Рішення

від 02.04.2019 по справі 461/4181/18

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/4181/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю :

секретаря судового засідання Чорненької К.М.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 кооперативу ОСОБА_5, 43 , ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб - ОСОБА_6 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 , Обмеженого партнерства Аерілліа , Приватного підприємства Занзібар Холдинг про визнання протиправними та скасування актів та рішень Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради ,-

В С Т А Н О В И В:

позивачі, ОСОБА_4 кооператив ОСОБА_5, 43 , ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів 1 та 2 Переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради № 2277 від 29.06.2017 року Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні ; пунктів 1.2 Ухвали Львівської міської ради № 2822 від 21.12.2017 року Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова на пл. Соборній, 17, пл. Ринок, 43, вул. Т. Копистинського, 16, вул. Замарстинівській, 71-а, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні ; Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 331 від 08.05.2014 р. Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43 ; Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 848 від 07.11.2014 р. Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43 ; Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 849 від 07.11.2014 р. Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43 ; Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 850 від 07.11.2014 р. Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43 ; Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1043 від 10.11.2017 р. Про вирішення питання балансового обліку нежитлових приміщень на пл. Ринок, 43 . Свої вимоги мотивували тим, що вказаними рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради вирішено зареєструвати за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку № 43 на площі ОСОБА_5 в м. Львові, вирішено питання балансового обліку цих приміщень, а ухвалами Львівської міської ради затверджено приміщення до приватизації способом продажу на аукціоні. В той же час вказаними допоміжними приміщеннями мали право розпоряджатися виключно співвласники багатоквартирного житлового будинку № 43 на площі ОСОБА_5 в м. Львові.

Ухвалою суду від 11 червня 2018 року прийнято позовну заяву до судового розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою суду від 20 липня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 20 липня 2018 року залучено до участі в справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_6 комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

Ухвалою суду від 14 листопада 2018 року залучено до участі в справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 .

Ухвалою суду також залучено до участі в справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Обмежене партнерство Аерілліа та Приватне підприємство Занзібар Холдинг .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 кооперативу ОСОБА_5, 43 та позивач ОСОБА_1, позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити. Надали пояснення, аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив.

У відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив, представник Львівської міської ради проти позову заперечили, зокрема, з тих підстав, що спірні приміщення не виконують функції допоміжного приміщення, так як не призначені для забезпечення належної експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців, а є нежитловими приміщеннями, які є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, мають ізольований від житлового будинку вхід, були об'єктами оренди, зокрема використовувались як офіси, приміщення пошти. Також покликається на пропуск позивачами строку позовної давності.

В судовому засіданні представник Львівської міської ради та виконавчого комітету Львівської міської ради проти позову заперечила з тих самих підстав, просить у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на позов, представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6 комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, що на час розгляду справи спірні приміщення зареєстровані на праві приватної власності, а оскаржувані рішення не можуть вплинути на таку реєстрацію і не порушують права приватної власності на приміщення. Через перебування приміщень в іпотеці, оскаржувані ухвали Львівської міської ради про включення зазначених об'єктів до переліку об'єктів, що підлягають приватизації не можуть бути реалізовані, а тому не порушують прав позивачів. Спірні приміщення є нежитловими, саме в статусі нежитлових були зареєстровані на праві власності територіальної громади м. Львова, і не мають допоміжного статусу, оскільки є самостійними об'єктами цивільно-правових відносин, зокрема були самостійними об'єктами оренди. Такі ж аргументи представник третьої особи висловив і в судовому засіданні, просить у задоволенні позову відмовити.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСББ ОСОБА_5, 43 , Обмежене партнерство Аерілліа та Приватне підприємство Занзібар Холдинг подали суду письмові заяви про підтримку заявлених позовних вимог та розгляд справи у відсутності їх повноважених представників.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

Рішенням №1 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 43 на площі ОСОБА_5 від 10 грудня 2011 року, в яких брали участь співвласники квартир та нежитлових приміщень будинку 43 на площі ОСОБА_5 в місті Львові, було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 .

На підставі Розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 07.02.2012 року № 82, у зв'язку із створенням в житловому будинку на площі ОСОБА_5, 43 об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку, зобов'язано ЛКП Старий Львів передати будинок № 43 на пл. Ринок у місті Львові на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 та скласти акт приймання-передачі.

ОСОБА_7 прийняття-передачі житлового будинку № 43 на пл. Ринок у місті Львові з балансу Львівської міської ради на баланс ОСББ ОСОБА_5, 43 від 29 лютого 2012 року, комісія в складі голови комісії - Голови правління ОСББ ОСОБА_5, 43 ОСОБА_8, заступника голови комісії - заступника голови адміністрації з питань житлово-комунального господарства Галицької районної адміністрації ОСОБА_9, секретаря комісії - майстра дільниці ЛКП Старий Львів ОСОБА_10, членів комісії ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 провела обстеження житлового будинку за адресою пл. Ринок, 43, що передається з балансу ЛКП Старий Львів на баланс ОСББ ОСОБА_5, 43 , і встановила, зокрема у пункті 4 ОСОБА_7, що площа допоміжних приміщень будинку становить 187,6 кв.м., у тому числі Укрпошта - 68.5 в.м., ЛМГО Львів. інститут освіти - 19,8 кв.м., ТзОВ Солодка вишиванка - 48,2 кв.м., ПП Європейка - 24,5 кв.м., ЛКП Старий Львів - 26,6 кв.м. ОСОБА_5 підвалів становить 199,0 кв.м., горищ - 96,2 кв.м.

Акт підписано без зауважень усіма членами комісії, додатками до ОСОБА_7 є технічний паспорт на будинок, поверховий план, домові книги.

Акт було затверджено Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради № 120 від 26.03.2012 року.

Оскаржуваними рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради та Ухвалами Львівської міської ради вирішено:

- Ухвалою Львівської міської ради № 2277 від 29.06.2017 року Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні для приватизації способом продажу на аукціоні затверджено нежитлове приміщення першого та другого поверхів загальною площею 19,8 кв. м на пл. Ринок,43, та нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 68,5 кв. м на пл. Ринок, 43;

- Ухвалою Львівської міської ради № 2822 від 21.12.2017 року Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова на пл. Соборній, 17, пл. Ринок, 43, вул. Т. Копистинського, 16, вул. Замарстинівській, 71-а, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні , для приватизації способом продажу на аукціоні затверджено нежитлове приміщення 1-го поверху загальною площею 24,5 кв. м на пл. Ринок, 43;

- Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 331 від 08.05.2014 року вирішено зареєструвати територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на окремий об'єкт - нежитлові приміщення першого поверху (індекси частин приміщення 14-1, 14-2, 14-3, 14-4, 14-5) загальною площею 68,5 кв.м. на пл. Ринок, 43 згідно з технічним паспортом, складеним Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 25.11.2010 року за інвентарним № 862;

- Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 848 від 07.11.2014 року вирішено зареєструвати територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на нежитлове приміщення першого поверху під індексом ХІІІ загальною площею 19,4 кв.м. на пл. Ринок, 43 згідно з технічним паспортом, складеним Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 17.09.2014 року за інвентарним № 862, виділивши вказане приміщення в окремий об'єкт;

- Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 849 від 07.11.2014 року вирішено зареєструвати територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на нежитлове приміщення першого поверху під індексом 1-1 та другого поверху під індексом 4-1 загальною площею 19,8 кв.м. на пл. Ринок, 43 згідно з технічним паспортом, складеним Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 17.09.2014 року за інвентарним № 862, виділивши вказане приміщення в окремий об'єкт;

- Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 850 від 07.11.2014 року вирішено зареєструвати територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на нежитлове приміщення першого поверху під індексом 1 загальною площею 24,5 кв.м. на пл. Ринок, 43 згідно з технічним паспортом, складеним Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 17.09.2014 року за інвентарним № 862, виділивши вказане приміщення в окремий об'єкт;

- Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1043 від 10.11.2017 року Про вирішення питання балансового обліку нежитлових приміщень на пл. ОСОБА_5. 43 , вирішено Львівському комунальному підприємству Агенція ресурсів Львівської міської ради взяти на баланс у місячний термін нежитлові приміщення у будівлі під літерою А-4 на пл. Ринок, 43: першого поверху від індексом ХІІІ загальною площею 19,4 кв. м., першого поверху під індексами 14-1, 14-2, 14-3, 14-4, 14-5 загальною площею 68,5 кв.м., першого поверху під індексом 1 загальною площею 24,5 кв.м., першого поверху під індексом 1-1, другого поверху під індексом 4-1 загальною площею 19,8 кв.м.

В подальшому, на підставі Протоколу № 26/12/17 від 26.12.2017 року загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку на площі ОСОБА_5, 43, прийнято рішення про реєстрацію права власності на допоміжні приміщення будинку на площі ОСОБА_5, 43 за ОСББ ОСОБА_5, 43 , зокрема вирішено згідно ОСОБА_7 прийняття-передачі житлового будинку № 43 на пл. ОСОБА_5 з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5. 43 , складеного 29.02.2012 року, зареєструвати за Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 право власності на допоміжне приміщення житлового будинку загальною площею 68,5 кв.м. згідно технічного паспорту, допоміжне приміщення житлового будинку загальною площею 19,4 кв.м. згідно технічного паспорту, допоміжне приміщення загальною площею 19,8 кв.м. згідно технічного паспорту, допоміжне приміщення загальною площею 24,5 кв.м. згідно технічного паспорту.

Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку на площі ОСОБА_5, 43, оформленим Протоколом № 06/04/18 від 06.04.2018 року вирішено, з метою належного утримання будинку та використання допоміжних приміщень: допоміжні приміщення будинку, а саме: допоміжне приміщення житлового будинку загальною площею 68,5 кв.м., допоміжне приміщення житлового будинку загальною площею 19,4 кв.м., допоміжне приміщення житлового будинку загальною площею 19,8 кв.м., допоміжне приміщення житлового будинку загальною площею 24,5 кв.м. в рахунок паю члена кооперативу передати у власність ОСОБА_4 кооперативу ОСОБА_5, 43 , членом якого є ОСББ ОСОБА_5, 43 .

На час розгляду справи, за ОСОБА_4 кооперативом ОСОБА_5, 43 зареєстровано право власності на допоміжне приміщення № 1 загальною площею 19,8 кв.м., позначене на поверхових планах першого та другого поверхів будинку під номером І-1 (на першому поверсі 9,0 кв.м. на другому поверсі 10,8 кв.м.), нежитлове приміщення, допоміжне приміщення № 2 загальною площею 19,4 кв.м., позначене на поверховому плані першого поверху будинку під номером ХІІІ, допоміжне приміщення № 3 загальною площею 68,5 кв.м., позначене на поверховому плані першого поверху будинку під номерами ІІІ-1 (39,4 кв.м.), ІІІ-2 (8,6 кв.м.), ІІІ-3 (5,9 кв.м.), ІІІ-4 (2,1 кв.м.), ІІІ-5 (12,5 кв.м.), допоміжне приміщення № 4 загальною площею 24.5 кв.м., позначене на поверховому плані першого поверху будинку під номером IV.

Як підтверджується дослідженими судом доказами, та не заперечується жодним з учасників процесу, спір між сторонами існує щодо тих самих приміщень. Оскаржувані положення Ухвал Львівської міської ради та Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради прийняті стосовно тих самих приміщень, які на підставі ОСОБА_7 прийняття-передачі житлового будинку № 43 на пл. ОСОБА_5 з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 від 29.02.2012 року та Протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку на площі ОСОБА_5, 43 № 26/12/17 від 26.12.2017 року були зареєстровані за об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 , а в подальшому згідно рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку на площі ОСОБА_5, 43, оформленим Протоколом № 06/04/18 від 06.04.2018 року.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з того, що згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У зв'язку з цим суд застосовує до відносин сторін норми права, які регулювали спірні відносини сторін на час виникнення спірних прав та обов'язків.

Діюча на час складання ОСОБА_7 прийняття-передачі житлового будинку № 43 на пл. ОСОБА_5 з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 від 29.02.2012 року редакція Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , передбачала, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо); нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин (стаття 1 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , у редакції на 29.02.2012 року, спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень володіють, користуються і розпоряджаються спільним майном у встановлених Законом та цивільним законодавством межах.

У відповідності до ч. 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

ОСОБА_7 рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків, при цьому підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб.

Оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд визнає встановленим, що спірні приміщення, щодо яких Львівською міською радою та її виконавчим комітетом приймались оскаржувані положення ухвал та рішення, є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку.

Визнаючи доведеною вказану обставину, суд бере до уваги наданий стороною позивача ОСОБА_19 експерта про результати проведення будівельно-технічної експертизи за замовленням ОСОБА_4 кооперативу ОСОБА_5, 43 № 83/18 від 05.11.2018 року, виконаної судовим експертно-розрахунковим бюро ТзОВ Серб , відповідно до якої приміщення загальною площею 19,4 кв.м., позначене в технічному паспорті, виданому ОСОБА_4 кооперативу ОСОБА_5, 43 під номером ХІІІ, зареєстроване на праві власності як нежитлове приміщення, допоміжне приміщення № 2 за ОСОБА_4 кооперативом ОСОБА_5, 43 ; приміщення загальною площею 19,8 кв.м., позначене в технічному паспорті, виданому ОСОБА_4 кооперативу ОСОБА_5, 43 під номерами І-1, І-2 (перший поверх І-1 9,0 кв.м., другий поверх І-2 10,8 кв.м.), зареєстроване на праві власності, як допоміжне приміщення № 1 за ОСОБА_4 кооперативом ОСОБА_5, 43 , приміщення загальною площею 24,5 кв.м., позначене в технічному паспорті, виданому ОСОБА_4 кооперативу ОСОБА_5, 43 під номером IV, зареєстроване на праві власності, як допоміжне приміщення № 4 за ОСОБА_4 кооперативом ОСОБА_5, 43 ; приміщення загальною площею 68,5 кв.м., позначене в технічному паспорті, виданому ОСОБА_4 кооперативу ОСОБА_5, 43 під номерами під номерами ІІІ-1 (площа 39,4 кв.м.), ІІІ-2 (площа 8,6 кв.м.), ІІІ-3 (площа 5,9 кв.м.), ІІІ-4 (площа 2,1 кв.м.), ІІІ-5 (площа 12,5 кв.м.), зареєстроване на праві власності, як допоміжне приміщення № 3 за ОСОБА_4 кооперативом ОСОБА_5, 43 , які знаходяться в багатоквартирному житловому будинку за адресою: м. Львів, площа ОСОБА_5, 43, за своїми функціональними призначеннями підпадають під визначення допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, а отже належать до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили, і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 80 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Оцінюючи висновок експерта, перевіряючи його правильність та відповідність іншим обставинам справи, суд виходить з того, що він відповідає та узгоджується з іншими зібраними по справі доказами.

В ОСОБА_7 прийняття-передачі житлового будинку № 43 на пл. ОСОБА_5 з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 від 29.02.2012 року комісія, до складу якої входили, в тому числі і представники виконавчих органів Львівської міської ради, її комунального підприємства - ЛКП Старий Львів , провівши обстеження багатоквартирного житлового будинку, визначила спірні приміщення допоміжними. Акт було затверджено Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради № 120 від 26.03.2012 року. На виконання даного Наказу, Акт було також зареєстровано в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , що підтверджується заявою ОСББ ОСОБА_5, 43 за № 01-04 від 11.04.2012 року та листом ЛКП БТІ та ЕО , яким останнє повідомляє про внесення змін в інвентаризаційну справу на підставі акту приймання-передачі будинку (аркуш 7 Інвентаризаційної справи на будинок 43 по ОСОБА_5 в м. Львові).

Дослідженими судом матеріалами інвентаризаційної справи на будинок 43 по площі ОСОБА_5 в м. Львові, які витребувані судом за клопотанням представника відповідача ОСОБА_20, поданим в судовому засіданні 14.11.2018 року, підтверджується, що спірні приміщення мають статус допоміжних. Вказаний висновок підтверджується наявними в інвентаризаційній справі поверховими планами будинку, експлікаціями внутрішніх площ по плану жилої будівлі, згідно яких спірні приміщення позначені в інвентаризаційній справі як допоміжні. Крім того, згідно наявних в матеріалах справи листів Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 14.06.2018 року № 1988, та від 03.07.2018 року № 2368, вказано, що спірні приміщення є допоміжними.

Суд бере до уваги як докази і документи, зібрані в межах кримінального провадження № 12018140050002485 від 25.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 356 та частиною 1 статті 364 КК України, а саме висновок судового експерта - фізичної особи - підприємця ОСОБА_21 № 30/18 від 02.1.2018 року, згідно якого спірні приміщення за функціональним призначенням належать до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, і на момент проведення експертного дослідження у приміщенні загальною площею 19,8 кв.м., позначеному на поверхових планах першого та другого поверхів будинку під номером І-1 (на першому поверсі 9,0 кв.м., на другому поверсі 10,8 кв.м.), зареєстроване на час проведення експертизи, як допоміжне приміщення № 1 за ОСОБА_4 кооперативом ОСОБА_5, 43 (код ЄДРПОУ 42153236); приміщенні загальною площею 68,5 кв.м., позначеному на поверховому плані першого поверху будинку під номерами ІІІ-1 (39,4 кв.м.), ІІІ-2 (8,6 кв.м.), ІІІ-3 (5,9 кв.м.), ІІІ-4 (2,1 кв.м.), ІІІ-5 (12,5 кв.м.), зареєстроване на час проведення експертизи як допоміжне приміщення № 3 за ОСОБА_4 кооперативом ОСОБА_5, 43 код ЄДРПОУ 42153236), багатоквартирного житлового будинку на пл. Ринок, 43 у м. Львові розташовані загальнобудинкові інженерні мережі газо-, водо- та електропостачання.

Також, згідно Протоколу огляду місця події від 31.10.2018 року, проведеного у вказаному кримінальному провадженні, встановлено, що приміщення загальною площею згідно поверхового плану БТІ 68,5 кв.м., фактично складається з п'яти кімнат, позначених номерами ІІІ-1 (площа 34,9 кв.м.), ІІІ-5 (площею 12,5 кв.м.), ІІІ-2 (площею 8,6 кв.м.), ІІІ-3 (площею 5,9 кв.м.), ІІІ-4 (площею 2,1 кв.м.),. В приміщенні під номером ІІІ-1 при в ході в лівому куті на стіні розміщена металева шафа із табличкою з написом КШН . ОСОБА_7 довідки ПрАТ Львівобленерго № 270-9744 від 30.10.2018, яка надана представником потерпілого вбачається, що це комунікаційна шафа 0,4 кВт КШН-1 інв. № 20313003943, яка знаходиться у власності ПрАТ Львівобленерго . В приміщенні під номером ІІІ-5 у лівому куті знаходиться лічильник марки « Novator» серійний № 0644366, який зі слів представника ЛКП Старий Львів є загальнобудинковим водомірним вузлом. ОСОБА_7 цього ж Протоколу огляду, у приміщенні І-1 площею 9 кв.м. над дверним пройомом закріплено зачинений металевий ящик жовтого кольору з написом ГАЗ Вогненебезпечно , та зі слів представника ЛКП Старий Львів це ГРП (газорозподільний пункт). Приміщення позначене номером І-2 (площею 10.8 кв.м.) використовується мешканцями будинку як комора для зберігання продуктів (овочів, консервації тощо). Також оглянуто приміщення, яке згідно поверхового плану БТІ позначено номером ХІІІ, загальною площею 19,4 кв.м. та яке знаходиться на 1-му поверсі даного будинку. На час огляду вбачається, що дане приміщення використовується як технічне та у ньому зберігаються різноманітні будівельні матеріали та інструменти. З правого боку від входу в дане приміщення знаходяться металеві двері, на яких написано Зал засідань ОСББ та через які здійснюється вхід у приміщення площею 24.5 кв.м., яке згідно поверхового плану БТІ, позначене номером IV. За інформацією, наданою представником потерпілого дане приміщення використовується для проведення загальних зборів співвласників будинку, роботи адміністрації ОСББ ОСОБА_5, 43 та зберігання документів ОСББ ОСОБА_5, 43 . На час проведення огляду в приміщенні не завершені ремонтні роботи. Також у ньому знаходиться металевий сейф для зберігання документів, робочий стіл та крісла. Також в приміщенні зберігаються будівельні матеріали.

Листом ПАТ Львівобленерго за № 270-9744 від 30.10.2018 року підтверджується, що в допоміжному приміщенні № 3 загальною площею 68.5 кв.м. на першому поверсі будинку № 43 на пл. Ринок у м. Львів проходять загальнобудинкові мережі, а також розміщена комутаційна шафа 0,4 кВ КШН-1 інв. № 20313003943 яка знаходиться у власності ПрАТ Львівобленерго . Вказаним листом додатково підтверджується, що вказане приміщення використовується для потреб всього будинку.

ОСОБА_7 відповіді, наданої Обласним комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за № 1988 від 14.06.2018 року, згідно матеріалів інвентаризаційної справи приміщення першого поверху загальною площею 68,5 кв.м., приміщення першого поверху, загальною площею 19,4 кв.м., приміщення першого та другого поверху, загальною площею 19.8 кв.м., приміщення першого поверху, загальною площею 24,5 кв.м. в будинку № 43 на пл. Ринок у м. Львові є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку.

Таким чином спірні приміщення призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, фактично використовуються на час розгляду справи з цією метою, а отже є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку.

Суд відхиляє надані представником відповідача докази - копії технічних паспортів на спірні об'єкти нерухомості із зазначенням, що ці приміщення є нежитловими з тих мотивів, що вони не відповідають матеріалам інвентаризаційної справи на житловий будинок, де ці ж приміщення позначені як допоміжні. Крім того, суд відзначає, що згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127, коридори спільного користування, а також міжквартирні приміщення допоміжного призначення (спільного користування) нумеруються римськими цифрами чорною тушшю і в журналі внутрішніх обмірів проставляються їх площі, на кожному поверсі. Нумерація сходових кліток та інших допоміжних приміщень спільного загальнобудинкового користування та неопалювальних приміщень позначається римськими цифрами. У наданих Львівською міською радою копіях технічних паспортів на нежитлові приміщення площею 19,4 кв. м., 19,8 кв.м., 24,5 кв.м. збережено римську нумерацію приміщень, що свідчить про те, що вони є допоміжними приміщеннями. Щодо копії технічного паспорта на нежитлові приміщення площею 68.5 кв.м., наданого представником Львівської міської ради, то нумерація у ньому проведена арабськими цифрами, що не відповідає поверховим планам на будинок, які є додатками до ОСОБА_7 приймання-передачі будинку з балансу на баланс від 29.02.2012 року та матеріалам інвентаризаційної справи, та у яких вказані приміщення пронумеровано римськими цифрами. Пояснення причин такої невідповідності представниками відповідача не надано.

На спростування доводів позову представники відповідачів покликаються також на наявні в матеріалах справи договори оренди, за якими спірні приміщення були предметом оренди. Зокрема, згідно Договору оренди № 7812-11 від 19 травня 2011 року, укладеним між ОСОБА_6 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та УДППЗ Укрпошта , об'єктом оренди було приміщення першого поверху площею 68,5 кв.м. на площі ОСОБА_5, 43 в м. Львові. ОСОБА_7 договору оренди № Г-0649 від 14.03.2002 року між ОСОБА_6 ресурсів Львівської міської ради та ПП Європейська , об'єктом оренди виступало приміщення площею 24,5 кв.м. за адресою м. Львів, площа ОСОБА_5, 43, що перебувало на балансі ЛКП Старий Львів . ОСОБА_7 Договору оренди № Г-7980-11 від 14.10.2011 року, укладеним між ОСОБА_6 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ЛМГО Львівський інститут освіти , в оренду передавались нежитлові приміщення загальною площею 19,8 кв.м. за адресою: м. Львів, площа ОСОБА_5, 43, що знаходились на балансі ЛКП Старий Львів . ОСОБА_7 Договору оренди № Г-7232-9 від 30 липня 2009 року, укладеного між ОСОБА_6 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ЛКП Старий Львів , об'єктом оренди було приміщення під індексом ХІІ загальною площею 19,4 кв.м. на пл. Ринок, 43 в м. Львові.

Обґрунтовуючи свою позицію у спорі, відповідачі та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів стверджують, що вказані договори оренди свідчать, що спірні приміщення тривалий час були самостійними об'єктами цивільно-правових відносин, що свідчить про їх самостійний по відношенню до будинку статус, наявність окремих входів тощо.

Суд відхиляє такі доводи відповідачів та третьої особи з тих підстав, що передача приміщення в оренду не є підставою визнати спірні приміщення нежитловими, що не мають статусу допоміжних. Суд виходить з того, що усі зазначені договори оренди були укладені до передачі житлового будинку на баланс ОСББ ОСОБА_5, 43 , а саме до 29.02.2012 року. До цього часу житловий будинок № 43 на площі ОСОБА_5 в м. Львові перебував на балансі Львівської міської ради та обслуговувався ЛКП Старий Львів . Відповідно до статті 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , в редакції, що діяла станом на 29.02.2012 року, до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання належало прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності членів об'єднання, фізичним і юридичним особам. Відповідно до статті 21 цього ж Закону, кошти об'єднання могли складатись, в тому числі, з коштів, одержаних об'єднанням у результаті здачі в оренду допоміжних приміщень. Таким чином, чинне до 2012 року законодавство не забороняло передачу в оренду допоміжних приміщень житлового будинку. Передача в оренду не передбачала зміну статусу приміщення з допоміжного на нежитлове. Тому тимчасове здавання в оренду цих приміщень виконавчими органами Львівської міської ради не може бути підставою для зміни функціонального призначення приміщень та позбавлення мешканців житлового будинку права власності на допоміжні приміщення.

Крім того, як встановлено судом, на час прийняття оскаржуваних рішень виконавчого комітету Львівської міської ради № 331 від 08.05.2014 року Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43 ; № 848 від 07.11.2014 року Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43 ; № 849 від 07.11.2014 року Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43 ; № 850 від 07.11.2014 року Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43 , спірні приміщення уже були передані ОСББ ОСОБА_5, 43 за актом приймання передачі будинку з балансу на баланс від 29.02.2012 року, та на час прийняття оскаржуваних рішень фактично використовувались як допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, зокрема для розміщення загальнобудинкового обладнання та мереж, забезпечення побутових потреб мешканців будинку, діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 .

Суд вважає не доведеними належними доказами припущення представника відповідачів про те, що ОСОБА_7 прийняття-передачі житлового будинку № 43 на пл. ОСОБА_5 з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 від 29.02.2012 року не підтверджує допоміжного статусу приміщень з тих підстав, що площі спірних приміщень вписані в акті в якості допоміжних шляхом дописування відповідної інформації чорнильною ручкою, тоді як сам акт виконаний шляхом комп'ютерного набору, що суперечить принципам діловодства, вимогам до документа, а саме дописування даної інформації здійснено ймовірно після затвердження акту Наказом департаменту житлового господарства та інфраструктури, відтак не може братись до уваги. Суд звертає увагу на те, що у вказаному ОСОБА_7 прийняття-передачі не лише відомості про допоміжні приміщення будинку, але і усі інші відомості про будинок, площі житлового будинку, його обладнання, відомості про благоустрій прибудинкової території, формування переліку додатків, а також дата складання акту виконані від руки, чорнильною ручкою, а не шляхом комп'ютерного набору, як про це вказує представник відповідача. Тому твердження представника відповідачів про повне виконання тексту ОСОБА_7 шляхом комп'ютерного набору (за винятком відомостей про допоміжні приміщення), не відповідає дійсності.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем на підтвердження своїх припущень не додано до матеріалів справи свого примірника ОСОБА_7, чи його належним чином засвідченої копії, які б підтверджували його доводи щодо пізнішого дописування в ОСОБА_7 відомостей про допоміжні приміщення. Усі наявні в матеріалах справи копії даного ОСОБА_7, отримані з різних джерел, а так само, і копія ОСОБА_7, що знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи КП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , тотожні між собою.

Суд погоджується з доводами представників відповідачів щодо цільового призначення та фактичного використання приміщень, як головного критерію їх віднесення до допоміжних чи нежитлових. Однак стороною відповідача не надано жодних інших доказів, які б підтверджували статус приміщень як нежитлових ( включаючи їх будівництво як таких), окрім оцінених судом копій технічних паспортів та договорів оренди. Відповідачами не спростовано відомостей, наявних в інвентаризаційній справі по будинку, ОСОБА_7 прийняття-передачі житлового будинку з балансу на баланс від 29.02.2012 року, наданого стороною позивача експертного висновку, доказів зібраних в межах кримінального провадження, згідно яких за функціональним призначенням спірні приміщення є допоміжними і фактично використовуються в якості допоміжних. Інше б суперечило цілям та призначенню спірних приміщень в єдиному комплексі житлового будинку, приносило б незручності у користуванні законним власникам будинку.

Доводи відповідачів про неповноту висновків експертів з підстав не проведення експертом особистого огляду приміщень, судом відхиляються, оскільки, як слідує з описової частини висновків, дослідження проводиться методом вивчення наданих на дослідження матеріалів, проведенням огляду об'єкта дослідження з наступним встановленням у відповідності до вимог чинного законодавства України, ДБН та відповідних нормативних актів, визначення відповідності наявних підсобних приміщень, розташованих у житловому будинку до нежитлових чи допоміжних та можливості їх забезпечити обслуговування всього багатоквартирного житлового будинку та власників квартир тощо. Проведення огляду підтверджується також доданими до експертного висновку фотографіями досліджуваного об'єкта. В той же час сторона відповідача не скористалась передбаченим статтею 106 ЦПК України правом на подачу висновку експерта, складеного на його замовлення.

Оцінивши зібрані у справі докази як в цілому, так і кожного доказу, який міститься у справі, суд приходить до висновку що спірні приміщення за своїм призначенням є допоміжними, і право розпоряджатися цими приміщеннями належить всім співвласникам багатоквартирного будинку площа ОСОБА_5, 43 в м. Львові.

Оскаржувані пункти Ухвал Львівської міської ради та рішення її виконавчого комітету, якими зазначені органи місцевого самоврядування на власний розсуд розпорядилися допоміжними приміщеннями будинку порушують права мешканців будинку та ОСОБА_4 кооперативу ОСОБА_5, 43 який набув допоміжні приміщення в якості пайового внеску за рішенням загальних зборів співвласників будинку, не враховують, тієї обставини, що спірні приміщення на момент їх прийняття не були вільними, тобто були зайняті, а тому у відповідачів і з цих підстав не було права ними розпоряджатись.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_16 України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року по справі Рисовський проти України (Заява № 29979/04), Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу належного урядування зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Вказану позицію було застосовано і у Постанові Верховного суду від 27 червня 2018 року по справі № 294/220/14-ц.

Визнаючи порушення права на мирне володіння майном (Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод), Європейський суд з прав людини у Рішенні від 22.11.2007 року по справі Україна-Тюмень проти України (Заява № 22603/02) зазначив, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності. Суд зазначає, що заявник добросовісно отримав будинок в якості внеску до статутного капіталу, не знаючи про те, що Фонд державного майна не мав повноважень на його передання, та не було підстав для передбачення, що заявник мав знати про це. Навіть попри те, що ДП "Укрнафтопродукт" продовжувало використовувати будинок, він був частиною статутного капіталу заявника так само, як будь-яке інше майно. Заявник мав щонайменше легітимні сподівання щодо можливості використовувати будинок в своїй господарській діяльності. Отже, наслідком рішення про скасування передання ДП "Укрнафтопродукт" будівлі заявникові було позбавлення заявника його первинного капіталу та, відповідно, частини його активів. Не було жодних підстав вважати, що заявник міг вимагати якесь відшкодування понесених збитків.

У світлі обставин даної справи, суд також констатує, що оскаржувані положення Ухвал Львівської міської ради та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради, прийняті зазначеними органами з грубим порушенням принципу належного урядування та позбавляють позивачів легітимних сподівань на мирне володіння майном (допоміжними приміщеннями), яке передано за результатами роботи Комісії, створеної, в тому числі, з представників виконавчих органів Львівської міської ради, на підставі ОСОБА_7 приймання-передачі будинку з балансу на баланс, затвердженого Наказом департаменту житлового господарства та інфраструктури № 120 від 20.03.2012 року, який також є виконавчим органом Львівської міської ради. Оскаржувані положення Ухвал Львівської міської ради та рішення її виконавчого комітету позбавляють позивача - ОСОБА_4 кооператив ОСОБА_5, 43 , переданих йому на підставі рішення співвласників будинку допоміжних приміщень, позбавляють позивача ОСОБА_1 як співвласника багатоквартирного будинку, права спільно з іншими співвласниками розпоряджатися спільним майном співвласників будинку, і спрямовані на розпорядження цим майном органами місцевого самоврядування шляхом продажу на аукціоні, без волі та згоди законного власника майна, а отже становлять собою незаконне втручання у право позивачів на мирне володіння майном, гарантоване їм статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Тому суд не бере до уваги доводи відповідачів в тій частині, що право власності на майно було зареєстровано за ОСББ ОСОБА_5, 43 та обслуговуючим кооперативом ОСОБА_5, 43 тільки в 2018 році, оскільки з моменту складання та затвердження ОСОБА_7 прийняття-передачі житлового будинку № 43 на пл. ОСОБА_5 з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5, 43 від 29.02.2012 року, у співвласників будинку, ОСББ ОСОБА_5, 43 , якому на баланс передані приміщення виникли щонайменше легітимні сподівання на мирне володіння переданими їм допоміжними приміщеннями, які органи місцевого самоврядування, дотримуючись принципу належного урядування зобов'язані поважати та не допускати втручання у зазначені права.

Відповідно до статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Дійшовши до висновку, що оскаржувані положення Ухвал Львівської міської ради та рішення її виконавчого комітету є незаконними та порушують законні права та інтереси позивачів, суд визнає незаконними та скасовує зазначені правові акти індивідуальної дії. При цьому суд виходить з того, що такий спосіб захисту прав може ефективно відновити порушені права позивачів, оскільки Ухвали Львівської міської ради щодо продажу приміщень на аукціоні на час розгляду справи не реалізовані, приміщення зареєстровані та перебувають у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_4 кооперативу ОСОБА_5 ринок, 43 , використовуються для побутового обслуговування мешканців багатоквартирного будинку. Тому скасування оскаржуваних положень Ухвал Львівської міської ради та Рішень її виконавчого комітету достатньо та ефективно поновить порушені права позивачів.

У відзиві на позов, сторона відповідача заперечувала проти позову, покликаючись також на пропуск позивачами строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 статті 267 ЦК України).

Покликаючись на позовну давність відповідачі не зазначили та не довели належними доказами дату, коли позивачі довідалися або могли довідатися про порушення своїх прав.

Обґрунтовуючи свою позицію, позивачі зазначили, що про оскаржувані рішення та порушення своїх прав позивач ОСОБА_1 дізнався у 2018 році, як член ОСББ ОСОБА_5, 43 з листів від 03, 07 та 23 серпня 2017 року, які на адресу ОСББ ОСОБА_5, 43 надійшли від ОСОБА_6 комунальної власності Львівської міської ради, і у цих листах Львівська міська рада, зокрема, повідомляла про начеб-то вільний статус спірних приміщень і про те, що має намір відчужити нежитлові приміщення. Позивач ОСОБА_4 кооператив ОСОБА_5, 43 було зареєстровано у 2018 році, і відповідно про порушення своїх прав воно не могло дізнатись раніше дати реєстрації. Попередній власник приміщень - ОСББ ОСОБА_5, 43 також дізнався про оскаржувані рішення з листів ОСОБА_6 комунальної власності Львівської міської ради листів від 03, 07 та 23 серпня 2017 року.

Суд виходить того, що питання позовної давності постає лише щодо оскаржуваних рішень виконавчого комітету Львівської міської ради, які прийняті 08.05.2014 року та 07.11.2014 року. Решта оскаржуваних рішень прийняті у 2017 році, і вони оскаржені в межах трирічного строку позовної давності.

Про застосування позовної давності заявлено лише у відзиві представника Львівської міської ради, яка не є відповідачем в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Львівської міської ради. Останній є самостійним відповідачем у справі щодо вимог, щодо яких може постати питання про пропуск позовної давності.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачами строку позовної давності, суд також зазначає, що оскаржувані рішення виконавчого комітету Львівської міської ради у 2014 році прийняті без запрошення та без участі співвласників будинку на ОСОБА_5, 43, зокрема позивача ОСОБА_1, а також без участі та запрошення представників ОСББ ОСОБА_5, 43 , якому допоміжні приміщення передано в складі житлового будинку, і яке до створення ОСОБА_4 кооперативу ОСОБА_5, 43 та передачі йому спірних приміщень, ними володіло. Приймаючи оскаржувані рішення щодо зазначених приміщень, виконавчий комітет Львівської міської ради, дотримуючись принципу належного урядування , мав повідомити зазначених осіб про розгляд зазначеного питання, яке стосувалось спірного майна. Крім того, саме на відповідача покладено обов'язок доведення суду пропуску позивачем строку позовної давності. Представники відповідачів таких доказів не надали. Натомість позивачами на підтвердження факту дотримання строку позовної давності, надано суду листи від серпня 2017 року, які направлялись ОСОБА_6 комунальної власності Львівської міської ради на ім'я ОСББ ОСОБА_5, 43 і в яких повідомлялось про намір відчуження спірних приміщень на аукціоні, ставились вимоги про надання довідок про вільний статус приміщень. Тому суд вважає, що позивачами не пропущено строку позовної давності, оскільки про оскаржувані рішення виконавчого комітету Львівської міської ради, прийняті у 2014 році, позивачі дізнались у серпні 2017 року. Крім того, суд бере до уваги і ту обставину, що спірними приміщеннями фактично користуються ОСОБА_4 кооператив ОСОБА_5 ринок, 43 та співвласники будинку. Ні виконавчий комітет, ні Львівська міська рада приміщеннями не користувались, фактично не володіли, тому доводи позивачів що їм до серпня 2017 року не було відомо про оскаржувані рішення виконавчого комітету, прийняті 2014 році є підставними.

Крім того позивач - ОСОБА_4 кооператив ОСОБА_5, 43 було зареєстровано як юридичну особу лише 23 травня 2018 року. Оскільки до 23 травня 2018 року позивач об'єктивно не міг звернутись до суду із вказаним позовом, доводи відповідачів про пропущення строків позовної давності є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними та скасувати:

- пункти 1 та 2 Переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради № 2277 від 29.06.2017 року Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні ;

- пункт 1.2 Ухвали Львівської міської ради №2822 від 21.12.2017 року Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова на пл. Соборній, 17, пл. Ринок, 43, вул. Т. Копистинського, 16, вул. Замарстинівській, 71-а, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні про затвердження об'єкту комунальної власності який підлягає приватизації способом продажу на аукціоні, нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 24,5 кв. м на пл. Ринок, 43;

- рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 331 від 08.05.2014 р. Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43

- рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 848 від 07.11.2014 р. Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43 ;

- рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 849 від 07.11.2014 р. Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43 ;

- рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 850 від 07.11.2014 р. Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 43 ;

- рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1043 від 10.11.2017 р. Про вирішення питання балансового обліку нежитлових приміщень на пл. Ринок, 43

Повне рішення складено 10.04.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення до Львівського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Р. Юрків