Рішення

від 02.04.2019 по справі 911/3328/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/3328/17

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., при секретарі судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення №К040115 від 27.09.2017

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 2-466д від 28.12.2018;

від відповідача: ОСОБА_2 - ордер серії КС №537701 від 30.01.2019.

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії "Учбово-оздоровчого комплексу "Червона Рута" (далі - позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії відповідача по розгляду акту про порушення №К040115 від 27.09.2017, оформлене протоколом №033 від 11.10.2017, про нарахування позивачу 355183,71 грн оперативно-господарської санкції за період з 30.08.2017 по 27.09.2017.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що ним на виконання умов п.4.2 додатка №7 до договору №104 від 30.03.2011 про постачання електричної енергії було направлено відповідачу повідомлення №186/1-01-9 від 28.03.2017 про необхідність зняття пломби у зв'язку з аварійною ситуацією, проте 27.09.2017 представниками відповідача було складено акт №К040115 у зв'язку з порушенням позивачем пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: відсутні пломби енергопостачальної організації на комірці Т-1 ввідного автоматичного вимикача і трансформаторів струму. Позивач вважає незаконним рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення №К040115 від 27.09.2017, яке оформлене протоколом № 033 від 11.10.2017, оскільки позивач, на виконання умов укладеного договору, повідомив відповідача про необхідність зняття пломб у зв'язку з аварійною ситуацією.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2018 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2018 у справі №911/3328/17 було скасовано. Справу №911/3328/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Згідно з Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2018, справу № 911/3328/17 було передано для розгляду судді Антоновій В.М.

Ухвалою від 20.11.2018 Господарський суд Київської області прийняв справу до свого провадження та призначив її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 18.12.2018.

18.12.2018 до суду від відповідача надійшов відзив від 17.12.208 вих. №502/юр на позовну заяву.

Ухвалою від 18.12.2018 Господарський суд Київської області продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 07.02.2019, встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 20.01.2019, а відповідачу - строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 01.02.2019.

15.01.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

01.02.2019 відповідачем було подано до суду письмові заперечення від 30.01.2019 вих. № 12/юр на відповідь на відзив.

Ухвалою від 07.02.2019 Господарський суд Київської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.03.2019.

Ухвалою від 05.03.2019 Господарський суд Київської області оголосив в судовому засіданні перерву до 02.04.2019.

Після перерви представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 17.12.2018 вих. №502/юр на позовну заяву та письмових запереченнях від 30.01.2019 вих. № 12/юр на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011 між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - споживач) та Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії № 104 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2х1000 кВа, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або про перегляд його умов.

Пунктами 2.1, 2.2.2, 2.3.2 договору сторони узгодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик. Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки.

В розділі 4 договору сторони встановили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору, зокрема, згідно з п. 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 05.04.2006 №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 1 додатку № 9 до договору, відповідальною особою за електрогосподарство споживача визначено ОСОБА_3, який станом на момент укладення договору працював у споживача на посаді старшого інженера-енергетика.

Згідно з додатку № 2 до договору встановлено, що до об'єктів електроспоживання споживача належить Оздоровчий центр за адресою: смт. Козин, вул. Солов'яненка, 475.

У додатку №7 до вищевказаного договору зазначено про прилади обліку, встановлені на об'єкті споживача, а саме: лічильник, тип АСЕ 6000, заводський номер 50099035, 2010 року, який розміщений у трансформаторній підстанції (ТП) 425 Т1, лічильник, тип АСЕ 6000, заводський номер 50099064, 2010 року, який розміщений у трансформаторній підстанції (ТП) 425 Т2.

Вищевказані додатки підписані між сторонами та скріплені їх підписами.

Відповідно до акту №143451 від 01.07.2015 прилади обліку споживача були опломбовані пломбами С20162761, С20162762, С20162763, М8869656, 1644234.

27.09.2017 працівниками постачальника було здійснено перевірку об'єкта споживача за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Солов'яненка, 475 В, за результатами якої складено акт про порушення №К040115 від 27.09.2017, яким зафіксовано порушення споживачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме, виявлено відсутність пломби енергопостачальної організації, що встановлена на комірці Т-1 ввідного автоматичного вимикача і трансформаторів струму.

Споживачу повідомлено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 11.10.2017 о 10:30 за адресою м. Київ, вул. Стеценка, 1а.

Зазначений акт про порушення №К040115 від 27.09.2017 зі сторони постачальника електричної енергії підписаний представниками у кількості 4 осіб, зі сторони споживача - головним енергетиком ОСОБА_4

Вказано, що до акту про порушення додано акт вимогу №022758, фото та зазначено телефон споживача 093-002-73-24.

Під час складання вищевказаного акта про порушення представник споживача ОСОБА_4 вказав такі зауваження: відсутність порушень у зв'язку з направленням постачальнику листа №186/1-01-9 від 28.03.2017 про необхідність зняття пломб у зв'язку з аварійною ситуацією, отриманого постачальником 28.03.2017 (вх.№131 від 28.03.2017), про невідповідність схеми електропостачання споживача, невірно зазначеної адреси і посади, не проведення вимірів перерізу проводів та про фактичне здійснення замірів навантаження.

11.10.2017 комісією з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією за відсутності представника споживача було розглянуто акт про порушення №К040115 від 27.09.2017 та вирішено, що порушення сталося з вини споживача відкритим способом, акт підлягає розрахунку згідно з п. 6.40 ПКЕЕ, п. 2.1.2 Методики. Величину розрахункового добового споживання визначено згідно Методики по договірній потужності за період 29 днів з 30.08.2017 по 27.09.2017 та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Рішення оформлено протоколом №033 від 11.10.2017.

Згідно з розрахунку проведеного електропостачальною організацією на підставі складеного акта про порушення №К040115 від 27.09.2017, обсяг недооблікованої електричної енергії склав 162400 кВт.год вартістю 355183,71 грн з ПДВ.

Постачальник вказує, що споживач рахунок на оплату електроенергії по акту про порушення ПКЕЕ №К040115 від 27.09.2017 отримав наручно, однак вартість недооблікованої електричної енергії станом на час звернення до суду з даним позовом не оплатив.

Разом з тим, споживач заперечує результати проведеної перевірки електролічильника та вважає, що акт про порушення №К040115 від 27.09.2017 суперечить вимогам ПКЕЕ, а саме: схема електропостачання споживача, наведена в акті, не відповідає дійсності, про що зазначено в акті в розділі зауваження споживача, та відображає лише частину реально існуючої схеми; постачальником здійснено розрахунок оперативно-господарської санкції за період з 30.08.2017 по 27.09.2017, хоча останній контрольний огляд лічильника здійснювався представником енергопостачальної організації у присутності споживача 12.09.2017 з 14 год 15 хв по 14 год 37 хв; постачальником при здійсненні розрахунку операвно-господарської санкції всупереч п. 2.4 Методики було занижено величину вартості електричної енергії відповідно до встановлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, оскільки не було зменшено суму за нараховану та вже сплачену споживачем у період з 30.08.2017 по 27.09.2017 електроенергію; акт про порушення №К040115 від 27.09.2017 підписано не уповноваженою на це особою; лист про запрошення споживача до участі у засіданні комісії по розгляду актів про порушення датовано 09.10.2017, тоді як засідання було призначено на 11.10.2017, що прямо вказує на порушення постачальником вимог п. 6.42 ПКЕЕ.

Споживач зауважує, що акт про порушення №К040115 від 27.09.2017 має дефекти, а саме: невірно вказана адреса, не вказано, яка саме пломба відсутня, її тип, колір, номер пломби чи клейма, не зазначено номеру і дати акту про передачу на відповідальне зберігання відсутньої пломби.

Окрім того, споживач зазначає, що не заперечує факт зриву пломб на лічильнику, однак вказує, що останнє було зумовлено необхідністю усунення аварійної ситуації, яка мала місце на електроустановках підприємства споживача, а саме через непрацездатність блоку управління автоматичного включення резерву та неможливість автоматичного перемикання між джерелами живлення. З метою забезпечення можливості усунененя аварійної ситуації та проведення ремонтних робіт необхідно було здійснити знеструмлення блоку управління автоматичного включення резерву для його ремонту. Здійснити вказане відключення та перевірку ланцюгів керування без відкриття комірок №3 та №7 було неможливо.

Через численні відключення ліній електропередач, що здійснюють живлення електроустановок споживача, після одного з таких чергових відключень були здійснені ремонтні роботи по усуненню несправності (аварійної ситуації) блоку управління автоматичного включення резерву, що підтверджується актом про надання послуг №62 від 11.09.2017.

Споживач пояснює, що 28.03.2017 він направив на адресу постачальника листа вих. №186/1-01-9 про необхідність зняття пломби у зв'язку з аварійною ситуацією та гарантував здійснити оплату за повторне опламбування засобу обліку. За даними споживача, вищевказаний лист був отриманий постачальником, що підтверджується підписом його представника про отримання зазначеного листа, однак постачальник лист залишив без відповіді та реагування.

Оскільки, за твердженням споживача, ані договором, ані Правилами користування електричною енергією чи Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, форму або вимоги до змісту такого повідомлення не встановлено, споживач вважає, що надісланий ним постачальнику лист за вих. № 186/1-01-9 28.03.2017 є належним повідомленням постачальника про необхідність зняття вказаної в акті про порушення №К040115 від 27.09.2017 пломби у зв'язку з аварійною ситуацією.

Представник постачальника, зокрема, у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог споживача та вважає, що акт про порушення №К040115 від 27.09.2017 складено правомірно, відповідно до вимог ПКЕЕ, нарахування по акту виконано згідно з Методикою, у зв'язку з чим акт підлягає оплаті у повному обсязі.

Як стверджує представник постачальника, для вирішення спору визначальним є саме доведеність факту порушення споживачем ПКЕЕ. На його думку, дефекти акту не можуть спростовувати порушення споживачем ПКЕЕ, якщо воно знайшло своє підтвердження в сукупності з іншими доказами.

Представник постачальника вказує, що акт про порушення №К040155 від 27.09.2017 було складено коректно і з дотриманням усіх вимог чинного законодавства, оскільки його підписали чотири представники енергопостачальника і уповноважена особа споживача, а саме ОСОБА_4, який на момент складання акту був старшим інженером-енергетиком споживача.

Окрім цього, акт містить дані про засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснювалися заміри, було оформлено детальну схему електропостачання та всі інші вихідні дані, необхідні для подальшого визначення вартості спожитої електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ. У пункті 2 акта про порушення №К040115 від 27.09.2017 чітко зазначено перелік пломб на момент виявлення порушення, а саме пломби: С20162761, С20162762, пломба-наклейка 1644234 та магнітний індикатор М 8869656. Тобто всі пломби, окрім пломби С20162763, що і стало причиною для оформлення акта про порушення. Водночас, представник постачальника зауважує, що жодним нормативним актом не встановлено обов'язку енергопостачальної організації зазначати в акті про порушення тип та колір пломби, на що вказує споживач як на недолік в оформленні акту.

Копію акту було вручено представнику споживача, про що свідчить підпис енергетика ОСОБА_4 в акті про порушення. Також згідно з п. 9 акту про порушення споживача було неналежним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення.

Разом з тим, представник постачальника стверджує, що якщо взяти до уваги зміст листа споживача від 28.03.2017 вих. №186/1-01-9 про необхідність зняття пломби у зв'язку з аварійною ситуацією, то в ньому йдеться лише про прохання надати дозвіл на зняття пломб комірки №3 (пломба № С20162763) та комірки №7 (пломба № С28139322) в РУ-0,4 кВ в ТП-425. Жодного повідомлення про прийняття споживачем рішення про самостійне зняття пломб у зв'язку з виникнення аварійної ситуації (як це передбачено п.4.2 додатка №7 до договору) на адресу постачальника не надходило.

Таким чином, представник постачальника вважає, що лист від 28.03.2017 за вих. №186/1-01-9 не може вважатися належним письмовим повідомленням про рішення споживача самовільно зірвати пломбу у зв'язку з аварійною ситуацією, яка сталась на підприємстві споживача у вересні 2018 року.

З огляду на викладене, представник постачальника вважає, що позовні вимоги є безпідставними, а рішення комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №033 від 11.10.2017, правомірним та прийнятим відповідно до чинного законодавства.

Причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність або відсутність підстав для скасування рішення електропостачальної організації, за яким вирішено стягнути зі споживача 355183,71 грн вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта про порушення ПКЕЕ №К040115 від 27.09.2017.

Оцінивши всі встановлені обставини справи в їх сукупності згідно поданих до справи доказів, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що станом на дату виникнення між сторонами спору по складенню акту про порушення ПКЕЕ, правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулювалося, зокрема Законом України "Про електроенергетику" та Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Положення про договірний характер зобов'язальних відносин з електроспоживання закріплено і в пункті 1.3 ПКЕЕ, яким передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до пункту 5.1 вказаних ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Порядок складення акту про порушення також закріплено у положеннях Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика).

У відповідності до п. 2.1 Методики унормовано, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пп. 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Згідно з п. 4 Методики, факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Отже підзаконними нормативними актами встановлена як процедура, так і вимоги для оформлення акту порушень ПКЕЕ, де однією з вимог є складення акту в присутності уповноваженого представника споживача і його підписання ним, а також умови відмови від його підписання.

Таким чином, з системного аналізу норм чинного законодавства, враховуючи положення зазначених вище пунктів ПКЕЕ та Методики, вбачається, що при проведенні електропостачальною організацією контрольного огляду чи технічної перевірки засобів обліку споживача, при виявленні порушення споживачем ПКЕЕ, участь споживача, або його представника є обов'язковою, оскільки тим самим забезпечується захист прав споживача, який може викласти свої зауваження до акту про порушення ПКЕЕ, подавати пояснення і зауваження стосовно тексту акта та дій посадових осіб електропостачальної організації, надати пояснення, не погодитись з виявленим фактом пошкодження (впливу) засобу обліку, що є підставою для проведення відповідної експертизи і таким чином забезпечується захист своїх прав.

Судом враховано, що в чинному законодавстві України відсутні чіткі критерії щодо визначення особи як "представника споживача". У п. 2.4 Постанови Пленуму ВГСУ №3 від 16.12.2015 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання" зазначено, що оскільки чинним законодавством про електроенергетику чітко не визначені питання представництва у таких правовідносинах, слід керуватися загальними вимогами глави 17 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 237 ЦК України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

З огляду на викладене, особу, яка є представником споживача в таких правовідносинах, може бути визначено за угодою сторін, наприклад, у договорі.

Слід вказати, що сторони в п. 1 додатку № 9 до договору визначили відповідальну особу за електрогосподарство споживача, якою станом на момент укладення договору від 30.03.2011, був ОСОБА_3, який працював у споживача на посаді старшого інженера-енергетика.

Поряд з цим, судом встановлено та споживачем в процесі розгляду справи не спостовано, що станом на момент проведення технічної перевірки засобів обліку споживача 27.09.2017 на посаді старшого інженера-енергетика, відповідального за електрогосподарство споживача, значився ОСОБА_4, який і був присутній при проведенні перевірки та оформленні акту про порушення ПКЕЕ №К040115 від 27.09.2017.

Оскільки ОСОБА_4 був на об'єкті споживача, мав доступ до закритих приміщень, допустив представників електропостачальної організації до перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа, знав про схему електропостачання споживача, про виміри перерізу проводів, підтвердив інформацію про правомірність зняття пломби саме на підставі листа від 28.03.2018, про що ним зазначено у застереженнях до складеного акту про порушення, тощо, звідси суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 станом на 27.09.2017 був уповноваженою особою споживача та мав право підписувати акт про порушення.

До того ж, споживач не надав до суду докази на підтвердження того, що працюючи на посаді старшого інженера-енергетика, ОСОБА_4 був обмежений у своїх повноваженнях щодо допуску представників постачальника до електроустановок споживача, чи обмежений в компетенції щодо надання інформації по суті виявленого у споживача порушення ПКЕЕ.

Суд також зауважує, що між датою укладення договору та датою складення акту про порушення минуло чимало часу і споживач документально не підтвердив з посилання на належні та допустимі докази у справі, що ОСОБА_3 досі працює на підприємстві споживача та рахується єдиною відповідальною особою за його електрогосподарство.

З урахуванням наведеного суд вважає, що оформлення спірного акту про порушення споживачем ПКЕЕ було проведено в присутності уповноваженого представника споживача, яким станом на 27.09.2017 був ОСОБА_4В, акт підписаний чотирма представниками постачальника, тому відповідно до приписів п. 6.41 ПКЕЕ він має доказову силу щодо встановлення факту порушення ПКЕЕ (правова позиція Верховного Суду відображена у постанові від 15.02.2018 у справі №914/121/17), отже акт про порушення ПКЕЕ №К040115 від 27.09.2017 складено з дотримання вимог п. 6.41 ПКЕЕ та п.п. 4.1, 4.5 Методики.

Слід вказати, що п. 6.42 ПКЕЕ встановлений порядок розгляду актів порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії. Так, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (п. 6.42 ПКЕЕ).

Як встановлено судом, постачальник не подав до суду докази повідомлення споживача про час і дату засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ у строк, встановлений у п. 6.42 ПКЕЕ.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що про дату, час і місце розгляду комісією акту про порушення ПКЕЕ №К040115 від 27.09.2017 уповноважений представник споживача був ознайомлений в день його складення під особистий підпис.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги доводи споживача про неналежне повідомлення його про дату, час і місце розгляду комісією акту про порушення, на які споживач посилається в обгрунтування своїх вимог про протиправність дій постачальника по нарахуванню йому суми оперативно-господарської санкції за порушення ПКЕЕ.

Посилання споживача на неправильність визначення постачальником розміру суми недоврахованої електроенергії через недотримання вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, також відхиляються судом, оскільки нарахування по акту порушень здійснювалось на підставі п. 2.5 Методики, згідно із яким у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт*тод) визначається за формулою W доб=p*t доб*Кв, де Р - потужність (кВт), t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, Кв (Кв.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів.

Зважаючи на ненадання споживачем інформації про максимальну потужність наявних у нього на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних, а також незабезпечення споживачем можливості підключення всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність для здійснення замірів, до розрахунку взята дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі, що є правомірним та відповідає вимогам Методики.

Суд вказує, що у даному випадку розрахунок здійснювався з урахуванням таких даних: Р=700 кВт (потужність визначена договором), t доб = 16 год (виходячи з додатку № 3 до договору режим постачання електричної енергії споживачу) та Кв=0,5, що відповідає вимогам пункту 2.5 Методики.

Відповідно до розрахунку постачальника, споживачу за період порушення з 30.08.2017 по 27.09.2017 нараховано обсяг електричної енергії - 160526 кВт/год (29 днів; приєднана потужність - 5600 кВт/год), що згідно із розрахунком постачальника за недораховану електроенергію складає 355183,71 грн, та у відповідності до п. 2.4. Методики сума зменшена на величину сплаченої споживачем за серпень та вересень 2017 року вартості електричної енергії за обсяг 1874 кВт/год.

Необґрунтованим суд вважає твердження споживача про невірний розрахунок нарахованої постачальником оперативно-господарської санкції через його невідповідність вимогами пункту 2.4 Методики, зокрема у зв'язку з заниженням постачальником показника спожитої електричної енергії, оскільки судом перевірено та встановлено, що розрахунок завданих споживачем постачальнику збитків виконаний арифметично вірно та відповідно до вимог пункту 2.5 Методики.

Оскільки споживач не надав суду доказів фактичної оплати спожитої ним у спірний період 2017 року електричної енергії у іншому розмірі, окрім того, що вже був врахований постачальником при здійсненні розрахунку по нарахуванню оперативно-господарської санкції за порушення споживачем ПКЕЕ, звідси суд не бере до уваги посилання споживача про заниження постачальником показника спожитої та оплаченої ним електричної енергії за період серпень, вересень 2017 року при здійсненні розрахунку завданих збитків за недовраховану електричну енергію.

Що стосується періоду, за який споживачу було проведено розрахунок оперативно-господарської санкції, то з огляду на наявні в матеріалах справи документи, в тому числі витяг з автоматизованої системи постачальника "SAP" про результати зчитування показників приладу обліку АСЕ 6000 №50099035 за серпень та вересень 2017 року, та з урахуванням пояснень представника постачальника, наданих в судовому засіданні щодо дат проведення контрольних оглядів засобу обліку споживача, господарський суд вважає, що період проведення нарахування санкції постачальником у розрахунку визначено вірно.

До того ж, суд вказує, що в матеріалах господарської справи відсутні акти технічної перевірки чи контрольного огляду засобу обліку споживача від 12.09.2017 чи від 14.09.2017, які могли би бути підставою для твердження про невідповідність проведеного постачальником розрахунку оперативно-господарської санкції вимогам законодавства. Натомість з пояснень представника постачальника вбачається, що дані, які містяться в програмі "SAP", лише відображають факт введення постачальником 14.09.2017 до програми "SAP" показників засобів обліку споживача, а не засвідчують факт здійснення ним огляду лічильників станом на цю дату.

Як вказано представником постачальника згідно з усних пояснень, огляд лічильників було проведено постачальником 29.08.2017 та 27.09.2017. Проте, як пояснив представник постачальника, дані про проведений огляд від 27.09.2017 були внесені до програми "SAP" із запізненням на один день, що і відображено у програмі.

Разом з тим, інформація зазначена постачальником у протоколі №33 від 11.10.2017 свідчить, що, яка власне і підтверджується відомостями з програми "SAP", останній контрольний огляд приладів обліку споживача було здійснено 29.08.2017. Інформація про відсутність пломби на комірці Т1 станом на цю дату була відсутня.

Враховуючи вказане, а також, те що датою проведення контрольного огляду чи технічної перевірки засобу обліку споживача є дата складення акту про проведену дію, а не дата, що внесена постачальником до програми "SAP", суд дійшов висновку, що твердження споживача про невідповідність проведеного постачальником розрахунку санкції, не заслуговують на увагу.

Також суд вказує, що не заслуговують на увагу доводи споживача стосовно безпідставності нарахування постачальником ПДВ на вартість недоврахованої електричної енергії, оскільки відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ електрична енергія (активна) це енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару, тобто електрична енергія - енергоносій є товаром на ринку, що є об'єктом оподаткування ПДВ в силу статті 185 Податкового кодексу України. Згідно з ПКЕЕ недоврахована електрична енергія це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно, тобто на неї також нараховується ПДВ (постанова Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №916/1425/17).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що зроблений постачальником розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії розроблено на підставі належних показників (величин), отже він є достовірним та таким, що складений з дотриманням п. 2.5 Методики.

Згідно з ч. 2 ст. 237 ГК України унормовано, що у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Споживач скористався своїм правом, передбаченим вищевказаною статтею закону, та оскаржив до суду рішення комісії електропостачальної організації, яким йому було нараховано до сплати 355183,71 грн вартості недооблікованої електричної енергії.

Суд вказує, що за своєю правовою природою акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією факту порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання споживачем ПКЕЕ. Підставою для перерахунку обсягу спожитої електроенергії та нарахування плати за недовраховану електроенергію є факт порушення ПКЕЕ.

Разом з тим, оскільки на підставі акта про порушення, у якому зафіксовано факт порушення ПКЕЕ, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропостачальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків, чинність акту є важливим фактором при вирішенні спору щодо скасування оперативно-господарської санкції.

Враховуючи означене, недоліки акту про порушення суд оцінює у сукупності з усіма доказами та обставинами справи.

Слід зазначити, що допущені постачальником недоліки при складанні оскаржуваного акту про порушення ПКЕЕ №К040115 від 27.09.2017, які були встановлені судом в процесі розляду справи та на які вказує споживач в обгрунтування заявлених позовних вимог про невідповідність акту про порушення вимогам ПКЕЕ, не спростовують факт вчиненого споживачем порушення, який знайшов своє відображення в сукупності з іншими доказами, правильності здійснення розрахунків та не зумовлюють недійсності рішення про застосування до споживача оперативно-господарської санкції.

Окрім того, суд вказує, що недоліки допущені в акті про порушення ПКЕЕ №К040115 від 27.09.2017 не є такими, що унеможливлюють застосування акта як належного доказу у справі, оскільки в акті про порушення зазначені обставини та суть порушення, з урахуванням наведеної в акті схеми електропостачання, зазначено місце (точку) підключення до електричних мереж тощо.

Щодо тверджень споживача, з посиланням на лист від 28.03.2017 вих. № 186/1-01-9, про відсутність підстав для застосування до нього оперативно-господарської санкції через відсутність порушень з його сторони умов договору в частині зняття пломби, у зв'язку з аварійною ситуацією, яка мала місце на електроустановках підприємства споживача, то суд вважає їх хибними, з огляду на те, що споживачем не було дотримано порядку отримання дозволу від постачальника на зняття пломб, як-то передбачено п. 4.2 додатку №7 до договору.

Згідно з п. 4.2 додатка № 7 до договору постачальник має право опломбувати доступ до кіл обліку перед лічильником, в т.ч. до комірок, ввідні комутаційні апарати, фальш панелі, ящики тощо. У разі виникнення у споживача потреби виконати планові роботи з технічного огляду чи профілактичного ремонту із зняттям цих пломб споживач повідомляє постачальника заздалегідь і узгоджує з постачальником порядок зняття певних пломб (або у присутності постачальника або постачальник надає повноваження споживачу зняти пломби самостійно). У разі виникнення аварійних ситуацій споживач має право самостійно зняти пломби закриття доступу до кіл перед обліком (крім пломб на ЗОЕ) за умов повідомлення постачальника про прийняття такого рішення. Переговори щодо дозволу на зняття пломб мають право вести керівник, особа відповідальна за електрогосподарство або особи, вказані в Додатку № 9 "Відповідальні особи споживача".

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази надання постачальником повноважень споживачу на самостійне зняття пломб, зняття пломб у присутності представників постачальника або прийняття споживачем рішення про самостійне зняття пломб у зв'язку з виникненням аварійної ситуації та подальшого повідомлення постачальника про прийняття такого рішення.

Також судом встановлено, що станом на момент написання листа від 28.03.2017 вих. №186/1-01-9 вказані в ньому пломби не були пошкоджені, оскільки зняті були в подальшому, що зафіксовано в акті надання послуг № 62 від 11.09.2018.

Таким чином, господарський суд вказує, що лист споживача від 28.03.2017 вих. №186/1-01-9 про необхідність зняття пломби у зв'язку з аварійною ситуацією, не може вважатись письмовим повідомленням споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб в порядку, передбаченому п. 4.2 додатка № 7 до договору та абз. 2 п. 1.2. Методики, оскільки фактично містить лише прохання споживача про дозвіл на зняття пломб у зв'язку з виконанням аварійних ремонтних робіт.

Окрім іншого, щодо обставин надіслання споживачем постачальнику листа від 28.03.2017 вих. №186/1-01-9, судом були враховані письмові пояснення сторін, згідно з яких повідомлено, що для оплати робіт по розпломбуванню та опломбуванню пломб, прохання про зняття яких містилося у листі споживача, останньому було вручено рахунок на оплату, який не було сплачено, в результаті чого працівники постачальника не здійснювали виїзд на об'єкт споживача, а в подальшому, а саме 22.05.2017, наданий споживачу рахунок було спростовано як неоплачений.

Споживач заперечує факт отримання від постачальника рахунку на оплату, однак за твердженням постачальника, рахунок було вручено споживачу одразу після отримання листа від 28.03.2017.

Суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази як отримання рахунку споживачем, так і докази проведення оплат по ньому. У суду також відсутні документи в підтведження того, що споживач звертався до постачальника з метою отримання відповіді на його лист від 28.03.2017 вих. №186/1-01-9 чи подальшого проведення переговорів з приводу отримання дозволу на зняття пломб, якими опломбований лічильник.

З огляду на викладене суд вказує, що окрім написання листа від 28.03.2017 вих. №186/1-01-9, споживач не здійснив жодних дій для забезпечення отримання дозволу та супроводження зняття пломб представниками постачальника. Пломби були зірвані без належного повідомлення постачальника про прийняте споживачем рішення, що унеможливило негайне прибуття представників постачальника на об'єкт споживача для здійснення відновлення пломбування на місці зірваної споживачем пломби.

Відповідно до ст. ст. 13, 73, 74, 77 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З'ясувавши викладені сторонами обставини справи, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників процесу, суд дійшов висновку, що права споживача, за захистом яких він звернувся до господарського суду, не були порушені постачальником електричної енергії, тому в задоволенні позовних вимог суд відмовляє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення №К040115 від 27.09.2017 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Повне рішення складено: 11.04.2019

Суддя В.М. Антонова