське лісове господарство координатам поворотних точок №№116, 117, 118, 119, визначеним в Каталозі координат Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянка, яка перебуває у постійному користуванні Державного підприємства Житомирське лісове господарство для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг на території Глибочицької, Вересіївської, Оліївської, Кам'янської, Садківської та Іванівської сільських рад Житомирського району Житомирської області? Як що ні, то яка саме існує невідповідність?

- Чи відповідає фактичне землекористування Малого багатопрофільного спільного підприємства СТРОЙСЕРВІС координатам поворотних точок №№1, 14, 15, 16, 17, визначеним у Каталозі координат Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в оренду площею 2,0646 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств в межах с. Довжик, вул. Нескорених, 13в Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області? Як що ні, то яка саме існує невідповідність?

- Чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки 1845,2580 га, яка перебуває у постійному користуванні Державного підприємства Житомирське лісове господарство для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг на території Глибочицької, Вересіївської, Оліївської, Кам'янської, Садківської та Іванівської сільських рад Житомирського району Житомирської області, та земельної ділянки загальною площею 2,0646 га, яка передається в оренду Малому багатопрофільному спільному підприємству СТРОЙСЕРВІС для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств в межах с. Довжик, вул. Нескорених, 13в Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області, між собою? Якщо так, то яка площа накладання та його межі?

Провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Ухвала суду мотивована тим, що для встановлення обставин, які входять до предмету доказування у межах даної справи, необхідні спеціальні знання та призначення у справі судової земельно-технічної експертизи із вищевказаних питань.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Державне підприємство Житомирське лісове господарство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №906/441/18 щодо призначення експертизи скасувати. Водночас, відповідачем-1 у апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач-1 посилається на те, що усі питання, зазначені в оскарженій ухвалі, можливо було вирішити в судовому засіданні, викликавши та заслухавши пояснення Державного підприємства Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою щодо сумнівних питань.

Також, скаржник наголосив, що спору між відповідачем-1 та позивачем щодо його користування земельними ділянками фактично не існує, оскільки саме відповідач-1 є власником цих ділянок та з ним не укладалась угода про їх оренду із позивачем.

Згідно витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019 апеляційну скаргу відповідача-1 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Іоннікової І.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі №906/441/18 апеляційну скаргу Державного підприємства Житомирське лісове господарство на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №906/441/18 залишено без руху. Роз'яснено Державному підприємству Житомирське лісове господарство , що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази на підтвердження надсилання копій апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи листом з описом вкладення.

15.02.2019 (про що свідчить відбиток вхідного штемпеля Північного апеляційного господарського суду) Державне підприємство Житомирське лісове господарство за допомогою засобів поштового зв'язку направило на адресу суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги у справі №906/441/18, до якої додано докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2109 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Житомирське лісове господарство на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №906/441/18, призначено до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства Житомирське лісове господарство на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №906/441/18 на 26.03.2019. Клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду судом апеляційної інстанції не розглядалось, оскільки апеляційна скарга Державного підприємства Житомирське лісове господарство подана у десятиденний строк з дати складення повного тексту ухвали, тобто у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання з'явився представник відповідача-1.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень та витягом із сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення.

При цьому, від позивача 26.03.2019 до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності його представника.

Колегія суддів, враховуючи, що позивач, відповідач -2 та треті особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за їх відсутності, оскільки згідно з частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представники відповідача-1 у судовому засіданні просив суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу щодо призначення у даній справі судової експертизи.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у даній справі та відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства Житомирське лісове господарство з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом у даній справі позивач просив суд визнати недійсною Технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в межах Кам'янської сільської ради Житомирського району площею 574,2801 га, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства Житомирське лісове господарство , на земельні ділянки площею 0,3669 га (кадастровий номер 1822083200:05:000:0847) та 573,9132 га (кадастровий номер 1822083200:05:000:0846), в частині неправильного визначення координат поворотних точок меж земельної ділянки площею 573,9132 га з кадастровим номером 1822083200:05:000:0846, які знаходяться на межі із земельною ділянкою, яка передається в оренду МБСП СТРОЙСЕРВІС ; визнати недійсним в частині абзацу 9 пункту 25 розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації № 35 від 16.02.2016 Про надання земельних ділянок, поновлення договорів оренди землі, продаж земельних ділянок, припинення права постійного користування земельними ділянками, припинення дії договорів оренди землі, затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою, проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, надання згоди на поділ земельних ділянок, передачу в суборенду та укладання додаткової угоди , із змінами, внесеними до нього розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації № 93 від 06.04.2016 (частина 3 пункту 1).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації № 35 від 16.02.2016 Про надання земельних ділянок, поновлення договорів оренди землі, продаж земельних ділянок, припинення права постійного користування земельними ділянками, припинення дії договорів оренди землі, затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою, проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, надання згоди на поділ земельних ділянок, передачу в суборенду та укладання додаткової угоди , із змінами, внесеними до нього розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації №93 від 06.04.2016, затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в межах Кам'янської сільської ради Житомирського району площею 574,2801 га, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства Житомирське лісове господарство , однак у спірній Технічній документації неправильно визначені координати поворотних точок меж із земельною ділянкою, яка передається в оренду Малому багатопрофільному спільному підприємству Стройсервіс .

Позивач наголошує, що має місце перетин (накладання) земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні Державного підприємства Житомирське лісове господарство (кадастровий номер 1822083200:05:000:0846), та земельної ділянки, яка перебуває у власності Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, проект землеустрою щодо відведення якої в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств був розроблений позивачем на підставі дозволу, наданого рішенням шостої сесії VII скликання Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 24.06.2016.

Допущена у спірній Технічній документації помилка щодо визначення координат поворотних точок меж із земельною ділянкою, яка передається в оренду Малому багатопрофільному спільному підприємству Стройсервіс , вплинула на те, що позивач не може зареєструвати вказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, отримати кадастровий номер цієї земельної ділянки та укласти відповідний договір оренди земельної ділянки з її власником - Кам'янською сільською радою Житомирського району.

Водночас, заперечуючи проти позову, відповідач-1 у відзиві на позовну заяву зазначав, що розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації №292 від 08.09.2015 було надано згоду лісгоспу на поділ земельних ділянок у зв'язку із вилученням земельних ділянок для реконструкції автодороги Київ - Чоп. Державним підприємством Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою розроблена технічна документація із землеустрою щодо поділу земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства Житомирське лісове господарство , загальною площею 1845,2580 га - для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг на території Глибочицької, Вересіївської, Оліївської, Кам'янської, Садківської та Іванівської сільських рад Житомирського району Житомирської області. Технічна документація затверджена розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації № 35 від 16.02.2016 із змінами. Земельна ділянка, що знаходиться у користуванні ДП Житомирське лісове господарство , зареєстрована в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відтак, відповідач-1 правомірно користується спірною земельною ділянкою.

Позивач у поданому до суду першої інстанції клопотанні про призначення у справі судової експертизи від 13.11.2018 стверджує, що наявні в матеріалах справи докази щодо визначення меж спірної земельної ділянки (технічна документація, розроблена Державним підприємством Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу, розроблений ФОП Михайленко Ю.В.) є взаємно суперечливими та наявна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин справи з метою встановлення чи спростування факту часткового перетину (накладення) земельної ділянки, яка передається в оренду Малому багатопрофільному спільному підприємству Стройсервіс , із земельною ділянкою, яка знаходиться у користуванні Державного підприємства Житомирське лісове господарство .

Враховуючи заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги та з огляду на заперечення відповідача-1 щодо них колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив у даній справі судову земельно-технічну експертизу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно пункту 6.1. Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5 ) (далі, Інструкція) основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, вважає, що необхідність призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи зумовлена наступним:

- для прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі суду слід встановити, чи накладається земельна ділянка 1845,2580 га, яка перебуває у постійному користуванні Державного підприємства Житомирське лісове господарство для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг на території Глибочицької, Вересіївської, Оліївської, Кам'янської, Садківської та Іванівської сільських рад Житомирського району Житомирської області, на земельну ділянку загальною площею 2,0646 га, яка передається в оренду Малому багатопрофільному спільному підприємству СТРОЙСЕРВІС для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств в межах с. Довжик, вул. Нескорених, 13в Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області;

- об'єкти дослідження у даному спорі є нерухомими речами (земельними ділянками), розташування (знаходження) яких у просторі та площині землі є беззаперечним фактом, а суд, не володіючи спеціальними знаннями щодо перевірки обставин справи стосовно наявності певного об'єкту у просторі по відношенню до документального оформлення сторонами своїх прав на земельні ділянки, позбавлений можливості здійснити таку перевірку без спеціальних знань. Відтак, встановлення наявності чи відсутності факту накладення спірних земельних ділянок виходить за межі компетенції господарського суду та потребує спеціальних знань у галузі землеустрою та землевпорядкування;

- жодна із сторін не надала висновку експерта з цього питання;

- встановлення обставин щодо накладання чи ненакладання земельних ділянок входять до предмета доказування у справі №906/441/18, оскільки це буде впливати на наявність/відсутність у позивача певного порушеного чи оспореного суб'єктивного матеріального права чи інтересу, на захист якого подано позов у даній справі.

Доводи апеляційної скарги відповідача-1 з приводу того, що обставини, для яких судом призначено судову експертизу, могли бути з'ясовані судом у судовому засіданні за результатами виклику та заслуховування пояснень Державного підприємства Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , яким здійснювалася розробка технічної документації відповідачу-1, ґрунтуються на припущеннях скаржника, крім того, як вірно наголосив позивач у своєму клопотанні про призначення у справі судової експертизи, наявні у матеріалах справи докази, надані сторонами, є взаємно суперечливими.

Посилання скаржника на відсутність у позивача права на спірну земельну ділянку як на підставу для скасування оскарженої ухвали колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що кожна з сторін обґрунтовує наявне у неї право на землю певними документами, проте, їх оцінка як доказів в підтвердження або спростування доводів кожної з сторін, має здійснюватись на стадії розгляду справи по суті, коли суд повинен встановити обставини наявності/відсутності певного права, і відповідно, чи мають місце факти порушення чи оспорення суб'єктивного матеріального права чи інтересу, на захист якого подано позов. Вказані обставини не встановлюються на стадії вирішення судом питання про призначення судової експертизи, оскільки на даній стадії судового провадження суд визначає чи потрібні відповіді на питання, які стосуються предмету спору в контексті спірних правовідносин сторін, і відповідь на які можливо надати саме з застосуванням спеціальних знань у певній галузі, якими суд не володіє.

Також при визначенні експертної установи судом першої інстанції вірно враховано положення пункту 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, та доручено проведення експертизи в даній справі Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Враховуючи вищевказане, заперечення скаржника щодо необґрунтованості, безпідставності та недоцільності призначення у даній справі судової експертизи, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Призначення у даній справі судової експертизи є необхідним з метою правильного вирішення спору та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення (ухвалу) без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, оскільки відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами з'ясування усіх обставин справи, а частиною 1 статі 86 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає ухвалу суду про призначення у даній справі судової експертизи обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Державного підприємства Житомирське лісове господарство є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-1.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Житомирське лісове господарство на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №906/441/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №906/441/18 залишити без змін.

Матеріали справи №906/441/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 08.04.2019.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко