Ухвала

від 09.04.2019 по справі 2-517/10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 квітня 2019 року

м. Харків

Справа № 2-517/10

Провадження № 22-ц/818/1621/19

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача - Бровченка І.О.,

суддів : Бурлака І.В., Колтунової А.І.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2018 року в складі судді Сенаторова В.М. по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області на дії державного виконавця, -

у с т а н о в и в :

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2018 року скаргу ОСОБА_2, заінтересовані особи: ПАТ УкрСиббанк , Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області на дії державного виконавця задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця та скасовано арешт нерухомого майна на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_2, який був зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 21 квітня 2011 року за № 11101292 на підставі постанови державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Соклакової О.М. про відкриття виконавчого провадження № 26054875 від 11 квітня 2011 року.

Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, запис від 21 квітня 2011 року за № 11101292.

29 січня 2019 року до Харківського апеляційного суду засобами поштового зв'язку Московським відділом державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області направлено апеляційну скаргу на зазначене судове рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року в задоволенні заяви Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Апеляційну скаргу Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2018 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області на дії державного виконавця залишено без руху на підставі ст. 354, ч. 2, ч. 3 ст. 357 ЦПК України.

Надано апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги - подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами на підтвердження вказаних скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; роз'яснивши, що в разі невиконання у встановлений строк вищевказаних вимог у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

В ухвалі судом було встановлено, що в судовому засіданні 14 листопада 2018 року постановлено ухвалу, в апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення надійшло до канцелярії відділу 14 січня 2019 року, про що свідчить відповідна відмітка, однак, в матеріалах справи відсутні докази з відповідною відміткою про отримання копії ухвали 14 січня 2019 року.

З апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду 29 січня 2019 року, тобто з пропуском встановленого ч.1 ст. 354 ЦПК України строку.

Зазначено, що апелянт має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, разом із цим, не порушує питання про поновлення цього строку, тобто, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду апеляційної інстанції апелянтом не подано.

Копію ухвали суду від 22 лютого 2019 року Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області отримав 27 лютого 2019 року, що підтверджується підписом у зворотньому повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с. 60 том 2).

Проте, станом на 09 квітня 2019 року вимоги ухвали не виконані.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 354 ЦПК в редакції, чинній на день подання апеляційної скарги, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини 2 статті 43 ЦПК України (в чинній редакції) передбачено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України (в чинній редакції) передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 123 ЦПК України(в чинній редакції) визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 126 ЦПК України (в чинній редакції) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважності причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї для цього дії.

Відповідно до частин 3, 4 статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки вимоги ухвали від 22 лютого 2019 року Московським відділом державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області не виконані, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами на підтвердження підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2018 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області на дії державного виконавця.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання суддями і протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя - І.О. Бровченко

Судді : І.В. Бурлака

А.І. Колтунова