Постанова

від 01.04.2019 по справі 909/125/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р. Справа № 909/125/18

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бойко С.М., Мирутенко О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача (скаржника) - ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Франківське , б/н від 20 липня 2018 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2018 року (підписане 29.06.2018 року), суддя Грица Ю.І.

у справі №909/125/18

за позовом Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Франківське , м. Івано-Франківськ

про стягнення 272 039,94 грн. збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів

в с т а н о в и в :

16 лютого 2018 року Івано-Франківська міська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Франківське про стягнення 272 039,94 грн. - збитків за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську (кадастровий номер 2610100000:20:007:0110) за період з 28 вересня 2015 року по 31 серпня 2017 року.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2018 року у справі №909/125/18 позов задоволено: присуджено до стягнення з ТзОВ Франківське на користь Івано-Франківської міської ради збитки за користування без правоустановчих документів земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську (кадастровий номер 2610100000:20:007:0110) за період із 28.09.2015 по 31.08.2017 в розмірі 272 039,94 грн., а також судовий збір в сумі 4 080,60 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, відтак, відповідач повинен відшкодувати міській раді збитки, у вигляді упущеної вигоди внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою без законних підстав. Разом з тим, судом встановлено, що відповідач не надав суду доказів, що ним з поважних причин не здійснено оформлення землекористування за період з 28 вересня 2015 року по 31 серпня 2017 року.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Франківське , звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2018 року у справі №909/125/18 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначає, що виключні повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель покладені на посадових осіб Держгеокадастру, в тому числі і на посадових осіб його територіальних органів, відтак, проведене інспекторами з самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради обстеження земельної ділянки по вул. Чорновола, 157 у м. Івано-Франківську на предмет дотримання вимог земельного законодавства є нелегітимним. Крім того, вказує, що позивачем не доведено розмір збитків, який обраховувався від нормативної грошової оцінки, оскільки, суду не надано доказів на підтвердження такої оцінки спірної земельної ділянки. Поряд з тим, звертає увагу, що відповідач не ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки спірна земельна ділянка обліковується в оренді ПрАТ Зірниця , а докази припинення орендних відносин з вказаним підприємством у матеріалах справи відсутні. Одночасно, відповідач звертався 04 квітня 2017 року до міської ради з заявою про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а питання щодо укладення договору не вирішено, у зв'язку з бездіяльністю міської ради, а не з вини відповідача. В додаткових письмових поясненнях до апеляційної скарги апелянт також посилався на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, відповідно до аналізу якої у спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України, а не відшкодування збитків. У зв'язку з наведеним просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в позові.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2018 року справу №909/125/18 розподілено колегії суддів у складі: ОСОБА_3 (головуючий суддя), ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30 липня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, а скаржнику надано термін на усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду №530 від 03 вересня 2018 року у зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Кордюк Г.Т., призначено автоматизовану заміну складу колегії суддів у справі №909/125/18.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2018 року справу №909/125/18 розподілено колегії суддів у складі: ОСОБА_3 (головуючий суддя), ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Ухвалою суду від 03 вересня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі №909/125/18.

Разом з тим, Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №454/2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

Згідно з ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій та статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов'язані зі здійсненням таким судом повноважень, судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

В газеті Голос України №185 (6940) від 03 жовтня 2018 року опубліковано повідомлення про початок роботи Західного апеляційного господарського суду з 03 жовтня 2018 року.

Судді Львівського апеляційного господарського суду переведені до Західного апеляційного господарського суду Указом Президента України від 28 вересня 2018 року №295/2018.

Відповідно до частин 5, 7 ст.31 ГПК України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2018 року справу №909/125/18 розподілено колегії суддів у складі: ОСОБА_7 (головуючий суддя), судді: Мирутенко О.Л. та Скрипчук О.С.

Розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №23 від 14 січня 2019 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії - судді Скрипчук О.С., призначено автоматизовану заміну складу колегії суддів у справі №909/125/18.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2019 року справу №909/125/18 розподілено колегії суддів у складі: ОСОБА_7 (головуючий суддя), судді: Бойко С.М., Мирутенко О.Л.

05 лютого 2019 року відповідач подав суду заяву про долучення до матеріалів справи копії витягу з рішення Івано-Франківської міської ради №381-22 від 14 грудня 2018 року Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань , якому колегія суддів не надає оцінки, оскільки станом на час розгляду справи в суді першої інстанції та прийняття судового рішення, таке рішення міської ради не було прийняте.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2018 року у справі №909/125/18 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. У попередніх судових засіданнях представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відзиву на апеляційну скаргу суду не подав.

Оскільки явка представника позивача не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2016 року інспектором з самоврядного контролю управління земельних відносин проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:20:007:0110, що знаходиться за адресою: вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську, на предмет дотримання вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

За результатами обстеження складено акт №77 обстеження земельної ділянки від 15 грудня 2016 року та встановлено, що на вказаній земельній ділянці за адресою вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську знаходиться склад загальною площею 3587,08 кв. м, який належить на праві власності ТзОВ Франківське , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (№74643988 від 02 грудня 2016 року).

Клопотанням від 20 грудня 2016 року Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради повідомив відповідача про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки та здійснити сплату за користування земельною ділянкою за минулий період із розрахунку договору оренди, який мав бути укладений на час користування.

Повідомленням від 03 жовтня 2017 року Івано-Франківська міська рада повідомила відповідача про необхідність відшкодування збитків, розрахованих у відповідності з актом про визначення збитків власнику землі від 31 серпня 2017 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №789 від 29 вересня 2017 року.

Згідно з зазначеним актом сума збитків становить 272 039,94 грн. Розрахунок збитків здійснений за період з 28 вересня 2015 року (дата набуття права власності на нежитлове приміщення за договором купівлі-продажу від 28 вересня 2015 року) по 31 серпня 2017 року.

Поряд з тим, судом також встановлено, що 04 квітня 2017 року ТзОВ Франківське звернулось до міського голови із заявою про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,4364 га по вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську, в натурі (на місцевості).

20 червня 2017 року Івано-Франківською міською радою прийнято рішення №188-13 Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань , яким надала дозвіл на складання технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), згідно додатку 2 (Перелік осіб землекористування, яким надано такий дозвіл), в якому серед інших зазначено і ТзОВ Франківське (земельна ділянка площею 0,4364 га по вул. Чорновола, 157).

У зв'язку з несплатою збитків, Івано-Франківська міська рада в лютому 2018 року звернулась до суду з цим позовом про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Франківське 272 039,94 грн. - збитків за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську (кадастровий номер 2610100000:20:007:0110) за період з 28 вересня 2015 року по 31 серпня 2017 року.

Як зазначалось вище, рішенням місцевого господарського суду позовні вимоги задоволено в повному обсязі. При цьому, суд застосував до правовідносин сторін приписи статті 22, глави 82 ( Відшкодування шкоди ) ЦК України та глави 24 ( Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ) ЗК України, тобто приписи, які регламентують деліктне зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої правопорушенням. Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне:

Згідно з п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст.152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. д ч.1 ст.156 ЗК України).

За змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність складу цивільного правопорушення, зокрема, об'єктивної та суб'єктивної сторони (шкоди, протиправного діяння її заподіювача, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вини останнього). За відсутності хоча б одного з елементів цього складу цивільно-правова відповідальність не настає. Зокрема, особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Поряд з тим, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі №6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом приписів глави 83 ЦК України (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі №6-88цс13).

За змістом глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Судом встановлено, що відповідач є власником об'єкту нерухомості, розміщеного на земельній ділянці, право користування якою відповідач у встановленому законом порядку не оформив.

Відповідно дот ч.2 ст.120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч.1 ст.141 ЗК України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача.

Частиною 1 ст.93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в ч.1 ст.96 ЗК України).

У відповідності до ст.125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Проте, враховуючи приписи ч.2 ст.120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника жилого будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Відтак, колегія суддів вважає, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

До моменту оформлення власником об'єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об'єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах ОСОБА_8 Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 та від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17 ).

Суд першої інстанції хоч і зазначив, що відповідач користується земельною ділянкою без достатніх правових підстав, проте дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів глави 82 ( Відшкодування шкоди ) ЦК України та глави 24 ЗК України ( Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ). Отже, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права.

Поряд з тим, колегія суддів враховує, що відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18 травня 2016 року у справі №922/51/15, господарські суди, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, оскільки відповідно до положень ст.ст.2, 43, 54 ГПК України господарські суди розглядають справи за позовами суб'єктів господарської діяльності, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) позову, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону.

Однак, колегією суддів встановлено, що звертаючись з цим позовом, міська рада просила стягнути з відповідача 272 039,94 грн. - збитків за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою за період з 28 вересня 2015 року по 31 серпня 2017 року. Як вбачається з Розрахунку збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства, складеного Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, такий розрахунок здійснено з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме: 4 781 983,92 грн., що діяла в період з 28 вересня 2015 року по 25 жовтня 2015 року; 5 561 830,72 грн., що діяла з 01 січня 2016 року по 21 грудня 2016 року та 4 715 454,71 грн., що діяла в період з 01 січня 2017 року по 21 серпня 2017 року.

У акті про визначення збитків власнику землі від 31 серпня 2017 року зазначено перелік документів, з якими працювала комісія, серед яких і листи Відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську №19-28-0.4-288/2-17 від 06 березня 2017 року та №18-28-0.4-317/2-17 від 13 березня 2017 року.

У листі Відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області №19-28-0.4-288/2-17 від 06 березня 2017 року останній зазначив, що нормативна грошова оцінка 1 кв. м земельної ділянки по вул. Чорновола, 157 орієнтовно становить : у 2014 році - 877,46 грн., у 2015 році - 1095,78 грн., у 2016 році - 1274,48 грн.

Поряд з тим, у листі Відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області №18-28-0.4-317/2-17 від 13 березня 2017 року останній зазначає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (2610100000:20:007:0110) станом на 2017 рік орієнтовно становить за 1 кв. м - 1080,53 грн.; площа 0,4364 га - 4 715 454,71 грн.

Відповідно до ч.5 ст.5, ч.1 ст.13 ЗУ Про оренду земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.15, ч.2 ст.18 ЗУ Про оренду земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.20, ч.1 ст.23 ЗУ Про оренду земель за результатами, зокрема нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з, зокрема нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Зважаючи на наведені вище положення законодавства, колегія суддів вважає помилковим посилання позивача при розрахунку збитків на листи Відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про орієнтовну нормативну грошову оцінку земельної ділянки , за використання якої такі збитки нараховані (аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12 березня 2019 року у справі №916/2948/17 ).

Обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (аналогічні висновки викладено у постановах ОСОБА_8 Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17 ).

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутній витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, як і відсутні будь-які інші докази того, що така оцінка була проведена.

Представник Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні зазначив про відсутність таких доказів у позивача та посилався лише на листи Відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, що долучені до позовної заяви.

Відтак, за вказаних обставин, не можливо здійснити розрахунок орендної плати, яку відповідач повинен повернути позивачу, у зв'язку з використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача, а використання позивачем у розрахунку збитків, долученому до позовної заяви, даних щодо орієнтовної нормативної грошової оцінки на підставі листів Відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, не ґрунтується на вказаних вище нормах.

Беручи до уваги все наведене вище, з огляду на неправильне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм матеріального права - глави 82 ( Відшкодування шкоди ) ЦК України та глави 24 ЗК України ( Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ), враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а також про неможливість змінити рішення суду першої інстанції в частині кваліфікації спірних правовідносин. За наявних обставин справи та доказів, що знаходяться у матеріалах справи, позов Івано-Франківської міської ради не підлягає задоволенню.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв'язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення про відмову в позові.

Поряд з цим, з позивача на користь відповідача (скаржника) слід стягнути 6 120,90 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги. Судовий збір в розмірі 4 080,60 грн. за подання позову слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Франківське задоволити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2018 року у справі №909/125/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Івано-Франківської міської ради (76004, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. М. Грушевського, будинок 21, код ЄДРПОУ 33644700) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Франківське (76005, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Чорновола, будинок 157, код ЄДРПОУ 40029381) 6 120,90 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №909/125/18 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області .

Повну постанову складено 09 квітня 2019 року.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Мирутенко О.Л.