Рішення

від 12.04.2019 по справі 914/294/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2019 Справа № 914/294/19

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Рима Т.Я. здійснив у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та без проведення судового засідання розгляд справи:

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача:міського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго"

про:стягнення 75'277,50 грн.

Судові процедури.

1.          На розгляд Господарського суду Львівської області подано публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до міського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго" про стягнення 75'277,50 грн. Ухвалою суду від 18.02.2019 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, сторонам було встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

2.          Відповідач подав відзив на позовну заяву, який надіслано на адресу позивача 06.03.2019, про що свідчать долучені до матеріалів справи опис вкладення до рекомендованого листа та фіскальний чек. За допомогою ідентифікатора поштового відправлення № 8170005599441 судом встановлено, що позивач отримав зазначений відзив 11.03.2019. Станом на 12.04.2019 позивач не скористався наданим йому правом на подання відповіді на відзив. Отже, судом створено учасникам справи усі можливості для обґрунтування своїх вимог та заперечень, а тому суд вважає за можливе ухвалити рішення у цій справі.

Аргументи сторін.

Позиція позивача.

3.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов Договору постачання природного газу від 28.10.2016 № 5275/1617-БО-21 не виконав свого обов'язку зі своєчасної оплати вартості отриманого газу, внаслідок чого позивач здійснив нарахування 46'308,72 грн. пені, 6'615,53 грн. – 3% річних, та 22'353,26 грн. інфляційних втрат.

Заперечення відповідача.

4.          Відповідач не заперечив ні по суті позовних вимог, ні щодо правильності розрахунків, проведених позивачем. Проте просить суд зменшити штрафні санкції на 50 % у зв'язку зі складним фінансовим становищем. Зокрема, причиною несвоєчасної оплати поставленого газу відповідач називає несвоєчасні розрахунки за теплову енергію бюджетних установ і організацій через їх недофінансування і несвоєчасне фінансування з боку держави та органів місцевого самоврядування.

Фактичні обставини справи.

5.          Сторони у справі уклали Договір постачання природного газу від 28.10.2016 № 5275/1617-БО-21 (далі – Договір) (а.с. 23-31). За умовами пункту 1.1 цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити споживачеві (відповідач у справі) у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.

6.          На виконання своїх зобов'язань позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв природного газу на загальну суму 1'295'418,45 грн.:

-          на суму 145'263,83 грн. – за жовтень 2016 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 (а.с. 37);

-          на суму 270'826,13 грн. – за листопад 2016 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 (а.с. 38);

-          на суму 299'299,79 грн. – за грудень 2016 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2016 (а.с. 39);

-          на суму 256'513,52 грн. – за січень 2017 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 (а.с. 40);

-          на суму 193'271,74 грн. – за лютий 2017 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 (а.с. 41);

-          на суму 130'243,44 грн. – за березень 2017 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 (а.с. 42).

7.          Відповідно до інформації, що міститься у банківських виписках (а.с. 45-60), отриманий газ був оплачений відповідачем у такі строки:

-          29.12.2016 – за листопад 2016 року у сумі 270'826,13 грн. (а.с. 45-46);

-          27.01.2017 – за грудень 2016 року у сумі 50'000,00 грн. (а.с. 47);

-          22.02.2017 – у сумі 50'000,00 грн. (а.с. 48);

-          28.02.2017 – у сумі 63'000,00 грн. (а.с. 50);

-          10.03.2017 – у сумі 50'000,00 грн. (а.с. 52);

-          31.03.2017 – у сумі 46'299,79 грн. (а.с. 54);

-          27.04.2017 – у сумі 350'785,26 грн. (а.с. 56);

-          31.05.2017 – у сумі 20'000,00 грн. (а.с. 57);

-          27.10.2017 – у сумі 224'243,44 грн. (а.с. 58);

-          31.10.2017 – у сумі 25'000,00 грн. (а.с. 59).

Крім того, 30.11.2016 позивач здійснив зарахування оплати в сумі 145'263,83 грн. (а.с. 44).

8.          Розрахунок заборгованості містить і інші дані, які стосуються своєчасності сплати заборгованості. Оцінюючі ці обставини, суд керується засадою змагальності господарського судочинства, яка відображена в Конституції України і в статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Проявом змагальності сторін є положення частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України. Так, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

9.          Отже, відповідач, отримавши позовну заяву та розрахунок позовних, не заперечив обставин, які відображені в розрахунку позовних вимог, не заперечував його правильності, а просив лише врахувати його фінансовий стан.

Оцінка суду.

10.          Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

11.          Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

12.          Як установлено судом, упродовж жовтня 2016 – березня 2017 року позивач поставляв, а відповідач приймав (споживав) газ. Кореспондуючий обов'язок з оплати відповідач виконував несвоєчасно.

13.          При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на несвоєчасні розрахунки за теплову енергію бюджетних установ та організацій як причину виникнення заборгованості відповідача. Адже відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Щодо стягнення пені.

14.          Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до пункту 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього Договору, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

15.          Отже, позивач управі нараховувати пеню за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, проте таке нарахування повинно відповідати встановленим правилам. Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Умовами Договору сторони не погодили інший період нарахування пені.

16.          Здійснивши перевірку розрахунків позивача, суд підтверджує правильність нарахування пені за простроченими зобов'язаннями з жовтня 2016 року по січень 2017 року в розмірі 16'206,83 грн. В той же час розрахунок пені за зобов'язаннями лютого 2017 року та березня 2017 року здійснено поза 6-місячним строком, встановленим частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України. Зокрема:

-          зобов'язання з оплати газу, поставленого в лютому 2017 року мало бути виконане до 25 березня. Отже, пеня за прострочення такої оплати може нараховуватись з 26.03.2017 по 26.09.2017.

-          зобов'язання з оплати газу, поставленого в березні 2017 року мало бути виконане до 25 квітня. Отже, пеня за прострочення такої оплати може нараховуватись з 26.04.2017 по 26.10.2017.

Розрахунок пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

За лютий 2017 року

193271.7428.03.2017 - 26.04.20173021 %3335.92

139000.0027.04.2017 - 30.05.20173421 %2719.07

119000.0031.05.2017 - 26.09.201711921 %8147.42

За березень 2017 року

130243.4426.04.2017 - 26.10.201718421 %13787.96

Таким чином, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає 44'197,20 грн. пені.

Щодо зменшення пені.

17.          Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічне положення міститься й у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

18.          Суд не вважає, що нарахована позивачем пеня є надмірно великою порівняно зі збитками позивача. Розмір пені становить незначний відсоток порівняно з вартістю переданого товару (1'295'418,45 грн.) – 3,41%. Надані суду докази не свідчать про критичний майновий (фінансовий) стан відповідача. Більшість інших тверджень відповідача про несвоєчасні розрахунки, несвоєчасне фінансування зі сторони держави та органів місцевого самоврядування взагалі не підтверджені жодними доказами. Наведені відповідачем обставини в сукупності не є винятковими. Таким чином, розмір пені не підлягає зменшенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат та процентів річних.

19.          Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

20.          Суд погоджується з розміром заявлених позивачем інфляційних втрат за простроченими зобов'язаннями з грудня 2016 року по лютий 2017 року в розмірі 14'089,31 грн. В той же час розрахунок інфляційних втрат за простроченням зобов'язання у березні 2017 року суд перерахував. Зокрема, позивач у своєму розрахунку інфляційних втрат за зобов'язаннями березня 2017 року визначив розрахунковим періодом 01.05.2017 – 30.09.2017. Розрахувавши інфляційні втрати за визначений позивачем період, суд отримав іншу суму інфляційних втрат.

Розрахунок інфляційних втрат за зобов'язаннями березня 2017 року

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

01.05.2017 - 30.09.2017130243.441.0516621.56

Таким чином, в межах визначених позивачем періодів, до стягнення підлягає 20'710,87 грн. інфляційних втрат.

21.          Суд погоджується з правильністю розрахунку позивача 3% річних. Таким чином до стягнення підлягає 6'615,53 грн. – 3% річних.

22.          При розрахунках пені, 3% річних та інфляційних втрат суд керувався положеннями постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Зокрема, згідно з положеннями пункту 1.12 зазначеної постанови у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Крім того, суд використовував калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН".

23.          Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

24.          Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

25.          За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

26.          Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 1'825,21 грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з міського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго" (адреса: 81700, Львівська область, Жидачівський район, місто Жидачів, вулиця Грушевського, будинок 28А; ідентифікаційний код 13812691) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) 44'197 (сорок чотири тисячі сто дев'яносто сім) грн. 20 коп. пені, 6'615 (шість тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 53 коп. – 3% річних, 20'710 (двадцять тисяч сімсот десять) грн. 87 коп. інфляційних втрат та 1'825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 21 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3.          Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Рим Т.Я.