Рішення

від 27.03.2019 по справі 373/2182/17

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/2182/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Керекези Я.І.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 373/2182/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, треті особи: Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання права власності на земельні ділянки,

представник позивача ОСОБА_13,

представник відповідача ОСОБА_14,

представник третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10 ОСОБА_15,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною позовною заявою та просить скасувати державний акт на право колективної власності на землю серії КВ, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №21 в частині розміщення земельної ділянки площею 0,6501 га, з кадастровим номером 3223388200:03:008:0063, та земельної ділянки площею 0,6850 га, з кадастровим номером 3223388200:03:008:0027, які розташовані в с. Циблі вул. Шевченка Переяслав-Хмельницького району Київської області, та визнати за нею право власності на ці земельні ділянки..

Посилається на те, що вона є власником нежитлових будівель ( майстерні з прибудовами), що розташовані на земельній ділянці площею 0,6850 га в с. Циблі по вул. Шевченка буд.3/5 Переяслав-Хмельницького району Київської області та власником нежитлових будівель (автогаража та прохідної автогаража), що розташовані на земельній ділянці площею 0,65501 га, в с. Циблі по вул. Шевченка буд.3/6 Переяслав-Хмельницького району Київської області. Для можливості повноцінного використання належних їй будівель висновком експерта було визначено необхідну площу земельної ділянки для цього. Оскільки ці землі належали колективному сільськогосподарському підприємству, яке ліквідоване, правонаступники відсутні, досягти згоди власника земельної ділянки неможливо, що і змусило її звернутися до суду з вимогою до сільської ради.

23 березня 2018 року представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_16 надав заперечення проти позову, в якому вимоги позивача не визнав, просить відмовити в позові, посилаючись на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не передбачений чинним законодавством. В доповненнях до відзиву зазначив, що позивачем, яка посилається на ст. 120 ЗК України, не надано доказів, що бувші власники нерухомого майна були користувачами чи власниками спірних земельних ділянок, тому після купівлі нерухомого майна ОСОБА_2 також не набула ні права користування, ні права власності на землю.

Ухвалою від 12 вересня 2018 року залучено до участі у справі третіх осіб: Переяслав-Хмельницьку районну державну адміністрацію, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

25 вересня 2018 року треті особи ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_17 надали пояснення на позов, в якому зазначили, що оскільки спірні земельні ділянки належить до земель сільськогосподарського призначення, відчуження якої заборонено, тому позов не підлягає до задоволення.

В письмових поясненнях 13.02.2019 представник третіх осіб ОСОБА_15, вважаючи, що позов не підлягає до задоволення, зазначив, що спірні земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення , їх відчуження будь-яким способом заборонено. Крім того, вважає висновок експерта неналежним доказом, оскільки експерт в ньому послався на норми, які не встановлюють вимоги до виробничих зон сільських поселень; визначаючи площу необхідної земельної ділянки, не з'ясував питання наявних під їздних шляхів, безпечності проїзду між будівлями, питання їхнього догляду та поточного ремонту; не обґрунтував прив'язку визначеної ним площі земельної ділянки до вже встановленого паркану.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_13 позов підтримала, просила його задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3 сільської ради Переяслав-Хмельницького району ОСОБА_14 позов не визнав, заперечує проти його задоволення з підстав, зазначених в письмових запереченнях проти позову. Крім того, наголосив, що ОСОБА_2 не зверталася до сільської ради з приводу даного питання, тому яким чином сільською радою порушено права чи інтереси позивача - незрозуміло.

Представник третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 ОСОБА_18 вважає, що позов не підлягає о задоволення з підстав, зазначених ним в письмових поясненнях.

Представник Переяслав-Хмельницька РДА до суду не з явився, повідомлений належним чином. В судовому засіданні 20.12.2018 представник третьої особи ОСОБА_19 зазначала, що позов не підлягає до задоволення.

Треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином. В судовому засіданні 12.09.2018 зазначали, що позов не підлягає до задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

З копії договору купівлі-продажу від 03 жовтня 2014 року вбачається, що ОСОБА_2 купила 1/2 частину нежитлової будівлі (майстерні та прибудови) по вул. Шевченка №3/5 в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка розташована на земельній ділянці площею 0,6850 га, кадастровий номер 3223388200:03:008:0027, яка не приватизована, державний акт на земельну ділянку не виготовлявся.(а.с.9-10).

Право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину нежитлової будівлі (майстерні та прибудови) по вул. Шевченка №3/5 в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.(а.с.11).

З копії договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2014 року вбачається, що ОСОБА_2 купила 1/2 частину нежитлової будівлі (майстерні та прибудови) по вул. Шевченка №3/5 в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка розташована на земельній ділянці площею 0,6850 га, кадастровий номер 3223388200:03:008:0027, яка не приватизована, державний акт на земельну ділянку не виготовлявся.(а.с.12-13).

Право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину нежитлової будівлі (майстерні та прибудови) по вул. Шевченка №3/5 в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.(а.с.14).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 12 серпня 2015 року ОСОБА_2 купила нежитлову будівлю (приміщення автогаража та прохідної автогаржа) по вул. Шевченка 3/6 в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка розташована на земельній ділянці площею 0,6501 га, кадастровий номер: 3223388200:03:008:0063.(а.с.15-16).

Право власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлі (приміщення автогаража та прохідної автогаража) по вул. Шевченка №3/6 в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.(а.с.17).

Відповідно до копії висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 10.10.2017 року за №3-17/д, площа земельної ділянки, необхідної для повноцінного обслуговування об'єктів нерухомості, а саме: будівлі майстерні з прибудовою загальною площею 520,50 кв. м. основна площа - 485,9 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі вул. Шевченка , буд. 3/5, та будівлі автогаража, прохідної автогаража загальною площею 738,2 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район с. Циблі, вул. Шевченка, буд. 3/6, повинна становити не менше 1,335001 га (13350,01 кв. м), визначених площею та конфігурацією на Схемі №1 в Додатку №1 до висновку.(а.с.27-34).

Відповідно до повідомлення відділу у Переяслав-Хмельницькому районі головного управління держгеокадастру у Київській області від 23 жовтня 217 року за №378/114-17 земельна ділянка, кадастровий номер 3223388200:03:008:0027, площею 0,6850 га, розташована на території ОСОБА_3 ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, та земельна ділянка, кадастровий номер 3223388200:03:008:0063, площею 0,6501 га, розташована на території ОСОБА_3 ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 21 березня 1996 року за №21, перебувають у колективній власності КСП ім. Шевченка та належить до земель сільськогосподарського призначення, під господарськими будівлями та дворами.(а.с.35).

Відповідно до державного акту на право колективно власності на землю серії КВ від 21 березня 1996 року, виданого ОСОБА_3 сільською Радою народних депутатів Київської області, передано у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Шевченка с. Циблі 1990,2 гектарів землі для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення 3 сесії 22 скликання ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів від 27 червня 1995 року.(а.с.7-38).

За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень . З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Отже, правомірність набуття позивачем права власності на будівлі ніким не оспорюється та підтверджено належними доказами. Разом з тим, будь-яких доказів наявності у попередніх власників нерухомого майна (ОСОБА_20, ОСОБА_21А.) належно оформленого права на земельні ділянки надано не було, із досліджених договорів купівлі-продажу вбачалося, що земельні ділянки не приватизовані. Доказів звернення позивача із вимогою надати земельні ділянки в користування у встановленому порядку також не надано.

Згідно із ст. 7 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. В свою чергу, суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства. Слід зазначити, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЗК України, до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Положеннями ст. 30 ЗК України передбачено, що при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі відсутності згоди це питання вирішується у судовому порядку.

Отже, право колективної власності здійснюють загальні збори співвласників земельних часток (паїв), членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Будь-якого установчого документу чи жодного рішення загальних зборів членів колишнього КСП ім. Шевченка щодо розпорядження спірними землями суду не надано, як не надано і доказів ініціювання цього питання позивачем чи попередніми власниками будівель.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частина 1 статті 16 ЦК України передбачає право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а частина друга цієї статті встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів.

Частиною 1 статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить, зокрема: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч.4 ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В силу ст. 79, 79-1 ЗК України, земельна ділянка як об єкт цивільних прав вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та може бути об єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадку суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Разом з тим, спірні земельні ділянки хоча і мають кадастрові номери, разом з тим державна реєстрації права власності чи права користування на них не проведена.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити суду, якими діяннями відповідач не визнає чи оспорює належне позивачу право, або в чому полягає порушення таких прав чи правовий спір.

Як вже було зазначено, позивач до компетентних органів щодо оформлення права власності на земельні ділянки чи користування ними не звертався; доказів належності на праві власності чи належним чином посвідченому праві користування земельних ділянок попереднім власникам нерухомого майна не надано, як не надано доказів наявності установчих документів або згоди власників земельних часток (паїв) щодо розподілу спірних земельних ділянок чи навіть ініціювання питання перед співвласниками, суд, відповідно до вимог законодавства, чинних на момент прийняття рішення, а саме Закону від 10.07.18 р. № 2498-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , не в праві замінювати собою органи самоврядування, що уповноважені розпоряджатись майном, про яке просить позивач, як і органи державної влади, до компетенції яких входить реєстрація прав на земельні ділянки, та визнавати право власності за позивачем за відсутності між сторонами спору про право цивільне.

За таких обставин, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

На підставівикладеного, відповідно до ст. ст. 12, 22, 30, 79, 79-1, 120, 141 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 182, 331, 377 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, треті особи: Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання права власності на земельні ділянки - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Складення рішення в повному обсязі вчинено 10.04.2019

Суддя Я. І. Керекеза