Постанова

від 09.04.2019 по справі 923/760/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/760/18 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Ярош А.І.;

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача-1: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача-2: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Херсонської області від 26.12.2018 (головуючий суддя Литвинова В.В.)

у справі №923/760/18

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс"

до відповідача-2 ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 346 921,12 грн. за договором банківського обслуговування,

(ухвалене суддею Литвиновою В.В. 26.12.2018р., о 14-56 год. у приміщенні господарського суду Херсонської області, м. Херсон, повний текст складено 04 . 01.19)

В судовому засіданні 09.04.2019 року згідно з ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

30.08.2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_1, (далі - Відповідач-2) заборгованості за договором № б/н від 03.03.2014 року у розмірі 346 921,12 грн., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту - 70 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 136 977,83 грн., заборгованість з комісії - 13 580,00 грн., пеня - 126 363,29 грн.

Позовні вимоги, на підставі ст. ст. 15, 16, 526, 530, 543, 546, 549, 553, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 зобов'язань за договором від 03.03.2014 року, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість на вищевказану суму. У зв'язку із тим, що зобов'язання за договором від 03.03.2014 року забезпечено договором поруки № POR1430316945862 від 29.04.2015 року, укладеним із Відповідачем-2, просить стягнути відповідну заборгованість солідарно з Відповідача-1 та з Відповідача-2.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.12.2018 (головуючий суддя Литвинова В.В.) у справі №923/760/18 позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк - задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк заборгованість за договором банківського обслуговування від 03.03.2014 (розділ 3.2.1 "кредитний ліміт"), яка утворилася станом на 20.08.2018 у розмірі 346 921,12 грн., в т.ч. заборгованість за тілом кредиту - 70 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 136 977,83 грн., заборгованість з комісії - 13 580,00 грн., пеня - 126 363,29 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк судовий збір у розмірі 2 601,91 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк судовий збір у розмірі 2 601,91 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши Відповідачу-1 у користування кредитні кошти у розмірах, визначених у Договорі від 03.03.2014 року. Натомість, Відповідачі-1, 2 зобов'язання за укладеними договорами не виконали, кредитні кошти із нарахованими відсотками, комісією не повернули. Докази, на спростування зазначених обставин Відповідачами-1, 2 не надані.

За наведених обставин, вимоги Позивача про солідарне стягнення з Відповідачів заборгованості у розмірі 346 921,12 грн., з яких: 70 000,00 грн. - основний борг, 136 977,83 грн. - заборгованість по відсоткам, 126 363,29 грн. - пеня, 13 580,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 26.12.2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути на користь АТ Комерційний банк Приватбанк заборгованість за договором банківського обслуговування від 03.03.2014 (розділ 3.2.1 "кредитний ліміт"), яка утворилася станом на 20.08.2018 р., з ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" у розмірі 346 921,12 грн., в т.ч. заборгованість за тілом кредиту - 70 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 136 977,83 грн., заборгованість з комісії - 13 580,00 грн., пеня - 126 363,29 гри., стягнути з ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" на користь АТ Комерційний банк Приватбанк судовий збір у розмірі 2 601,91 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не надано мотивованої оцінки кожному аргументу, наведеному відповідачем ОСОБА_1, щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині, яка стосується солідарного стягнення з боку поручителя.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того факту, що надані Позивачем Умови та правила надання банківських послуг були підписані ОСОБА_1

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того факту, що надані Позивачем Умови та правила надання банківських послуг на момент підписання ОСОБА_1 Договору поруки були розміщені на офіційному веб-сайті банку і що саме з ними був ознайомлений ОСОБА_1

Суд першої інстанції не дав мотивованої оцінки кожному аргументу, наведеному відповідачем ОСОБА_1, щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині, яка стосується солідарного стягнення боргу з поручителя.

Скаржник зазначає, що кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Також, наданий позивачем текст Умов та правил надання банківських послуг є документом, складеним самим позивачем, на ньому відсутні будь-які підписи позичальника та поручителя.

Також, апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд послався на те, що в Договорі поруки № РОR 1430316945862 від 29.04.2015 р. міститься умова, в якій передбачено, що якщо під час виконання "Угоди 1" зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

При цьому, суд проігнорував доводи представника Позивача про те, що в зазначеному пункті Договору поруки словосполучення ... в розмірі таких збільшень необхідно трактувати як згоду поручителя на збільшення відповідальності з урахуванням можливості нарахування відсотків за користування кредитом від 30% річних до 60% річних, про що зазначено в Договору поруки.

Скаржник переконаний, що брати до уваги інші документи, не підписані поручителем, суд не мав правових підстав.

Про збільшення розміру відсотків за користування кредитними коштами до 66% річних, внаслідок чого збільшилась відповідальність поручителя, ОСОБА_1 повідомлений не був, своєї згоди - не надавав.

Аналізуючи практику Верховного суду України, апелянт дійшов висновків, що до змін основного зобов'язання, які потребують погодження поручителя, відносяться зміни, що призвели або можуть призвести в майбутньому до збільшення обсягу відповідальності поручителя. У разі, якщо поручитель надав згоду на внесення до кредитного договору умов, які визначають конкретні підстави, порядок та обсяг збільшення відповідальності боржника, це є достатньою підставою для зміни в майбутньому основного зобов'язання згідно погоджених умов в оік збільшення відповідальності поручителя без будь-якого додаткового узгодження. Збільшення обсягу відповідальності поручителя має бути реальним, саме з огляду на збільшення "матеріально-грошової" відповідальності поручителя, а не формальним з причин зміни певних положень кредитного договору.

Також, згода поручителя на внесення змін до основного зобов'язання повинна бути очевидною, що як правило, якщо інше не передбачено договором поруки, має бути зафіксовано у відповідній додатковій угоді.

Апелянт зазначає, що Договором поруки було передбачено, що за певних умов відповідальність поручителя може бути збільшена у зв'язку зі збільшенням відсоткової ставки за користування кредитом до максимального значення 60% річних, однак фактично відсоткова ставка за користування кредитом з 02.08.2015 р. склала 66% річних.

Оскільки збільшення процентної ставки з 60% до 66% річних, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, не узгоджувалось з умовами Договору поруки, а додаткових угод щодо такого збільшення з поручителем ОСОБА_1 не укладалось, то порука ОСОБА_1 припинилась на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 року відкрито провадження у справі № 923/760/18 та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Ярош А.І., суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф., призначено розгляд справи № 923/760/18 на 09 квітня 2019 року о 10-30 год.

В судове засідання 09.04.2019 року представники сторін не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання.

При цьому, 09.04.2019 року від відповідача ОСОБА_1 на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він не може бути присутнім у судовому засіданні та просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату.

Відповідно до ч.ч.11-12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія відхиляє вказане клопотання, оскільки відповідачем не доведено поважності підстав для перенесення розгляду справи. Саме лише посилання на зайнятість без надання належних та допустимих доказів не є об'єктивною причиною для відкладення розгляду справи.

Крім того, судова колегія враховує належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка сторін та їх представників не визнавалась обов'язковою.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників процесу до суду не надходив.

За викладених обставин, судова колегія дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 за відсутністю представників сторін.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, 03.03.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" підписано заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, на підставі якого Відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на офіційному веб-сайті банку www.privatbank.ua, та які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 03.03.2014 року (а.с. 17, 18-29).

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Кредитний ліміт стосовно цього розділу Умов та правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку (п. 3.2.1.1.5 Умов).

Згідно п. 3.2.1.1.6 Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Розділом 3.2.1.4 Умов встановлений порядок розрахунків за користування кредитом, згідно якого в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Так, за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25 -го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25 -го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення ), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду , в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дата періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 % річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 % річних.

У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8), Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулению, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до ст.212 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачень п. 3.2.1.1.1,3.2.1.1.6, 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3,3.2.1.2.2.4,3.2.1.2.2.5,3.18 .2.3.4,3.2.1.2.2.17, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.1.13 (за винятком випадку реалізації Банком права ціни умов, встановленого п. 3.2.1.1.8)

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1,3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1,3.2.1.2.1.4,3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п. 3.2.1.4.3. Умов).

Клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6,3.2.1.2.3 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.

Клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно за 3.2.1.4.4.

Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату зазначеної в даному пун строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

Кредитовий оборот по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, зарахованих Банком на поточний рахунок Клієнта протягом банківського дня, крім надходжень коштів вечірньої каси.

Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня (п. 3.2.1.4.5. Умов).

Клієнт сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсами НБУ на дату сплати. Нарахування винагороди здійснюється в дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата встановлення ліміту.

У разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню (п. 3.2.1.4.7).

Погашення кредиту, сплата відсотків здійснюються у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки здійснюються в гривні відповідно до умов цього розділу Умов та правил надання банківських послуг .

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Умов, Клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі встановленому в п. 3.2.1.4.1.13 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати (п. 3.2.1.5.1 Умов).

Пунктом 3.2.1.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Згідно п. 3.2.1.5.7 Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

У п. 3.2.1.6.1 Умов, визначено, що договір обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

На забезпечення виконання зобов'язань за договором б/н від 03.03.2014 року, 29.04.2015 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (правонаступником якого, згідно наданих копій статуту, наказу № 519 від 21.05.2018 (а.с. 82-86) є Акціонерне товариством Комерційний банк Приватбанк ) (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № POR 1430316945862 (далі - Договір) (а.с. 77-78).

Предметом Договору, згідно п. 1.1., є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "ЄВРОСЕРВІС" (боржник) зобов'язань за угодами-приєднання до 1.1.1 розділу 3.2.1 Кредитний Ліміт Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1), по сплаті, зокрема:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2 "Угоди 1" - 30% річних;

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3 "Угоди 1" - 60% річних.

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17 "Угоди 1" в розмірі 3 % від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. "Угоди 1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 50000,00 грн.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно п. 1.2. Договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань, зокрема, за "Угодою 1", в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно п. 2.1.2 Договору поруки, у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язань, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за "Угодою 1і/або Угодою 2", незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань, зокрема, за "Угодою 1 і/або Угодою 2", цей договір припиняє свою дію (п. 4.1 Договору).

Судовою колегією встановлено, що підписавши 03.03.2014 року заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" та ПАТ КБ Приватбанк укладено договір банківського обслуговування у формі заяви за зразком, розробленим банком.

На виконання Договору б/н від 03.03.2014 року, Відповідачу-1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1, на який Позивачем встановлено кредитний ліміт у розмірі 2 600,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2015 року відповідач-1 в черговий раз скористався кредитним лімітом , у зв'язку з чим на поточному рахунку утворилось дебетове сальдо в сумі 10 300,00 грн. З 03.07.2015 року розпочався черговий 30-денний період безперервного користування кредитом, який повинен був закінчитись в строку по 02.08.2015 року.

В подальшому відповідач-1 додатково скористався коштами кредитного ліміту, у зв'язку з чим станом на 01.08.2015 року максимальна сума отриманого кредиту склала 70 000,00 грн.

Проте, Відповідач-1, взятих на себе зобов'язань, щодо повернення отриманих коштів, сплати процентів та винагороди за їх користування, не виконав, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять, у зв'язку із чим станом на 20.08.2018 року у нього існує заборгованість перед Позивачем за договором б/н від 03.03.2014 року за основним зобов'язанням у розмірі - 70 000,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором та наявність заборгованості з повернення отриманих за договором кредитних коштів, процентів за користування кредитом, комісії за користування та пені.

За ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За вимогами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 ст. 640 ЦК України).

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).

За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми випливає, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

У зобов'язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або без відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів того факту, що надані Позивачем Умови та правила надання банківських послуг були підписані ОСОБА_1, були розміщені на офіційному веб-сайті банку і що саме з ними був ознайомлений ОСОБА_1, наданий позивачем текст Умов та правил надання банківських послуг є документом, складеним самим позивачем, на ньому відсутні будь-які підписи позичальника та поручителя - судовою колегією відхиляються, оскільки згідно Заявки-приєднання ТОВ ПКП Євросервіс приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua , які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 03.03.2014 року (далі-Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до п.3.2.1.1.2 "Умов та правил надання банківських послуг", клієнт долучається до Послуги шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП, що разом з цими Умовами та Правилами (далі - Умови) становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа, та має відкритий поточний рахунок в Банку, долучається до Послуги шляхом підписання Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.

За ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно умов Заявки, своїм підписом позивач приєднується та зобов`язується виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватисьяк шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку або інший Інтернет-/СМС/ресурс, зазначений банком. (а.с.17)

Умовами договору поруки також передбачено, що предметом договору є надання поруки за виконання відповідачем-1 зобов'язань за угодами-приєднаннями до Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Апеляційним судом встановлено, що кредитний договір у формі заяви-приєднання, а також договір поруки підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх їх істотних умов; відповідачі на момент укладання договорів не заявляли додаткових вимог щодо умов договору; договір містить повну інформацію щодо умов кредитування: про строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки сплати платежів, а також права та обов'язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність за порушення зобов'язань; тривалий час позивачем виконувались умови договору.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що з підписанням заяви та договору поруки відповідачі погодились з Умовами та правилами надання банківських послуг ПАТ КБ Приватбанк .

Відповідно до п. 3.2.1.4.2.3. Умови та правила надання банківських послуг, з якими погодились і боржник і поручитель при підписанні заяви та договору поруки, за сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Таким чином, умови кредитного договору передбачають нарахування та сплату щомісячних процентів, тобто розміру процентної ставки за користування кредитом у разі, коли терміни внесення платежів не порушено; та підвищених процентів - розміру підвищеної процентної ставки за користування кредитом у разі порушення строків погашення кредиту. При цьому у разі дотримання графіку внесення платежів процентна ставка як плата за користування кредитними коштами залишається у погодженому сторонами розмірі.

Тобто, нарахування підвищеної процентної ставки не є збільшенням розміру плати за користування кредитом, яка призводить до збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки є мірою відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов'язання, яка передбачена чинними Умовами та правилами надання банківських послуг.

Саме на таких умовах ОСОБА_1 поручився забезпечувати виконання зобов'язань за кредитом позичальником (пункт 1 договору поруки), посилання апелянта на судову практику Верховного суду колегія суддів відхиляє, оскільки у даному випадку підписаним між сторонами договором передбачено і збільшення Банком відсоткової ставки в односторонньому порядку, і автоматичне погодження поручителя з Умовами та правилами надання банківських послуг з підписанням договору поруки.

Більш того, пунктом 1.1.1. договору передбачено, що якщо під час виконання "Угоди 1" зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Доводи апелянта про те, що в зазначеному пункті Договору поруки словосполучення ... в розмірі таких збільшень необхідно трактувати як згоду поручителя на збільшення відповідальності з урахуванням можливості нарахування відсотків за користування кредитом від 30% річних до 60% річних, про що зазначено в Договору поруки, є суб'єктивним тлумаченням вказаної умови договору.

Отже, оскільки відповідач-1 скористався кредитом 03.07.2015 року, після 01.05.2015р., потягом 30-денного періоду безперервного користування кредитом з 03.07.15 по 02.08.2015р. нарахування відсотків відбулося за ставкою 33% річних.

Оскільки у встановлений умовами договору строк тіло кредиту відповідачем-1 не було погашено, то починаючи з 03.08.2015 року нарахування відсотків відбувалося за ставкою 66% річних, отже, позивачем вірно здійснено нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено наявність заборгованості за відсотками у розмірі 136 977,83 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 13 580,00 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 126 363,29 грн.

Обставини щодо розміру встановленого Позивачем кредитного ліміту, користування Відповідачем-1 кредитними коштами та розміру заборгованості підтверджується наданим до матеріалів справи розрахунком заборгованості (а.с. 30-32), та виписками по рахунку Відповідача (а.с. 33-76).

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76-79 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.277 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за апеляційний перегляд рішення покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст. 276, 282, 287-288 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 26.12.2018 у справі №923/760/18 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.04.2019 року

Головуючий суддя А.І. Ярош Судді Н.М. Принцевська Я.Ф. Савицький