Ухвала

від 10.04.2019 по справі 440/4114/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору

10 квітня 2019 р.Справа № 440/4114/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Яковенка М.М.,

Суддів: Лях О.П. , Бегунца А.О. ,

розглянувши клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року по справі № 440/4114/18

за позовом приватного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення- рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року задоволено адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення- рішення .

Головним управлінням ДФС у Полтавській області подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка також містить клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення сплати судового збору (або для звільнення від його сплати), відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Окрім того, колегія суддів зауважує на той факт, що ч. 1 ст. 133 КАС України кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" ( тут і в подальшому в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги), згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є :

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Отже, законодавець надає вичерпний перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Перевіривши матеріали справи та доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 8 Закон України "Про судовий збір", для відстрочення Головному управлінню ДФС у Полтавській області сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 132, 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис)М.М. Яковенко Судді (підпис) (підпис) О.П. Лях А.О. Бегунц