Постанова

від 20.05.2020 по справі 911/3328/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/3328/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огороднік К.М. - головуючий, Краснов Є.В., Пільков К.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників:

АТ Укргазвидобування в особі Філії Учбово-ОК Червона Рута ПАТ Укргазвидобування - адвокат Зубар О.В. (дов. від 22.01.2020),

ПрАТ Київобленерго - адвокат Маркушев Я.С. (дов. від 24.02.2020),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута" Публічного Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019

та рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2019

у справі № 911/3328/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення №К040115 від 27.09.2017,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Філії "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування", позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго", відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення №К040115 від 27.09.2017, яке оформлене протоколом №033 від 11.10.2017.

В обґрунтування вимог, позивач посилався на те, що ним на виконання умов п.4.2 додатка №7 до договору №104 від 30.03.2011 про постачання електричної енергії було направлено повідомлення №186/1-01-9 від 28.03.2017 про необхідність зняття пломби у зв`язку з аварійною ситуацією. Проте 27.09.2017 представниками відповідача було складено акт №К040115 у зв`язку з порушенням пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: відсутні пломби енергопостачальної організації на комірці Т-1 ввідного автоматичного вимикача і трансформаторів струму.

Позивач вважав незаконним рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення №К040115 від 27.09.2017, яке оформлене протоколом № 033 від 11.10.2017, оскільки позивач, на виконання умов укладеного договору, повідомив відповідача про необхідність зняття пломб у зв`язку з аварійною ситуацією.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

30.03.2011 між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (споживач) та Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго", правонаступником якого є ПАТ "Київобленерго" (постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії № 104 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2х1000 кВа, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 2.1, 2.2.2, 2.3.2 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов`язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик. Споживач зобов`язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки.

У розділі 4 договору встановлена відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору, зокрема, згідно з п. 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 05.04.2006 №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або про перегляд його умов.

Згідно з п. 1 додатку №9 до договору, відповідальною особою за електрогосподарство споживача визначено Гришкова Віктора Олександровича , який станом на момент укладення договору працював у споживача на посаді старшого інженера-енергетика.

Відповідно до додатку №2 до договору до об`єктів електроспоживання споживача належить оздоровчий центр за адресою: смт. Козин, вул. Солов`яненка, 475.

У додатку №7 до вищевказаного договору зазначено про прилади обліку, встановлені на об`єкті споживача, а саме: лічильник, тип АСЕ 6000, заводський номер 50099035, 2010 року, який розміщений у трансформаторній підстанції (ТП) 425 Т1, лічильник, тип АСЕ 6000 , заводський номер 50099064, 2010 року, який розміщений у трансформаторній підстанції (ТП) 425 Т2.

Відповідно до акту №143451 від 01.07.2015 прилади обліку споживача були опломбовані пломбами С20162761, С20162762, С20162763, М8869656, 1644234.

27.09.2017 працівниками постачальника було здійснено перевірку об`єкта споживача за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Солов`яненка, 475 В, за результатами якої складено акт про порушення №К040115 від 27.09.2017, яким зафіксовано порушення споживачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме, виявлено відсутність пломби енергопостачальної організації, що встановлена на комірці Т-1 ввідного автоматичного вимикача і трансформаторів струму.

Споживачу повідомлено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 11.10.2017 о 10:30 за адресою м. Київ, вул. Стеценка, 1а.

Акт про порушення №К040115 від 27.09.2017 зі сторони постачальника електричної енергії підписаний представниками у кількості 4 осіб, зі сторони споживача - головним енергетиком Руденком М.В.

До акту про порушення додано акт вимогу №022758, фото та зазначено телефон споживача НОМЕР_2 .

Під час складання вищевказаного акта про порушення представник споживача Руденко М.В. вказав такі зауваження: відсутність порушень у зв`язку з направленням постачальнику листа №186/1-01-9 від 28.03.2017 про необхідність зняття пломб у зв`язку з аварійною ситуацією, отриманого постачальником 28.03.2017 (вх.№131 від 28.03.2017), про невідповідність схеми електропостачання споживача, невірно зазначеної адреси і посади, не проведення вимірів перерізу проводів та про фактичне здійснення замірів навантаження.

11.10.2017 комісією з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією за відсутності представника споживача було розглянуто акт про порушення №К040115 від 27.09.2017 та вирішено, що порушення сталося з вини споживача відкритим способом, акт підлягає розрахунку згідно з п. 6.40 ПКЕЕ, п. 2.1.2 Методики. Величину розрахункового добового споживання визначено згідно Методики по договірній потужності за період 29 днів з 30.08.2017 по 27.09.2017 та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Рішення оформлено протоколом №033 від 11.10.2017.

Згідно з розрахунку проведеного електропостачальною організацією на підставі складеного акта про порушення №К040115 від 27.09.2017, обсяг недооблікованої електричної енергії склав 162400 кВт. год. вартістю 355 183, 71 грн з ПДВ.

Постачальник вказував, що споживач рахунок на оплату електроенергії по акту про порушення ПКЕЕ №К040115 від 27.09.2017 отримав нарочно, однак вартість недооблікованої електричної енергії станом на час звернення до суду з даним позовом не оплатив.

Споживач заперечує результати проведеної перевірки електролічильника та вважає, що акт про порушення №К040115 від 27.09.2017 суперечить вимогам ПКЕЕ, а саме: схема електропостачання споживача, наведена в акті, не відповідає дійсності, про що зазначено в акті в розділі зауваження споживача, та відображає лише частину реально існуючої схеми; постачальником здійснено розрахунок оперативно-господарської санкції за період з 30.08.2017 по 27.09.2017, хоча останній контрольний огляд лічильника здійснювався представником енергопостачальної організації у присутності споживача 12.09.2017 з 14 год. 15 хв. по 14 год. 37 хв.; постачальником при здійсненні розрахунку оперативно-господарської санкції всупереч п. 2.4 Методики було занижено величину вартості електричної енергії відповідно до встановлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, оскільки не було зменшено суму за нараховану та вже сплачену споживачем у період з 30.08.2017 по 27.09.2017 електроенергію; акт про порушення №К040115 від 27.09.2017 підписано не уповноваженою на це особою; лист про запрошення споживача до участі у засіданні комісії по розгляду актів про порушення датовано 09.10.2017, тоді як засідання було призначено на 11.10.2017, що прямо вказує на порушення постачальником вимог п. 6.42 ПКЕЕ.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2018 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2018 у справі №911/3328/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Верховний Суд визнав передчасними висновки судів попередніх інстанцій про те, що лист №186/1-01-9 від 28.03.2017 з проханням про надання дозволу на зняття пломб у зв`язку з виконанням аварійних ремонтних робіт є письмовим повідомленням споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 1.2 Методики; що Руденко Микола Васильович не є уповноваженим представником на підписання акта про порушення; про неповідомлення споживача про дату, час і місце розгляду комісією акта про порушення; про арифметично невірний розрахунок донарахування електричної енергії, здійснений відповідачем, оскільки

судами надано неповну юридичну оцінку доводам сторін у справі.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2019 в задоволенні позову ПАТ "Укргазвидобування" в особі Філії "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута" Публічного Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до ПАТ "Київобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення №К040115 від 27.09.2017 відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2019 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані встановленням факту порушення позивачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (далі - Правила), - недотримано порядку зняття пломб, передбаченого п. 4.2 додатка №7 до договору № 104 від 30.03.2011, та абз. 2 п. 1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), за відсутності доказів надання постачальником повноважень споживачу на самостійне зняття пломб.

Судами встановлено, що підписання акта про порушення ПКЕЕ №К040115 від 27.09.2017 здійснено уповноваженою особою споживача Руденко М.В. , який станом на момент проведення технічної перевірки засобів обліку споживача 27.09.2017 перебував на посаді старшого інженера-енергетика, відповідального за електрогосподарство споживача, був присутній при проведенні перевірки та оформленні акта.

Про дату, час і місце розгляду комісією акта про порушення ПКЕЕ №К040115 від 27.09.2017 уповноважений представник споживача був ознайомлений в день його складення під особистий підпис.

Зроблений постачальником розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії розроблено на підставі належних показників (величин), є достовірним та таким, що складений з дотриманням п. 2.5 Методики.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПАТ "Укргазвидобування" в особі Філії "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута" ПАТ "Укргазвидобування" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2019 у справі № 911/3328/17, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 193, 237 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 185 Податкового кодексу України та не застосування до спірних правовідносин норми, які підлягали застосуванню, зокрема п. 1.2 та п. 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 та п. 6.42 Правил.

Скаржник наголошує на відсутності підстав вважати лист № 186/1-01-9 від 28.03.2017 про надання дозволу на зняття вказаної в акті пломби неналежним повідомленням електропостачальної організації.

Порушення судами ст. 185 Податкового кодексу України, на думку скаржника, полягає в тому, що нарахована вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ за своєю правовою природою є санацією за порушення у сфері господарювання та не являється базою оподаткування.

Доводи інших учасників справи

ПрАТ Київобленерго у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги та просить судові рішення, що оскаржуються, залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

08.02.2020 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року N 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

За правилом пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України), у редакції Закону України від 03.10.2017 N 2147-VIII.

Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України (зараз і надалі, в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

У частині 4 статті 236 ГПК України, що встановлює вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 Великої Палати Верховного Суду сформульовано висновок, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Тому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 ГПК України.

Спір у даній справі стосується питання про наявність або відсутність підстав для скасування рішення електропостачальної організації, за яким вирішено стягнути зі споживача 355 183, 71 грн вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта про порушення ПКЕЕ №К040115 від 27.09.2017, яке виразилось у відсутності пломби енергопостачальної організації, що була встановлена на комірці Т-1 ввідного автоматичного вимикача та трансформаторів струму.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Відносини між юридичними споживачами та енергопостачальниками станом на момент виникнення спірних правовідносин регулювались Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), які затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28, обов`язковими до виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Положення про договірний характер зобов`язальних відносин з електроспоживання закріплено і в п. 1.3 ПКЕЕ, яким передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Порядок складення акту про порушення також закріплено у положеннях Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 1.2 Методики вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

На підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачеві. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42).

Доводи касаційної скарги про незастосування судами п. 1.2 Методики у зв`язку із своєчасним повідомленням споживачем (позивачем) енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, , колегією суддів відхиляються судовою колегією з огляду на таке.

Пунктом 2.1 Методики унормовано, що вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пп. 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Згідно з п. 4.2 додатка № 7 до договору постачальник має право опломбувати доступ до кіл обліку перед лічильником, в т.ч. до комірок, ввідні комутаційні апарати, фальш панелі, ящики тощо. У разі виникнення у споживача потреби виконати планові роботи з технічного огляду чи профілактичного ремонту із зняттям цих пломб споживач повідомляє постачальника заздалегідь і узгоджує з постачальником порядок зняття певних пломб (або у присутності постачальника або постачальник надає повноваження споживачу зняти пломби самостійно). У разі виникнення аварійних ситуацій споживач має право самостійно зняти пломби закриття доступу до кіл перед обліком (крім пломб на ЗОЕ) за умов повідомлення постачальника про прийняття такого рішення. Переговори щодо дозволу на зняття пломб мають право вести керівник, особа відповідальна за електрогосподарство або особи, вказані в додатку №9 "Відповідальні особи споживача".

Судами встановлено, що лист споживача від 28.03.2017 вих. №186/1-01-9 про необхідність зняття пломби у зв`язку з аварійною ситуацією, не може вважатись письмовим повідомленням споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб в порядку, передбаченому п. 4.2 додатка № 7 до договору та абз. 2 п. 1.2. Методики, оскільки є лише зверненням позивача з приводу надання дозволу на зняття пломб у зв`язку з виконанням аварійних ремонтних робіт.

Водночас, докази надання постачальником повноважень споживачу на самостійне зняття пломб, зняття пломб у присутності представників постачальника або прийняття споживачем рішення про самостійне зняття пломб у зв`язку з виникненням аварійної ситуації та подальшого повідомлення постачальника про прийняття такого рішення в матеріалах справи відсутні.

Також судами встановлено, що станом на момент написання листа від 28.03.2017 вих. №186/1-01-9, вказані в ньому пломби не були пошкоджені, оскільки зняті були в подальшому, що зафіксовано в акті надання послуг № 62 від 11.09.2018.

Таким чином, доводи касаційної скарги про неправильне застосування пункту 1.2 Методики є такими, що спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставини справи, а посилання скаржника на лист від 28.03.2017 вих. № 186/1-01-9, як на обставини, що свідчить про відсутність підстав для застосування до нього оперативно-господарської санкції є безпідставними з огляду на те, що цей лист про надання дозволу на зняття пломб не може вважатись письмовим повідомленням споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 1.2. Методики.

Доводи касаційної скарги про порушення ст. 185 Податкового кодексу України щодо нарахування податку на додану вартість при розрахунку платежу за спірним рішенням комісії колегією суддів відхиляються, оскільки за правовою природою платіж, визначений комісією у спірному рішенні, є вартістю недоврахованої електричної енергії внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (пункти 6.40, 6.42 ПКЕЕ та пункт 4.2.3 укладеного між сторонами Договору). Згідно з ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно, тобто на неї також нараховується ПДВ. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №916/1425/17.

Не беруться до уваги також доводи скаржника про неналежне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду комісією акту, оскільки, як встановили суди, змістом пункту 9 акта про порушення від 27.09.2017 №К040278 підтверджується, що уповноважений представник позивача був ознайомлений в день його складення під особистий підпис, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 11.10.2017 о 10:30 за адресою: м. Київ, вул.Стеценка, 1а.

Касаційний господарський суд зазначає, що касаційна скарга ПАТ "Укргазвидобування"" в особі Філії "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута", її доводи, стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, оскільки касаційна інстанція відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За результатами аналізу питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду суд касаційної інстанції враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Укргазвидобування"" в особі Філії "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута" Публічного Акціонерного товариства "Укргазвидобування" та залишення без змін постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2019 у даній справі, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута" Публічного Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2019 у справі №911/3328/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Краснов Є.В.

Пільков К.М.