Постанова

від 11.03.2020 по справі 640/5587/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5587/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіКучми А.Ю.,

суддівАліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року (м.Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Городоцька селищна рада Радомишльського району Житомирської області звернулась з позовом до суду, в якому просить:

-визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо незміни цільового призначення земельних ділянок в межах населеного пункту смт Городок Радомишльського району Житомирської області, які перебувають у постійному користуванні Міністерства оборони України і не використовуються, або використовуються не за цільовим призначенням та які після прийняття Верховною Радою України постанови «Про присвоєння найменування населеному пункту Радомишльського району Житомирської області селище Городок» №5173-VI від 05.07.2012 та затвердження на 19 сесії Радомишльської районної ради рішення від 27.12.2013 №312 Проекту землеустрою щодо встановлення межі смт Городок площею 788,5874 га Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області, перестали відповідати згідно статті 1 Закону України «Про використання земель оборони» категорії земель оборони, - протиправною;

-зобов`язати Кабінет Міністрів України розглянути питання щодо зміни цільового призначення земельних ділянок в межах населеного пункту смт Городок Радомишльського району Житомирської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в громади селища Городок, де місцеве самоврядування здійснюється через Городоцьку селищну раду відсутня на праві комунальної власності земельна ділянка, з причин, що не залежать безпосередньо від позивача. Позивач вважає, що створивши суб`єкт господарювання в особі Городоцької селищної ради і не надавши йому об`єкту (території) на якій він буде проводити господарську діяльність, порушується стаття 144 Конституції України, стаття 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші закони України де мова йде про діяльність органів місцевого самоврядування на відповідній території. Позивач стверджує, що в результаті бездіяльності органів виконавчої влади, а саме Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України станом на сьогодні вся земельна ділянка, в межах населеного пункту, відноситься до земель оборони і є державною власністю. Позов обґрунтовано тим що, на думку позивача бездіяльність Кабінету Міністрів України полягає в тому, що земельна ділянка в межах населеного пункту смт Городок відноситься до земель оборони і є державною власністю, в свою чергу, Кабінет Міністрів України не здійснює жодних дій щодо зміни цільового призначення, або добровільної відмови та передачі в комунальну власність Городоцької селищної ради земельної ділянки, в межах населеного пункту.

Заперечуючи проти позову, відповідач - Кабінет Міністрів України, зазначає, що позовна заява містить лише загальні норми права щодо обов`язків суб`єктів владних повноважень, в той час, як для визнання бездіяльною протиправною необхідно встановити конкретні причини, умови та обставини: юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави і припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи. Вказує, що законодавством визначено конкретні випадки та категорії земель, що можуть бути вилучені з державної власності; землі оборони не можуть перебувати у комунальній власності. Поряд із цим, звернуто увагу на Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, а також на те, що на території смт Городок розміщенні військові об`єкти, військова частина НОМЕР_1 , військове майно (котельні, РЕМ, ВКГ та інші) та приватна власність інших землекористувачів. Земельна ділянка на якій розташоване смт Городок фактично є військовим містечком, й відноситься до земель оборони та не змінювала свого цільового призначення; передача органам місцевого самоврядування земель, що використовуються для потреб Збройних Сил України здійснюється лише за наявності згоди Міністра оборони України.

В свою чергу, третя особа - Міністерство оборони України вказує, що на земельних ділянках у межах населеного пункту розташовані будівлі і споруди державної власності та основні фонди Державного підприємства Міністерства оборони України «Макарівський завод залізобетонних виробів». Таким чином, на думку третьої особи, твердження Городоцької селищної ради, що після створення селища Городок, землі в його межах не підпадають під визначення «земель оборони» і мають бути передані в комунальну власність є хибним і суперечить чинному законодавству України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апелянт вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставина справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зауважує, що позовна заява не стосується земельних ділянок під військовим майном та тих, на яких проводять діяльність Збройні Сила України. Вказує, що мова йде про земельні ділянки, які після надання назви селище Городок, перестали відповідати Закону України «Про використання земель оборони», тому зміна цільового призначення відповідних земельних ділянок відновить порушені конституційні права жителів відповідної територіальної громади.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Верховної Ради України від 05.07.2012 №5173-VІ населеному пункту Радомишльського району Житомирської області присвоєно найменування - селище Городок (а.с. 16).

Рішенням одинадцятої сесії VI скликання Житомирської обласної ради від 16.08.2012 №653 серед іншого, вирішено віднести новоутворений населений пункт, селище, до категорії селищ міського типу Городок Радомишльського району Житомирської області; утворити Городоцьку селищну раду Радомишльського району Житомирської області з центром у селищі міського типу Городок.

Рішенням дев`ятнадцятої сесії VI скликання Радомишльської районної ради Житомирської області від 27.12.2013 №312 затверджено Проект землеустрою щодо встановлення межі селища Городок Радомишльського району Житомирської області, площею 788,587 га.

Даний проект землеустрою затверджено з відому Міністерства оборони України, яке листом від 08.07.2013 №220/5201 повідомило про відсутність принципових заперечень стосовно погодження проекту землеустрою щодо встановлення межі смт Городок Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області у розмірі 788,587 га, з яких земельна ділянка площею 757,9241 га буде відноситись до категорії земель оборони.

Наказом Міністерства оборони України №90 від 03.03.2015 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальної громади селища Городок» наказано начальнику Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України організувати вилучення з балансу Макарівської квартино-експлуатаційної частини (району) військового майна та його безоплатну передачу згідно з Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Городок Радомишльського району Житомирської області. В перелік військового майна входять житлові будинки, соціальні об`єкти та об`єкти благоустрою.

В свою чергу, рішенням Городоцької селищної ради №32 від 15.03.2013 надано згоду та погоджено безоплатне прийняття у комунальну власність територіальній громаді об`єктів соціальної інфраструктури, рухомого і нерухомого майна, що належить Міністерству оборони України, з забезпеченням недопущення відчуження окремих об`єктів цілісного майнового комплексу в процесі утворення адміністративно-територіальної одиниці на території військового містечка №6 (Макарів-1) відповідно до переліку у три етапи. Одночасно з передачею житлового фонду вирішено прийняти у комунальну власність Городоцької селищної ради земельну ділянку, в межах населеного пункту (пункт 1 та 5 рішення).

Разом з тим, до даного часу майно у Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області відсутнє, наказ Міністерства оборони України №90 від 03.03.2015 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальної громади селища Городок» та рішення Городоцької селищної ради №32 від 15.03.2013 не виконано.

Звернення щодо передачі в комунальну власність селищної ради земельної ділянки, яка не використовується Збройними Силами України направлялось позивачем до Адміністрації Президента України і для розгляду було перенаправлено до Міністерства оборони України.

Питання передачі нерухомого військового майна з балансу Макарівської квартирно-експлуатаційної частини на баланс місцевих органів самоврядування стало предметом розгляду відповідної спільної наради, результати якої оформлено протоколом від 08.05.2018. На нараді вирішили опрацювати в Макарівській квартирно-експлуатаційній частині району відповідність пропозицій Городоцької селищної ради чинному законодавству та організувати проведення наради на базі Радомишльської районної державної адміністрації.

Пропозиції Городоцької селищної ради полягали у тому, щоб передати земельну ділянку в межах населеного пункту, яка перебуває у постійному користуванні Міноборони в розмірі 756,1273 га; передачу фондів здійснювати у три етапи, а саме: в першу чергу здійснити передачу фондів згідно з додатком №3 до даного рішення, які не включені в наказ Міноборони від 03.03.2015 №90; на другому етапі здійснити передачу житлового фонду; призупинити передачу дитячого садку та загальноосвітньої середньої школи до вирішення питання фінансування на їх утримання; на наступних етапах передати на баланс ради інше військове майно (котельні РЕМ, ВКГ тощо), комунальну техніку необхідну для обслуговування житлового фонду, згідно з переліком №2 до даного рішення, яке не включено в наказ Міноборони від 03.03.2015 №90.

При цьому, в матеріалах справи міститься копія рішення шістнадцятої сесії VII скликання від 31.05.2018 №1112 «Про звернення депутатів обласної ради до Кабінету Міністрів України щодо передачі земель», яким схвалено текст звернення депутатів обласної ради до Кабінету Міністрів України щодо передачі земель Міністерства оборони України у комунальну власність Городоцької селищної ради.

Депутати Житомирської обласної ради у зверненні просять розглянути питання про припинення права користування земельними ділянками Міністерства оборони України, включеними в межі селища Городок Радомишльського району Житомирської області, які не використовуються для потреб оборони, та передачу їх у комунальну власність Городоцької селищної ради для забезпечення життєдіяльності її громадян.

Представниками Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України надано роз`яснення, що згідно діючого в Міністерстві оборони України порядку, відмова від права постійного користування земельними ділянками здійснюється Міноборони на підставі відповідних документів; у даному випадку підставою є акт прийому передачі основних фондів.

З листа Держгеокадастру від 31.10.2018 №18-28-0.13-11426/2-18 адресованого Городоцькій селищній раді вбачається, що за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, земельну ділянку з кадастровим номером 1825084900:03:000:0001 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок поділено на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1825084900:03:000:0080, 1825084900:03:000:0079, 1825084900:03:000:0006, 1825084900:03:000:0084, 1825084900:03:000:0086, 1825084900:03:000:0109, 1825084900:03:000:0112, 1825084900:03:000:0092, 1825084900:03:000:0009, 1825084900:03:000:0115, 1825084900:03:000:0116, 1825084900:03:000:0068, 1825084900:03:000:0119, 1825084900:03:000:0099, 1825084900:03:000:0090, 1825084900:03:000:0083, 1825084900:03:000:0102, 1825084900:03:000:0004, 1825084900:03:000:0107, 1825084900:03:000:0007, 1825084900:03:000:0005, 1825084900:03:000:0085, 1825084900:03:000:0088, 1825084900:03:000:0110, 1825084900:03:000:0094, 1825084900:03:000:0097, 1825084900:03:000:0053, 1825084900:03:000:0014, 1825084900:03:000:0066, 1825084900:03:000:0118, 1825084900:03:000:0105, 1825084900:03:000:0098, 1825084900:03:000:0101, 1825084900:03:000:0082, 1825084900:03:000:0071, 1825084900:03:000:0104, 1825084900:03:000:0089, 1825084900:03:000:0008, 1825084900:03:000:0054, 1825084900:03:000:0081, 1825084900:03:000:0087, 1825084900:03:000:0108, 1825084900:03:000:0111, 1825084900:03:000:0093, 1825084900:03:000:0096, 1825084900:03:000:0113, 1825084900:03:000:0091, 1825084900:03:000:0067, 1825084900:03:000:0117, 1825084900:03:000:0106, 1825084900:03:000:0095, 1825084900:03:000:0100, 1825084900:03:000:0103, 1825084900:03:000:0070, 1825084900:03:000:0065, 1825084900:03:000:0078, 1825084900:03:000:0075, 1825084900:03:000:0072, 1825084900:03:000:0059, 1825084900:03:000:0062, 1825084900:03:000:0120, 1825084900:03:000:0055, 1825084900:03:000:0077, 1825084900:03:000:0074, 1825084900:03:000:0057, 1825084900:03:000:0060, 1825084900:03:000:0063, 1825084900:03:000:0121, 1825084900:03:000:0056, 1825084900:03:000:0076, 1825084900:03:000:0073, 1825084900:03:000:0058; 1825084900:03:000:0061; 1825084900:03:000:0064; 1825084900:03:000:0069.

Городоцькою селищною радою до Кабінету Міністрів України направлено також лист №566 від 07.11.2018, в якому рада просить з метою виконання статей 142, 143 Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 83 Земельного кодексу України, відповідно до статті 20 Земельного кодексу України, в зв`язку із затвердженням Проекту землеустрою щодо встановлення межі смт Городок Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області, прийняти рішення, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки в межах населеного пункту селища Городок Радомишльського району Житомирської області, крім земельних ділянок під об`єктами державної та приватної власності, та тих які використовуються Міністерством оборони України за призначенням та відповідно до статті 117Земельного кодексу України передати її в комунальну власність Городоцької селищної ради.

За результатами розгляду питання передачі в комунальну власність Городоцької селищної ради земельної ділянки військового містечка №6 та зміни її цільового призначення повідомлено, що опрацювання питання припинення права користування земельними ділянками можливо розглядати після фактичної передачі нерухомого військового майна та з надходженням затверджених документів до Міноборони. У листі зазначено, що Городоцькою селищною радою не здійснено прийом житлового фонду та об`єктів соціального призначення відповідно до наказу Міноборони від 03.03.2015 №90 в зв`язку з висуванням додаткових вимог із передачі іншого нерухомого майна, земельних ділянок, газифікації селища та виділення субвенції з державного бюджету. При цьому, звернуто увагу на те, що квартирно-експлуатаційними органами Міноборони здійснено заходи щодо поділу земельної ділянки військового містечка №6 із присвоєнням кадастрових номерів, у тому числі, під житловим фондом та об`єктами соціального призначення, що визначені в переліку об`єктів які підлягають передачі на баланс місцевих органів самоврядування відповідно до наказу Міноборони від 03.03.2015 №90.

З урахуванням наведеного зазначено, що після прийняття відповідного житлового фонду та об`єктів соціального призначення в комунальну власність територіальної громади селища Городок, порушене питання буде розглянуто встановленим порядком відповідно до законодавства.

В свою чергу, у листі від 18.09.2018 Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України Городоцьку селищну раду повідомлено, що опрацювання питання припинення права користування земельними ділянками військового містечка №6 можна розглядати після фактичної передачі нерухомого військового майна та надходження відповідних документів до Міноборони.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, такою, що порушує його законні права та інтереси, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи спеціальний порядок передачі військового майна з оперативного управління військових частин, наявність наказу Міністерства оборони України №90 від 03.03.2015 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальної громади селища Городок» та рішення Городоцької селищної ради №32 від 15.03.2013, які не виконуються внаслідок відсутності згоди селищної ради, враховуючи що на даний час виконано розподіл земельної ділянки, на якій розміщено військове містечко №6, на окремі земельні ділянки, під кожний об`єкт нерухомості, що підлягає передачі, оформлення Міноборони права власності (постійного користування) на відповідні земельні ділянки, а також враховуючи положення Земельного кодексу України, зокрема положення частини першої статті 120, частини другої статті 117 та частин другої і п`ятої статті 20, вимоги позивача заявлені до Кабінету Міністрів України є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

01.01.2013 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Наведеним Законом визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності».

З дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Так, у підпункті «а» пункту 4 цього розділу зазначено, що у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони.

Землями оборони, згідно статті 77 Земельного кодексу України визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Питання передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність врегульовано статтею 117 Земельного кодексу України, частиною першою якої визначено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

В свою чергу, статтею 120 Земельного кодексу України врегульовано питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (частина перша статті 120 Земельного кодексу України).

Цільовим призначенням земельної ділянки є використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (стаття 1 Закону України «Про землеустрій»).

Як визначено статтею 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (стаття 20 Земельного кодексу України).

Частиною п`ятою цієї ж статті визначено, що земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Відповідно до частини першої статті 2 даного Закону, військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Частиною другою статті 4 цього Закону визначено, що землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

З аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що присвоєння назви населеному пункту, який є військовим містечком та створення селищної ради із подальшим затвердженням меж відповідного населеного пункту, не змінює правового статусу розміщеного на території такого населеного пункту військового майна, серед якого нерухоме майно, що відноситься до житлового фонду та об`єктів соціального призначення. Військовим майном є і земельні ділянки, на яких розміщено відповідні об`єкти нерухомості.

Існування наведених обставин спростовує твердження позивача, відповідно до якого земельна ділянка із земель оброни, в межах якої затверджено межі селища Городок, не використовується або використовується не за цільовим призначенням.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зміна цільового призначення має бути в межах вимог, встановлених законом до використання земель відповідної категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період є Міністерство оборони України.

В межах земельної ділянки площею 788,5874 га (межі смт Городок), зобов`язати змінити цільове призначення якої позивач просить Кабінет Міністрів України, розміщенні військові об`єкти, військова частина НОМЕР_1 , військове майно (котельні, РЕМ, ВКГ та інші) в розмірі приблизно 760 га та приватна власність інших землекористувачів в розмірі приблизно 10,6398 га, а також знаходиться земельна ділянка без визначення її цільового призначення та користувача в невизначеному розмірі.

Наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 №483 затверджено Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями.

В силу пункту 45 даного Порядку, передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України №1282 від 29.08.2002 затверджено Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил.

Порядок визначає процедуру вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність.

Наведений порядок є спеціальним нормативно-правовим актом, який підлягає застосуванню при наданні оцінки спірним правовідносинам, оскільки спір виник навколо зміни Кабінетом Міністрів України цільового призначення земель оборони, з метою подальшого їх передавання до комунальної власності Городоцькій селищній раді.

Відповідно до визначень, наведених у Порядку №1282, військове майно - державне майно, закріплене на праві оперативного управління за військовими частинами, до якого належать військові містечка, будинки, споруди (цілісні майнові комплекси, об`єкти соціальної інфраструктури, нежитлові приміщення, об`єкти незавершеного будівництва та інше нерухоме майно), передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Військове містечко визначено, як майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із житловим фондом, об`єктами соціальної та інженерної інфраструктури, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

В свою чергу, вилученням військового майна з оперативного управління військових частин - є прийняття Міноборони рішення про вилучення майна з оперативного управління військових частин з метою безоплатної передачі його до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність.

Визначено, що об`єктами передачі згідно з цим Порядком є: військові містечка, що вивільняються в процесі реформування Збройних Сил і не плануються до використання за цільовим призначенням; нерухоме майно (будівлі, споруди, об`єкти незавершеного будівництва, приміщення, інше нерухоме майно); інше окреме індивідуально визначене (рухоме) майно; житловий фонд, інші об`єкти соціальної та інженерної інфраструктури, що перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі майнових комплексів (пункт 2-1 Порядку №1282).

Зокрема, у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність можуть передаватися військові містечка, інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил і не планується до використання за призначенням, житлові будинки (разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом), майно закладів освіти, культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров`я (крім майна санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячих оздоровчих таборів, у тому числі об`єкти, не завершені будівництвом, колишні аеропорти військової авіації, які не мають можливості самостійно забезпечувати свою сертифікаційну придатність, а також інше військове майно, якщо воно не менше ніж два рази пропонувалося до продажу конкурентними способами приватизації, але не було реалізовано.

При цьому, військові містечка, інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил і не планується до використання за призначенням, можуть передаватися безоплатно у комунальну власність у разі невключення до відповідного переліку військового майна, яке підлягає відчуженню.

Передача військового майна з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах проводиться за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди відповідно районних або обласних рад.

Міністерством оборони України видано наказ №90 від 03.03.2015 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальної громади селища Городок», а рішенням Городоцької селищної ради №32 від 15.03.2013 надано згоду та погоджено безоплатне прийняття у комунальну власність територіальній громаді відповідних об`єктів, що відповідає положенням Порядку №1282.

Разом з тим, до даного часу майно Городоцькою селищною радою Радомишльського району Житомирської області не прийнято, наказ Міністерства оборони України №90 від 03.03.2015 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальної громади селища Городок» та рішення Городоцької селищної ради №32 від 15.03.2013 не виконано.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що з численних звернень позивача, відповідей на звернення та засідань спільних нарад щодо питання передачі нерухомого військового майна з балансу Макарівської квартирно-експлуатаційна частина на баланс місцевих органів самоврядування, Городоцька селищна рада фактично не надає згоди на прийом у комунальну власність територіальної громади рухомого та нерухомого військового майна, висуваючи умови прийому-передавання, що не передбачені наказом Міністерства оборони України №90 від 03.03.2015 та рішенням Городоцької селищної ради №32 від 15.03.2013, а також не відповідають положенням законодавства і ґрунтуються виключно на суб`єктивній позиції.

Пунктом четвертим Порядку №1282, передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням: Кабінету Міністрів України - щодо об`єктів, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 2 1 цього Порядку; Міноборони - щодо об`єктів, визначених у підпунктах 3 і 4 пункту 2 1 цього Порядку.

До прийняття Кабінетом Міністрів України чи Міноборони рішення, зазначеного у пункті 4 цього Порядку, Міноборони проводить вилучення військового майна з оперативного управління військових частин. У разі прийняття рішення про вилучення військового майна воно знімається з обліку в порядку, що визначається Міноборони, і залишається на тимчасовому зберіганні та обслуговуванні цих військових частин.

Військове майно втрачає статус військового з дня затвердження акта про його приймання-передачу, крім випадків, коли воно передано до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями (пункт 10 Порядку №1282).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що передача військового майна з оперативного управління військових частин можлива виключно у відповідності до спеціального порядку, тому саме на виконання вимог такого порядку і було прийнято наказ Міністерства оборони України №90 від 03.03.2015 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальної громади селища Городок» та рішення Городоцької селищної ради №32 від 15.03.2013, однак невиконання зазначених рішень з боку позивача, не може вважатися вчиненням протиправної бездіяльності з боку Кабінету Міністрів України, оскільки в даному конкретному випадку саме за рахунок волевиявлення позивача та вчинення з його боку відповідних дій, може відбутися правомірне та законне переведення у комунальну власність територіальної громади земельних ділянок.

При цьому, встановлені обставини у справі вказують на намагання позивача змінити цільове призначення земельних ділянок поза межами правового регулювання спеціальними нормами законодавства та у непередбачений спосіб.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16.03.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна