ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/14396/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" на ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 (головуючий суддя: Жук Г.А., Дикунська С.Я., Мальченко А.О.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло"
до 1 . Приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартал ЛТД"
про визнання недійсним договору та повернення майна з чужого незаконного володіння,
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. 05.08.2016 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартал ЛТД" про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 30.12.2013 року, укладеного між відповідачами у справі, та повернення майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі №910/14396/16 в задоволенні позову відмовлено повністю.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 апеляційну скаргу б/н від 17.07.2017 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 року у справі № 910/14396/16 (вх. ПАГС №09.1-04.1/17/18 від 09.10.2018) залишено без руху на підставі ст.ст.174, 260 ГПК України.
3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі №910/14396/16 на підставі п.4 ч.1 ст.261 Господарського процесуального кодексу України.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
4. 13.12.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" подано касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 безпосередньо до Касаційного господарського суду.
5. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2019 року у справі № 910/14396/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
6. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 910/14396/16 касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" залишено без руху до 18.02.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не сплачено судовий збір, та на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та не порушується питання щодо поновлення цього строку; встановлено Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
7. 31.01.2019 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" надало докази сплати судового збору в сумі 1762 грн. та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018.
8. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2019 витребувано матеріали справи № 910/14396/16 з Господарського суду міста Києва, оскільки неможливо дійти обґрунтованого висновку щодо пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
11.03.2019 до суду надійшли матеріали справи № 910/14396/16.
9. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2019 заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено; поновлено Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" строк для подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 у справі № 910/14396/16; відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 10.04.2019.
10. 09.04.2019 від Приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд" надійшов відзив на касаційну скаргу.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
11. У касаційній скарзі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" (скаржник, позивач) просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження та зобов'язати зазначений суд у іншому складі розглянути апеляційну скаргу ОСББ "Срібне коло".
12. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на те, що подання ним первісної апеляційної скарги (у 2016 році) без підпису ОСОБА_5 повністю виключається і що йому не відомо, яким чином апеляційна скарга без підпису з'явилася в матеріалах справи.
Крім того, позивач зазначає, що вирішив оскаржити ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 про залишення апеляційної скарги без розгляду в касаційному порядку до Вищого господарського суду України аби уникнути будь-якої правової невизначеності щодо даної справи та отримання думки щодо даної ситуації найвищої судової інстанції.
18.05.2017 було винесено постанову Вищого господарського суду України, якою залишено без змін ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017, а в мотивувальній частині зазначено, що після усунення обставин, що зумовили залишення скарги без розгляду, скаржник має право звернутися з нею до суду на загальних підставах. Дана постанова була оприлюднена лише 07.06.2017, а направлена на адресу ОСББ "Срібне Коло" 13.06.2017 (згідно дати на поштовому штемпелі).
Скаржник вказує, що повний текст постанови ВГСУ від 18.05.2017 ним отримано приблизно 18-19.06.2017, однак всі особи, що мають владно - розпорядчі повноваження ОСББ у цей період перебували у відпустках, а адвокат ОСББ на післяопераційній реабілітації, що стало причиною подачі повторної апеляційної скарги лише 19.07.2017.
На думку ОСББ "Срібне Коло", першопричиною пропуску строку стало те, що Київським апеляційним господарським судом помилково було порушено провадження за апеляційною скаргою, своєчасно поданою та оплаченою судовим збором, оскільки суд апеляційної інстанції не залишив скаргу без руху та не надав часу на виправлення недоліку (проставлення підпису голови ОСББ на екземплярі, який опинився в суді непідписаним).
Посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини по справі "Устименко проти України", "Рябих проти України", "Пономарьов проти України", "Мушта проти України", позицію ВСУ в постанові від 13.07.2016 у справі № Б29/162-10 позивач вважає, що вирішуючи питання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен дослідити наведені учасником справи доводи і обставини стосовно поважності причин пропуску пропущеного строку, оцінити, чи не буде поновлення такого строку втручанням у принцип юридичної визначеності, урахувати баланс суспільного та приватного інтересу, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може або не може бути задоволено.
Скаржник зазначає, що на час підготовки повторної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження згідно вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 про залишення апеляційної скарги без руху, вся медична документація адвоката перебувала у МСЕК на експертизі і вона не змогла терміново її отримати на час підготовки вказаної заяви. Також через перебування поза межами міста Києва адвокат не змогла оперативно отримати підтверджуючі документи про відпустку управляючої ОСББ.
13. У відзиві на касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Позняки-Жил-Буд", враховуючи встановлені судами фактичні обставини справи, правову позицію Верховного Суду у складі двох різних колегій Касаційного господарського суду, неодноразові вказівки Верховного Суду, судову практику Європейського суду з прав людини, яку застосували суди як джерело права, вважає, що касаційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
14. 05.08.2016 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартал ЛТД" про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 30.12.2013 року, укладеного між відповідачами у справі та повернення майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 в задоволенні позову відмовлено повністю.
15. Не погоджуючись з даним рішенням, позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло", 10.11.2016 (згідно відтиску календарного штемпелю відділення поштового зв'язку) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі №910/14396/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" залишено без розгляду на підставі приписів п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали, а.с. 227-229 том І).
Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2017 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у даній справі залишено без змін.
16. 19.07.2017 (згідно відтиску календарного штемпелю відділення поштового зв'язку) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" повторно подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 оскаржуване рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення від 30.12.2013, укладений між ПрАТ "Позняки-Жил-Буд" і ТОВ "Фартал ЛТД". Постановлено витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ "Фартал ЛТД" нежитлове приміщення №1-1 загальною площею 269,5 м2, розташоване на 19 горищному поверсі, секція 3, за адресою: вул. Срібнокільська, 14а у м. Києві, та передати його співвласникам багатоквартирного будинку в особі ОСББ "Срібне коло". Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 (судді: Мачульський Г.М., Кушнір І.В., Краснов Є.В.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою скасування оскаржуваної постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 стало порушення апеляційною інстанцією норм процесуального права, зокрема, судом не було наведено підстав, за яких він дійшов висновку про можливість поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, що є порушенням принципу правової визначеності та суперечить вимогам статті 6 Конвенції.
17. За результатами нового розгляду справи в апеляційній інстанції постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 скасовано. Позовні вимоги ОСББ "Срібне коло" задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1-1 загальною площею 269,5 м2, розташованого на 19 горищному поверсі, секція 3, за адресою: вул. Срібнокільська, 14а у м. Києві, укладений 30.12.2013 між ПрАТ "Позняки-Жил-Буд" і ТОВ "Фартал ЛТД". Витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ "Фартал ЛТД" нежитлове приміщення № 1-1 загальною площею 269,5 м2, розташоване на 19 горищному поверсі, секція 3, за адресою вул. Срібнокільська, 14а у м. Києві, та передано його співвласникам багатоквартирного будинку в особі ОСББ "Срібне коло". Накладено заборону на відчуження зазначеного приміщення.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2018 (судді: Дроботової Т.Б., Пількова К.М., Чумака Ю.Я.), касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 у справі № 910/14396/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Скасовуючи судове рішення та направляючи справу на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду Верховний Суд вказав на недотримання апеляційною інстанцією норм процесуального права та невиконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 04.05.2018. Зокрема, касаційний господарський суд зауважив, що судом не було наведено підстав та мотивів, за яких він дійшов висновку про можливість поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.
18. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 справу № 910/14396/16 прийнято до провадження Північним апеляційним господарським судом, апеляційну скаргу б/н від 17.07.2017 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 року у справі № 910/14396/16 (вх. ПАГС №09.1-04.1/17/18 від 09.10.2018) залишено без руху на підставі ст.ст.174, 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга ОСББ "Срібне коло" була вдруге подана стороною поза межами строків, встановлених ст. 93 ГПК України (в редакції до набрання чинності редакції Господарського процесуального кодексу України згідно Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) та не містить переконливих доводів з обґрунтування підстав, які можуть бути визнані поважними.
Апелянту, ОСББ "Срібне коло", роз'яснено, що у випадку неподання заяви про поновлення строку з наведенням інших підстав пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або якщо вказані ним у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд вправі відмовити у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. ст. 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
19. 30.10.2018, на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" подало повторну заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2016 року, просить визнати причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявник посилалося на те, що подання ним первісної апеляційної скарги (у 2016 році) без підпису ОСОБА_5 повністю виключається і що йому не відомо яким чином апеляційна скарга без підпису з'явилася в матеріалах справи. Іншою підставою поважності пропуску строку на апеляційне оскарження заявник зазначає оскарження ним ухвали Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 про залишення апеляційної скарги без розгляду в касаційному порядку до Вищого господарського суду України аби, як зазначає заявник, уникнути будь-якої правової невизначеності щодо даної справи та отримання думки щодо даної ситуації найвищої судової інстанції. Заявник стверджує, що оскільки Вищий господарський суд України розглянувши касаційну скаргу ухвалив постанову лише 18.05.2017, якою залишив без змін ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017, дана постанова була направлена на адресу ОСББ "Срібне Коло" 13.06.2017 (згідно дати на поштовому штемпелі), скаржник 19.07.2017 (згідно дати на поштовому штемпелі) подав повторну апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд (а.с.57-79,т.2). При цьому, апелянт пояснив, що повний текст Постанови ВГСУ ним отримано приблизно 18-19.06.2017, однак всі особи, що мають владно - розпорядчі повноваження в ОСББ, перебували у відпустках, а адвокат ОСББ на післяопераційній реабілітації, що стало причиною подачі повторної апеляційної скарги через місяць після отримання Постанови ВГСУ. Посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини по справі "Устименко проти України", "Рябих проти України", "Пономарьов проти України", "Мушта проти України", позицію ВСУ в постанові від 13.07.2016 у справі № Б29/162-10 апелянт просить з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу відійти від принципу правової визначеності у зв'язку з особливими обставинами та поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 18.10.2016 року.
VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
20. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в даній справі повторна апеляційна скарга подана апелянтом с пропуском процесуального строку, визначеного законом, більш як на 10 місяців, без обґрунтування поважності пропуску строку про що зазначено в постанові касаційної інстанції від 14.05.2018, що стало підставою скасування постанов апеляційної інстанції з направленням справи на повторний апеляційний розгляд для з'ясування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення , що набуло законної сили.
Колегія суддів апеляційної інстанції звернула увагу на те, що відповідно до ст. 22 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року) на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами , в тому числі правом апеляційного та касаційного оскарження ухвал, рішень, постанов і зловживання процесуальним правом порушує права інших учасників процесу, рівність прав учасників процесу гарантовано законом.
Враховуючи наведене, колегія дійшла висновку про те, що касаційне оскарження ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду не є поважною причиною пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, оскільки залишення без розгляду первинної апеляційної скарги сталося з вини самого апелянта, який помилково або за неуважністю працівника направив суду не підписаний екземпляр скарги й не виправив таку помилку одразу після отримання ухвали суду.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку скаржником не доведено належними доказами непереборність обставин, що зумовили пропуск встановленого законом процесуального строку для своєчасного подання апеляційної скарги, зокрема не надано належних та допустимих доказів того, що уповноважені особи ОСББ "Срібне коло" не могли негайно після залишення апеляційної скарги без розгляду підписати скаргу й повторно подати таку. Свідоме очікування результату касаційного перегляду ухвали від 17.01.2017 року не могло виправити помилку з не підписання поданої апелянтом скарги, а тому не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на оскарження до 19.07.2017 року .
Не може бути визнаною поважною причиною і подання повторної апеляційної скарги лише через два місяця після оголошення постанови касаційної інстанції з посиланням на перебування повноважних представників ОСББ у відпустці та адвоката на післяопераційній реабілітації, оскільки представники позивача (апелянта у справі), згідно протоколу судового засідання від 18.05.2017, були присутні в судовому засіданні 18.05.2017, знали про результат розгляду касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017.
Крім того колегія суддів апеляційної інстанції звернула увагу, що матеріали справи не містять належних чи допустимих доказів перебування повноважних представників ОСББ, на момент направлення повного тексту постанови ВС (06.06.2017) та отримання такої, у відпустці та післяопераційній реабілітації, не надано доказів того, що позбавило можливості голову ОСББ "Срібне коло" подати апеляційну скаргу у встановлені законом строки, а тому вказані обставини не можуть бути визнані судом поважними.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що позивачем подано апеляційну скаргу після спливу більш 10 місяців від дня складення повного тексту оскаржуваного рішення, при цьому, апелянтом не наведено переконливих обставин неможливості в розумні інтервалу часу своєчасно подати апеляційну скаргу та не надано на їх підтвердження відповідних доказів, які б підтверджували існування обставин, що перешкоджали ОСББ "Срібне коло" подати апеляційну скаргу у встановлений законом 10-ти денний строк на апеляційне оскарження рішення (у відповідності до норм ГПК України в редакції чинній на день звернення з апеляційною скаргою).
З урахуванням викладеного, Північний апеляційний господарський суд вказав, що не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження, а відтак клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі №910/14396/16 задоволенню не підлягає.
VІІ. Позиція Верховного Суду
21. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."
22. Згідно зі ст.300 ГПК:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
23. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86 му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.
Згідно з п.46 даної Доповіді:
"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику приватного правосуддя , що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі , несумісні з принципом юридичної визначеності .
24. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року).
Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг , безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності . Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
У п.41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зазначив наступне:
"Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави . Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata , особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків."
Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
25. У постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06 викладено правовий висновок, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила , оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків .
26. Отже можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
27. З огляду на приписи ст.ст.91, 93 ГПК України (чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення місцевого господарського суду - до 15.12.2017) сторони мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, через місцевий господарський суд, протягом 10 днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Після закінчення строку встановленого ст. 93 ГПК України, сторона вправі подати апеляційну скаргу із заявою про поновлення строку.
28. Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення проголошено Господарським судом міста Києва 18.10.2016, повний текст рішення складено 01.11.2016, відтак, враховуючи приписи ст.ст. 50, 93 ГПК України, встановлений законом десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення сплив 11.11.2016.
29. В строк, визначений законом, 10.11.2016 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" звернулось до суду апеляційної інстанції зі скаргою (згідно відтиску календарного штемпелю на конверті в якому надійшла апеляційна скарга), однак, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 апеляційну скаргу було залишено без розгляду, оскільки апеляційна скарга не відповідала вимогам ч.2 ст. 94 ГПК України (в редакції на час звернення з апеляційною скаргою) за формою та змістом, а саме не була підписана особою, яка її подала .
Правомірність та обґрунтованість ухвали Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 підтверджено постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2017, якою зазначена ухвала апеляційної інстанції залишена без змін.
30. Оскільки вищевказаними ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2017 вже встановлено той факт, що зазначена апеляційна скарга не відповідала вимогам ч.2 ст. 94 ГПК України (в редакції на час звернення з апеляційною скаргою) за формою та змістом, а саме не була підписана особою, яка її подала , внаслідок чого апеляційну скаргу було залишено без розгляду, доводи скаржника, що вказана апеляційна скарга не могла бути не підписана вказаною особою, не розглядаються, як такі, що вже досліджені з відповідною оцінкою наведеними судовими рішеннями, а отже не входять в предмет доказування даного судового провадження.
31. Суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали ) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої , враховуються апеляційним господарським судом при вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.
При цьому, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що апелянт не скористався правом невідкладного (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення недоліків шляхом підписання апеляційної скарги повноважною особою й подачі її повторно.
Він оскаржив ухвалу апеляційної інстанції в касаційному порядку, стверджуючи про неможливість подання до суду не підписаної апеляційної скарги, оскільки всі дії ОСББ були направлені на подання такої скарги. Однак, як встановлено судами апеляційної та касаційної інстанцій , таке твердження заявника спростовується матеріалами справи та наявністю в матеріалах справи оригіналу апеляційної скарги, який не містить підпису повноважної особи .
32. Поряд з цим, апеляційний суд вірно вказав, що залишення без розгляду первинної апеляційної скарги сталося з вини самого апелянта , який помилково або за неуважністю працівника направив суду не підписаний екземпляр скарги й не виправив таку помилку одразу після отримання ухвали суду.
Отже, зазначена помилка по суті носить саме технічний характер і, за висновком колегії суддів касаційного суду, не має жодного відношення саме до правової визначеності , як на це посилається скаржник, обґрунтовуючи в даному випадку оскарження вищевказаної ухвали апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без розгляду в касаційному порядку та очікування результатів її касаційного перегляду, а отже дані доводи не приймаються судом касаційної інстанції як безпідставні.
33. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" повторно подало апеляційну скаргу лише 19.07.2017, тобто апелянт подав апеляційну скаргу після закінчення встановленого законом 10-тиденного строку на апеляційне оскарження - понад 10 місяців після прийняття оскаржуваного рішення суду.
34. Відповідно до статті 113 ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017, набрав законної сили 15.12.2017) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За змістом статті 119 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.
35. Колегія суддів касаційного суду доходить висновку, що вирішуючи питання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен дослідити наведені учасником справи доводи і обставини стосовно поважності причин пропуску пропущеного строку, оцінити, чи не буде поновлення такого строку втручанням у принцип юридичної визначеності, урахувати баланс суспільного та приватного інтересу, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може або не може бути задоволено.
З урахуванням всього вищевикладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що касаційне оскарження ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду не є поважною причиною пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, оскільки залишення без розгляду первинної апеляційної скарги сталося з вини самого апелянта, який помилково або за неуважністю працівника направив суду не підписаний екземпляр скарги й не виправив таку помилку одразу після отримання ухвали суду.
В даному випадку скаржником не доведено належними доказами непереборність обставин, що зумовили пропуск встановленого законом процесуального строку для своєчасного подання апеляційної скарги, зокрема не надано належних та допустимих доказів того, що уповноважені особи ОСББ "Срібне коло" не могли негайно після залишення апеляційної скарги без розгляду підписати скаргу й повторно подати таку. Свідоме очікування результату касаційного перегляду ухвали від 17.01.2017 року не могло виправити помилку з не підписання поданої апелянтом скарги, а тому не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на оскарження до 19.07.2017 року .
36. Аналогічно не може бути визнаною поважною причиною і подання повторної апеляційної скарги лише через два місяця після оголошення постанови касаційної інстанції з посиланням на перебування повноважних представників ОСББ у відпустці та адвоката на післяопераційній реабілітації, оскільки представники позивача (апелянта у справі) , згідно протоколу судового засідання від 18.05.2017, були присутні в судовому засіданні 18.05.2017 , а отже знали про результат розгляду касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 .
37. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вірно взяла до уваги, що матеріали справи не містять належних чи допустимих доказів перебування повноважних представників ОСББ, на момент направлення повного тексту постанови ВГСУ (06.06.2017) та отримання такої, у відпустці та післяопераційній реабілітації, не надано доказів того, що позбавило можливості голову ОСББ "Срібне коло" подати апеляційну скаргу у встановлені законом строки, а тому вказані обставини не можуть бути визнані судом поважними.
При цьому, суд касаційної інстанції відмічає, що саме на скаржника покладалося доведення ним обставин, на які він посилався в обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження, шляхом саме своєчасного подання відповідних доказів, при тому, що цей строк вже вищевказаний тривалий час, як сплинув.
38. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем подано апеляційну скаргу після спливу більш 10 місяців від дня складення повного тексту оскаржуваного рішення, при цьому, апелянтом не наведено переконливих обставин неможливості в розумні інтервалу часу своєчасно подати апеляційну скаргу та не надано на їх підтвердження відповідних доказів, які б підтверджували існування обставин, що перешкоджали ОСББ "Срібне коло" подати апеляційну скаргу у встановлений законом 10-ти денний строк на апеляційне оскарження рішення (у відповідності до норм ГПК України в редакції чинній на день звернення з апеляційною скаргою).
39. Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України:
"Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу."
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України:
"Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:
4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними."
40. Таким чином, Північний апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження, а відтак клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі №910/14396/16 задоволенню не підлягає.
41. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.
VІІІ. Висновки Верховного Суду
42. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:
"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."
Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:
"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."
43. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження від 05.11.2018 у справі № 910/14396/16 - без змін.
44. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження від 05.11.2018 у справі № 910/14396/16 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження від 05.11.2018 у справі № 910/14396/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2019 |
Оприлюднено | 11.04.2019 |
Номер документу | 81081590 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кушнір І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні