Рішення

від 29.03.2019 по справі 260/26/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2019 року м. Ужгород№ 260/26/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Стенавської А.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1;

представник позивача: адвокат ОСОБА_2;

відповідач 1: ОСОБА_3 районна державна адміністрація Закарпатської області - представник ОСОБА_4;

відповідач 2: Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації - представник ОСОБА_5;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації - представник ОСОБА_6;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Конституції, корп. 9) до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, пл. Миру, буд. 5, код ЄДРПОУ 22105981) та Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Копанська, буд. 10, код ЄДРПОУ 02143301), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 39663933) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 29 березня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 08 квітня 2019 року.

03 січня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області та Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати: розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області від 06.08.2018 року № 62-к «Про звільнення ОСОБА_1Ю.» та пункту 2 розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області від 30.11.2018 року №93-к «Про внесення змін до розпоряджень голови районної державної адміністрації» ; 2) поновити ОСОБА_1 на посаді, що передувала звільненню; 3)стягнути з Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації заробітну плату за час вимушеного прогулу з моменту звільнення; 4) допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботів та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, в межах суми стягнення за один місяць.

04 січня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

09 січня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі.

07 лютого 2019 року , ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації.

22 лютого 2019 року , ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

ОСОБА_1 позовні вимоги позивач мотивує тим, що у відповідності до розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області від 07 травня 2018 року №35-к, як переможець конкурсу, був призначений на посаду начальника Управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації з 11 травня 2018 року із тримісячним випробувальним терміном з 11 травня 2018 року по 10 серпня 2018 року. В подальшому під час його хвороби і тимчасової непрацездатності, Відповідач 1- розпорядженням від 06.08.2018 року № 62-к звільнив його з 10.08.2018 року із роботи, через невідповідність займаній посаді протягом строку випробування. Після завершення лікування і пред'явлення листків непрацездатності розпорядженням Відповідача 1 від 30.11.2018 року №93-к внесено зміни у розпорядження від 07.05.2018 року № 35-к та від 06.08.2018 року № 62-к в частині строку випробування (його продовжено по 03.12.2018) та дати звільнення. Дату звільнення 10.08.2018 року замінено на 30.11.2018 року. Про існування розпоряджень про звільнення позивачу стало відомо лише 03.12.2018 року, відмітка про що наявна в розпорядженні від 30.11.2018 року №93-к. Вважає, що його було звільнено саме через те, що він виступив в якості викривача в порядку визначеному Законом України «Про запобігання корупції» . На його переконання, звільнення, та згадані розпорядження Відповідача 1 з приводу звільнення є незаконними та такими, що видані із суттєвим порушенням норм законодавства, які грубо порушують його трудові права.

04 лютого 2019 року , представником відповідача 1 подано до суду відзив, відповідно до якого відповідач 1 вказує, що розпорядженням голови райдержадміністрації від 03.08.2018 року № 61-к відкликано із стажування начальника управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації у зв'язку з виробничою необхідністю, та листом №03-20/1808 повідомлено начальника управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації, що його буде звільнено із займаної посади, як такого що не пройшов випробування. Розпорядженням голови райдержадміністрації від 06.08.2018 року №62-к звільнено з посади начальника управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації ОСОБА_1 днем 10 серпня 2018 року, на підставі встановлення невідповідності займаній посаді протягом строку випробування. Відповідно до доповідної записки від 30.11.2018 року ОСОБА_7 пояснила що близько 08 год.15 хв. в кабінет начальника управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації зайшов позивач, та зазначив що він вийшов на роботу, а листки непрацездатності віддав фахівцю із кадрів ОСОБА_8 та сказав що потрібно звільнити кабінет протягом трьох годин, оскільки сам іде на допит. Розпорядженням голови райдержадміністрації від 30.11.20І8 року №93-к внесено зміни до розпорядження голови райдержадміністрації від 07.05.2018 року №35-к «Про призначення на посаду ОСОБА_1Ю.» у тексті слова «по 10 серпня 2018 року» заміненословами «по 03 грудня 2018 року» та внесено зміни до розпорядження голови райдержадміністрації від 06.08.2018 року №62-к «Про звільнення ОСОБА_1Ю.» виклавши п.1 в наступній редакції: « Звільнити ОСОБА_1 днем 30 листопада 2018 року з посади начальника Управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації на підставі встановлення невідповідності займаній посаді протягом строку випробування» . Також зазначає, що інформація в засобах масової інформації не може бути належним доказом по даній справі у зв'язку з тим, що вона може бути недостовірною та не є підтвердженою у встановленому законом порядку, (т. 1 а.с. 125-131).

07 лютого 2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого позивач вказує, що у відзиві відповідач не спростував твердження та аргументи позивача стосовно суті позовних вимог. Також просить звернути увагу на те, що, як зазначає відповідач 1 у відзиві, розпорядженням від 03.08.2018 року № 61-к позивача відкликано із стажування у зв'язку з виробничою необхідністю, а листом № 03-20/1808 повідомлено, що його буде звільнено із займаної посади, як такого, що не пройшов випробування, однак зміст даного розпорядження не містить відомостей про погодження органами виконавчої влади вищого рівня, (т.1 а.с. 221-222).

19 лютого 2019 року , третя особа подала до суду письмові пояснення, відповідно до яких вказує, що 9 липня 2018 року до департаменту надійшло колективне звернення керівників закладів загальної середньої освіти про перевищення службових повноважень начальником управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 райдержадміністрації ОСОБА_1 З метою належного, всебічного і об'єктивного розгляду зазначеного звернення департаментом створено комісію та 11.07.2018 здійснено виїзд у м. Виноградів. Комісією департаменту ознайомлено начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 райдержадміністрації ОСОБА_1 з колективним зверненням (без зазначення прізвищ заявників, на їх прохання) та запропоновано надати усні та письмові пояснення з кожного пункту, зазначеного заявниками. ОСОБА_1 заперечив усі обвинувачення на його адресу. У зв'язку з цим, керуючись статтею 6, 39 та 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації 26.07.2018 №486 наказ управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 райдержадміністрації 29.05.2018 №04 було скасовано. Відповідно, результати інвентаризацій є такими, що отримані з порушенням законодавства, отже не є правомірними. За результатами розгляду питань зазначених у колективному звернені, комісія виявила порушення які свідчать про непрофесійність та некомпетентність ОСОБА_1, та в результаті невідповідність державного службовця займаній посаді. Ствердження позивача про те, що підставою його звільнення є викриття ним корупційного діяння вчинене головою ОСОБА_3 райдержадміністрації є нелогічне, оскільки порушення з боку ОСОБА_1 були виявлені під час розгляду колективного звернення директорів закладів загальної середньої освіти. Також зазначаємо, що посилання на відео-матеріали які надано позивачем, оприлюднені в ЗМІ 15 серпня 2018 року, що ще раз підтверджує відсутність зв'язку між викриттям голови ОСОБА_3 райдержадміністрації та звільненням ОСОБА_1. Зазначає, що призначення на посади та звільнення з посади державної служби структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій можливе без погодження з органами виконавчої влади вищого рівня, відповідно до Закону України «Про державну службу» , (т.2, а.с. 1-5).

01 березня 2019 року , позивач надав до суду відповідь на пояснення третьої особи, в яких вказує, що в обґрунтування своєї позиції Департамент освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації, посилається на колективне звернення керівників закладів загальної середньої освіти Виноградівського району від 09.07.2018 року, щодо перевищення Позивачем службових повноважень. Проте таке звернення не доводить невідповідність займаній посаді Позивача. Позивач не погодився і не погоджується із звинуваченнями цього звернення, а доказів його вини відповідачем не надано. Таке звернення не є доказом і не доводить тверджень Відповідачів і третьої особи про законність оскаржуваних розпоряджень Відповідача 1, оскільки, вони свідчать лише про суб'єктивне ставлення одних осіб до іншої. В поясненнях Департаменту освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації вказується, що «комісія виявила порушення які свідчать про непрофесійність та некомпетентність ОСОБА_1, та в результаті невідповідність державного службовця займаній посаді» . Однак, довідка про комісійне вивчення колективного звернення директорів закладів загальної середньої освіти Виноградівського району датована 12.07.2018 року не містить таких висновків. Більш того, вона вказує на необхідність проведення службового розслідування, тобто необхідність встановлення наявності або відсутності порушень. Вказує, що погодження з органами виконавчої влади є обов'язковим у зв'язку з тим, що Закон України «Про місцеві державні адміністрації» є спеціальним по відношення до загальних норм Закону України «Про державну службу» (т.2 а.с. 213-215).

Під час розгляду справи по суті позивач та уповноважений представник позивача позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, однак відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 09 січня 2019 року , не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник третьої особи в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Предметом оскарження у даній справі, є два наступні розпорядження ОСОБА_3 РДА.

Розпорядження від 06 серпня 2018 року № 62-к, стосується звільнення позивача з посади начальника управління молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації з 10 серпня 2018 року через невідповідність займаній посаді протягом строку випробування згідно п.2 ст. 87 Закону України "Про державну службу", ( а.с.148, Т.2)

Розпорядження від 30 листопада 2018 року № 93-к, оскаржується частково, в частині внесення змін до Розпорядження № 62-к від 06 серпня 2018 року щодо дати звільнення позивача з посади, а саме звільнення днем 30 листопада 2018 року через невідповідність займаній посаді протягом строку випробування згідно п.2 ст. 87 Закону "Про державну службу".

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування Розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області від 06.08.2018 року № 62-к, судом встановлено наступне:

07 травня 2018 року, відповідно до Розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області № 35-к "Про призначення на посаду ОСОБА_1Ю.", позивач призначений на вакантну посаду начальника управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації, днем 11 травня 2018 року, як переможець конкурсу на дану посаду, з посадовим окладом за штатним розписом. За цим Розпорядженням, позивачу з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді, встановлено випробувальний термін тривалістю 3 (три) місяці з 11 травня 2018 року по 10 серпня 2018 року, (т.1 а.с. 7).

Дане розпорядження видано на підставі: заяви ОСОБА_1 від 30 березня 2018 року; протоколу засідання конкурсної комісії від 16 березня 2018 року № 4 (т.1 а.с. 176-183); довідки про результати спеціальної перевірки від 04 травня 2018 року; листа - погодження Закарпатської обласної державної адміністрації від 04 травня 2018 року № 06-12/1097 (т.1 а.с. 174), (т.1 а.с.7).

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, до участі в конкурсі не займав посад державної служби.

Підстави для винесення оскаржуваних розпорядження, як встановлено судом та підтверджується матеріалами визначено тільки у розпорядженні № 62-к від 06 серпня 2018 року і такими підставами були, (а.с.148, Т.2 ) :

- Розпорядження голови Закарпатської ОДА від 26 липня 2018 року № 486 «Про скасування наказу Управління освіти, молоді та спорту від 29 травня 2018 року № 04;

- Розпорядження голови районної державної адміністрації від 03 серпня 2018 року № 61-к «Про відкликання зі стажування ОСОБА_1;

- лист Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА від 03 серпня 2018 року № 01-17/3231.

Згідно запису № 10 трудової книжки позивача, такий звільнений на підставі п.2 статті 87 Закону України "Про державну службу" на підставі Розпорядження № 93 -К від 30.11.2018 року, ( а.с.10).

Однією із підстав звільнення позивача зазначено Розпорядження голови Закарпатської ОДА від 26 липня 2018 року № 486 «Про скасування наказу Управління освіти, молоді та спорту від 29 травня 2018 року № 04.

Так, 29 травня 2018 року керівником управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 РДА видано наказ № 04 "Про проведення інвентаризації активів та матеріальних цінностей" Де в основу його видання покладено наказ Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998 року № 90 "Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ" який втратив чинність (наказ Міністерства фінансів України 02.09.2014 року № 879), (а.с.137, Т.2)

Відповідно до частини 5 ст. 9 Закону України Про державну службу , наказ (розпорядження), доручення може бути скасовано керівником, який його видав, а також керівником вищого рівня або органом вищого рівня.

26 липня 2018 року на виправлення даної обставини, Головою обласної державної адміністрації видано Розпорядження № 486 Про скасування наказу управління освіти, молоді і спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації від 29 травня 2018 року № 04.

Зазначеним Розпорядженням № 486, Голову ОСОБА_3 РДА ОСОБА_9 зобов'язано відрядити на стажування до Іршавської та Тячівської райдержадміністрацій начальника управління, молоді та спорту райдержадміністрації ОСОБА_1 з метою набуття практичних умінь та навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді, (а.с. 131, Т. 2).

30 липня 2018 року, за Розпорядженням Голови ОСОБА_3 РДА № 14-р, ОСОБА_1 направлено з 01 серпня по 31 серпня 2018 року до Тячівської районної державної адміністрації; з 03 вересня по 03 жовтня 2018 року до Іршавської районної державної адміністрації для проходження стажування з відривом від служби.

30 липня 2018 року, ОСОБА_1 своєю заявою до Голови РДА надав свою згоду щодо проходження стажування у зазначений період, ( а.с. 136, Т.2).

03 серпня 2018 року , Розпорядженням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області № 61-к від 03 серпня 2018 року ОСОБА_1 було відкликано із стажування з 06 серпня 2018 року у зв'язку із виробничою необхідністю, (т.2, а.с. 157).

03 серпня 2018 року, ОСОБА_1 надсилається лист № 03-20/1808, яким він відповідно до пункту 6 статті 35 Закону України Про державну службу повідомляється про звільнення з посади як такого, що не пройшов випробування, у зв'язку з невідповідністю займаній посаді, (т.2, а.с.147) та в цей же день, за дорученням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області № 03-20/24 на виконання вимог статті 35 Закону України Про державну службу було створено комісію з метою вручення повідомлення про звільнення з посади ОСОБА_1 не пізніше 03 серпня 2018 року та складено даною комісією акт про неможливість вручення документів та ознайомлення з підставами невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, (т.2, а.с. 158- 159).

І як вже зазначалося судом, 06 серпня 2018 року, Розпорядженням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області № 62-к ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади днем 10 серпня 2018 року, на підставі встановлення невідповідності займаній посаді, (т.2 а.с. 148).

Отже, другою підставою, яка послужила приводом для звільнення позивача із займаної посади, було вищезазначене Розпорядження № 61-к від 03 серпня 2018 року , яким відкликано зі стажування начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 РДА з 06 серпня 2018 року, а саме Розпорядження про направлення на стажування позивача ОСОБА_1 визнано таким, що втратило чинність, ( а.с. 157, Т.2).

Вказане Розпорядження № 61-к, винесено відповідно до статей 6 і 39 Закону України Про місцеві державні адміністрації , та інших підстав його видання не встановлено, як і не встановлено під час розгляду справи виробничої необхідності, що була приводом для відкликання позивача зі стажування.

Третьою підставою, яка послужила приводом для звільнення позивача із займаної посади в оскаржуваному Розпорядженні № 62-к, зазначено лист Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА від 03 серпня 2018 року № 01-17/3231, (а.с.148, Т.2).

Як слідує із зазначеного листа від 03 серпня 2018 року, такий складений за підписом директора Департаменту ОСОБА_10, та стосується розгляду звернень директорів закладів загальної середньої освіти Виноградівського району від 09 липня 2018 року, щодо перевищення службових повноважень начальником управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 РДА ОСОБА_1

Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки облдержадміністрації 10 липня 2018 року № 56 з метою належного та об'єктивного розгляду колективного звернення було створено комісію. Заявники скаржаться та вказують на притягнення до відповідальності начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 РДА ОСОБА_1 за системні порушення Законів України Про освіту , Про державну службу , Про державну закупівлі та Кодексу законів про працю. В ході розгляду звернень комісією вивчено окремі напрями фінансово-господарської діяльності ОСОБА_1 на посаді керівника управління освітою. Так, 17 червня 2018 року ОСОБА_1, як начальник управління укладає 5 договір на закупівлю будівельних матеріалів та 1 договір на придбання комп'ютерного обладнання. Жоден із договорів не відповідає вимогам статті 180 Господарського кодексу. Підставою для підписання договорів був розпорядчий документ за підписом ОСОБА_1 який не передбачено інструкцією з діловодства. Річний план закупівель оприлюднений на сайті PROZORRO.gov.ua , однак у паперовій формі не надано. Зміни до річного плану, де були б відображені закупівлі планшетів та будівельних матеріалів не оприлюднене, чим порушено вимоги статті 4 Закону України Про публічні закупівлі . Крім того, завищена вартість придбаних товарів. Зазначено, що в управлінні освіти, молоді та спорту райдержадміністрації відсутні підтверджуючі документи щодо видачі будівельних матеріалів закладам освіти на загальну суму 132, 6 тис грн.., а також відсутні зазначені будматеріали. Керівники ЗЗСО, отримали тільки по 1-2 позиції із переліку наявних будматеріалів. Виявлені порушення свідчать про нераціональне використання бюджетних коштів та є наслідком непрофесійного, некомпетентного виконання завдань та обов'язків. Рекомендовано голові ОСОБА_3 РДА вивчити доцільність подальшого перебування ОСОБА_1 на посаді начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 РДА, відповідно до частини третьої статті 44 Закону України Про державну службу (а.с.75-80, Т.1).

Однак, як встановлено судом довідка про комісійне вивчення колективного звернення директорів закладів загальної середньої освіти Виноградівського району (а.с.12, Т.2), яка була складена комісією відповідно до Наказу департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 10 липня 2018 року № 56 (а.с.7, Т.2), за своїм змістом відрізняється від встановлених обставин, що визначені у листі Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА від 03 серпня 2018 року №01-17/3231 за одноособовим підписом директора департаменту ОСОБА_10, ( а.с. 75, Т.1)

Отже, відомості, що лягли в основу оскаржуваного Розпорядження № 62 -к та потім Розпорядження № 93-к, не були об'єктом дослідження комісії. Крім того, комісія Департаменту освіти і науки облдержадміністрації із врахуванням ситуації, що склалася, вбачала за необхідне провести службове розслідування дисциплінарною комісією відповідно до ст..ст. 64-66, 68, 69, 71, 73 Закону України Про державну службу , що визначено у Довідці від 11 липня 2018 року, ( а.с.12-15, Т.2).

Отже, складення директором Департаменту листа від 03 серпня 2018 року, із викладенням обставин, які не зазначені у Довідці за наслідками комісійної перевірки, суд не може розцінювати як законну підставу, на основі якої відповідач 1 правомірно сформував висновок про наявність підстав для звільнення позивача із займаної посади.

Крім того, суд не може не зазначити, що стаття 68 Закону України Про державну службу , визначає суб'єктів , які уповноважені ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення, де частиною першою даної норми, визначено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.

Стаття 71 Закону Про державну службу , регулює проведення службового розслідування. З метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування, що визначено ч.1 даної норми Закону.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.

За частиною другою даної норми, службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, що визначено частиною дев'ятою цієї статті.

В даному випадку мало місце колективне звернення керівників закладів загальної середньої освіти від 09 липня 2018 року про перевищення службових повноважень начальником управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 РДА ОСОБА_1 Комісією, 12 липня 2018 року рекомендовано було провести службове розслідування та наявні були підстави визначені законом для проведення такого, однак відповідачем 1, як суб'єктом призначення, не взято до уваги такі рекомендації комісії та не виконано вимоги статті 71 Закону Про державу службу , а натомість взято до уваги лист директора департаменту від 03 серпня 2018 року № 01-17/3231, який винесено та створено не у спосіб, що визначений законом.

Лист департаменту від 03 серпня 2018 року носив рекомендаційний характер для відповідача ОСОБА_3 РДА і без проведення належної перевірки, аудиту чи службового розслідування, не міг слугувати підставою для звільнення позивача із займаної посади.

В даній справі, в жодному документі, що винесені та прийнятті відповідачами на виконання своїх повноважень не визначено висновків про невідповідність займаній посаді позивача чи висновків зроблених на підставі проведеного службового розслідування.

Сам висновок відповідача 1, про невідповідність позивача займаній посаді, ґрунтується лише на підставі листа керівника Департаменту освіти і науки, та відомостях що зазначені у колективних звернення керівників закладів освіти, за відсутності інших об'єктивних даних щодо недостатньої кваліфікації позивача, чи шляхом встановлення фактів про неналежне виконання своїх службових обов'язків, систематичне порушення дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок та інші докази неякісного чи неналежного виконання трудових обов'язків.

При цьому, Довідка про комісійне вивчення колективного звернення від 12 липня 2018 року (а.с.12, Т.2) не містить жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу оскаржуваного розпорядження про невідповідність позивача займаній посаді.

Негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей, освітній та кваліфікаційний рівень позивача, спростовуються самим фактом прийняття позивача на посаду, як такого, що успішно пройшов конкурс.

Суд зауважує, що оскільки негативне рішення відповідача тягне за собою наслідки у вигляді звільнення особи із займаної посади через невідповідність займаній посаді, таке рішення незалежно від форми його оформлення, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття. В той же час, звільнення особи з посади через встановлення невідповідності займаній посаді істотно порушує її права, оскільки така підстава звільнення дискредитує працівника та перешкоджає подальшому працевлаштуванню. Із обставин справи, суд не може констатувати, що відповідачі по справі добросовісно, розсудливо, у спосіб що визначений законом підійшли до вивчення відомостей, що були викладені у зверненні заявників.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 2 Розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області від 30.11.2018 року № 93-к, судом встановлено наступне:

30 листопада 2018 року , розпорядженням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області № 93-к було внесено зміни до розпоряджень голови районної державної адміністрації, так як у період випробування ОСОБА_1 був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а саме внесли зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 07 травня 2018 року № 35-к "Про призначення на посаду ОСОБА_1Ю." у тексті слова "по 10 серпня 2018 року" замінено словами "по 3 грудня 2018 року" та внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 06 серпня 2018 року № 62-к "Про звільнення ОСОБА_1Ю.", виклавши пункт 1 в наступній редакції: "1. Звільнити ОСОБА_1 днем 30 листопада 2018 року з посади начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації на підставі встановлення невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, згідно пункту 2 частини першої статті 87 Закону «Про держану службу» , (т. 2, а.с. 163).

Незаконність, на думку позивача, вищевказаного наказу і стала підставою для звернення до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування й поновлення на займаній посаді.

Зміни у розпорядження від 07 травня 2018 року №35-к щодо продовження строку випробування, а саме зміни слів у тексті "по 10 серпня 2018 року" словами "по 3 грудня 2018 року" позивач не оскаржує, так як, дані зміни зумовлені, тим, що ОСОБА_1Ю, під час випробування був відсутній на роботі по причині тимчасової непрацездатності (т.1, а.с.11-19).

Правові, організаційні, економічні та соціальні умови реалізації громадянами України права на державну службу врегульовані Законом України «Про державну службу Україні» .

Відповідно до приписів ст. 21 Закону, особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.

Відповідно до вимог 33 цього ж Закону, акт про призначення на посаду приймається у вигляді указу, постанови, наказу (розпорядження), рішення, залежно від категорії посади, відповідно до законодавства. Акт про призначення на посаду може містити також такі умови та зобов'язання: 1) строк призначення (у разі строкового призначення);

2) строк випробування (у разі призначення з випробувальним строком);

3) обов'язок державного органу забезпечити державному службовцю можливість проходження професійного навчання, необхідного державному службовцю для виконання своїх посадових обов'язків.

Копія акта про призначення на посаду видається державному службовцю, ще одна копія зберігається в його особовій справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу України", державна служба припиняється: у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону); у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу № 889 передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема, встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.

Отже, наслідком не проходження випробувального строку у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування є припинення державної служби шляхом звільнення, іншого чинним законодавством України не передбачено.

Фактично, як слідує із матеріалів справи, 03 серпня 2018 року , ОСОБА_1 надсилається лист № 03-20/1808, яким він відповідно до пункту 6 статті 35 Закону України Про державну службу повідомляється про звільнення з посади як такого, що не пройшов випробування, у зв'язку з невідповідністю займаній посаді, (т.2, а.с.147)

07 серпня 2018 року, листом № 59/02-11 начальник Управління освіти, молоді і спорту ОСОБА_3 РДА ОСОБА_1 повідомляється, що відповідно до Розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації від 06.08.2018 року № 62-к, він звільнений із посади начальника Управління днем 10 серпня 2018 року, на підставі встановлення невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, згідно пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» . Одночасно, позивач повідомляється що з ним до 10 серпня 2018 року буде проведено повний розрахунок за відпрацьований період серпня 2018 року та виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, ( а.с.73, Т.1).

У справі наявні докази надіслання такого листа та розпорядження на дві адреси ОСОБА_1 - 07 серпня 2018 року, ( а.с.74) . Що вручено позивачу 08 серпня 2018 року.

За частиною шостою статті 35 Закону України Про державну службу , суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.

Суд констатує, що суб'єктом владних повноважень не повідомлено позивача у письмовій формі не пізніше як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді, що прямо суперечать вимогам статті 35 Закону Про державну службу . Оскільки, лист позивачу направляється 03 серпня 2018 року, а оскаржуване розпорядження виноситься 06 серпня 2018 року. Слід зазначити, що лист (повідомлення), який направлений на адресу позивача 03 серпня 2018 року № 03-20/1808 (а.с. 147, Т.2) не містить визначення підстав невідповідності займаній посаді протягом строку випробування.

Позивача призначено на вакантну посаду з випробувальним терміном тривалістю три місяці з 11 травня 2018 року по 10 серпня 2018 року.

За приписами частини другої, третьої статті 35 Закону Про державну службу , випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців та при призначенні на посаду вперше є обов'язковим.

Враховуючи приписи частини 7 статті 35 Закону, у разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування.

Та як встановлено судом під час розгляду справи, позивач за оскаржуваним Розпорядженням № 62-к від 06 серпня 2018 року (а.с.148 Т.2) - не був звільнений, оскільки відповідачем зазначене рішення не було оформлене належним чином та не набуло юридичних наслідків для позивача.

За приписами частини п'ятої статті 35 Закону України «Про держану службу» , якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов'язки.

У вказаний період, позивач перебував у відпустці по тимчасовій непрацездатності з 02 серпня 2018 року по 29 листопада 2018 року із різними періодами, що не заперечувалося сторонами, та підтверджується листками непрацездатності, (а.с. 94-104, Т.1)

Частиною 3 статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

В подальшому, з підстав перебування позивача у відпустці по тимчасовій непрацездатності, 30 листопада 2018 року Розпорядженням № 93-к відповідач 1- вносить зміни до Розпорядження № 62-к від 06 серпня 2018 року та змінює дату звільнення позивача з 10 серпня 2018 року на 30 листопада 2018 року з тих самих підстав.

Суд, наголошує, що підстави звільнення позивача із займаної посади визначені тільки у Розпорядженні № 62-к від 06 серпня 2018 року та такі відсутні у Розпорядженні від 30 листопада 2018 року № 93-к..

Про вищевказане Розпорядження позивач дізнався 03 грудня 2018 року.

Зокрема законодавством не передбачено такої процедури та такого способу звільнення із займаної посади, як внесення змін до Розпорядження про звільнення із займаної посади.

Отже, із аналізу встановлених обставин справи, законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до переконання, що звільнення позивача із вищезазначених підстав є незаконним, а оскаржувані Розпорядження видані із суттєвим порушенням норм законодавства.

Крім того, позивач у змісті адміністративного позову, та в судовому засіданні неодноразово вказував, як на основну причину звільнення його із займаної посади, те що він є викривачем в порядку визначеному Законом України Про запобігання корупції - голови ОСОБА_3 РДА у вчиненні ним корупційного діяння. Повідомлення про яке було оприлюднене на сайті Національної поліції та в засобах масової інформації за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=WBq4AdhXZrM.

Суд вважає необхідним звернути увагу, що оскаржувані розпорядження винесені також в порушення вимог законів України "Про запобігання корупції" та "Про засади запобігання і протидії корупції".

Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави, що визначено ч.2 статті 53 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до частини 3 статті 53 Закону України "Про запобігання корупції" особа або член її сім'ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Частиною 3 ст. 20 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" передбачено, що особа не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Отже, враховуючи наведене, позивач не міг бути звільнений із займаної посади згідно із зазначеними приписами Закону України "Про запобігання корупції" та Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Судом критично оцінюються доводи відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідача, що відсутній зв'язок між звільненням позивача ОСОБА_1 та відео-матеріалами, оскільки такі оприлюднені в ЗМІ 15 серпня 2018 року та такі відомості можуть бути недостовірними. З цього приводу, слід зазначити, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, при цьому суд дає оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і окремо кожному доказу, допустимість та взаємний зв'язок таких доказів. Зазначені відеоматеріали, містять інформацію щодо предмета доказування та такі наявні на офіційному сайті Національної поліції, де з огляду на суспільний резонанс та з метою надання громадськості достовірної інформації про розслідування кримінального провадження Департаментом захисту економіки Нацполіції та Генеральною прокуратурою України було прийнято рішення по оприлюднення фрагментів розсекречення матеріалів негласних (слідчих) дій. Такі матеріали є загальнодоступні, стосуються звільнення позивача із займаної посади та підтверджують відомості про повідомлення про порушення вимог іншою особою Закону Про запобігання корупції .

При цьому дані обставини не були спростовані відповідачами в ході судового розгляду справи.

Інші доводи відповідача 1 та відповідача 2, на які вони посилалися в судовому засіданні відхиляються судом, оскільки такі містять посилання на факти, що не були предметом дослідження під час прийняття оскаржуваних рішень.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП - у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що при вирішенні питання про звільнення позивача, Відповідач 1 порушив законодавчо встановлені обмеження звільнення, що також свідчить про протиправність оскаржуваних рішень.

Відповідно вимоги позивача про поновлення на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації є належним способом захисту порушених прав, доведені належними та допустимими доказами, а відповідно є такими що підлягають до задоволення.

Як зазначає ч.2 ст.2 КАС України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі та в межах

Щодо вимоги про стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

У відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

На вимогу суду відповідач 2 - Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 РДА надало суду довідку про заробітну плату від 18 січня 2019 року № 01-07/47, де зазначено, що ОСОБА_1, дійсно працював на посаді начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації. З урахуванням виплат за останні два календарні місяці, які передували звільненню розмір середньомісячної заробітної плати становить - 3 508, 85 грн., середньоденна становить 159, 49 грн, (а.с.55. Т.1), .

Оскільки, дана довідка не відповідає вимогам визначених Порядком обчислення середньої заробітної плати, затв. Постановою КМ від 08 лютого 1995 року № 100, то судом самостійно зроблено розрахунок із врахуванням норми тривалості стосовно 40-год робочого часу за кожен місяць. Відповідно до листів Міністерства соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2018 рік та 2019 рік" норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні: за грудень 2018 року складала 158 годин, січень 2019 року 168, за лютий 160 годин, березень 159 годин.

З налізу даної довідки, судом встановлено, що середньогодинна заробітна плата позивача становить 19,94 грн.

Таким чином середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу з 01 грудня 2018 року по 29 березня 2019 року становить 12861,30 грн. :

грудень 2018 (158 год)х19,94= 3150,52 грн.;

січень 2019 (168 год) х 19,94 = 3349,92 грн.;

лютий 2019 (160 год) х 19,94= 3190,40грн.;

березень 2019 (159 год) х 19,94 = 3170,46 грн.

Виходячи із вищевикладених підстав, якими суд керувався при поновленні позивача на посаді начальника управління молоді та спорту ОСОБА_3 РДА є обґрунтованою вимога про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 грудня 2018 року по 29 березня 2019 року в розмірі 12 861,30 грн.

При цьому, відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Середній заробіток становить 3508,85 грн. (жовтень + листопад 2018 року) = 7017,70 : 2 = 3508.85 грн.

Відтак, постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління молоді та спорту ОСОБА_3 РДА та виплати заробітної плати за один місяць в розмірі 3 508, 85 грн. - підлягає негайному виконанню.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами та відповідачами в ході розгляду справи не спростовано доводів адміністративного позову .

Керуючись статтями 242-246 КАС України , суд,-

УХВАЛИВ:

1 . Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області та Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області від 06 серпня 2018 року № 62-к «Про звільнення ОСОБА_1Ю.» .

3 . Визнати протиправним та скасувати пункт 2 розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області від 30 листопада 2018 року № 93-к «Про внесення змін до розпоряджень голови районної державної адміністрації» .

4 . Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації з 01 грудня 2018 року.

5 . Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Копанська, буд. 10, код ЄДРПОУ 02143301) на користь ОСОБА_1 (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Конституції, корп. 9, РНОКПП НОМЕР_1) 12 682,67 гривень заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01 грудня 2018 року по 28 березня 2019 року включно.

6. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 районної державної адміністрації з 01 грудня 2018 року та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3508,85 (три тисячі п'ятсот вісім гривень, 85 коп.) підлягає до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

СуддяОСОБА_11