Вирок

від 09.04.2019 по справі 473/2122/18

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2122/18

Номер провадження1-кп/473/40/2019

ВИРОК

іменем України

"09" квітня 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

представника цивільного відповідача ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську матеріали кримінального провадження №12016150190002174 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Няндома Архангельської області Російської Федерації, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працює ПСП Відродження водієм, інваліда 3-ї групи, одруженого, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , не судимого,

- в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 1995 року ОСОБА_7 у встановленому законодавством порядку набув права керування транспортними засобами категорії «А», «В», «С» та «D». ОСОБА_7 , будучі особою, яка у встановленому законодавством порядку набула права керування транспортними засобами, під час керування транспортним засобом, повинен дотримуватися та виконувати вимоги Закону України «Про дорожній рух», а також пункти «Правил дорожнього руху України» (далі - ПДР України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

16 липня 2016 року приблизно о 07 годині 00 хвилин водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автобусом «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи рейс по перевозці пасажирів за маршрутом «Рюмівське - Вознесенськ», рухався в умовах світлого часу доби в ясну погоду, без дощу, без туману та штучних явищ, що погіршували б видимість у напрямку руху, по проїжджій частині під`їзного шляху від хутору Андрійчикове Вознесенського району Миколаївської області у напрямку до автомобільної дороги «Прибужани Дмитрівка».

Ділянка проїжджої частини під`їзного шляху до хутору Андрійчикове, по якій рухався керований водієм ОСОБА_7 автобус «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 , мала асфальтобетонне, сухе, чисте, без вибоїн та пошкоджень покриття, мала по одній смузі, призначених для руху транспортних засобів в кожному напрямку, являла собою пряму в плані ділянку, що мала нахил у вигляді спуску, не мала горизонтальної дорожньої розмітки розділу №34 ПДР України, на даній ділянці дорожні знаки розділу №33 ПДР України не діяли.

Під час руху по проїжджій частині під`їзного шляху до хутору Андрійчикове керований водієм ОСОБА_7 автобус «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 . рухався у межах своєї смуги руху, з швидкістю біля 30 км/год., з увімкненою З передачею коробки зміни передач автобуса. У салоні керованого водієм ОСОБА_7 автобуса «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 . знаходилося 11 пасажирів, серед яких була ОСОБА_4 , вантажу у автобусі не було.

Керований водієм ОСОБА_7 автобус «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 , наближався до не регульованого перехрестя під`їзного шляху до хутору Андрійчикове та автомобільної дороги «Прибужани - Дмитрівка». Дане перехрестя являло собою «Т»- подібне перехрестя, де проїжджа частина під`їзного шляху до хутору Андрійчикове примикав до проїжджої частини автомобільної дороги «Прибужани - Дмитрівка». На даному перехресті знаки пріоритету не встановлені.

Надалі, при наближенні до перехрестя проїжджих частин автомобільної дороги «Прибужани - Дмитрівка» та під`їзного шляху до хутору Андрійчикове водій ОСОБА_7 , продовжуючи рух на керованому ним автобусі «ПАЗ-3205-1-110». номерний знак НОМЕР_1 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.1 ПДР України, а саме: не виконуючи належним чином вимог вказаних Правил, тим самим своїми діями створив небезпеку для життя та здоров`я громадян, під час керування транспортним засобом проявив неуважність, відповідним чином не стежив за дорожньою обстановкою та не зреагував на її особливість у вигляді уклону проїжджої частини на спуск. Не врахувавши особливості дорожньої обстановки у вигляді нахилу проїжджої частини, по якій він рухався, у вигляді спуску, водій ОСОБА_9 заздалегідь не обрав у встановлених межах безпечної швидкості руху керованого ним автобуса «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 , щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним. При наближенні до перехрестя проїжджих частин автомобільної дороги «Прибужани - Дмитрівка» та під`їзного шляху до хутору Андрійчикове, водій ОСОБА_9 почав застосовувати гальмування керованого ним автобуса «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 , але з нез`ясованих причин гальмівна система автобуса відмовила. Надалі, водій ОСОБА_7 маючи об`єктивну можливість не вимикаючи передачі коробки зміни передач вимкнути двигун автобуса, тим самим поступово зменшувати його швидкість руху, але так не зробив, замість чого він вимкнув передачу коробки зміни передач автобуса «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 , намагаючись увімкнути меншу передачу, але та не увімкнулася. З цієї причини керований водієм ОСОБА_7 автобус «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 , почав на спуску дороги набирати швидкість. Продовжуючи рух водій автобуса «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_7 не спробував на перехресті виконати маневр лівого або правого повороту, а продовжив рух прямо.

Внаслідок необережних дій водія ОСОБА_7 , який своїми діями грубо порушив технічні вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.1 ПДР України, автобус «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 , з рівня перехрестя зістрибнув у кювет глибиною 1.28 м., після чого самостійно зупинився за межами проїжджих частин у полі.

В результаті виниклої дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пасажир автобусу «ПАЗ-3205-1-110», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді фрагментарного перелому 1-го поперекового хребця, яке, відносяться до середньої тяжкості по ознакам довготривалого розладу здоров`я і відсутності небезпеки для життя.

Причинами настання даної ДТП стали злочинні порушення водієм ОСОБА_7 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.1 ПДР України, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з виниклими наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_7 винним себе в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України визнав повністю і пояснив, що він в 2016 році працював водієм в ТДВ Вознесенськавтотранс. 16 липня 2016 року він на автобусі ПАЗ їхав по маршруту до с.Рюмінське Вознесенського району. Гальмівна система автобусу була в справному стані. Коли він від`їхав від зупинки в с.Андрейчиково та виїхав на спуск та нажавши на гальма зрозумів, що гальмування відсутнє. Він намагався зупиняти автобус понижуючи передачі, але передачі не включались, тоді він крикнув людям, що були в салоні автобусу: Тримайтесь та переїхав через дорогу і виїхав у поле, де і зупинився. Їхав він зі швидкістю біля 30 км\год. В автобусі було 11 чоловік, серед яких була і потерпіла. В скоєному кається.

Крім особистого зізнання винність обвинуваченого ОСОБА_7 в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що 16.07.2016 року вона рейсовим автобусом їхала до м. Вознесенська. Після с. Андрейчиково на повороті на Вознесенськ водій крикнув: Тримайтесь та виїхав на обочину, а потім у поле. Потерпіла вийшла з автобусу, зупинили попутку та поїхала додому. Але 20 червня їй стало дуже погано, вона була вимушена викликати швидку. Лікарі швидкої медичної допомоги доставили її до Вознесенської ЦРЛ, де в неї був виявлений перелом хребця. Вона потратила на лікування 2 580 грн., але 2000 грн. їй повернув керівним ТОВ Вознесенськавтотранс. Тому вона просить стягнути завдану їй матеріальну шкоду в сумі 580 грн. та моральну шкоду в сумі 500 000грн.

Представник цивільного позивача ОСОБА_8 пояснив суду, що він є головним інженером ТДВ Вознесенськавтотранс. 16.07.2016 року була субота і він перебував вдома. ОСОБА_8 зателефонував інженер по охороні праці і повідомив, що біля с. Адрейчиково сталося ДТП за участю їх автобуса. ОСОБА_8 повідомив про даний випадок директору і вони вдвох виїхали на місце пригоди. На місці пригоди знаходився водій ТДВ Вознесенськавтотранс - ОСОБА_7 . Автобус знаходився у полі. Водій повідомив, що щось трапилось з автобусом і він прийняв рішення виїхати у поле. Коли автобус виїжджав на маршрут, то він був у справному стані, ОСОБА_7 проходив медичний огляд. На місці ДТП вони разом з водієм перевіряли гальмівну систему, яка виявилась у справному стані. Позов потерпілої не визнає, так як вважає, що вина ТДВ Вознесенськавтотранс в даній ДТП відсутня, а також зазначає, що відсутні докази знаходження потерпілої у автобусі на момент дорожньо-транспортної пригоди..

Згідно висновку експерта №45 від 28.01.2017 року року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді фрагментарного перелому тіла першого поперекового хребця, який виник від дії тупого предмету до госпіталізації в Вознесенську ЦРЛ, куди вона поступила 20.07.2016 року о 06 год. 15 хвил. Не виключається вірогідність утворення перелому 16.07.2016 року. Фрагментарний перелом тіла 1-го поперекового хребця відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками довготривалого розладу здоров`я і відсутності небезпеки для життя. Не виключається вірогідність утворення даних тілесних ушкоджень при виїзді автобусу, в якому він знаходилась в якості пасажира, за межі проїжджої частини з виїздом в кювет (різка зміна руху вниз, а потім різко знову в горизонтальне положення).

Згідно висновку експерта №109 від 09.03.2017 року у ОСОБА_7 . Виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому першого та третього хребців поперекового відділу хребта, які виникли від дії тупого предмету до госпіталізації Вознесенської ЦРЛ, куди він поступив 16.02.2017 року. Дані тілесні ушкодження відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками довготривалого розладу здоров`я і відсутності небезпеки для життя. Не виключається вірогідність утворення даних тілесних ушкоджень при виїзді автобусу, в якому вона знаходилась в якості пасажира, за межі проїжджої частини з виїздом в кювет (різка зміна руху вниз, а потім різко знову в горизонтальне положення). Переломи могли виникнути внаслідок діїх сили вертикально по осі хребта.

Згідно протоколу огляду місця події від 23.03.2017 року на території подвір`я Вознесенського ВП ГУНМ в Миколаївської області головний інженер ТОВ Вознесенськавтотранс ОСОБА_8 надав для огляду автобус ПАЗ 32051-11 номерний знак НОМЕР_1 , керуючи яким водай ОСОБА_7 16.07.2016 року потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. При огляді на автобуса зовні механічних пошкоджень, характерних для ДТП, а також слідів нещодавнього ремонту не виявлено.

Згідно висновку експерта №206 від 11.05.2017 року на момент ДТП ходова частина, рульове керування, робоча гальмівна система та стоянкова гальмівна система автобуса ПАЗ-3205-1-11 реєстраційний номер НОМЕР_1 перебували в працездатному стані та не мали невідповідностей вимогам ПДР України та ДСТУ 3649:2010 щодо технічного стану транспортних засобів, які могли б виникнути до ДТП та вплинути на його рух.

Згідно протоколу огялду місця події від 18.04.2018 року з таблицею зображень та схемою, оглянуте перехрестя автомобільної дороги Прибужани-Дмитрівка та під`їзного шляху до с.Андрейчиково Вознесенського району Миколаївської дбалості. Дане перехрестя є Т-подібним, де під`їзді шляхи до с.Андрейчиково примикає до автомобільної дороги Прибужани-Дмитрівка з правого боку при цьому проїжджа частина автомобільної дороги має нахил у вигляді підйому. Також оглянута ділянка під`їзного шляху до с.Андрейчиково за якою є кювет шириною 5,0 м. та глибиною 1,28м.

Відповідно до висновку експерта №270 від 24.05.2018 року у вказаній дорожній ситуації в діях ОСОБА_7 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України. В наведеній дорожній ситуації водій автобусу ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти виникненню ДТП шляхом дотримання технічних вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України. Невідповідність технічним вимогам п.12.1 ПДР України, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, належить кваліфікувати за ч. 1 ст.286 КК України. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 згідно зі ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи обставини вчинення правопорушення, те, що ОСОБА_7 вчинив необережний злочин середньої тяжкості, обставини, які пом`кшують його покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, не судимий, одружений, висновок досудової доповіді, згідно якої виправлення ОСОБА_7 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, суд вважає, що його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливо досягти без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно п. г ч.1 ст.1 Закону України Про амністію у 2016 році, підлягають звільнення від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших видів покарань, не пов`язаних з позбавленням волі особи, визнанні винними у вчинені необережного злочину, який не є особливо тяжким, відповідно до ст.12 КК України, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.

ОСОБА_7 відповідно до довідки про результати визначення ступеня страти професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 10 ААА №250702 є інвалідом тертьої групи з 30.01.2017 року. Просить застосувати до нього закон України Про амністію у 2016 році.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення з ПрАТ Страхова Компанія УНІКА завдану їй матеральнгу шкоду витрати на лікування в сумі 580 грн. 22 коп. Також ОСОБА_4 просить стягнути з ПрАТ Страхова Компанія УНІКА завдану їй моральну шкоду в сумі 25 000 грн., а також просить стягнути завдану їй моральну шкоду в сумі 475 000 грн. з товариства з додатковою відповідльністю Вознесенсьактотранс.

Відповідно до положень ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами КПК України, а згідно з ч.1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

При цьому суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер та розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв`язок між діянням та шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

В судовому засіданні було встановлено, що потерпілій була завдана матеріальна шкода в сумі 580 грн. 22 коп., яка полягає у витратах на лікування потерпілої, що підтверджується копіями відповідних квитанцій та чеків (а.с.35- 37).

Ткож, відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В силу ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує в сукупності негативні наслідки, які настали для потерпілого, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнала потерпіла, яка є особою похилого віку, та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд оцінює завдану ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 9 000 гривень.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно полісу №АІ/9543905. Ліміт відповідальності страховика по даному полісу за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю складає 200 000 тисяч гривень, за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого - 100 000 гривень. Франшиза за даним полісом становить 0 гривень. Звідси, позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди з ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» підлягають задоволенню, моральної шкоди з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» підлягають задоволення частково, з огляду на наступне.

Згідно ст.26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Визначення страхової виплати дане у ч.2 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і ч. 16 ст. 9 Закону України Про страхування , відповідно до яких страховою виплатою є грошова сума , яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку,у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності.

Оскільки страхова виплата згідно договору страхування страховиком не здійснювалася, розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, страховиком не визначений, то суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» згідно зі ст. 26-1 Закону України Про обов`язкове страхування відповідальності власників назесних транспортних засобіву розмірі 5% від суми відшкодування за шкоду заподіяну здоров`ю.

Отже, на користь позивача ОСОБА_4 суд вважає за необхідне стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» 29,01 гривень (580,22 грн. х 5%=29,01 грн.).

У відповідності до ст.ст.1187, 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Обвинувачений ОСОБА_7 на момент ДТП знаходився у трудових відносинах товариством з додатковою відповідальнісьтю «Вознесенськавтотранс», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_7 (а.с.53-55), копією акту №1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом від 18.08.2016 року (а.с.120-122), актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 18.08.2016 року( а.с.123-124) , перебував на посаді водія та керував автобусом ПАЗ-3205-1-11 реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Звідси, решта суми визначеної судом моральної шкоди підлягає стягненню з Товариства з додатковою вдповідальністю «Вознесенськавтотранс», а саме для відшкодування завданої моральної шкоди слід стягнути ТДВ «Вознесенськавтотранс» на користь ОСОБА_4 8 970 гривень 99 коп. (9 000-29,01 =8 970,99 грн.).

Суд не може прийняти до уваги доводи представника ТДВ «Вознесенськавтотранс» про те, що відсутні докази перебування потерпілої ОСОБА_4 в автобусі під час дорожньо-транспортної пригоди, так як даний факт підтверджується безпосередньо потерпілою ОСОБА_4 , поясненнями обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтвердив факт того, що потерпіла була пасажиром автобуса на момент ДТП, а також висновком експерта №45 від 28.01.2017 року, згідно якого тілесні ушкодження, які були виявлені у ОСОБА_4 могли утворитись при виїзді автобусу, в якому вона знаходилась в якості пасажира, за межі проїжджої частини з виїздом в кювет (різка зміна руху вниз, а потім різко знову в горизонтальне положення).

Комунальною установою КНП Вознесенська багатопрофільна лікарнябув заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 1290,48 грн. Відповідно до кавітації №110 від 18 жовтня 2018 року ОСОБА_7 перерахував на користь КУ КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня збитки спричинені на лікування потерпілої від злочину в сумі 1290,48 грн. Звідси суд вважає, що позов КУ КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинуваченого та підлягають стягненню з нього.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік без позбавленням права керування транспортним засобом.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_7 звільнити від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом, передбачені ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Згідно п.г ст.1 Закону України від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_7 , звільнити від призначеного кримінального покарання.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА на користь ОСОБА_4 завдану їй матеріальну шкоду в сумі 580 грн. 22 коп. (дві тисячі тридцять дев`ять) грн. та моральну шкоду в сумі 29 (двадцять дев`ять) грн. 01 коп.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Вознесенськавтотранс» на користь ОСОБА_4 завдану їй моральну шкоду в сумі 8970 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 2133 (дві тисячі сто тридцять три) грн. 60 коп.

В задоволенні позовних вимог КУ КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня до ОСОБА_7 , відмовити.

Речові докази по справі: автобуса ПАЗ-3205-1-11 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання товариству з додатковою відповідальністюВознесенськавтотранс, залишити товариству з додатковою відповідальністю Вознесенськавтотранс.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд усіма учасниками процесу протягом 30 днів з моменту його оголошення.

Суддя: ОСОБА_1