Постанова

від 09.04.2019 по справі 15/143-б

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р. Справа № 15/143-б

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представників:

від КБ "Приватбанк" - Ручко О.М.,

від ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

від боржника - ОСОБА_5,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 23.01.2019 (суддя Пасько М.В.)

про відмову в забезпеченні позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп" в особі ліквідатора боржника Реверука П.К.

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліго-тов",

2. ОСОБА_8,

3. ОСОБА_3,

4. ОСОБА_9,

третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - КБ "Приватбанк"),

про витребування майна з чужого незаконно володіння

в межах справи № 15/143-б

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп" (код 34938390)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 порушено провадження у справі № 15/143-б про банкрутство ТОВ "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп" за особливостями, передбаченими ст. 51 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 16.08.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.02.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

У серпні 2018 року ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Реверук П.К. звернувся до суду в межах справи про банкрутство ТОВ "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп" із позовною заявою до ТОВ "Ліго-тов", ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 про витребування майна з чужого незаконно володіння.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 15/143-б.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2018, справу № 15/143-б передано до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви ТОВ "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп" в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 15/143-б.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі № 15/143-б відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, КБ "Приватбанк" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 та ухвалити нове рішення, яким забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, та перебуває у власності ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ТОВ "Ліго-тов".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №15/143-б за апеляційною скаргою КБ "Приватбанк"; розгляд справи призначено на 19.03.2019.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з'ясував дійсні обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи, прийнята з порушенням норм процесуального права, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Ліквідатор у відзиві підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник ОСОБА_3 подав заперечення на апеляційну скаргу та просив відмовити у її задоволенні, залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 в силі.

В судовому засіданні 19.03.2019 оголошено перерву до 09.04.2019 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Представник КБ "Приватбанк" подав пояснення до яких додав копію позовної заяви ліквідатора та додані до неї документи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як було встановлено вище, в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 15/143-б боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп" (код 34938390) про банкрутство, провадження у якій порушено ухвалою від 12.05.2011.

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.02.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2017 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Реверука П.К.

Під час провадження у справі про банкрутство з матеріалів справи №15/143-6 ліквідатору стало відомо, що в червні 2008 року за боржником було зареєстровано право приватної власності на комплекс нежитлових будівель та споруд розташованих за адресою: Черкаська обл., м. Ватутіне. вул. Індустріальна, 3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012 визнано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 361 684,57 грн., що забезпечені іпотекою нерухомого майна, а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_4.

Під час проведення повторної інвентаризації майна боржника, стало відомо, що комплекс нежитлових будівель та споруд безоплатно вибув з володіння та розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп" шляхом його передачі в статутний капітал ТОВ "Сакура груп".

Право власності ТОВ "Сакура груп" на комплекс нежитлових будівель та споруд було оформлено лише у 2014 році, а в подальшому відчужено третім особам.

Вважаючи, що основний актив банкрута безоплатно вибув з володіння та розпорядження останнього під час здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатор боржника арбітражний керуючий Реверук П.К. у серпні 2018 року звернувся до суду в межах справи про банкрутство ТОВ "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп" із позовною заявою до ТОВ "Ліго-тов", ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 про витребування майна з чужого незаконно володіння.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спору.

Заява мотивована тим, що відповідачами вчиняються дії з відчуження об'єкта нерухомості, яке незаконно вибуло з володіння боржника, а отже забезпечення позову шляхом накладення арешту значно знизить ризик утруднення виконання чи невиконання рішення суду з повернення майна банкрута та зупинить незаконні дії щодо подальшого відчуження спірного майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі № 15/143-б відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Судове рішення мотивоване тим, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За висновком суду першої інстанції, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та не надано жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у заяві та заходи, які просить вжити позивач не стосуються предмету спору і не направлені на ефективний захист або поновлення прав позивача.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до частини 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 статті 136 ГПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм Закону про банкрутство.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників у справі про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, частиною 4 статті 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

На думку колегії суддів, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову, що поданий в межах справи про банкрутство, та який просить забезпечити ліквідатор, є немайнові вимоги про визнання недійсним правочину щодо відчуження нерухомого майна боржника, оформлений рішенням зборів учасників ТОВ "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп" та актом прийому-передачі, визнання недійсним рішення учасників ТОВ "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп", оформлене протоколом №8/1 від 04.04.2011, зобов'язання скасувати свідоцтво про право власності, а також майнова вимога про витребування з чужого незаконного володіння відповідачів комплексу нежитлових будівель та споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_4.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що спірний об'єкт нерухомості, вимога про витребування якого є предметом позову, може бути відчужений на користь третіх осіб, оскільки відповідачами вчиняються дії з розміщення оголошення з пропозицією продажу у мережі Інтернет, зокрема, на веб-сайті https://www.olx.ua.

З матеріалів справи вбачається, що спірний об'єкт нерухомості перебуває у володінні ТОВ "Ліго-тов", ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, при цьому останніми вживаються заходи з його відчуження, про що свідчить розміщення відповідних оголошень з пропозицією купівлі-продажу.

На думку колегії суддів, передача відповідачами спірного майна на користь третіх осіб під час розгляду даного спору судом значно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову про витребування такого майна на користь боржника.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно сприятиме запобіганню порушення прав позивача (боржника) на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання реального рішення суду, оскільки буде звужено кількість осіб, від яких спірне майно підлягатиме витребуванню. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Поза увагою суду першої інстанції залишились обставин, які свідчать про вчинення відповідачами дій з відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що свідчить про помилковість висновку щодо недоведеності вимог ліквідатора.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом дійсних обставин справи при вирішенні питання вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення про відмову забезпечити позов.

Враховуючи, що доводи, викладені КБ "Приватбанк" в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, визнаються колегією суддів як підстава для скасування судового рішення із прийняття нового рішення про задоволення заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі № 15/143-б скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Задовольнити заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп" арбітражного керуючого Реверука П.К. про вжиття заходів забезпечення позову.

5. Вжити у справі № 15/143-б заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвансед ресьоч енд девелопмент груп" про витребування майна з чужого незаконно володіння.

6. Накласти арешт на нерухоме майно, а саме:

прохідна "А", прибудова "а", арматурний цех "Б", навіс "6-2", гараж "Г", прибудова "г", плотня "Д", склад "Е", гараж прибудова "е", ворота "1", тин "2" - 230 м.п., місцезнаходження: АДРЕСА_4, яке перебуває у власності ОСОБА_8 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_2) та ОСОБА_3 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_2; місце проживання: АДРЕСА_3);

механічна майстерня "В" загальною площею 194,8 кв. м, прибудова "в", прибудова "в1", прибудова "в2", прибудова "в3", навіс "в4", тин №2, ворота з хвірткою №9, місцезнаходження: АДРЕСА_4, яке перебуває у власності ОСОБА_9 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_3: місце проживання: АДРЕСА_1);

склад "Л", склад "М", склад "Н", сторожка "О", тин №2, яма для гасіння вапна №5, тупик залізної дороги №6, вбиральня №8, місцезнаходження: АДРЕСА_4, яке перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліго-тов" (ідентифікаційний код 39908443; місцезнаходження: 20254, Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Індустріальна 3-б).

7. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписаний 11.04.2019.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх