Постанова

від 04.07.2019 по справі 373/2182/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8335/2019

справа № 373/2182/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 року Київський апеляційний суд в складі:

Судді - доповідача: Андрієнко А.М.

Суддів: Саліхова В.В.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області, постановленого під головуванням судді Керези Я.І. 27 березня 2019 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Циблівської сільської ради Переяслав - Хмельницького району Київської області, треті особи: Переяслав - Хмельницька районна державна адміністрація, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про визнання права власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Циблівської сільської ради Переяслав - Хмельницького району Київської області, треті особи: Переяслав - Хмельницька РДА, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про визнання права власності на земельні ділянки.

На обґрунтування позовних вимог вказувала, що ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель (майстерні з прибудовами), що розташовані на земельній ділянці площею 0,6850 га в АДРЕСА_1 та власником нежитлових будівель (автогаража та прохідної автогаража), що розташовані на земельній ділянці площею 0,65501 га, в АДРЕСА_2 .

Вказувала, що для можливості повноцінного використання належних їй будівель висновком експерта було визначено необхідну площу земельної ділянки для цього. Оскільки ці землі належали колективному сільськогосподарському підприємству, яке ліквідоване та відсутні правонаступники, ОСОБА_1 була вимушена звернутися до суду з вказаною вимогою до сільської ради.

Рішенням Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Циблівської сільської ради Переяслав - Хмельницького району Київської області, треті особи: Переяслав - Хмельницька районна державна адміністрація, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про визнання права власності на земельні ділянки - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом не враховано, що для того аби спірні земельні ділянки стали об`єктом цивільних прав, ОСОБА_1 звернулась до відповідача з даним позовом, у разі задоволення якого, вона зможе повноправно володіти належним їй на праві власності нерухомим майном, яке розташоване на спірних земельних ділянках, однак відповідач чинить перешкоди.

Вказує, що суд не звернув уваги на те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 120 ЦК України, якою визначено, що покупець нерухомості, розміщеної на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи набуває право власності на земельну ділянку тільки при одній умові: без зміни її цільового призначення.

Звертає увагу суду на те, що відповідач не погоджується надати спірні земельні ділянки у власність позивача, а надає згоду лише на оренду вказаних земельних ділянок.

Позивач та відповідач в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились.

Представник третіх осіб апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджуєтьсяз таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом установлено, що з копії договору купівлі - продажу від 03 жовтня 2014 року вбачається, що ОСОБА_1 купила 1/2 частину нежитлової будівлі (майстерні та прибудови) по АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці площею 0,6850 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка не приватизована, державний акт на земельну ділянку не виготовлявся (а.с.9-10).

Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину нежитлової будівлі (майстерні та прибудови) по АДРЕСА_1 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.11).

З копії договору купівлі - продажу від 04 жовтня 2014 року убачається, що ОСОБА_1 придбала 1/2 частину нежитлової будівлі (майстерні та прибудови) по АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці площею 0,6850 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка не приватизована, державний акт на земельну ділянку не виготовлявся (а.с.12-13).

Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину нежитлової будівлі (майстерні та прибудови) по АДРЕСА_1 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.14).

Згідно із копії договору купівлі - продажу від 12 серпня 2015 року, ОСОБА_1 придбала нежитлову будівлю (приміщення автогаража та прохідної автогаржа) по АДРЕСА_2 , яка розташована на земельній ділянці площею 0,6501 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 (а.с.15-16).

Право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю (приміщення автогаража та прохідної автогаража) по АДРЕСА_2 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.17).

Згідно із копії висновку експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 10.10.2017 за №3-17/д, площа земельної ділянки, необхідної для повноцінного обслуговування об?єктів нерухомості, а саме: будівлі майстерні з прибудовою загальною площею 520,50 кв. м., основна площа - 485,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та будівлі автогаража, прохідної автогаража загальною площею 738,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , повинна становити не менше 1,335001 га (13350,01 кв. м), визначених площею та конфігурацією на Схемі №1 в Додатку №1 до висновку (а.с.27-34).

Як убачається із повідомлення Відділу у Переяслав - Хмельницькому районі головного управління держгеокадастру у Київській області від 23 жовтня 217 року за №378/114-17 земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,6850 га, розташована на території Циблівської сільської ради Переяслав - Хмельницького району Київської області ради Переяслав - Хмельницького району Київської області, та земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_3 , площею 0,6501 га, розташована на території Циблівської сільської ради Переяслав - Хмельницького району Київської області ради Переяслав - Хмельницького району Київської області, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_4 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 21 березня 1996 року за №21, перебувають у колективній власності КСП ім. Шевченка та належать до земель сільськогосподарського призначення, під господарськими будівлями та дворами (а.с.35).

Як установлено судом, відповідно до державного акту на право колективно власності на землю серії НОМЕР_4 від 21 березня 1996 року, виданого Циблівською сільською радою Переяслав - Хмельницького району Київської області , передано у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Шевченка с. Циблі 1990,2 гектарів землі для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення 3 сесії 22 скликання Циблівської сільської ради Переяслав - Хмельницького району Київської області від 27 червня 1995 року.(а.с.7-38).

Згідно із копією Додатку № 1 до акту зазначено список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства. Однак, оригінал зазначеного додатку в матеріалах справи відсутній та сторонами не надавався.

Проте, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду щодо належності спірної земельної ділянки, відповідно до положень Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство членам колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства на праві спільної часткової власності на підставі державного акту на землю з додатком №1 до нього, які на момент розгляду справи є чинними та ніким в судовому порядку не оскаржувались.

Розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у колективній власності здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Згідно зі ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно ст. 30 ЗК України при ліквідації сільськогосподарського підприємства несільськогосподарські угіддя, що перебувають у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв).

У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку.

В матеріалах справи докази щодо вирішення питання про розподіл земель або паїв після ліквідації КСП ім. Шевченка відсутні, а тому питання припинення права колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка не вирішено .

Статтею 8 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство передбачено, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства.

Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства.

Відповідно до положень Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство спірна земельна ділянка належить членам колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка та/або їх правонаступникам на праві спільної часткової власності на підставі державного акту на землю з додатком №1 до нього, які на момент розгляду справи є чинними та ніким в судовому порядку не оскаржувались.

Розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у колективній власності здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Відповідно до розділу X Перехідні положення п. 6 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, зазначені в ст.126 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право на землю виникає лише після одержання документа, що посвідчує право власності земельної ділянки та його державної реєстрації.

Таким документом, згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, є державний акт.

Зі змісту статті 125 Земельного кодексу України убачається, що правонаступництво, рівно як і цивільно - правова угода, є лише передумовою права власності на землю, але не позбавляє особу обов?язку дотриматися повної процедури оформлення права власності на земельну ділянку, передбаченої ст. 56 Закону України Про землеустрій та п. 1.16. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі, на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 04 травня 1999 року №43.

Моментом виникнення права є отримання державного акту та його реєстрація.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що з моменту ліквідації Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка, земля яка була передана підприємству у власність для сільськогосподарського виробництва та належить до земель сільськогосподарського призначення, під господарськими будівлями та дворами, втратила свого власника у зв?язку з його ліквідацією та оскільки питання власниками ліквідованого підприємства щодо поділу землі та належного оформлення прав на неї не вирішувалось, земельні ділянки повинні були перейти у власність на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлі право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно - правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Якщо договором про відчуження нерухомості розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо нерухомість розміщена на земельній ділянці, наданій в користування, то до набувача переходить право користування землею, на якій знаходиться нерухомість, та частиною земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

При цьому слід зазначити, що право на земельну ділянку оформлюється в установленому законом порядку, зокрема в порядку передбаченому ст.ст.123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (п.11 ст.123 ЗК України).

Колегія суддів вважає помилковими посилання апелянта на приписи ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки вони не передбачають автоматичного набуття права власності на земельну ділянку поза встановленою процедурою.

Розмір частини земельної ділянки, що переходить до набувача будівлі або споруди має бути визначено шляхом формування відповідної частини у окрему земельну ділянку в порядку, визначеному ст. 55 Закону України "Про землеустрій", відповідно до якої встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо - геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Обраний позивачем спосіб набуття права власності на земельні ділянки не відповідає чинномузаконодавству.

Позивач у своєму позові не зазначив жодної підстави, що давала б можливість позбавити права колективної власності на земельну ділянку попередніх власників, а отже вимоги по скасування державного акту на спірні земельні ділянки суперечать порядку та підставам такого позбавлення.

Також колегія суддів наголошує, що майно, яке залишилось після ліквідації КСП ім. Шевченка переходить до власності колективу ліквідованого підприємства, оскільки КСП ім. Шевченка було колективним підприємством, фактичними власниками земельних ділянок якого є колектив КСП ім. Шевченка.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегіясуддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 08 липня 2019 року.

Суддя - доповідач:

Судді :