Постанова

від 10.04.2019 по справі 727/11057/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/11057/18

Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Г.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

10 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідачів:Дробота В.Д., Кибича В.М.

представника відповідачів: Барабаша А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Дробота Василя Дмитровича, Кибича Віталія Миколайовича, Спинула Івана Георгійовича на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2019 року (повний текст якого складено 27 лютого 2019 року у м. Чернівцях) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_8 до державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Дробота Василя Дмитровича, Кибича Віталія Миколайовича, Спинула Івана Георгійовича про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень,

В С Т А Н О В И В :

у жовтні 2018 року позивач - ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Дробота Василя Дмитровича, Кибича Віталія Миколайовича, Спинула Івана Георгійовича про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що йому, як суб'єкту підприємницької діяльності, на праві суборендного користування належать дві земельні ділянки, які знаходяться в с.Дністрівка, урочище "Атаки" Кельменецького району Чернівецької області на підставі договорів суборенди, зокрема: земельна ділянка, площею 0,6500 га за кадастровим номером НОМЕР_1, яка передана йому на підставі договору суборенди, укладеного 01.07.2015 р. між ним та ОСОБА_9 строком на 49 років з цільовим призначенням - для рекреаційних цілей та для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення та земельна ділянка, площею 0,5288 га за кадастровим номером НОМЕР_2, яка передана йому на підставі договору суборенди, укладеного 01.04.2011 р. між ним та малим приватним підприємством "Меридіан" строком на 49 років для функціонування яхтклубу та здійснення туристичної діяльності. За наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 22.12.2017 р. за №357-ДК було визначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель, шляхом проведення позапланової перевірки стосовно земельних ділянок на території Дністрівської сільської ради за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, яку доручено здійснити державним інспекторам у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Кибичу В.М., Спинулу І.Г., Дроботу В.Д. в термін з 22.12.2017 р. по 28.12.2017. Так позивач зазначав, що в січні 2018 року його викликали до ГУ Держгеокадастру з метою підписання документів і він не будучи обізнаний із законодавством, не знаючи своїх прав, не розуміючи наслідків, які можуть мати місце, враховуючи незначний розмір штрафу та отримавши повне запевнення посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області щодо відсутності будь-яких юридичних наслідків в разі підписання ним документів та сплати штрафних санкцій, оскільки останні носять виключно формальний характер, ним було підписано та сплачено визначені розміри штрафів як доказ виконання винесених постанов, а також з метою недопущення примусового стягнення штрафів через органи виконавчої служби, включення його до реєстру недобросовісних боржників. З часом він зрозумів, що вжиті ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області дії та винесені акти не носять виключно формального характеру, у зв'язку з чим він звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів та приписів, а потім з даним позовом про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2019 року позов задоволено.

Скасовано постанову державного інспектора у сфері державного контролю з використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Дробота Василя Дмитровича від 22.12.2017 №176 про визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Скасовано постанову державного інспектора у сфері державного контролю з використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Кибича Віталія Миколайовича від 22.12.2017 №177 про визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Скасовано постанову державного інспектора у сфері державного контролю з використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Дробота Василя Дмитровича від 25.01.2018 №06 при визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні адміністративної правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-5 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Скасовано постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Спинула Івана Георгійовича від 25.01.2018 №07 про визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-5 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Закрито провадження у справах за фактом вчинення ОСОБА_8 адміністративних правопорушень, передбачених статтями 53, 188-5 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ФОП ОСОБА_8 судові витрати - судовий збір в сумі 1536,80 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не врахував усі обставини, що мають значення для вирішення справи. Так, апелянт зазначає, що адміністративний позов подано з пропуском встановленого законом строку. Більше того, позивач вже звертався з аналогічним позовом, однак ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.10.2018 по справі № 727/10111/18 позовна заява була повернута у зв'язку із порушенням строку звернення до суду, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018. Крім того, апелянт вказує на правомірність винесення оскаржуваних постанов, враховуючи, що сплативши відповідні штрафи позивач фактично визнав свою вину, адміністративні правовідносини стали стабільними та як наслідок відсутні підстави для звернення до суду. В мотивувальній частині рішення від 05.06.2018 по справі № 824/352/18 чітко зазначено, що судом не вирішується питання та не надається оцінка правовідносинам в частині застосування відповідачем норм КУпАП та винесення у відношенні позивача відповідних рішень в порядку КУпАП, а відтак суд першої інстанції безпідставно застосував положення ст.78 КАС України при звільненні позивача від доказування обставин протиправності оскаржуваних постанов.

08 квітня 2019 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідачі та їх представник в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просили її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції.

Заслухавши, суддю-доповідача, (пояснення учасників процесу), перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та залишити адміністративний позов без розгляду, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, позивачу ОСОБА_8, як суб'єкту підприємницької діяльності, на праві суборендного користування належать дві земельні ділянки, що знаходяться в с.Дністрівка, урочище "Атаки" Кельменецького району Чернівецької області на підставі договорів суборенди, зокрема: земельна ділянка площею 0,6500 га за кадастровим номером НОМЕР_1, яка передана йому на підставі договору суборенди, укладеного 01.07.2015 між позивачем та ОСОБА_9 строком на 49 років для рекреаційних цілей із визначеним цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення та земельна ділянка площею 0,5288 га за кадастровим номером НОМЕР_2, яка передана йому на підставі договору суборенди, укладеного 01.04.2011 між позивачем та малим приватним підприємством "Меридіан" строком на 49 років для функціонування яхтклубу та здійснення туристичної діяльності.

У відповідності до наказу начальника Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 22.12.2017 №357-ДК було визначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель, шляхом проведення позапланової перевірки стосовно земельних ділянок на території Дністрівської сільської ради за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, яку доручено здійснити державним інспекторам у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Кибичу В.М., Спинулу І.Г., Дроботу В.Д. в термін з 22.12.2017 по 28.12.2017 (а.с.30).

За результатами проведеної перевірки, відповідачами було складено щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за №373 (а.с.31); припис за №00172; протокол про адміністративне правопорушення №00181 (а.с.32); постанова про накладення адміністративного стягнення №176 (а.с.34).

Відносно земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 - відповідачами було складено: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за №374 (а.с. 35); припис за №00173 (а.с. 36); протокол про адміністративне правопорушення №00182 (а.с.37); постанова про накладення адміністративного стягнення №177 (а.с.38).

Наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 25.01.2018 №22-ДК визначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель, шляхом проведення перевірки виконання ОСОБА_8 приписів від 22.12.2017 №00172 та №00173 відповідачам в термін з 25.01.2018 по 15.02.2018 (а.с.39).

За результатами проведеної перевірки, відповідачами складено щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за №06 (а.с.41); протокол про адміністративне правопорушення №00007 (а.с.44); постанова про накладення адміністративного стягнення №07 (а.с.45) та щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 складено: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за №05 (а.с.40); протокол про адміністративне правопорушення №00006 (а.с.42); постанова про накладення адміністративного стягнення №06 (а.с.43).

22.12.2017 відповідач - Дробот В.Д. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення №176, згідно з якої позивача - ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с. 34).

22.12.2017 відповідач - Кибич В.М. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення №177, згідно з якої позивача - ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с.38).

25.01.2018 відповідачем - Дроботом В.Д. винесено 25.01.2018 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №06, згідно з якої позивача - ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с.43).

25.01.2018 відповідачем - Спинулом І.Г. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за №07, згідно з якою позивача - ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с.45).

У відповідності до копій квитанцій, позивач ОСОБА_8 сплатив штрафи визначені йому за вчинені правопорушення (а.с.90-93).

Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду 05.06.2018 у справі №824/352/18-а позов ОСОБА_8 задоволено повністю та визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області щодо проведення перевірок, здійснених 22.12.2017 та 25.01.2018 стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1, користувачем яких є фізична особа-підприємець ОСОБА_8; визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 22.12.2017 № 357-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності" та від 25.01.2018 № 22-Дк "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності"; визнано протиправними та скасовано приписи державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Дробота В.Д. від 22.12.2017 № 00172, № 00173 про усунення виявлених порушень законодавства (а.с. 50-57). Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду 05.06.2018 у справі №824/352/18-а залишено в силі постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 (а.с.19-27).

В подальшому, не погоджуючись з винесенням вказаних постанов про притягнення його до адміністаративної відповідальності, позивач звернувся до суду для їх скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами - державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Дроботом В.Д., Кибичем В.М., Спинулом І.Г. не доведено правомірності своїх дій, оскільки акти, приписи, протоколи, постанови, складені 22.12.2017 та 25.01.2018 складалися не за адресою місця знаходження земельних ділянок в с.Дністрівка, урочище "Атаки" Кельменецького району Чернівецької області, а за адресою вул. Героїв Майдану, 194 "А" в м.Чернівці, тобто відповідачами не було встановлено порушень, а результати перевірок дотримання вимог земельного законодавства не відповідають дійсності, приписи не містили переліку конкретних заходів щодо усунення порушень, у зв'язку з чим позивач був обмежений у захисті своїх прав та законних інтересів, що є підставою для скасування оскаржуваних постанов.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вказує на наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як передбачено ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Перевіряючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції грубо порушено норми процесуального права, а саме відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_8 з послідуючим прийняттям рішення по суті, незважаючи на порушення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавство обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи слідує, що з грудня 2017 року позивач був обізнаний зі змістом постанов від 22.12.2017, а з січня 2018 року - зі змістом постанов від 25.01.2018, що підтверджується відмітками про отримання останнім копій таких постанов (а.с. 34, 38, 43, 45).

Більше того, позивач визнає ту обставину, що ним було сплачено відповідні суми штрафів за вчинення адміністративних правопорушень, що підтверджується відповідними копіями квитанцій (а.с.90-93).

Разом з тим, ОСОБА_8 звернувся з даним адміністративним позовом лише 16 жовтня 2018 року без вказівки на об'єктивно непереборні обставини, які б позбавили його можливості звернутися до суду у межах десятиденного строку визначеного КАС України.

Посилання ОСОБА_8 в позовній заяві на те, що він, будучи не обізнаний із законодавством, не знаючи своїх прав, не розуміючи наслідків, які можуть мати місце та враховуючи незначний розмір штрафу не мав змогу вчасно звернутися з даним адміністративним позовом безпідставно визнано судом першої інстанції поважними причинами, всупереч наявній правовій позиції Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 28 березня 2019 року по справі №826/123/17 Верховний Суд зазначив, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, норми КАС України не пов'язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття суб'єктом владних повноважень певних рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію) або їх наслідки.

У даному випадку позивач своєчасно отримав копії оскаржуваних постанов, а тому про порушення зазначеними рішеннями своїх прав, позивач, як зазначалося, мав би і міг дізнатися саме з дати отримання таких постанов.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.

З огляду на це, позивач повинен також ґрунтовно мотивувати, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Також, колегія суддів зауважує, що вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду та можливості його поновлення, суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що позивач не мав можливості одночасно подавати позови і до Чернівецького окружного адміністративного суду і до Шевченківського районного суду м.Чернівці,

Однак, на переконання колегії суддів, розгляд справи в іншому суді не є підставою для поновлення строку звернення до іншого суду.

Більше того, судом першої інстанції взагалі не взято до уваги тієї обставини, що позивач вже звертався з аналогічним позовом, однак ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.10.2018 по справі № 727/10111/18 позовна заява була повернута у зв'язку із порушення строку звернення до суду, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018. Про вказану обставину відповідачі зазначали в клопотанні про залишення адміністративного позову без розгляду, однак вказані обґрунтування залишено без належного дослідження судом першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апелянта стосовно пропущення позивачем строку звернення до суду обґрунтовані з посиланням на конкретні докази, які наявні в матеріалах справи, в той час як висновок суду першої інстанції стосовно наявності підстав для поновлення пропущеного строку абсолютно немотивований.

Згідно з ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як передбачено п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в частині наявності підстав для залишення адміністративного позову без розгляду знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Дробота Василя Дмитровича, Кибича Віталія Миколайовича, Спинула Івана Георгійовича задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_8 до державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Дробота Василя Дмитровича, Кибича Віталія Миколайовича, Спинула Івана Георгійовича про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_8 до державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Дробота Василя Дмитровича, Кибича Віталія Миколайовича, Спинула Івана Георгійовича про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 квітня 2019 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.