Ухвала

від 12.06.2019 по справі 473/2122/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення апеляційної скарги без руху

«12» червня 2019 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 ,

перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 квітня 2019 року у відношенні

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Няндома Архангельської області Російської Федерації, громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 квітня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставіст.75КК України звільнений від відбуття призначеного покарання, з випробуванням строком 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, а саме : періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Згідно п.г ст.1 Закону України від 22.12.2016 «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_3 , звільнений від призначеного кримінального покарання.

Стягнуто з ПАТ Страхова компанія УНІКА на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 580 грн 22 к. та моральну шкоду в сумі 29 грн 01 к.

Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Вознесенськавтотранс» на користь ОСОБА_2 завдану їй моральну шкоду в сумі 8970 грн 99 к.

Стягнуто процесуальні витрати та вирішено долю речових доказів.

Потерпіла ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказаний вирок.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст.396 КПК України, встановлено наступне.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Проте, апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_2 не містить обґрунтування апеляційної скарги, у тексті апеляційної скарги не зазначено, чому ОСОБА_2 просить вирок скасувати в частині цивільного позову та стягнути з ОСОБА_3 на її користь саме 490 грн. Будь яких доказів на підтвердження цих вимог не надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. В ч.1 ст. 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Проте, текст апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_2 викладений російською мовою.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті10 Конституції України).

З огляду на зазначене, апеляційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Керуючись ч. 1 ст. 399 КПК України, суддя

постановив:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 квітня 2019 року у відношенні ОСОБА_3 , залишити без руху.

Встановити 15-денний строк з дня отримання копії ухвали потерпілою ОСОБА_2 для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Якщо недоліки апеляційної скарги в установлений строк не будуть усунуті, апеляційна скарга буде повернута відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Копію ухвали невідкладно надіслати потерпілій ОСОБА_2 .

Суддя Миколаївського

апеляційного суду ОСОБА_1