Постанова

від 27.03.2019 по справі 293/1012/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 293/1012/16-ц

провадження № 61-27259св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Світанковий промінь ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Миніч Т. І., Трояновської Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Світанковий промінь (далі - ТОВ Світанковий промінь ) про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 01 червня 2014 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,72 га в с. Пекарщина Черняхівського району Житомирської області, яка належать позивачу на праві власності, строком на 10 років. В порушення істотних умов договору оренди, а саме пунктів 4.2, 4.3 відповідач за користування земельною ділянкою не здійснив повну виплату орендної плати. Так, відповідачем не нарахована та не виплачена індексація орендної плати за 2015 рік у розмірі 303,13 грн, а за 2016 рік - 270,68 грн. Вказувала, що відповідач належним чином не виконує своїх обов'язків за договором оренди, тому ця обставина є підставою для розірвання вказаного правочину.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 і ТОВ Світанковий промінь .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2017 року позов задоволено. Достроково розірвано договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, укладений 01 червня 2014 між ОСОБА_1 і ТОВ Світанковий промінь ,зареєстрований Реєстраційною службою Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області 03 червня 2014 року за номером запису про інше речове право 9905406. Стягнуто з ТОВ Світанковий промінь на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що представник відповідача погодився з доводами позивача про сплату орендної плати не у повному розмірі за 2015 рік, оскільки не було враховано індексації при виплаті орендної плати, однак, 25 листопада 2016 року за користування земельною ділянкою у 2016 році відповідачем сплачено позивачу повну орендну плату з урахуванням індексації та борг за 2015 рік.

Невиконання відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати за земельну ділянку з урахуванням її індексації, що є порушенням істотних умов договору, тягне за собою припинення договору оренди землі внаслідок його розірвання.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Світанковий промінь 606,32 грн судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що виплата орендної плати без урахування індексу інфляції, у тому числі систематична, не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Крім того, несплата орендної плати у зазначеному позивачем розмірі, зважаючи на принцип співмірності порушення прав сторін у випадку розірвання угоди, не може вважатися істотним порушенням умов договору та не позбавляє її можливості звернутися до суду з позовом про стягнення недоплаченої суми індексу інфляції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що умовами договору оренди передбачено нарахування та сплату відповідачем індексу інфляції, яка входить до орендної плати, проте від вчинення цих дій він утримався. У порушення норм законодавства судом не взято до уваги умови договору оренди землі від 01 червня 2014 року. Відповідач порушив істотні умови оренди та, відповідно, не виконав своїх обов'язків. Вказані обставини підтверджено відомостями з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів. Вказаними доказами підтверджено, що відповідач не сплатив позивачу оренду плату у повному розмірі за 2015-2016 роки. Надана відповідачем відомість про видачу грошей 25 листопада 2016 року не є належним доказом щодо предмета доказування, оскільки в ній відсутні передбачені законодавством реквізити та підпис позивача в отриманні коштів.

Доводи інших учасників справи

Інший учасник справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

18 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2019 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 і ТОВ Світанковий промінь укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,72 га на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, яка належать позивачу на праві власності, строком на 10 років.

Відповідно до пункту 4.1 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання.

Згідно з пунктом 4.2 договору оренди обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її індексації.

Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року оренди (пункт 4.3 договору оренди).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що відповідачем не сплачено орендну плату в повному розмірі за два роки.

При цьому, умови щодо сплати індексу інфляції як орендної плати передбачені договором оренди, а саме пунктом 4.2 цього правочину, який погоджено його сторонами.

Отже, зазначені умови є складовими орендної плати.

Суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку, що систематична несплата орендної плати у розмірі індексу інфляції не є істотними порушеннями умов договору, оскільки відповідач взяв на себе такі зобов`язання за договором, а договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов'язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заперечуючи проти заявлених вимог, ТОВ Світанковий промінь вказувало, що індекс інфляції сплачено позивачу у повному розмірі, що підтверджується відомістю видачі грошей від 25 листопада 2016 року, тому відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Проте, як суд першої інстанції, так й апеляційний суд залишили поза увагою надану відповідачем відомість видачі грошей, не надали їй належної правової оцінки, не перевірили на предмет належності та допустимості вказаний доказ.

При цьому, ОСОБА_1 вказувала, що відповідачем не сплачено індекс інфляції як складової орендної плати за 2015 рік у розмірі 303,13 грн та за 2016 рік у розмірі 270,68 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано розрахунок заборгованості.

Суди його не перевірили, не визначили розмір індексації за 2015-2016 роки та не встановили, чи сплачена ця сума відповідачем та якими належними і допустимими доказами це підтверджено.

У мотивувальній частині рішення має міститися обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Нормами цивільно-процесуального закону визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Судами також залишено поза увагою наданий позивачем розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати. Суди не спростували його належними та допустимими доказами, власного розрахунку не навели.

Крім того, апеляційний суд не надав належної правової оцінку змісту пункту 4.2 договору (що несплата індексу інфляції не може вважатися істотним порушенням умов договору) , при цьому обґрунтував своє судове рішення припущеннями, що суперечить вимогам процесуального закону.

Отже суди не перевірили належним чином доводи позовної заяви про те, що ТОВ Світанковий промінь не виплатило орендну плату за 2015-2016 роки, з урахуванням пункту 4.3 договору оренди, відповідно до якого орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року оренди, не звернули уваги, що на час звернення з позовною заявою до суду (13 жовтня 2016 року) строк сплати орендної плати за 2016 рік ще не настав.

На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що місцевий суд не встановив всіх обставин справи та не дослідив зібрані справі докази, залишив поза увагою доводи сторін та не перевірив їх з урахуванням наданих відповідачем відомостей видачі грошей та поданого позивачем розрахунку заборгованості за орендну плату, отже не сприяв всебічному та повному досліджені доказів.

Апеляційний суд не усунув у межах своїх повноважень допущених місцевим судом недоліків, також не сприяв всебічному та повному дослідженню доказів, не встановив у повному обсязі фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення, не надав належної оцінки поданим сторонами доказам у їх сукупності та залишив поза увагою, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, судам необхідно об'єктивно дослідити наявні у даній справі докази, встановити всі обставини справи, необхідні для правильного вирішення спору, врахувати зазначені вище норми матеріального права та вирішити заявлені позивачем вимоги згідно з вимогами чинного законодавства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути вказані недоліки і перевірити доводи позивача та відповідачів, оскільки вони потребують встановлення обставин, які не були встановлені судом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2017 року та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська