Рішення

від 29.03.2019 по справі 544/1423/18

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/1423/18

№ 2/544/61/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 березня 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Сайко О.О.,

з участю секретаря судового засідання Костенко Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши в залі суду м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сектору культури і туризму Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: Пирятинський районний будинок культури Полтавської області , Полтавська обласна організація професійної спілки працівників культури України, про визнання незаконними та скасування наказу №50 від 20.09.2018 про накладення дисциплінарного стягнення та наказу №57 від 02.10.2018 про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Пирятинського районного будинку культури, який був замінений належним відповідачем - сектором культури і туризму Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області, про визнання незаконними та скасування наказу №50 від 20.09.2018 про накладення дисциплінарного стягнення та наказу №57 від 02.10.2018 про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначає, що наказом №6 від 28 лютого 1997 року вона була прийнята на посаду інструктора з музичного жанру в Пирятинський районний будинок культури (далі - РБК), в подальшому була переведена на посаду режисера масових дійств, методиста по народній творчості, а наказом №36а від 01.11.1994 року - на посаду методиста РБК.

Наказом №57 від 02.10.2018 року її було звільнено з посади методиста РБК на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Передував цьому звільненню наказ №50 від 20.09.2018 про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Вважає накладення на неї дисциплінарних стягнень у вигляді догани та звільнення незаконними з наступних підстав.

Згідно з Протоколом №1 Конференції районної організації профспілки працівників культури України від 13 червня 2017 року її обрано головою районної організації профспілки працівників культури України.

Відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов'язків, надається на умовах, передбачених колективним договором чи угодою, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов'язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менше ніж дві години на тиждень.

27 серпня 2018 року у період часу з 8 години до 10.30 години вона проводила переговори з Полтавською обласною організацією професійної спілки працівників культури України по вирішенню поточних питань в інтересах трудового колективу Пирятинського РБК. Про це було відомо директору Пирятинського РБК ОСОБА_4, проте як вбачається з наказу від 20.09.2018 підставою накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани став акт №2 від 27.08.2018 року про відсутність її на роботі.

З описової частини оскаржуваного наказу вбачається, що підставою накладення на позивача дисциплінарного стягнення також є невиконання нею посадових обов'язків, проте не зазначено коли, у який спосіб, які саме обов'язки вона не виконала станом на час винесення наказу.

Крім цього, як вбачається з наказу № 50, однією з підстав накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани стала доповідна записка директора РБК ОСОБА_4 завідувачу сектору культури і туризму РДА ОСОБА_5 про порушення позивачем трудової дисципліни від 17.09.2018 року №10. Також зазначено, що підставою накладення на неї дисциплінарного стягнення також є протокол дисциплінарної комісії сектору культури і туризму РДА від 17.09.2018 року №01. Незрозуміло чому саме комісії сектору культури і туризму РДА, хоча позивач перебувала у трудових відносинах з Пирятинським РБК. Походження цієї комісії та правова підстава її існування невідома.

Пропозиції надати письмові пояснення від адміністрації Пирятинського РБК їй не надходило, проте з оскаржуваного наказу позивач дізналася про існування акту №3 від 17.08.2018 року про її відмову надати письмове пояснення, що як вбачається з стало однією з підстав оголошення їй догани.

Зазначає, що вона є членом професійної спілки працівників культури України. Залишається незрозумілим, чому у основу притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани стало погодження голови профспілки клубних працівників району ОСОБА_6 від 18.09.2018 року.

Вважає, що застосований до неї захід дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є безпідставним та надуманим, викликаний нічим іншим, як упередженим ставленням до неї директора Пирятинського РБК ОСОБА_4, яке продовжувалося і після винесення наказу про оголошення догани та потягло її звільнення.

Так у день накладення оголошення догани директор РБК ОСОБА_4 видав наказ №51 про звіт методиста РБК ОСОБА_1 про виконану роботу за III квартал 2018 року. Директор РБК ОСОБА_4 наказав надати позивачу, зокрема, Річний Звіт методиста РБК за 2017 рік, накопичені матеріали по обрядових заходах за весь період роботи на посаді методиста РБК, накопичені, напрацьовані матеріали та робочі документи за весь період роботи на посаді методиста РБК, адже термін їх зберігання давно закінчився. Упереджене ставлення до неї директора РБК підтверджується також послідуючими адресованими їй безпідставними службовими записками, на які вона надавала обґрунтовані відповіді у вигляді доповідних записок.

Наказом №57 від 02.10.2018 року позивача було звільнено з посади методиста РБК на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, в зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У наказі директором РБК не зазначені причини звільнення, не наведено у чому саме полягає невиконання позивачем трудових обов'язків, яких саме трудових обов'язків, не зазначено період невиконання трудових обов'язків, у чому саме полягає системність невиконання нею трудових обов'язків, не наведено відсутності поважних причин, які спричинили невиконання трудових обов'язків, покладених на позивача трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Директор РБК обмежився лише вказанням пункту та статті КЗпП при застосуванні такого крайнього заходу, як звільнення, навіть не встановивши чи вчинений позивачем дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачена п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Пропозиції надати позивачу письмові пояснення від адміністрації не надходило. У цьому наказі навіть не зазначено, що позивач відмовилася від дачі пояснень, про що складено відповідний акт.

Як вбачається з наказу, звільнення позивача погоджено з головою профспілки клубних працівників району ОСОБА_6 До обкому профспілки працівників культури України адміністрація Пирятинського РБК не зверталася.

Зазначає, що незаконне звільнення з роботи завдало їй тяжкої психологічної травми. Вона незаконно позбавлена заробітку, який є єдиним джерелом для її існування, вказані обставини призвели до порушення нормальних життєвих зв'язків і вимагають додаткових зусиль для організації її життєдіяльності та матеріального забезпечення. Вона втратила душевний спокій і рівновагу, що призвело до постійного перебування у стані нервового напруження.

Необхідність відстоювати своє порушене право на працю у судовому порядку також потребує значних додаткових зусиль. Беручи до уваги характер і обсяг завданої моральної шкоди, її розмір позивач визначила у сумі 10000 грн.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, представник позивача надав пояснення, аналогічні поясненням, викладеним у позові. Просив визнати незаконним та скасувати наказ №50 від 20.09.2018 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, визнати незаконним та скасувати наказ №57 від 02.10.2018 року про звільнення позивача з посади методиста РБК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Поновити позивача на посаді методиста Пирятинського районного будинку культури Полтавської області. Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу ( з урахуванням фактично виплачених сум по день винесення рішення) та моральну шкоду в сумі 10000 гривень. Додатково пояснив, що скасування директором РБК наказу про звільнення позивача не відповідає вимогам закону та не тягне юридичних наслідків поновлення позивача на роботі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, зазначивши про відсутність предмету спору про поновлення позивача на займаній посаді, оскільки директор РБК наказом від 20.11.2018 №65 скасував свій наказ про звільнення позивача із займаної посади. Проте позивач проігнорувала цей наказ та не приступила до виконання своїх обов'язків, на роботу не виходить по цей час. Щодо наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, зазначив, що прийняття цих рішень є виключно повноваження директора РБК. Рішення дисциплінарної комісії сектору культури і туризму райдержадміністрації мали рекомендаційний характер.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - директор Пирятинського районного будинку культури, у судовому засіданні позов не визнав з посиланням на доводи, надані ним у відзиві на позов. Зокрема, у відзиві представник третьої особи зазначив, що наданий позивачкою протокол про її обрання на Конференції головою районної організації профспілки працівників культури не відповідає дійсності і останню ніхто не обирав головою цієї організації. Немає жодного підтвердження свідків і присутніх учасників, що ця Конференція взагалі мала місце бути чи була проведена 13.06.2017 року, на противагу, є свідки , які можуть підтвердити в суді, що Конференція профспілки не проводилась в 2017 році.

На прохання директора РБК та дисциплінарної комісії сектору культури і туризму райдержадміністрації позивач не надала жодного документу щодо наявності Статуту районної організації профспілки працівників культури України, документів про її обрання та перебування на цій посаді, а також відповідних погоджуючих документів про призначення від Полтавської обласної організації профспілки працівників культури України ОСОБА_1 JI.JI. на посаді голови районної організації профспілки працівників культури України.

Колективним договором між дирекцією Пирятинського районного Будинку культури та профспілковим комітетом клубних працівників Пирятинського району на 2012-2015 роки в пункті З РОЗДІЛУ 9 не передбачено надання вільного від роботи часу в розмірі не менше двох годин на тижденьчленам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов'язків. Також поняття вільний від роботи час та відсутність на робочому місці (у випадку відсутності на робочому місці ОСОБА_1 JI.JI. 27.08.2018 р.) не є тотожними.

Позивач ОСОБА_1 JI.JI. повідомила, що 27.08.2018 р. вона вела переговори з 8.00 до 10.30 з Полтавською обласною організацією професійної спілки працівників культури України, і те, що директор Пирятинського РБК ОСОБА_4 був попереджений. Цьому немає жодного достовірного підтвердження. Проте є Акт №2 від 27.08.2018р. Про відсутність на роботі методиста ОСОБА_1Л. , складений о 10 год 35 хв після прибуття на робоче місце ОСОБА_1 і в якому зазначено обставини відсутності останньої, відсутності попередження директора РБК та відмову, в присутності свідків, в наданні позивачкою будь яких пояснень з цього приводу про що складено Акт №3 від 17.09.2018 р. Про відмову працівника надати письмове пояснення .

Більше того, ОСОБА_1 не надала жодного пояснення щодо своєї відсутності на робочому місці 27.08.2018 р. та протягом всього часу з 27.08.2018р. по 02.11.2018 p., про що свідчать протоколи дисциплінарних комісій сектору культури і туризму райдержадміністрації від 17.09.2018р. №1 та від 28.09.2018р. №3. Підставою для видання наказу директора Пирятинського районного Будинку культури від 20.09.2018р.№ 50 Про оголошення догани методисту ОСОБА_1Л. було відсутність 27.08.2018 на робочому місці методиста РБК ОСОБА_1 та невиконання нею посадових обов'язків методиста (згідно посадової інструкції методиста РБК по народній творчості від 20 січня 2008 року, затвердженої директором РБК ОСОБА_7В.) Все це детально викладено в доповідній записці директора РБК ОСОБА_4 завідувачу сектору культури і туризму райдержадміністрації ОСОБА_5 від 17.09.2018р. №10, в рішеннях дисциплінарної комісії сектору культури і туризму райдержадміністрації згідно Протоколу від 17.08.2018р №1. Також, на момент звільнення, було отримано погодження первинної профспілкової організації, членом якого була методист РБК ОСОБА_1 - голови профспілки клубних працівників Пирятинського району, ОСОБА_6 від 18.09.2018 року.

Щодо наказу директора районного Будинку культури від 02.10.2018 року №57 Про звільнення методиста РБК ОСОБА_1Л. . В наказі зазначено, що методиста РБК ОСОБА_1 JI.JI. звільнено у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України (п.2 Розділ III та Додаток 1 до колективного договору на 2012-2015 роки). Наказ - документ до якого застосовуються правила ділового мовлення і в якому коротко зазначаються підстави, що приводить в дію рішення керівника, а не опис чи протокол подій.

В наказі наведено підстави, на основі яких було прийнято рішення про видання цього ж наказу, наказ директора районного Будинку культури від 20.09.2018 р. №50 Про оголошення догани методисту РБК ОСОБА_1 JI.JI. ; протокол дисциплінарної комісії у секторі культури і туризму райдержадміністрації від 19.09.2018 р. №02; протокол дисциплінарної комісії у секторі культури і туризму райдержадміністрації від 28.09.2018 р. №03; погодження голови профспілки клубних працівників ОСОБА_6 від 02.10.2018 р.; погодження завідувача сектору культури і туризму райдержадміністрації від 02.10.2018 р.

Позивач, як порушник трудової дисципліни, відмовилася від надання будь яких пояснень до видання наказу, про що зафіксовано в протоколі дисциплінарної комісії сектору культури і туризму від 28.09.2018 № 3.

Щодо умов звільнення працівника ОСОБА_1, то на момент звільнення, 02.10.2018 і до цього часу у директора РБК не було достовірних офіційно підтверджених документів щодо обрання ОСОБА_1 головою районної профспілкової організації, погодження на призначення вищого виборного органу, а саме Полтавської обласної організації професійної спілки працівників культури України. За відсутності такої інформації,для вирішення питання та прийняття рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення до методиста ОСОБА_1, яка на той час була лише членом первинної профспілкової організації-профспілки клубних працівників Пирятинського району, директором Пирятинського районного Будинку культури було надіслано письмове подання від 28.09.2018 р №16 для погодження головою профспілки клубних працівників Пирятинського району. Таке погодження на звільнення працівника ОСОБА_1 отримано від голови профспілки клубних працівників Пирятинського району 02.10.2018.

Заперечував, що позивачу було спричинено моральну шкоду, оскільки остання сама неодноразово була ініціатором конфліктів у колективі, публічно виражала свій негативний настрій, конфліктувала, порушувала тишу, обурливо реагувала на зауваження, звинувачувала всіх в своїх негараздах. Така поведінка створювала несприятливі умови для роботи в колективі, методисти РБК та керівник художній РБК звернулись до нього з проханням звернути увагу на поведінку ОСОБА_1 та сприяти вирішенню питання з порушенням нею трудової дисципліни.

Враховуючи те, що до 20 листопада 2018 року не було підтвердження чи спростування інформації стосовно того, що ОСОБА_1 на час звільнення була головою районної організації профспілки працівників культури України, а був лише лист Полтавської обласної організації профспілки працівників культури України, де було повідомлено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення працівників, які є членами виборного профспілкового органу, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, а також аби уникнути судової тяганини дирекцією РБК було прийнято рішення про наступне: переглянуто рішення про звільнення методиста РБК, та скасовано наказ директора районного Будинку культури від 02.10.2018 року №57 Про звільнення методиста РБК ОСОБА_1 JI.JI. ; 20 листопада 2018 року прийнято рішення, відповідно ч.1 ст. 235 КЗпП України поновити з 21.11.2018 року на посаді методиста РБК ОСОБА_1 та виплатити їй компенсацію за час вимушеного прогулу з 03.10.2018 року по 20.11.2018 року.

Однак позивачка повідомила, що нічого підписувати не збирається, з наказом ознайомлена, але вийде на роботу лише після рішення суду. Позивачка вимагала скасування наказу про оголошення їй догани від 20.10.2018 року № 50 та виплати моральної компенсації за час вимушеного прогулу в розмірі 10 тис грн. Приступати до виконання посадових обов'язків методиста РБК остання відмовилась, повідомивши, що приступить до роботи лише після вирішення справи в суді та коли отримає вказану суму в розмірі 10 тис грн. в якості моральної компенсації.

Представник третьої особи додатково пояснив у суді, що до листопада 2018 року він не мав достовірного підтвердження того, що позивач була головою районної організації профспілки працівників культури, відповідно він звертався за погодженням про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та звільнення до профкому первинної профспілкової організації клубних працівників Пирятинського району, членом якої була позивач.

Представник третьої особи - Полтавської обласної організації професійної спілки працівників культури України у судове засідання не з'явився, просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі.

На підтвердження заперечень проти позову за клопотанням представника третьої особи судом в порядку ст.230 ЦПК України були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що вона тривалий час працювала разом з позивачем на посаді методиста РБК. На позивача було покладено обо'вязок вести окрему ділянку роботи по народних умільцях та фольклорних коллективах, готувати сценарії запланованих РБК заходів. З вересня 2018 року року позивач почала створювати напружену атмосферу в колективі. На розпорядження директора РБК реагувала неадекватно, відповідала недопустимими та образливими словами. 27 серпня 2018 року вона не вийшла на роботу з ранку, з'явилася після 10 години, на вимогу директора відмовилася давати будь-які поясненення причини невиходу на роботу. Про результати своєї роботи позивач не могла звітувати, бо не мала жодного сценарію проведених заходів у письмовому вигляді, не мала жодних робочих папок. Свідок зазначила також, що вона є головою профспілки клубних працівників, членом якого є позивач. Тому директор і звертався з поданням до профкому цієї організації для отримання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та на її звільнення, на що отримав згоду профспілки.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона працює методистом Пирятинського РБК. Позивач ОСОБА_1, з якою вони разом працювали, не виконувала покладені на неї наказами директора РБК обов'язки, не сприймала будь-яких вказівок та розпоряджень директора РБК. Коли дисциплінарна комісія перевіряла результати її роботи було виявлено, що напрацювань роботи як методиста в електронному та поперовому вигляді у неї немає, жодних звітів про виконану роботу вона не подавала. Кожен методист у своїй роботі керується посадовою інструкцією по напрямках роботи. Крім того, у річних та квартальних планах роботи закладу передбачено проведення культурно-масових заходів, у зв'язку з чим методисти відповідають за підготовку сценаріїв таких заходів. У 2018 році було заплановано та проведено вісім таких заходів, а з вини позивача один захід був ледь не зірваний. Зазначила, що вона є членом профспілки клубних працівників району та членом президії районної організації профспілки працівників культури. Проте, з 2006 року, позивач, як голова районної профспілки, жодних звітно-виборних зборів не проводила, директору РБК ОСОБА_4 про цю організацію профспілки не повідомляла.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що вона є членом дисциплінарної комісії сектору культури і туризму райдержадміністрації. Коли комісія розглядала за зверненням директора РБК питання виконання позивачем своїх посадових обов'язків, остання пояснень про свою роботу не надавала. Коли комісія на робочому місці оглядала документи робочого комп'ютера позивача, там ніяких напрацювань методиста не знайшли. Позивач категорична відмовлялася звітувати про свою роботу. Вона показала якісь 10 анкет народних умільців та роздрукований сценарій з Інтернету. Крім того, позивач відмовлялася надати пояснення, чому вона була відсутня на роботі 27 серпня 2018 року.

Свідок ОСОБА_10 дала пояснення, що вона була включена до складу дисциплінарної комісії, яка перевіряла роботу позивача за заявою директора РБК. Комісія перевіряла, які завдання стояли перед позивачем і як вона їх виконувала. Однак позивач відмовилася надати комісії свої робочі матеріали (на відміну від інших методистів), відмовлялася надавати будь-які пояснення. Тому комісія прийшла до висновку, що позивач не виконує свої посадові обов'язки. Було встановлено, що заходи, заплановані річним планом, розробку виконання яких було покладено на позивача, виконували інші працівники.

Свідок ОСОБА_11 дала показання про те, що 27.08.2018 позивач не з'явилася зранку на роботу. На дзвінок директора повідомила, що вона удома. Після цього був складений акт про відсутність її на робочому місці. Надавати пояснення про причини невиходу на роботу позивач відмовилася, про переговори із профспілкою нікого не попереджала. Про те, що позивач є головою районної профспілки працівників культури адміністрації було відомо, але остання зборів не проводила, ніяких документів своєї діяльності не надавала. Позивач відмовлялася показувати дисциплінарній комісії свої робочі документи, на вимоги директора відповідала зневажливо, пояснень щодо виконання своїх посадових обов'язків не надавала.

Допитаний як свідок ОСОБА_5 пояснив, що 27.08.2018 директор РБК повідомив йому, що позивач не вийшла на роботу. Після того, як їй вдруге зателефонували, вона вийшла на роботу, проте не пояснила причини невиходу. На засіданнях дисциплінарної комісії, яка розглядала питання виконанання нею посадових обовязків, остання вела себе зневажливо, порушувала етику спілкування, звинувачувала всіх в некомпетентності. На семінарах, що проводив сектор культури, позивач про свою роботу не звітувала, як і не надала документальне підтвердження виконання своїх обов'язків. У зв'язку з цим дисциплінарна комісія константувала факт невиконання позивачем покладених на неї обов'язків.

Суд, вислухавши позивача та його представника, представника відповідача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, допитавши свідків, з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України , докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини:

Наказом №6 від 28 лютого 1997 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду інструктора з музичного жанру в Пирятинський районний будинок культури (далі - РБК), в подальшому була переведена на посаду режисера масових дійств, методиста по народній творчості, а наказом №36а від 01.11.1994 року - на посаду методиста РБК (а.с.10).

Відповідно до посадової інструкції методиста районного Будинку культури по народній творчості, затвердженою директором Пирятинського районного Будинку культури ОСОБА_7 20.01.2019, до посадових обов'язків методиста належить: ведення окремої ділянки роботи - обрядові заходи, народні умільці, фольклорні колективи; проведення аналізу стану обслуговування району, розробка пропозицій щодо його удосконалення, участь у науково-дослідній роботі, розробці та реалізації поточних та перспективних планів, нормативної та іншої документації, що регламентує діяльність клубної установи; участь у підготовці сценаріїв; узагальнення досвіду роботи клубних установ, організація його впровадження в практичну діяльність, тощо (а.с.87). Методист районного Будинку культури призначається та звільняється з посади наказом директора РБК та безпосередньо йому підпорядковується.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника, або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів в т. ч. і про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника з яким укладений трудовий договір. При притягненні працівника до дисциплінарної відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.

Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Закон не вимагає, щоб таке порушення обов'язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущенного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків, тобто дуже важливо, щоб накази роботодавця були обґрунтованими та видавалися у чіткій відповідності з чинним законодавством.

В наказі про накладання дисциплінарного стягнення - про оголошення працівникові догани обов'язково має бути зазначено, в чому саме полягає порушення трудової дисципліни, тобто вказано на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Наказом №50 директора районного Будинку культури від 20.09.2018 на позивача ОСОБА_1 накладено дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Підставою для видання наказу директора Пирятинського районного Будинку культури від 20.09.2018 р. № 50 Про оголошення догани методисту ОСОБА_1Л. зазначено порушення нею трудової дисципліни, а саме відсутність 27.08.2018 з 08.00 до 10.30 год . на робочому місці методиста РБК ОСОБА_1 та невиконання посадових обов'язків, відмову надання усних чи письмових пояснень.

Факт відсутності позивача на робочому місці без будь-якого попередження, пояснення та без поважних причин 27.08.2018 з 08.00 до 10.30 зафіксований актом №2 від 27.08.2018 (а.с.94).

З приводу відсутності її на робочому місці позивач відмовилася від надання будь яких пояснень, що підтвердили у судовому засіданні свідки та про що був складений акт №3 від 17.09.2018 (а.с.95).

Сама позивач у судовому засіданні не заперечувала факт своєї відсутності на робочому місці 27.09.2018, пояснюючи, що вела переговори як голова районної організації професійної спілки працівників культури по вирішенню поточних питань в інтересах трудового колективу РБК.

Разом з тим, позивач жодними доказами не підтвердила поважності причини своєї відсутності на робочому місці та не спростувала доводи третьої особи, про те, що вона не попереджала керівництво в особі директора РБК про проведення цих переговорів та необхідність їх проведення поза своїм робочим місцем. Натомість, сама позивач відмовилася надавати пояснення директору РБК з цього приводу після виходу на роботу 27.09.2018 та в послідуючі дні до видачі наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, що ставить під сумнів достовірність викладеної нею у позовній заяві причини відсутності на роботі.

Отже, відповідач обґрунтував належними доказами факт порушення позивачем трудової дисципліни, що виразилося у відсутності позивача на робочому місці без будь-якого попередження, пояснення та без поважних причин 27.08.2018 з 08.00 до 10.30 год.

Аналізуючи інші обставини порушення позивачем трудової дисципліни, що стало підставою оголошення їй догани, суд зазначає наступне. Самі фактичні обставини невиконання позивачем посадових обов'язків в наказі не зазначені. Представник третьої особи зазначає, що ці обставини детально викладено в доповідній записці директора РБК ОСОБА_4 завідувачу сектору культури і туризму райдержадміністрації ОСОБА_5 від 17.09.2018р. №10, в рішеннях дисциплінарної комісії сектору культури і туризму райдержадміністрації згідно Протоколу від 17.08.2018р №1, які слугували підставою винесення наказу про оголошення догани. У зазначених документах, йдеться, зокрема про те, що позивач ОСОБА_1 не виконала завдання директора РБК щодо надання йому звіту в електронному та друкованому вигляді про проведену роботу на посаді методиста відповідно до посадової інструкції за 3 квартали 2018 року. Остання відмовилася також надати підтверджуючі документи щодо своєї роботи.

За приписами ст. 141 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Таким чином, законодавство покладає на керівника підприємства, установи обов'язок забезпечення належної організації роботи працівників та постійний ( а не вибірковий) контроль за її виконанням. Аналіз наданих третьою особою організаційно-розпорядчих документів, яким керується у своїй роботі РБК, показав, що у планах роботи закладу положення, які б передбачали складання письмових чи електронних звітів про узагальнені результати роботи працівників закладу та строки їх подачі відсутні. Відсутні такі обов'язки і в посадовій інструкції методиста РБК.

Вимоги керівника про подання працівником накопичених, напрацьованих матеріалів та робочих документів за весь період роботи (чи за 3 квартали 2018 року) на посаді методиста є формальними та по суті абстрактними, оскільки суду не надано жодних доказів про те, в якій формі мають бути зафіксовані результати роботи методиста РБК. Обов'язок методиста складати поточні та перспективні плани своєї роботи та складати у письмовій формі звіти про виконану роботу відповідно до цих планів, наказів та інших доручень на вимогу керівника був зафіксований у новій посадовій інструкції методиста РБК, затвердженій наказом директора від 19.08.2018 (напередодні накладення дисциплінарного стягнення).

Таким чином, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, що полягало у невиконанні нею своїх обов'язків є необґрунтованим та безпідставним. У оспорюваному наказі та доповідній записці директора РБК, що стала підставою його винесення, відсутнє чітке формулювання коли, у який спосіб та які саме посадові обов'язки не виконувала позивач. Крім того, ненадання порушником трудової дисципліни пояснень такого порушення не містить складу дисциплінарного проступку працівника та не тягне за собою відповідальність працівника.

Водночас, при доведеному відповідачем факту вчинення позивачем проступку, що полягав у відсутності її на робочому місці без поважних причин, накладення на неї дисциплінарного стягнення проведено з порушенням порядку його застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 КЗпП України, зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Відповідно до виписки з постанови ХХІІІ Полтавської обласної звітно-виборної конференції працівників культури від 31.10.2014, ОСОБА_1 входить до складу обласного комітету профспілки працівників культури (а.с.225). Судом встановлено, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності проведено без згоди цього профспілкового органу (а.с.134).Погодження голови профспілки клубних працівників району ОСОБА_6 від 18.09.2018 року (а.с.108-109) за своєю формою та змістом не відповідає вимогам закону та не може бути підставою для визнання дотримання процедури накладення на позивача дисциплінарного стягнення, оскільки позивач не є членом виборного органу цієї первинної організації профспілки, а членом вищого виборного органу цієї профспілки.

Суд, враховуючи вищенаведене, приходить до висновку, що наказ N 50 від 20.09.2018 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани не відповідає вимогам трудового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Наказом №57 від 02.10.2018 року позивача було звільнено з посади методиста РБК на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (а.с.12).

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Частиною першою статті 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема, за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України , чи додержані правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (пункти 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів ).

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 часини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність у сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним. При визначенні систематичності як ознаки порушення враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів.

Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

В наказі про звільнення працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний навести конкретні факти порушень, не обмежуючись загальним посиланням на систематичне порушення трудових обов'язків з боку працівника.

В наказі про звільнення позивача конкретні факти порушень не зазначені, лише наведено підстави, на основі яких було прийнято рішення про видання цього ж наказу: наказ директора районного Будинку культури від 20.09.2018 р. №50 Про оголошення догани методисту РБК ОСОБА_1 JI.JI. ; протокол дисциплінарної комісії у секторі культури і туризму райдержадміністрації від 19.09.2018 р. №02; протокол дисциплінарної комісії у секторі культури і туризму райдержадміністрації від 28.09.2018 р. №03; погодження голови профспілки клубних працівників ОСОБА_6 від 02.10.2018 р.; погодження завідувача сектору культури і туризму райдержадміністрації від 02.10.2018 р.

Як вбачається з указаних документів, дисциплінарна комісія, яка рекомендувала директору РБК звільнити позивача, розглядала питання на якому рівні виконуються посадові обов'язки методистом РБК ОСОБА_1, що за своєю суттю є сферою повноважень сформованої у встановленому законом порядку атестаційної комісії, а не дисциплінарної, та наслідком роботи якої може бути висновок про звільнення працівника через невідповідність займаній посаді, а не через систематичне без поважних причин невиконання посадових обов'язків. Крім того, предметом розгляду цієї комісії були ті ж самі питання щодо невиконання посадових обов'язків, за які позивач вже була притягнена до дисциплінарної відповідальності.

До того ж судом встановлено, що зазначена дисциплінарна комісія була створена відповідно до ст. 69 Закону України Про державну службу , метою створення якої є здійснення дисциплінарного провадження щодо державних службовців, яким позивач не є.

Таким чином, в оспорюваному наказі обставини систематичного порушення позивачем без поважних причин покладених на неї трудових обов'язків не доведені і самі по собі не дають підстав для висновку про її винні, протиправні дії, тому суд дійшов висновку про те, що звільнення позивача відбулось з порушенням вимог чинного трудового законодавства. До того ж, позивач, знову ж таки, у порушення вимог ст. 252 КЗпП України, була звільнена без згоди виборного профспілкового органу, членом якого вона є та вищого виборного органу професійної спілки (а.с.134).

Згідно ч.3 ст. 252 КЗпП України, звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Враховуючи викладене, після звернення позивача до суду із позовом, третьою особою - Пирятинським районним будинком культури було переглянуто рішення про звільнення методиста РБК, та наказом від 20.11.2018 №65 скасовано наказ директора районного Будинку культури від 02.10.2018 року №57 Про звільнення методиста РБК ОСОБА_1 JI.JI. . 20 листопада 2018 року директором ББК прийнято рішення, відповідно ч.1 ст. 235 КЗпП України, поновити з 21.11.2018 року на посаді методиста РБК ОСОБА_1 та виплатити їй компенсацію за час вимушеного прогулу з 03.10.2018 року по 20.11.2018 року (а.с.127).

Таким чином, порушене право позивача було поновлене третьою особою самостійно, шляхом скасування наказу про її звільнення. Позивачу було вручено копію указаного наказу 23.11.2018, виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу ( а.с.129-130) та її допущено до роботи, однак позивач до виконання посадових обов'язків не приступила, на робочому місці не з'являється (а.с.169-163)

Суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що роботодавець не мав права скасовувати свій наказ про звільнення позивача з роботи, оскільки закон містить пряму норму про те, що працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Суд зазначає, що указана норма закону не є імперативною та не позбавляє роботодавця права поновити порушені права працівника самим підприємством у передбачений законом спосіб захисту порушеного права при звільненні з роботи, шляхом прийняття відповідного рішення.

Відтак вимоги позивача про скасування наказу директора РБК №57 від 02.10.2018 року про звільнення ОСОБА_1 та поновлення її на роботі не підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню з указаних підстав також вимоги позивача про виплату їй середнього заробітку за час затримки розрахунку по день винесення рішення суду з урахуванням тих сум, які було виплачено позивачу згідно наказу від 20.11.2018 №65.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових правовідносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких зазнала особа у зв'язку із посяганням на її трудові права та інтереси.

Виходячи зі змісту вказаної статті моральну шкоду працівникові відшкодовує безпосередньо роботодавець, якщо наявні такі умови: факт порушення роботодавцем законних прав працівника. У цьому разі законним правом визнається будь-яке суб'єктивне право працівника, що виникло на підставі закону, підзаконного акта, угоди, трудового договору, іншої угоди, укладеної між роботодавцем і його працівником як сторонами трудових відносин; працівникові завдано моральних страждань, або він втратив нормальні життєві зв'язки, або в нього виникла потреба докласти додаткових зусиль для організації свого життя; причинний зв'язок між другою та першою умовами. Тобто моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або виникнення потреби в працівника докласти додаткові зусилля для організації свого життя спричинені внаслідок порушення роботодавцем законних прав працівника.

Аналізуючи доводи позивача щодо спричиненої їй моральної шкоди, суд знаходить доведеним факт наявності у неї моральних втрат, внаслідок притягнення її до дисциплінарної відповідальності та незаконного звільнення. Тому із врахуванням вимог справедливості і розумності, характеру немайнових втрат, які зазначала позивач у зв'язку із звільненням, відновлення у подальшому порушених прав позивача, суд вважає необхідним визначити її у розмірі 1 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.Тому суд стягує з відповідача - сектору культури і туризму Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області на користь держави судові витрати в розмірі 775,28 грн.

Керуючись ст.ст. 4-6, 76, 81,141, 263-265, 279, 352 ЦПК України, на підставі ст. 147-149, 237-1, 252 КЗпП України, с у д,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до сектору культури і туризму Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: Пирятинський районний будинок культури Полтавської області , Полтавська обласна організація професійної спілки працівників культури України, про визнання незаконними та скасування наказу №50 від 20.09.2018 про накладення дисциплінарного стягнення та наказу №57 від 02.10.2018 про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольни частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ директора Пирятинського районного будинку культури № 50 від 20.09.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на методиста Пирятинського районного будинку культури ОСОБА_1 у вигляді догани.

Стягнути із сектору культури і туризму Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області (юридична адреса: м. Пирятин Полтавської області, вул. Соборна, 59; код ЄДРПОУ 02229936) на користь ОСОБА_1 (народження 13.03.1964, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) у відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.

Стягнути із сектору культури і туризму Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області (юридична адреса: м. Пирятин Полтавської області, вул. Соборна, 59; код ЄДРПОУ 02229936) судовий збір на користь держави в сумі 775 (сімсот сімдесят п'ять) грн. 28 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлени 08.04.2019.

Головуючий -