Постанова

від 05.11.2020 по справі 527/851/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 527/851/18

провадження № 61-8851св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - приватна агрофірма Урожай ,

представник відповідача - адвокат Левицький Вячеслав Ігорович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватної агрофірми Урожай (далі - ПА Урожай ) про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,81 га, яка розташована на території Фрунзівської сільської ради Глобинського району Полтавської області. Вказану земельну ділянку вона згідно договору оренди землі № У-0009 від 21 листопада 2014 року передала в оренду строком на п`ять років ПП Урожай .

Посилаючись на те, що відповідач порушує виконання зобов`язань за договором, оскільки не сплачує орендну плату, що визначена умовами договору, просила розірвати договір оренди землі № У-0009 від 21 листопада 2014 року та зобов`язати орендаря негайно передати їй спірну земельну ділянку в стані, придатному для її цільового використання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено обставин, якими вона обґрунтовувала заявлені вимоги, тоді коли відповідачем надано належні докази про виконання ним своїх зобов`язань зі сплати позивачу орендної плати в повному обсязі. Також суд стягнув з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, які документально підтвердженні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року

в частині вирішення питання розподілу судових витрат змінено, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 на користь ПА Урожай , з 13 517,20 грн до 7 000 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції про доведеність відповідачем належними та допустимими доказами виплату орендодавцю орендної плати, як у грошовій, так і натуральній формі, а також факт її отримання позивачем, відповідність розміру платежів і вартості виданої продукції умовам договору відповідають вимогам закону та обставинам справи. Разом із тим, апеляційний суд не погодився із висновками суду в частині стягнення з позивача витрат, понесених відповідачем на отримання професійної правничої допомоги, оскільки вони не співмірні зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, а тому суд зменшив їх розмір до 7 000 грн.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили доводи позивача про те, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів виплати їй орендної плати відповідно до умов оспорюваного договору; не врахували, що відповідачем надані копії документів про отримання позивачем зерна у різні періоди, у яких відсутні дані про вартість зерна, чи покривала його ціна розмір орендної плати за той період. Крім того, відповідач визнав існування між сторонами ще одного договору оренди, за яким до 2014 року жодних платежів орендної плати не здійснювалось. Судом не перевірено, чи не є такі виплати відповідачем сплатою орендної плати саме за іншим вищевказаним договором. Відповідачем не надано будь-якої додаткової угоди, укладання якої узгоджується з пунктом 9 договору, яка дала б змогу ідентифікувати виплачені гроші та зерно саме як платежі за спірним договором оренди. Крім того, сплачені відповідачем платежі не покривають в повному обсязі оренду плату, оскільки в них не враховано 5% пені (сплата якої передбачена пунктом 14 договору) та індекс інфляції (пункт 10 договору).

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 527/851/18 з Глобинського районного суду Полтавської області. Зупинено виконання рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року до закінчення касаційного провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,81 га, яка розташована на території Фрунзівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер 5320689400:00:017:0066, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21 листопада 2014 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ПА Урожай (орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки № У-0009, який був зареєстрований 20 січня 2015 року за № 8437839.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилалась на те, що відповідач не виконує належним чином умови договору оренди, не сплачує орендну плату в повному обсязі.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі передбачено, що

оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння

і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 13 вищевказаного Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою

є систематична несплата орендної плати.

Установлено, що відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: в грошовій формі 5% від вартості земельної ділянки. Виплату орендної плати погоджено між сторонами у грошовій та натуральній формі.

Згідно довідки відділу у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 111/104-18 від 31 травня 2018 року грошова оцінка земельної частки пай у 2015 році становила 160 383,29 грн, у 2016 році - 192 443, 90 грн, у 2017 році - 192 443, 90 грн.

За 2015 рік ОСОБА_1 було нараховано до виплати орендну плату в розмірі 8 083,11 грн, яка була виплачена в натуральній формі (100 кг соняшника, 600 кг ячменю, 1 300 кг пшениці, 1050 кг кукурудзи вартістю 8 083,11 грн), що підтверджується копіями відомостей, підписаних позивачем.

За 2016 рік ОСОБА_1 було нараховано до сплати орендну плату в розмірі 15 000,68 грн, яка була виплачена в грошовій формі в розмірі 975 грн та натуральній формі (200 кг соняшника, 600 кг ячменю, 1 300 кг пшениці, 1 300 кг кукурудзи вартістю 14 025,68 грн), що підтверджується копіями відомостей, підписаних позивачем.

За 2017 рік ОСОБА_1 було нараховано до виплати орендну плату в розмірі 15 000 грн, яка була виплачена в грошовій формі в розмірі 7 500 грн та натуральній формі (650 кг пшениці, 300 кг ячменю, 100 кг соняшника, 650 кг кукурудзи вартістю 7 500 грн), що підтверджується копіями довідки та видаткового касового ордеру, підписаних позивачем.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про джерела доходів за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2018 року ОСОБА_1 за період з 01 жовтня по 31 грудня 2015 року, 01 січня по 31 березня 2016 року, 01 жовтня по 31 грудня 2016 року, 01 липня по 30 вересня 2017 року отримувала дохід від АФ Урожай .

Факт підписання відповідних відомостей про отримання орендної плати як в грошовій, так і натуральній формі позивач не заперечувала.

Крім того, у матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_1 про отримання нею орендної плати за оспорюваним договором оренди.

З урахуванням встановлених обставин, позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення ПА Урожай умов договору оренди земельної ділянки та наявності у неї заборгованості перед орендодавцем зі сплати орендної плати. На підтвердження виконання умов договору оренди підприємством надано документи про сплату позивачеві орендної плати (видаткові накладні, касові ордери), які судом перевірено та встановлено виконання ПА Урожай своїх зобов`язань перед ОСОБА_3 за договором оренди земельної ділянки у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, щовідповідачем належними та допустимими доказами доведено факт виплати орендодавцю орендної плати, як у грошовій, так і натуральній формі, а також факт її отримання позивачем, відповідність розміру платежів і вартості виданої продукції умовам договору.

Доводи касаційної скарги про виплату орендної плати відповідачем не в повному обсязі - безпідставні, оскільки спростовуються вищенаведеним. Тобто позивач не довела своїх вимог, що є її процесуальним обов 'язком (статті 12, 81 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині та рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Оскільки оскаржувані рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині та рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 червня 2019 року було зупинено виконання рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаних судових рішень підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року у незміненій апеляційним судом частині та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев