Постанова

від 08.04.2019 по справі 527/851/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/851/18 Номер провадження 22-ц/814/945/19Головуючий у 1-й інстанції Олефір А.О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді Обідіної О.І.,

суддів: Прядкіної О.В., Хіль Л.М.,

за участю секретаря Кальник А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області в скалді судді Олефір А.О. від 15 січня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватної агрофірми Урожай про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2018 року позивач звернулася до суду з позовом про розірвання договору оренди землі.

Вказувала, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,81 га, яка розташована на території Фрунзівської сільської ради Глобинського району Полтавської області. Дану земельну ділянку вона згідно договору оренди землі від 21 листопада 2014 року передала в оренду строком на п'ять років Приватній агрофірмі Урожай .

Зазначала, що відповідач порушує виконання зобов'язань за договором, оскільки не сплачує орендну плату, що визначена умовами договору, у зв'язку з чим просила розірвати договір оренди землі № У-0009 від 21 листопада 2014 року та зобов'язати орендаря негайно передати їй спірну земельну ділянку в стані, придатному для її цільового використання.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 517, 20 грн.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано не доведеністю позивачем обставин, якими вона обґрунтовувала заявлені вимоги, тоді коли відповідачем надано належні докази про виконання ним своїх зобов'язань по сплаті позивачу орендної плати в повному обсязі.

Судове рішення оскаржила в апеляційному порядку позивач, яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вважає, що надані відповідачем докази виплати орендної плати в натуральній формі не доводять факту сплати коштів саме за спірним договором, а також із вказаних документів неможливо встановити, що розмір орендної плати в натуральній формі відповідав узгодженому розміру орендної плати, що встановлений у договорі оренди. Крім того, звертає увагу на необґрунтованість заявлених відповідачем судових витрат на правову допомогу, які не підтверджені належним чином та не ґрунтуються на вимогах ст. 141 ЦПК України.

До суду апеляційної інстанції надійшов відзив адвоката відповідача - Левицького В.І., який просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, стягнувши з останньої понесені ПАФ Урожай витрати на правову допомогу, у тому числі, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Вважає, що фактичне отримання позивачем орендної плати підтверджене відповідними відомостями і накладними, які містяться в матеріалах справи та не були спростовані позивачем.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з підстав, передбачених ст. 376 ч. 1 п. 3, 4 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,81 га, яка розташована на території Фрунзівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_1, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 9).

21 листопада 2014 року між орендодавцем ОСОБА_2 з одного боку та орендарем ПАФ Урожай укладений договір оренди земельної ділянки № У-0009, який було зареєстровано 20 січня 2015 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право за № 8437839 (а.с.5-9).

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: в грошовій формі 5 % від вартості земельної ділянки. Виплату орендної плати погоджено між сторонами у грошовій та натуральній формі.

Як вбачається з довідки відділу у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 111/104-18 від 31.05.2018 року, грошова оцінка земельної частки пай у 2015 році становила 160 383,29 грн., у 2016 році -192 443, 90 грн., у 2017 році 192 443, 90 грн. (а.с.59).

За 2015 рік ОСОБА_2 було нараховано до виплати орендну плату в розмірі 8 083,11 грн. (а.с.39).

Відповідно до копій відомостей видачі орендної плати за 2015 рік, навпроти прізвища ОСОБА_2 стоять підписи про отримання 100 кг соняшника, 600 кг ячменю, 1 300 кг пшениці, 1050 кг кукурудзи загальною вартістю 8 083, 11 грн. (а.с.40-43).

За 2016 рік ОСОБА_2 було нараховано до сплати орендну плату в розмірі 15000,68 грн. (а.с.45).

Як вбачається з копії відомості на виплату грошей за 2016 рік, навпроти прізвища ОСОБА_2 стоїть підпис про одержання 975 грн. (а.с.44).

Відповідно до копій відомостей видачі орендної плати за 2016 рік, навпроти прізвища ОСОБА_2 стоять підписи про отримання 200 кг соняшника, 600 кг ячменю, 1 300 кг пшениці, 1 300 кг кукурудзи загальною вартістю 14 025, 68 грн. (а.с.46-49).

ОСОБА_2 за 2017 рік було нараховано до виплати орендну плату в розмірі 15 000 грн. (а.с.51).

Відповідно до копій довідок за 2017 рік, навпроти прізвища ОСОБА_2 стоять підписи про отримання 650 кг пшениці, 300 кг ячменю, 100 кг соняшника, 650 кг кукурудзи, загальною вартістю 7 500 грн. (а.с.52-55).

Згідно копії видаткового касового ордеру від 13 червня 2017 року, ОСОБА_2 отримала від ПАФ Урожай в рахунок орендної плати за земельний пай за 2017 рік 7 500 грн. (а.с.56).

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про джерела доходів за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2018 року ОСОБА_2, за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року, 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року, 01 жовтня 2016 року по 31 грудня 2016 року, 01 липня 2017 року по 30 вересня 2017 року, ОСОБА_2 отримувала дохід від ПАФ Урожай (а.с.136).

Відмовляючи у задоволенні позову по суті заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено факт виконання умов спірного договору, а тому підстави для його розірвання в розумінні ст. 32 ЗУ Про оренду землі відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, фундаментальне значення, крім ознаки систематичність , має сам факт несплата орендної плати, тоді як у вказаній справі позивач посилається на виплату орендної плати у натуральній формі, замість грошової.

Таким чином, у відповідності до ч.2 ст. 77 ЦПК України в даній справі до предмета доказування позивачем відносяться обставини, що підтверджують факт не виконання орендарем обов'язку по виплаті орендної плати, і навпаки - відповідач зобов'язаний довести обставини, якими він заперечує підстави позову.

Вірно встановивши обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги як належні та допустимі надані відповідачем докази про виплату орендодавцю ОСОБА_2 орендної плати згідно до умов укладеного між ними договору оренди землі як в натуральній формі, так і в грошовій.

Вказані докази про отримання орендної плати позивачем спростовані не були.

В судовому засіданні остання не заперечувала свого підпису у відповідних відомостях про отримання як сільськогосподарської продукції, так і при отриманні грошових коштів.

Зазначене спростовує посилання ОСОБА_2 на те, що в рахунок погашення заборгованості за користування належною їй земельною ділянкою орендарем не виконувались свої зобов'язання та не сплачувались жодні грошові кошти.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що часткова виплата орендної плати у натуральній формі не суперечить вимогам закону і не є підставою для розірвання договору. Відповідачем було належним чином доведено виплату орендодавцю орендної плати, як у грошовій, так і натуральній формі, факт її отримання і відповідність розміру платежів і вартості виданої продукції умовам договору.

При цьому суд дійшов вірного висновку щодо недоведеності позивачем існування між сторонами будь-яких інших зобов'язань, на виконання яких відповідач повинен був сплачувати грошові кошти та продукцію в рахунок орендної плати, а тому такі доводи не заслуговують на увагу і є лише припущенням позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Посилання на систематичну несплату відповідачем орендної плати не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки суперечать зібраним по справі доказам.

В даному випадку доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, які були предметом розгляду суду першої інстанції, і яким була надана належна правова оцінка.

Разом з тим, оцінюючи стягнутий судовим рішенням розмір витрат, понесених відповідачем на отримання професійної правничої допомоги, колегія суддів вбачає підстави для його зменшення з огляну на наступне.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Левицьким В.І. надано, зокрема, рахунок-фактуру № 10 від 12 червня 2016 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Надаючи оцінку вказаному розрахунку, колегія суддів зважає, що адвокатом була витрачена значна кількість часу на надання консультацій, підготовку процесуальних документів, проте, необхідність чи неминучість надання послуг саме у такому об'ємі не обґрунтована з огляду на не належність справи до категорії складних, чий розгляд пов'язаний із кропіткою аналітичною роботою фахівця в галузі права.

По вказаній категорії спорів існує достатньо усталена судова практика та відповідні правові позиції Верховного суду, які підлягають обов'язковому застосуванню.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішенні від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За таких обставин, керуючись положеннями ст. 89 ЦПК України, колегія суддів діючи за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що заявлений розмір вартості послуг за професійну допомогу є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, який не віднесений законом до категорії справ, що становлять особливу складність і вимагають значну кількість часу і зусиль для їх вивчення, а тому рішення суду першої інстанції в частині відшкодування відповідачу витрат на адвокатські послуги підлягає зміні, зменшивши суму, що підлягає відшкодуванню до 7 000 грн. (зменшено витрати в розмірі 6250 грн. за підготовку відзиву на позовну заяву та в частині понесених витрат в розмірі 1500 грн. на виїзд і пошук свідків, спілкування з ними).

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року змінити в частині вирішення питання розподілу судових витрат, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Приватної агрофірми Урожай з 13 517, 20 грн. до 7 000 грн.

В іншій частині рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року залишити без змін

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватної агрофірми Урожай 1000 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Левицьким В.І. при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 квітня 2019 року.

Судді: Обідіна О.І. Прядкіна О.В. Хіль Л.М.