Рішення

від 04.04.2019 по справі 182/7706/18

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7706/18

Провадження № 2/0182/447/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2019 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Нагаєвої Н.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації та просив суд:

- визнати недостовірною, такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, проголошену ОСОБА_5 у відеоінтерв'ю під назвою Откровения гастарбайтера , яке ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ поширило у засобах масової інформації, а саме на каналі YouTube (https://www.youtube.com./watch?v=vgVj_oCo8h4&feature=youtu.be), 10 липня 2018 року на сторінці ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ та 11 липня 2018 року о 19:10 годині в соціальній інтернет-мережі Фейсбук у групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ , а саме: ОСОБА_6, как так получилось, что боец АТО, парень который воевал и за меня и за Вас, по возвращении после выполнения своего долга, НЕ СМОГ ВЕРНУТЬСЯ НА СВОЕ РАБОЧЕЕ МЕСТО?! ОСОБА_7 туда устроили: кума, брата, свата?... что боец АТО НЕ СМОГ ВОССТАНОВИТЬСЯ на своем рабочем месте! ;

- зобов'язати ОСОБА_5 у п'ятнадцятиденний строк після набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію у такий саме спосіб, яким вона була поширена, оприлюднивши заяву наступного змісту: Спростування! Мною, ОСОБА_5, 10 липня 2018 року у відеоінтерв 'ю під назвою Откровения гастарбайтера , яке ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ опублікувало на каналі YouTube та 11 липня 2018року о 19:10 годині в соціальній інтернет- мережі Фейсбук у групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ , була поширена недостовірна інформація, яка порочить його честь, гідність та ділову репутацію, а саме: ОСОБА_6, как так получилось, что боец АТО, парень который воевал и за меня и за Вас, по возвращении после выполнения своего долга, НЕ СМОГ ВЕРНУТЬСЯ НА СВОЕ РАБОЧЕЕ МЕСТО?! ОСОБА_7 туда устроили: кума, брата, свата?, что боец АТО НЕ СМОГ ВОССТАНОВИТЬСЯ на своем рабочем, месте! ;

- зобов'язати ОСОБА_2 Організацію ПРИХИСТ у п'ятнадцятиденний строк після набрання судовим рішенням законної сили забезпечити ОСОБА_5 спростування поширеної інформації, що визнана судом як недостовірна, шляхом опублікування його відеоінтерв'ю в мережі інтернет на каналі ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ відеохостингового сайту YouTube на сторінці ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ та в соціальній інтернет- мережі Фейсбук у групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ .

В обгрунтування позову позивач посилався на наступне.

11 липня 2018 року йому, ОСОБА_4, стало відомо про поширення щодо нього відповідачами недостовірної інформації шляхом її проголошення у відеоінтерв'ю, яке журналісту ПРИХИСТ ОСОБА_8 дав громадянин ОСОБА_5. Це інтерв'ю під назвою Откровения гастарбайтера ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ поширила у засобах масової інформації, а саме 10 липня 2018 року на каналі YouTube https://www.youtube.com./watch?v=vgVj_oCo8h4&feature=youtu.be та 11 липня 2018 року о 19.10 год. на сторінці ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ в соціальній інтернет-мережі Фейсбук в групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ .

На тридцятій хвилині цього відеоінтерв'ю ОСОБА_5 зробив звернення до громадян міста і одразу ж до нього, а саме: з 31,21 хвилини відеоінтерв'ю промовив наступне: ОСОБА_6, как так получилось, что боец АТО, парень который воевал за меня, за Вас, по возвращении после выполнения своего долга, НЕ СМОГ ВЕРНУТЬСЯ НА СВОЕ РАБОЧЕЕ МЕСТО?! ОСОБА_7 туда устроили: кума, брата, свата? И ОСОБА_7 призываете людей никуда не уезжать, бигборды свои вывешиваете? ... .Потому что такая история должна стать достоянием гласности для всей Украины! Я думаю, это будет интересно жителям Украины, что боец АТО не смог восстановиться на своем рабочем месте!... .

Вищевказане ОСОБА_5 у відеоінтерв'ю твердження є повністю недостовірним і містить відомості, які не відповідають дійсності та події, які не існували взагалі.

Таким чином, відповідачі поширили недостовірну інформацію про нього. Така недостовірна, неправдива та образлива інформація спростовується наступним.

З моменту підписання в травні 2014 році виконуючим обов'язки Президента України ОСОБА_9 першого указу про часткову мобілізацію на особливий період і всіх наступних аналогічних указів, підписаних Президентом України ОСОБА_10 в період з 2014 року по теперішній час, не було жодного випадку невиконання ним, як головою правління, генеральним директором Aкціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів або іншими відповідальними уповноваженими особами підприємства, статті 119 Кодексу законів про працю України та статті 39 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу в частині зберігання за працівниками заводу, що були призвані на військову службу під час мобілізації, встановлених законом гарантій, а саме, їх робочого місця, посади та середнього заробітку.

За вказаний період з числа працівників Aкціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів були мобілізовані і призвані на строкову військову службу 191 особа. З них 188 осіб були демобілізовані і стали до роботи у відповідні періоди, про що свідчать Розпорядження, видані начальником Управління персоналом Aкціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів та табелі обліку робочого часу, які ведуться у всіх без винятку структурних підрозділах заводу. Двоє із мобілізованих працівників заводу не повернулися на завод у зв'язку зі смертю і були звільненні у встановленому законом порядку після отримання від їх родичів свідоцтва про смерть. Колишній працівник заводу, покрівельник ремонтно-будівельного цеху, ОСОБА_11 героїчно загинув в бою під Іловайском в 2015 році, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України в зоні проведення АТО.

За його ініціативою, та згодою акціонерів товариства, підприємством родичам загиблого ОСОБА_12 була виплачена сума в розмірі 1 млн. гривень, а ім'я ОСОБА_11 було посмертно занесено до Книги пошани заводу.

Він відома в місті Нікополі людина, громадський діяч, має відповідний соціальний статус, а саме: Голова правління, генеральний директор Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів , протягом майже 19-ти років, депутат Дніпропетровської обласної ради IV, VI, VII скликань, депутат Нікопольської міської ради V скликання, Доктор технічних наук зі спеціальності Металургія чорних і кольорових металів та спеціальних сплавів , Кандидат технічних наук зі спеціальності Процеси та машини обробки тиском , Лауреат премії ім. З.І. Некрасова, Почесний громадянин міста Нікополя, Заслужений металург України, Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, кавалер ордену За заслуги І, II, III ступенів, має інші державні нагороди та почесні відзнаки.

Неправомірними діями відповідачів зухвало та цинічно принижені його честь, гідність та ділова репутація, неправдива інформація, поширена відповідачами, дуже негативно вплинула на імідж підприємства і весь трудовий колектив, який він очолює, відповідачі заподіяли йому моральну шкоду, яка виразилася в моральних переживаннях, оскільки відповідачі принизили його перед іншими людьми та поширили неправдиві ганебні відомості, які повністю не відповідають дійсності.

Поширена відповідачами неправдива недостовірна інформація формує в громадськості негативне уявлення про нього як про людину, керівника підприємства, політика, призводить до зниження довіри до нього з боку громадян, тому він має спростовувати недостовірну інформацію, доводити хибність тверджень відповідача ОСОБА_5

Соціальна мережа Фейсбук та інтернет-канал YouTube , в яких відповідачами була поширена неправдива інформація щодо нього, налічує багато мільйонів користувачів, до того ж ОСОБА_5 у інтерв'ю вказав на те, що він розраховує, що ця інформація буде донесена до всіх громадян України, тобто до більше, ніж до сорока мільйонів людей.

Для нього, як для особи, яка захищає свою честь, гідність та ділову репутацію вкрай принциповим питанням є публічне спростування відповідачами неправдивої і недостовірної інформації, про нібито порушення ним, як керівником Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів , прав та інтересів працівників підприємства та недодержання встановлених для них законом гарантій.

Тому ним обраний спосіб захисту та поновлення своїх прав, передбачений статтями 16 та 277 ЦК України, - спростування недостовірної інформації щодо нього.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області про відкриття провадження від 22 жовтня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачам був наданий строк 15 днів з дня отримання ними такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, однак відповідачі не скористалися правом на відзив.

Представник позивача ОСОБА_4, - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ - ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог в частині забезпечення ОСОБА_5 спростування поширеної інформації не заперечував. В частині визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 проголошену ОСОБА_5 прклався на роззсуд суду.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи під особистий розпис (а.с.237), причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не надано.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Вислухавши представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.3 Конституції України , честь і гідність людини визнається найвищою цінністю в Україні.

Як передбачено ст. 28 Конституції України , кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.

За змістом ч. 4 ст. 32 Конституції України , ст. 10 Конвенції Про захист прав людини і основних свобод , кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростовування недостовірної інформації про себе і членів своєї сім'ї.

Згідно ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Здійснення цих прав може бути обмежене законом, зокрема, для захисту репутації або прав інших людей.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією . Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством,є, зокрема честь, гідність і ділова репутація.

Статтею 269 ЦК України визначено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом.

Відповідно до статті 270 ЦК України фізична особа, зокрема має право на повагу до гідності і честі.

Нормами статті 275 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб, захист особистого немайнового права може здійснюватися відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, які є особистими немайновими благами фізичної особи; гідність та честь фізичної особи є недоторканими.

Згідно статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 липня 2018 року на каналі YouTube опубліковано відеоінтерв'ю під назвою Откровения гастрабайтера , яке журналісту ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ , ОСОБА_8 дав громадянин ОСОБА_5

На тридцятій хвилині цього відеоінтерв'ю ОСОБА_5 промовив наступне: ОСОБА_6, как так получилось, что боец АТО, парень который воевал за меня, за Вас, по возвращении после выполнения своего долга, НЕ СМОГ ВЕРНУТЬСЯ НА СВОЕ РАБОЧЕЕ МЕСТО?! ОСОБА_7 туда устроили: кума, брата, свата? И ОСОБА_7 призываете людей никуда не уезжать, бигборды свои вывешиваете? ... .Потому что такая история должна стать достоянием гласности для всей Украины! Я думаю, это будет интересно жителям Украины, что боец АТО не смог восстановиться на своем рабочем месте!... .

Вказані обставини підтверджуються записом копії відеоінтерв'ю ОСОБА_5 журналісту ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ , ОСОБА_8 на диску DVD + RW Verbatim, який містяться в матеріалах справи (а.с. 11).

Також 11 липня 2018 року о 19.10 год. на сторінці ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ в соціальній інтернет-мережі Фейсбук в групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ , ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ поширила посилання на зазначене відеоінтерв'ю ОСОБА_5 журналісту ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ ОСОБА_8 на каналі YouTube ( https://www.youtube.com./watch?v=vgVj_oCo8h4&feature=youtu.be ), що підтверджується відповідними роздруківками, що містяться у матеріалах справи (а.с. 9-10).

Згідно зі статтею 10 Закону України Про інформацію за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; інформація про стан довкілля (екологічна інформація); інформація про товар (роботу, послугу); науково-технічна інформація; податкова інформація; правова інформація; статистична інформація; соціологічна інформація; інші види інформації.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України Про інформацію , оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання,які не містять фактичних даних,критика,оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Основними принципами інформаційних відносин є, зокрема, гарантованість права на інформацію, відкритість та доступність інформації, свобода обміну інформацією, достовірність і повнота інформації. ОСОБА_7 має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (статті 2 , 5 Закону України Про інформацію ).

За змістом п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи . Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Аналіз зазначеного законодавства та ст. 10 Конвенції Про захист прав людини і основних свобод і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок, суджень залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність особи підлягають захисту лише у випадках, коли особа доведе, що інформація була поширена з явним злим умислом , тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість. Ухвалюючи рішення в справі про захист гідності, честі чи ділової репутації публічної особи, суд також повинен дотримуватись основоположних принципів права, зокрема презумпції невинуватості. У справах зазначеної категорії, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом встановлено, що доступ до каналу YouTube та сторінки ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ в мережі Facebook є необмеженим.

Враховуючи, що у відповідних публікаціях зазначено власне ім'я позивача, а саме: Володимир Семенович , суд встановив наявність сукупності обставин визначених Постановою Пленуму, а саме: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб інформацію доведено до необмеженого кола осіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача поширена інформація стосується саме особи позивача.

Стосовно поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 1 ЦК України , цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Як передбачено ст. 13 ЦК України , цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 20 ЦК України , право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно зі статтею 276 ЦК України орган державної влади, фізична особа або юридична особа, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення, якщо такі дії не вчинюються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Згідно з положеннями ст.277 ЦК України та ст. 12 ЦПК України , обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У відповідності до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Право висловлювати судження, оцінку, думки закріплено також у ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , які, відповідно до ст. 9 Конституції України , є частиною законодавства України.

В даному випадку, суд вважає, що вищевказане ОСОБА_5, твердження у відеоінтерв'ю яке опубліковано на каналі YouTube 10 липня 2018 року та яке поширене на сторінці ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ в соціальній інтернет-мережі Фейсбук в групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ 11 липня 2018 року о 19:10 год. не носить характеру оціночного судження, а містить конкретні твердження, які є недостовірним і містить відомості, які не відповідають дійсності та події, які не існували взагалі.

Європейський суд з прав людини 2 червня 2016 року ухвалив рішення у справі № 61561/08 Інститут економічних реформ проти України , де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.

У зазначеному рішенні суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статті 10 Конвенції.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

За правилами ст. ст. 12 , 81 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. ОСОБА_7 сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами не надано жодних доказів достовірності інформації, яка була викладена щодо позивача на каналі YouTube 10 липня 2018 року та яка поширена на сторінці ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ в соціальній інтернет-мережі Фейсбук в групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ 11 липня 2018 року о 19:10 год. з посиланням на канал YouTube ( https://www.youtube.com./watch?v=vgVj_oCo8h4&feature=youtu.be ).

В свою чергу, позивачем суду доведений факт поширення недостовірної інформації.

Суду доведено, що внаслідок поширення цієї інформації було порушено особисті немайнові права позивача, оскільки в них містяться відомості про події, та факти, які не відповідають дійсності та які не існували взагалі.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що зазначена інформація є недостовірною, а тому позов в частині визнання інформації недостовірною є обґрунтований та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 94 , 277 ЦК України , фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації; спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила і у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Пункт 25 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи передбачає, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Отже покладення на відповідача ОСОБА_5 обов'язку спростувати поширену недостовірну інформацію у такий саме спосіб, яким вона була поширена, оприлюднивши заяву наступного змісту: Спростування! Мною, ОСОБА_5, 10 липня 2018 року у відеоінтерв 'ю під назвою Откровения гастарбайтера , яке ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ опублікувало на каналі YouTube та 11 липня 2018року о 19:10 годині в соціальній інтернет- мережі Фейсбук у групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ , була поширена недостовірна інформація, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4, а саме: ОСОБА_6, как так получилось, что боец АТО, парень который воевал и за меня и за Вас, по возвращении после выполнения своего долга, НЕ СМОГ ВЕРНУТЬСЯ НА СВОЕ РАБОЧЕЕ МЕСТО?! ОСОБА_7 туда устроили: кума, брата, свата?, что боец АТО НЕ СМОГ ВОССТАНОВИТЬСЯ на своем рабочем, месте! та покладення обов'язку на ОСОБА_2 Організацію ПРИХИСТ забезпечити ОСОБА_5 спростування поширеної інформації, що визнана судом як недостовірна, шляхом опублікування його відеоінтерв'ю в мережі інтернет на каналі ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ відеохостингового сайту YouTube на сторінці ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ та в соціальній інтернет- мережі Фейсбук у групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ буде відповідати такому способу захисту як спростування недостовірної інформації .

На переконання суду, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, так як саме такий спосіб спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Крім того, на думку суду, з урахуванням викладеної в позові вимоги, саме такий спосіб захисту буде ефективним для захисту порушеного права позивача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 та вважає за необхідне їх задовольнити у заявлений позивачем спосіб.

Керуючись ст.ст. 3, 28, 32 , 34 , 62, 68 Конституції України , ст.ст. 10, 30 Закону України Про інформацію , ст.ст. 1, 13, 15, 20, 201, 269, 270 , 275- 277 , 299 ЦК України , ст.ст. 12 , 13 , 76-89 , 223 , 258 , 259 , 263-265 , 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Визнати недостовірною, такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію, проголошену ОСОБА_5 у відеоінтерв'ю під назвою Откровения гастарбайтера , яке ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ поширило у засобах масової інформації, а саме на каналі YouTube ( https://www.youtube.com./watch?v=vgVj_oCo8h4&feature=youtu.be), 10 липня 2018 року на сторінці ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ та 11 липня 2018 року о 19:10 годині в соціальній інтернет-мережі Фейсбук у групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ , а саме: ОСОБА_6, как так получилось, что боец АТО, парень который воевал и за меня и за Вас, по возвращении после выполнения своего долга, НЕ СМОГ ВЕРНУТЬСЯ НА СВОЕ РАБОЧЕЕ МЕСТО?! ОСОБА_7 туда устроили: кума, брата, свата?... что боец АТО НЕ СМОГ ВОССТАНОВИТЬСЯ на своем рабочем месте! .

Зобов'язати ОСОБА_5 у п'ятнадцятиденний строк після набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію у такий саме спосіб, яким вона була поширена, оприлюднивши заяву наступного змісту: Спростування! Мною, ОСОБА_5, 10 липня 2018 року у відеоінтерв 'ю під назвою Откровения гастарбайтера , яке ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ опублікувало на каналі YouTube та 11 липня 2018року о 19:10 годині в соціальній інтернет- мережі Фейсбук у групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ , була поширена недостовірна інформація, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4, а саме: ОСОБА_6, как так получилось, что боец АТО, парень который воевал и за меня и за Вас, по возвращении после выполнения своего долга, НЕ СМОГ ВЕРНУТЬСЯ НА СВОЕ РАБОЧЕЕ МЕСТО?! ОСОБА_7 туда устроили: кума, брата, свата?, что боец АТО НЕ СМОГ ВОССТАНОВИТЬСЯ на своем рабочем, месте! .

Зобов'язати ОСОБА_2 Організацію ПРИХИСТ у п'ятнадцятиденний строк після набрання судовим рішенням законної сили забезпечити ОСОБА_5 спростування поширеної інформації, що визнана судом як недостовірна, шляхом опублікування його відеоінтерв'ю в мережі інтернет на каналі ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ відеохостингового сайту YouTube на сторінці ОСОБА_2 організації ПРИХИСТ та в соціальній інтернет- мережі Фейсбук у групі ОСОБА_2 організація ПРИХИСТ .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 11 квітня 2019 року.

Суддя: ОСОБА_13