Постанова

від 02.04.2019 по справі 200/17603/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1883/19 Справа № 200/17603/17 Суддя у 1-й інстанції - Шевцова Т.В. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Синенку А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1, Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську, Реєстраційна служба Дніпровського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради, скасування державної реєстраційної земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1, Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську, Реєстраційна служба Дніпровського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради, скасування державної реєстраційної земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що вона є власником житлового будинку №17Б по вулиці Олександра Кониського (вул. Володарського) у м. Дніпро на підставі договору дарування від 16 вересня 2016 року №2965, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 жовтня 2017 року №99399633.

Власниками сусіднього житлового будинку №17 А по вулиці Олександра Кониського (вул. Володарського) у м. Дніпро є ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомо мого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29 вересня 2017 року №98870871.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками по 50/100 часток будинку №17 А по вулиці Олександра Кониського (вул. Володарського) у м. Дніпро на підставі свідоцтва про право власності №44223228 від 21 вересня 2015 року та на підставі договору купівлі-продажу від 24 червня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №2116.

Під'їзд до будинку №17Б по вулиці Олександра Кониського (вул. Володарського) у м. Дніпро здійснюється зі сторони вул. ОСОБА_5 (вул. Володарського) та між будинком № 17 Б, та будинком №17 А по вулиці Олександра Кониського (вул. Володарського) проходить проїзд загального користування, який веде до будинку № 17Б, ГРП та гаражів літ. К, Л, М, О, П, що розташовані за адресою: вулиця ОСОБА_5 (вул. Володарського), 17 у м. Дніпро.

Відомості про гаражі літ. К, Л, М, О, П, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майна за реєстраційними номерами об'єктів нерухомого майна №17316439, №19746345, №38672936, №63476612101, №1771837, що підтверджується відповідними Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомо мого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29 вересня 2017 за №98890416, №98891095, №98892092, №98893838, №98894489.

Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 15 лютого 2017 року №218/18 (надалі - рішення №218/18) про передачу земельної ділянки по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17А, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було передано безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0333 га (кадастровий номер 1210100000:02:363:0094) по фактичному розміщенню індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Олександра Кониського (вул.Володарського), 17, код виду цільового призначення 02.01 (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)).

Згідно з пп.4.2 п.4 рішення №218/18 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов'язано використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням, суворо дотримуватися вимог чинного земельного законодавства України.

Всупереч вимогам Земельного кодексу України на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:02:363:0094, код виду цільового призначення якої - 02.01 (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), що розташована за адресою: по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17А,м. Дніпро (Дніпропетровськ) відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 побудували автомийку з метою здійснення підприємницької діяльності та надають послуги з мийки автотранспорту.

Відповідно до схематичного плану земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Володарського, 17, м. Дніпропетровськ та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомо мого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29 вересня 2017 року №98870871 за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано право власності на гараж літ. С, який у дійсності є автомийкою з двома в'їздами для автотранспорту, тобто складається з двох гаражів, що в свою чергу вказує , що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не законно збудований другий гараж на земельній ділянці, цільове призначення якої є обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Інформація про другий незаконно збудований гараж в супереч вимог законодавства України не відображена у технічному паспорті на житловий будинок ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що вказує на відсутність належної реєстрації права власності на цей гараж за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належним чином не зареєстроване, що в свою чергу призвело до внесення викривленої інформації у технічну документацію із землеустрою на підставі якої незаконно було передано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:363:0094, частина якої є безпосередньо проїздом загального користування , виїзд на яку здійснюється з гаража літ. С та прилеглого до нього самочинно збудованого ОСОБА_1, та ОСОБА_6 гаражу.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14 серпня 2017 року №НВ-1205122392017, земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:02:363:0094, що розташована по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17 А, м. Дніпро (Дніпропетровськ)зареєстрована Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області 28 листопада 2016 року.

Документація із землеустрою на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки вказана: Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27 жовтня 2016 року, була виконана ФОП ОСОБА_7.

Право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:02:363:0094 зареєстровано 23 лютого 2017 року, номер запису 19242726, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 лютого 2017 року, індексний номер 34073188, підстава виникнення права власності: рішення Дніпровської міської ради від 15 лютого 2017 року №218/18, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12 серпня 2017 року.

Враховуючи те, що технічна документація, на підставі якої було виконано встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку по вул. Олександра Кониського у м. Дніпро не відповідає дійсності, то реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:363:0094 була здійснена Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську з порушенням закону, а тому рішення Дніпровської міської ради від 15 лютого 2017 року №218/18 Про передачу земельної ділянки по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17 А (Шевченківський (Бабушкінський) район) у спільну сумісну власність гр. ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, гр. ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, по фактичному розміщенню індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не законне.

На не законність цього рішення Дніпровської міської ради вказує те, що з боку меж земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:02:363:0094) від В до Г та від Д до Е проїзд не проходить, оскільки від відмітки межі В далі, паралельно вул. Бородинській розташований паркан. Проїзду з боку вул.Бородинської між житловим будинком №17 А по вулиці Олександра Кониського (вул. Володарського) у м. Дніпро (Дніпропетровськ) та житловим будинком літ.В-3 по вулиці Олександра Кониського (вул. Володарського), 17 у м. Дніпро немає. Наявний лише прохід шириною приблизно 1 м (один метр), тому, рішення Дніпровської міської ради підлягає скасуванню.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2017 року позов задоволено у повному обсязі та постановлено: визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 15 лютого 2017 року №218/18 Про передачу земельної ділянки по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17А (Шевченківський (Бабушкінський) район) у спільну сумісну власність гр. ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, гр. ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, по фактичному розміщенню індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ;

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0333 га з кадастровим номером 1210100000:02:363:0094, що розташована по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17А, у м. Дніпро (Дніпропетровськ) шляхом скасування в Державному земельному кадастрі, Поземельній книзі в електронній (цифровій) формі, Поземельній книзі в паперовій формі всіх рішень, відомостей та запису в електронній та паперовій формах про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0333 га з кадастровим номером 1210100000:02:363:0094, що розташована по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17А, у м. Дніпро ;

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - державну реєстрацію, відомості, запис про право власності номер 19242726 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34073188 від 28 лютого 2017 року про реєстрацію права спільної сумісної власності ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,0333 га з кадастровим номером 1210100000:02:363:0094, що розташована по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17А, у м. Дніпро (Дніпропетровськ); вирішено питання стосовно судових витрат.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з підстав доведеності позовних вимог.

В подальшому, ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2018 року заяву Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про роз'яснення рішення задоволено частково та роз'яснено пункт 2 резолютивної частини рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2017 року та зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області має скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0333 га з кадастровим номером 1210100000:02:363:0094, що розташована по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17А, у м. Дніпро шляхом скасування в Державному земельному кадастрі, Поземельній книзі в електронній (цифровій) формі, Поземельній книзі в паперовій формі всіх рішень, відомостей та запису в електронній та паперовій формах про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0333 га з кадастровим номером 1210100000:02:363:0094, що розташована по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17А, у м. Дніпро, для чого зокрема створити заяву на архівацію земельної ділянки площею 0,0333 га з кадастровим номером 1210100000:02:363:0094, забезпечити набуття земельною ділянкою площею 0,0333 га з кадастровим номером 1210100000:02:363:0094 статусу архівної та відображення земельної ділянки площею 0,0333 га з кадастровим номером 1210100000:02:363:0094 на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи.

В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції взято до уваги недоведені та недостовірні факти та прийнято рішення, яке скасовує правомірне та винесене з додержанням вимог чинного законодавства рішення Дніпровської міської ради.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ні сама позовна заява, ні матеріали справи, що розглянуті судом першої інстанції, ані судове рішення не містять доказів того, що права позивача порушені саме прийняттям рішення відповідачем № 218/18 від 15 грудня 2018 року і він позбавлений можливості здійснювати своє право проїзду до належного йому на праві власності будинку повністю або частково.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що рішення Дніпровської міської ради від 15 лютого 2017 року №218/18 (надалі - рішення №218/18) про передачу земельної ділянки по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17А, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було передано безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0333 га (кадастровий номер 1210100000:02:363:0094) по фактичному розміщенню індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Олександра Кониського (вул.Володарського), 17, код виду цільового призначення 02.01 (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)).

Підставою до винесення рішення Дніпровської міської ради від 15.02.2017 року №218/18 (надалі - рішення №218/18) про передачу земельної ділянки по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17А, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27 жовтня 2016 року, ФОП ОСОБА_7, яка не відповідає дійсності, що підтверджується довідкою ТОВ Содель , яка засвідчує факт наявності лише одного проїзду загального користування, який веде до будинку № 17 Б, ГРП та гаражів літ. К, Л, М, О, П, що розташовані за адресою: вулиця ОСОБА_5 (вул. Володарського), 17 у м. Дніпро (Дніпропетровськ).

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що на підставі рішенням Дніпровської міської ради від 15 лютого 2017 року №218/18 Про передачу земельної ділянки по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17 А (Шевченківський (Бабушкінський) район) у спільну сумісну власність гр. ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, гр. ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, по фактичному розміщенню індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , фактично у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було передано землі загального користування - проїзд, який проходить між будинком №17 Б по ОСОБА_5 (вул. Володарського)та будинком №17 А по вулиці Олександра Кониського (вул. Володарського)у м. Дніпро(Дніпропетровськ), що є не законним в зв'язку з чим і підлягає скасуванню. Враховуючи порушення, що були допущені рішенням Дніпровської міської ради від 15.02.2017 року №218/18 Про передачу земельної ділянки по вул. Олександра Кониського (вул. Володарського), 17 А (Шевченківський (Бабушкінський) район) у спільну сумісну власність гр. ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, гр. ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Право власності особи набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів ( ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Статтею 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки та зокрема, передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та користувачів, дотримуватись правил добросусідства.

Згідно п.п. б , г , е ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані: додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Зміст добросусідства закріплено у ст. 103 ЗК України. У відповідності до даної норми власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо). Відповідно до п. г ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свою права власності іншою особою, може звернулися до суду - з вимогою про заборону вчинення певних дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У ст. 39 ЗК України встановлено, що землі житлової та громадської забудови використовуються відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно - господарського устрою, з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Відповідно до ст.158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Згідно п.9 ч.4 ст.19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план території визначає порядок організації транспортного і пішохідного руху. А в ст. 27 та 30 цього ж закону зазначено, що таке будівельний паспорт та технічні умови і в них чітко вказано, що план забудови та технічна документація на будинок стосується суто земельної ділянки де ведеться будівництво. У відповідності до загальних положень ДБН 360-92* ДБН Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України. Ці норми є обов'язковими для органів державного управління, місцевого і регіонального самоврядування підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території сільських поселень. Мережу вулиць і проїздів сільського населеного пункту слід формувати відповідно до його планувальної структури і рельєфу місцевості.

Крім того, відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, звертаючись до суду з указаним позовом ОСОБА_2 заявляв вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради, скасування державної реєстраційної земельної ділянки, проте, позивачем не доведено, що Дніпровська міська рада своїми діями порушувала, невизнавала або оспорювала права позивача.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку колегії суддів про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.

Зважаючи, що позивачка брала участь у справі через свого представника, який обізнаний із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі й такий принцип як змагальність сторін, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та диспозитивність цивільного судочинства, за яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; учасник справи розпоряджається своїми права щодо предмету спору на власний розсуд та знає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ураховуючи, що позов є недоведеним, а суд першої інстанції неправильно визначив правовідносини, що виникли між сторонами та застосував норми матеріального права, що не підлягають застосуванню, оскаржуване судове рішення не може вважатись законними та обґрунтованими, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2017 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1, Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську, Реєстраційна служба Дніпровського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради, скасування державної реєстраційної земельної ділянки - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

ОСОБА_8