Ухвала

від 08.04.2019 по справі 640/5587/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

08 квітня 2019 року м. Київ № 640/5587/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Городоцькою селищною радою Радомишльського району Житомирської області до Окружного адміністративного суду міста Києва подано позовну заяву до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство оборони України, про:

- визнання бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо незміни цільового призначення земельних ділянок в межах населеного пункту смт. Городок Радомишльського району Житомирської області, які перебувають у постійному користуванні Міністерства оборони України і не використовуються, або використовуються не за цільовим призначенням та які після прийняття Верховною Радою України постанови Про присвоєння найменування населеному пункту Радомишльського району Житомирської області селище Городок №5173-VI від 05 липня 2012 року та затвердження на 19 сесії Радомишльської районної ради рішення від 27 грудня 2013 року №312 Проекту землеустрою, щодо встановлення межі смт. Городок площею 788,5874 га Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області, перестали відповідати згідно статті 1 Закону України Про використання земель оборони категорії земель оборони - протиправною;

- зобов'язання Кабінет Міністрів України розглянути питання щодо зміни цільового призначення земельних ділянок в межах населеного пункту смт. Городок Радомишльського району Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що внаслідок протиправної бездіяльності органів виконавчої влади, земельна ділянка, розташована в межах населеного пункту смт. Городок Радомишльського району Житомирської області, відноситься до земель оборони і є державною власністю.

Позовна заява і додані до неї матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі.

Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.

Відповідно до пункту 4 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Враховуючи, що адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 173, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області (12265, Житомирська область, смт. Городок, вул. Поштова, буд. 23) до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), третя особа: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6), про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 10 червня 2019 року о 09:00 год., зал судового засідання №9 Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1.

Запропонувати позивачу надати до підготовчого засідання всі інші докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Встановити сторонам строки для подання заяв по суті справи:

- відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву та протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив - для подання заперечень;

- позивачу протягом десяти днів з дня отримання відзиву - для подання відповіді на відзив;

- третій особі протягом десяти днів з дня вручення ухвали для подання письмових пояснень щодо позову та протягом десяти днів з дня отримання відзиву - для подання письмових пояснень щодо відзиву.

Відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, письмові пояснення разом з доказами, якими підтверджуються обставини, на яких вони ґрунтуються, та документами, що свідчать про їх надіслання іншим учасникам справи, надати (надіслати) до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярії) Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою:http://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена з питань підсудності за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу.

Суддя О.М. Чудак

Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.