Ухвала

від 05.04.2019 по справі 183/3418/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/471/19 Справа № 183/3418/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, директора ТОВ «Тракціяасфальт», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 , було задоволено та обрано ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 07 травня 2019 року включно.

Рішення суду обґрунтовано тим, що матеріалами кримінального провадження підтверджується наявність обґрунтованої підозри у відношенні ОСОБА_8 .

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 слідчий суддя враховував, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним. Про наявність цього ризику свідчить те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, працює, однак підозрюється у скоєнні тяжкого та середньої тяжкості кримінальних правопорушень. В матеріалах, доданих до клопотання є корінець повістки про виклик ОСОБА_8 до слідчого Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, отриманий його захисником ОСОБА_9 . Підозрюваний ОСОБА_8 за викликом до слідчого не з`явився, що не заперечував його захисник під час судового розгляду. Тому слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та /або суду.

Слідчий суддя також оцінив у сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 осіб похилого віку на утриманні не має; раніше не судимий; підозрюється в скоєнні двох кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється.

Захисник ОСОБА_9 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що слідчий та прокурор не довели належним чином наявність жодної з обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Зі змісту врученого ОСОБА_8 повідомлення про підозру від 11.03.2019 року в частині правової кваліфікації його дій воно є абсолютно необґрунтованим та безпідставним, оскільки не підтверджується жодними достатніми доказами та базується лише на припущеннях. Вважає, що єдиними доказами, на які посилається слідчий у підозрі, є висновок судової комісійної будівельно-технічної експертизи та допити свідків, але жодний із цих документів не містить будь-яких фактичних даних про наявність в ОСОБА_8 умислу саме на вчинення тяжких умисних злочинів - службового підроблення та привласнення грошових коштів.Однак, стороною захисту не оскаржується наявність підозри, як такої. Сторона захисту наполягає на необгрунтованому визначенні правової кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_8 . Так, зібрані слідством дані не свідчать про наявність умислу в діях ОСОБА_8 , а отже підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191. ч. 2 ст. 366 КК України, є необгрунтованою та безпідставною.

Також апелянт вказує на відсутність заявлених у клопотанні ризиків, оскільки ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду не ховається, вчасно приходить на допити, постійно мешкає за однією адресою, зі свідками по справі не спілкується, не перешкоджає кримінальному провадженню іншим чином, не вчиняв інших кримінальних правопорушень.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника та підозрюваного, які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу сторони захисту та просили її задовольнити, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як убачається з наданих матеріалів, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції, відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, щодо ОСОБА_8 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2018 року та 07.03.2019 року.

07 березня 2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великих розмірах та у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Із матеріалів клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вбачається, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України. Обґрунтованість підозри достатньою мірою підтверджена матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, а саме протоколом огляду місця події, а саме ділянки місцевості по вул. Лісова, с. Новоселівка Новомосковського району Дніпропетровської області; висновком судової комісійної будівельно-технічної експертизи № 3063-18 від 26.12.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.01.2019 року; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_13 від 15.02.2019 року; документами, згідно ухвал слідчого судді щодо виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт вул. Лісова, с. Новоселівка Новомосковського району Дніпропетровської області» в Департаменті житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ «СПЕЦДОРРЕМБУД».

Відповідно до правової позиції ЄСПА у справі "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в заборонні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_8 слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України, врахувавши вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованих йому злочинів, можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, вік і стан здоровя підозрюваного, міцність його соціальних звязків, постійного місця роботи, репутацію, майновий стан, дійшов обґрунтованого висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби, а саме з 20.00 години до 08.00 години, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризику з числа передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Посилання ж апелянта на недоведеність провини його підзахисного у скоєнні вищезазначених злочинів з урахуванням невизнання останнім своєї вини, тобто безпідставність підозри, а також те, що органом досудового розслідування йому було невірно інкриміновані вищевказані кримінальні правопорушення, є неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, тож апеляційні вимоги захисника в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі твердження щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків та безпідставність підозри, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді. Застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою, а подана на неї апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_9 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року, якою клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_10 погоджене прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 , було задоволено та обрано ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4