Постанова

від 02.04.2019 по справі 127/9416/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/9416/18

Провадження № 22-ц/801/674/2019

Категорія: 2

Головуючий у суді 1-ї інстанції Луценко Л. В.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року місто Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Стадника І.М. (судді-доповідача),

суддів: Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.,

з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2

апеляційні скарги ОСОБА_3

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2019 року, ухвалене суддею Луценко Л.В., повний текст якого складено 21 січня 2019 року

та на додаткове рішення цього ж суду від 31 січня 2019 року, повний текст якого складено 01 лютого 2019 року

в справі №127/9416/18

за позовом ОСОБА_3 (позивач)

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ПЕРШОТРАВНЕВА 116 (відповідач)

за участі Вінницької міської ради (третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору)

про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 співвласників квартир будинку АДРЕСА_1 від 30.11.2016 року та від 27.01.2017 року,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся в місцевий суд з позовом до ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 , за участі третьої особи Вінницької міської ради про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 від 30.11.2016 року та від 27.01.2017 року.

Свої вимоги обґрунтував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності.

Власниками квартир багатоквартирного будинку та нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, було створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ПЕРШОТРАВНЕВА 116 (далі - ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 ), про що 12.11.2014 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно статуту ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом. Органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор).

Згідно повідомлення №5 від 15.11.2016 голови правління ОСББ йому стало відомо про проведення загальних зборів 30.11.2016, а також про питання, що виносились на порядок денний, зокрема: надання дозволу членів об'єднання (співвласників) будинку для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_4) та квартири АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_5), які знаходяться на першому поверсі будинку (п. 7); надання дозволу членів об'єднання для переносу мереж (водопровід, каналізація, газ), які необхідно буде перенести в зв'язку з будівництвом прибудови до вищезазначених квартир (п. 8); надання дозволу членів об'єднання для будівництва гаражів та комор (підсобних приміщень) на прибудинковій території ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (п. 9).

Своєї згоди на проведення вищевказаних робіт він не надавав, про що зазначив у листі, який надіслав голові правління ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 ОСОБА_5 25.11.2016, повідомивши при цьому про неможливість бути присутнім на цих зборах у зв'язку із зайнятістю на роботі.

На його думку ОСОБА_5, використовуючи своє службове становище на свою користь та користь членів своєї родини, незаконно позбавила його (позивача) права участі в управлінні ОСББ, не допустила до участі в загальних зборах 30.11.2016 та 27.01.2017 та протиправно і незаконно отримала дозволи мешканців будинку на будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3, перенесення мереж (водопровід, каналізація, газ) та будівництво гаражів, комор на прибудинковій території ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Крім того на загальних зборах, що відбулись 27.01.2017 без його участі та згоди було прийнято рішення про оформлення договорів суперфіцію від імені ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для будівництва прибудов, гаражів та господарської споруди на земельній ділянці об'єднання.

Відповідно до рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.04.2017 №966 та №967 замовникам будівництва було надано вихідні дані на проектування - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки щодо проектування гаража, господарської споруди та проектування і реконструкції квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 від 24.04.2017 №80 та №79 відповідно.

21.10.2017 він звертався до Вінницької міської ради з вимогою зупинити незаконне будівництво зазначеної прибудови до будинку та скасувати дозвіл на будівництво, проте отримав відмову згідно листа директора Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради від 23.11.2017 вих. №В-01-103061/5-05-8.

Крім того, загальними зборами ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 від 27.01.2017 було прийнято рішення, що оформлене протоколом №5 про укладення договору суперфіцію між ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 та власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4, власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 та співвласницею квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_6 для будівництва прибудови до будинку, гаражів та господарської споруди (п. 2 рішення ОСББ від 27.01.2017 року); уповноважено голову правління ОСОБА_5 підписати договори суперфіцію від імені ОСББ з власником квартири АДРЕСА_2 та співвласником квартири АДРЕСА_4 (п. 3 рішення ОСББ від 27.01.2017 року); уповноважено заступника голови правління ОСОБА_6 на підписання договору суперфіцію від імені ОСББ з власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5; визначено та прийнято істотні умови договорів (п. 4 рішення ОСББ від 27.01.2017 року).

Вважає, що його конституційні права порушені, а тому просив:

- визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 від 30.11.2016, що оформлене протоколом в„–3 від 30.11.2016 загальних зборів членів ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 щодо: надання дозволу співвласникам будинку для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_4) та квартири АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_5) - п. 4; щодо надання дозволу співвласникам будинку для переносу мереж (водопровід, каналізація та газ), які необхідно буде переносити у зв'язку з будівництвом прибудови до квартири АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_4) та квартири АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_5) - п. 5; надання дозволу співвласникам будинку для будівництва індивідуальних гаражів та комор (підсобних приміщень) на прибудинковій території ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 згідно ескізу та схеми (Додаток 6, 7) ОСОБА_4 (власник квартири АДРЕСА_2), ОСОБА_5 (власник квартири АДРЕСА_3), ОСОБА_6 (співвласник квартири АДРЕСА_4) - п. 6;

- визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 від 27.01.2017, що оформлене протоколом №5 від 27.01.2017 загальних зборів членів ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 щодо: оформлення договору суперфіцію між ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 та власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4, власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 та співвласником квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_6 для будівництва прибудови до багатоквартирного будинку, гаражів та господарської споруди - п. 2; уповноваження голови правління ОСОБА_5 на підписання договорів суперфіцію від імені ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 з власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 та співвласницею квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_6; уповноваження заступника голови правління ОСОБА_6 на підписання договору суперфіцію від імені ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 з власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 - п. 3; визначення та прийняття істотних умов, які будуть зазначені в договорах суперфіцію - п. 4.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 січня 2019 року з ОСОБА_3 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ПЕРШОТРАВНЕВА 116 стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн 00 коп.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями ОСОБА_3 подав апеляційні скарги, в яких посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення і ухвалити нове яким задовольнити його позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що прийнятими відповідачем рішеннями про погодження будівництва прибудови, гаражів і комори та передачу землі на умовах суперфіцію порушено його право власності на квартиру, право спільної сумісної власності на будинковолодіння і право користування прибудинковою територією, обмежено його правомочності спільно володіти, користуватись та розпоряджатись цією власністю, адже відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Крім того, на думку апелянта висновок суду про недоведеність правомірності членства в ОСББ є помилковим, оскільки зазначений факт підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом в„–1 установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень від 31.10.2014 та додатком до нього - список присутніх власників і поіменного голосування по створенню ОСББ в будинку АДРЕСА_1; квитанцією прибуткового касового ордера про сплату вступного внеску члена об'єднання від 20.11.2014 та квитанцією прибуткового касового ордера про сплату внеску членів об'єднання для оформлення земельної ділянки від 05.12.2015.

Зазначив також, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема ч. 1 ст. 1218, ч. 2 ст. 1220, ч. 5 ст. 1268, ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України та ст. 66 (ч. 2), ст. 67 (ч. 10,11) Закону України Про нотаріат в частині, де суд прийшов до висновку, що для реалізації ним всіх правомочностей власника нерухомого майна, отриманого в порядку спадкування, необхідним є внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності.

Відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_3 від учасників справи не надійшли.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 вимоги апеляційних скарг підтримав на умовах, викладених у них, і просив задовольнити. Пояснив, що на його думку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку для укладення угод про які йдеться в оскаржуваних рішеннях мало отримати від нього попередню нотаріально посвідчену згоду. Його право на участь в управлінні об'єднанням підтверджується правовстановлюючими документами, зокрема витягом зі спадкового реєстру, рішенням установчих зборів, сплатою ним вступних внесків тощо. Загалом він оскаржує рішення не з мотивів порушення порядку скликання і проведення зборів, а у зв'язку з тим, що порушено його конституційні права та права як члена ОСББ, співвласника спільної сумісної власності. Натомість суд першої інстанції чомусь розвів у часі момент прийняття ним спадщини і набуття ним права власності на нерухоме майно.

Відповідач - представник ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 адвокат Кізік С.В. вимоги апеляційної скарги не визнала і просила залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Представник третьої особи Вінницької міської ради Кундеус С.І. проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення з таких підстав.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12 листопада 2014 року співвласниками багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було створено ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 , про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.11.2014 (а.с. 132).

Згідно протоколу в„–1 установчих зборів власників квартир і нежилих приміщень будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 31.10.2014 позивача ОСОБА_3 було обрано ревізором новоствореного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (а.с. 133-134).

Листом від 15.11.2016 року голова правління ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_3 про загальні збори членів об'єднання, що мали відбутися 30.11.2016 о 19-00, їх порядок денний, а також запропоновано йому надати документи, що підтверджують його право власності на квартиру №4 у зв'язку з їх відсутністю в об'єднання (а.с. 33).

25.11.2016 ОСОБА_3 надіслав свої заперечення проти проведення зборів у зв'язку з тим, що дата їх проведення не була погоджена з ним завчасно, а також пояснив, що правовстановлюючі документи перебувають на оформленні в Державній нотаріальній конторі, що не позбавляє його права брати участь в управлінні об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (а.с. 34).

Рішенням загальних зборів ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 від 30.11.2016, що оформлене протоколом в„–3 від 30.11.2016 року було вирішено ряд питань, зокрема, щодо надання дозволу співвласникам будинку для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_4) та квартири АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_5) - п. 4; щодо надання дозволу співвласникам будинку для переносу мереж (водопровід, каналізація та газ), які необхідно буде переносити у зв'язку з будівництвом прибудови до квартири АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_4) та квартири АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_5) - п. 5; щодо надання дозволу співвласникам будинку для будівництва індивідуальних гаражів та комор (підсобних приміщень) на прибудинковій території ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 згідно ескізу та схеми (Додаток 6, 7) ОСОБА_4 (власник квартири АДРЕСА_2) ОСОБА_5 (власник квартири АДРЕСА_3), ОСОБА_6 (співвласник квартири АДРЕСА_4) - п. 6.

Рішенням загальних зборів цього ж ОСББ від 30.12.2016, що оформлене протоколом №4 від 30.12.2016 (не оскаржується) ОСОБА_3 було знято з посади ревізора у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів на право власності на квартиру №4 (а.с. 115, зворот).

Рішенням загальних зборів ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 від 27.01.2017, що оформлені протоколом №5 від 27.01.2017 вирішено питання щодо оформлення договору суперфіцію між ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 та власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4, власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 та співвласником квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_6 для будівництва прибудови до багатоквартирного будинку, гаражів та господарської споруди (п. 2); уповноважено голову правління ОСОБА_5 на підписання договорів суперфіцію від імені ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 з власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 та співвласницею квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_6, уповноважено заступника голови правління ОСОБА_6 на підписання договору суперфіцію від імені ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 з власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 (п. 3); визначено та прийнято істотні умови, які будуть зазначені в договорах суперфіцію (п. 4).

Оскаржувані в частині рішення від 30.11.2016 та 27.01.2017 приймались на загальних зборах ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 протоколом в„–3 (а.с. 39-44) та протоколом №5 (а.с. 52-54) відповідно. На зборах були присутні четверо з п'яти співвласників багатоквартирного будинку, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (кв. АДРЕСА_4), ОСОБА_4 (кв. АДРЕСА_2), ОСОБА_5 (кв. АДРЕСА_3), які разом володіють квартирами та нежитловими приміщеннями площею 198,5 кв. м. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку складає 264,4 кв. м. Площа земельної ділянки для спільного користування власників багатоквартирного будинку складає 0,136 га.

Судом також встановлено, що вже після прийняття оскаржуваних рішень ОСББ позивач отримав три свідоцтва про право на спадщину за законом на частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1: №2-711 від 22.03.2017 року на 1/3 частки (а.с. 15), № 2-719 від 22.03.2017 на 1/3 частки (а.с. 16) та №2-2167 від 08.09.2017 на 1/3 частки (а.с. 17).

Зареєстрував своє місце проживання за вищевказаною адресою 02.10.2017, що підтверджується відповідною відміткою у його паспорті громадянина України серії НОМЕР_1, виданим 26.09.2000 (а.с. 13-14).

При цьому, як встановлено судом, у зазначеній квартирі проживає син позивача, тоді як сам позивач ОСОБА_3 не проживав і не проживає у ній, що ним не заперечується.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що загальні збори ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 відповідно до закону були уповноважені приймати рішення від 30.11.2016 та 27.01.2017, оформлені протоколами в„–3 і №5 й порушень порядку скликання і проведення зборів не було, так само як прийнятими рішення не порушені права позивача ОСОБА_3, який для реалізації своїх правомочностей з володіння, користування і розпорядження нерухомим майном, що отримане ним як спадщина, мав зареєструвати свідоцтва про право на спадщину в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відтак суд першої інстанції не вбачав порушення ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 майнових прав, зокрема, права користування власністю та права на спільну сумісну власність ОСОБА_3 враховуючи, що право власності на 2/3 квартири ним оформлене лише в березні 2017 року, а на решту 1/3 - у вересні 2017 року.

Отже між сторонами виник спір щодо участі позивача в управлінні об'єднанням співвласників багатоквартирного житлового будинку, порушення його прав як співвласника багатоквартирного будинку і моменту виникнення права власності на спадщину, в складі якої є нерухоме майно.

Відповідні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України від 29.11.2001 №2866-ІІІ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон №2866-ІІІ), Законом України від 14.05.2015 року №417-VIII Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (далі - Закон №417-VIII), Законом України від 01.07.2004 №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952-IV).

Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями 316-317, 319 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, відповідно до статті 181 ЦК України належать до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість), право власності та інші речові права на які, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (стаття 182 ЦК України).

З моментом (днем) державної реєстрації закон - частина 4 статті 334 ЦК України, пов'язує виникнення права на нерухоме майно, а сама державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 2, частина 2 статті 3 Закону №1952-IV).

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону №1952-IV будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті (реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації), та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, яка передбачає особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності.

Водночас спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216, 1218 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 статті 1220, ч. 5 статті 1268 ЦК України).

Відсутність свідоцтва про право на спадщину дійсно не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України), проте закон зобов'язує спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Оскільки батьки позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 і ОСОБА_11 померли ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно й діюче на той час законодавство також передбачало реєстрацію прав власності на нерухоме майно відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 №7/5 (з наступними змінами і доповненнями), а брат позивача - ОСОБА_12 помер вже в період дії Закону №1952-IV, та незважаючи на те, що спадщина у вигляді відповідних часток нерухомого майна належить ОСОБА_3 як спадкоємцеві з часу її відкриття, право вчиняти будь-які дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно як таке, що підлягає державній реєстрації, він набув лише з моменту державної реєстрації таких прав.

ОСОБА_3 було надано можливість взяти участь в загальних зборах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ПЕРШОТРАВНЕВА 116 за умови надання ним документів, що підтверджували б його право власності на частину квартири, а саме 2/3 її частки станом на час проведення зборів. Власником решти 1/3 частки квартири на час проведення зборів був брат позивача - ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто вже після проведення перших із двох загальних зборів, рішення яких оскаржуються позивачем.

ОСОБА_3 відповідні документи не надав в зв'язку з їх відсутністю, оскільки отримав свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батьків, і зареєстрував своє право власності на об'єкт нерухомості в складі спадщини аж в березні 2017 року.

Отже апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для реалізації ОСОБА_3 його повноважень на участь в управлінні багатоквартирним житловим будинком йому потрібно було зареєструвати своє речове право в установленому законом порядку.

Апеляційний суд відкидає також доводи апеляційної скарги про те, що для прийняття оскаржуваних рішень об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку ПЕРШОТРАВНЕВА 116 мало б отримати його попередню нотаріально засвідчену згоду.

При цьому позивач стверджує про те, що спірні правовідносини врегульовані нормами ЦК України щодо спільної сумісної власності як на житловий будинок, так і на земельну ділянку, на якій він розміщений, а відтак згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена (ч. 2 ст. 369 ЦК України).

Проте апеляційний суд не погоджується з такими доводами апелянта з огляду на таке.

Згідно з статтею 382 ЦК України квартирою як об'єктом права власності є ізольоване приміщення в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 385 ЦК України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України від 29 листопада 2001 року №2866-ІІІ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , а Закон України від 14 травня 2015 року №417-VIII Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку та щодо його утримання та управління.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ПЕРШОТРАВНЕВА 116 створене й зареєстроване в установленому законом порядку власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, з моменту реєстрації набуло статусу юридичної особи.

Відповідно до Закону №417-VIII спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону).

Крім власне приміщень загального користування, конструкцій і обладнання будинку спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 є й земельна ділянка, що передана у власність ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 рішенням Вінницької міської ради від 30.10.2015 року №2329 площею 0,1360 га, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с. 78).

Відповідно до статті 5 Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Управління багатоквартирним будинком здійснюється зборами співвласників, які приймають рішення у порядку, передбаченому статтею 10 Закону. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним (пункт 1 частини 2 статті 10 Закону).

Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (частина 6 статті 10 Закону).

В свою чергу відповідно до статті 10 Закону України від 29 листопада 2001 року №2866-ІІІ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об'єднання є загальні збори, які скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників, а до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, питання про використання спільного майна, прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд, визначення обмежень на користування спільним майном, попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина тощо.

Отже питання, що вирішувалися оскаржуваними рішеннями зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, належать до їх виключної компетенції, Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Отже законом встановлено особливості здійснення права власності на майно в багатоквартирному житловому будинку й передбачено особливий, відмінний від загального порядку розпорядження спільною сумісною власністю, порядок прийняття рішень.

Зазначене спростовує посилання апелянта на те, що відповідні рішення могли бути прийняті лише за умови попереднього надання ним письмової нотаріальної посвідченої згоди.

Оскаржуване рішення про надання дозволу співвласників будинку для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_4) та квартири АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_5) прийняте шляхом голосування за чотирма співвласниками, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 198,5 кв. м., що становить 75,07% від загальної площі квартир та/або нежитлових приміщень будинку (264,4 кв. м.).

В аналогічний спосіб прийняті й інші оскаржувані рішення від 30 листопада 2016 року та від 27 січня 2017 року, що відповідає як вимогам закону, так і Статуту об'єднання.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення прийняті загальними зборами ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 в межах їх повноважень, відповідно до закону, і є обов'язковими для всіх співвласників.

Отже суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Додаткове рішення суду першої інстанції, яким вирішено питання про розподіл судових витрат, оскаржено апелянтом лише у зв'язку із оскарженням рішення суду по суті позовних вимог, а тому його також слід залишити без змін.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позову і залишенням без задоволення апеляційної скарги з позивача на користь відповідача слід стягнути відповідно до статей 137, 141 ЦПК України понесені ним й документально підтверджені витрати пов'язані з розглядом справи - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, Суд,

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2019 та додаткове рішення цього ж суду від 31 січня 2019 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСББ ПЕРШОТРАВНЕВА 116 витрати пов'язані з розглядом справи - витрати на правову допомогу в сумі 500 (п'ятсот) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 05.04.2019

Головуючий: І.М. Стадник Судді:Ю.Б. Войтко І.В. Міхасішин