Ухвала
від 11.04.2019 по справі 520/7500/19
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/7500/19

Провадження № 1-кс/520/4071/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019160000000360 від 03.04.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст.15, ст.4 ст.190, ч.3 ст.358КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, в ході досудового розслідування встановлено, що наприкінці 2017 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_5 , раніше засуджений до 10 років позбавлення волі за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190,ч.2ст.15,ч.4ст.190,ч.3ст.27,ч.3ст.28,ч.2ст.358,ч.4ст.27,ч.1ст.366 КК України, звільнившись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не встав, перебуваючи на території м. Одеси (точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), при невстановлених обставинах, створив організовану групу для вчинення умисних злочинів, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, в яку в різний часзалучив в якості безпосередніх виконавців його злочинного плануОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених слідством осіб, яких підібрав за їх діловими якостями, які володіють вольовим характером, навичками та умінням вести бесіду, справляти враження добросердечності і безкорисливості.

ОСОБА_5 , як організатор і керівник створеної ним злочинної групи, діючи в її інтересах, підібравши учасників для вчинення особливо тяжких злочинів групою осіб, розподілив між ними ролі, розробив план злочинних дій, встановивши в групі певну ієрархію, порядок підпорядкованості членів групи, ролі і функції кожного з них при вчиненні злочинів, встановив правила дисципліни і контролював їх дотримання,призначав виконавців та став координувати їх дії з метою досягнення злочинного результату, спрямованого на вчинення злочинів,пов`язаних зшахрайським заволодінняммайномна території м. Одеси.

Також, ОСОБА_5 як організатор і керівник створеної ним групи, забезпечував фінансування злочинної діяльності групи, таких як оплата нотаріальних послуг, забезпечення членів групи засобами мобільного зв`язку та автотранспорту, з метою мобільності переміщення злочинної групи, як до здійснення злочинів, так і після вчинення останніх.

Організована і очолювана ОСОБА_5 група характеризувалася стійкістю, ретельним плануванням злочинів і постійною готовністю до їх вчинення, високим ступенем організації, стабільністю складу, наявністю дисципліни і розподілом ролей, наявністю організатора, певного числа членів групи і чітким розподілом функцій кожного з них, наявністю мобільного зв`язку між учасниками та автотранспорту.

Так, ОСОБА_5 , як організатор і керівник злочинної групи розробив та довів до відома всіх учасників групи план і способи вчинення злочинів, які полягали у тому, що на території міста Одеси підшукувались об`єкти нерухомого майна, власники яких померли, або тривалий час в них не проживали, після чого, на підставі підроблених документів такі об`єкти безпосередньо від імені власників продавались третім особам, яким не було відомо про незаконність походження такого майна, або об`єкти нерухомості реєструвались на підставних осіб після чого планувалось заволодіти грошима осіб покупців такого незаконно набутого майна.

Механізм злочинного заволодіння нерухомим майном складався із двох етапів та полягав у наступному:

На першому етапі ОСОБА_5 як предмети злочинного посягання підшукувались об`єкти нерухомості на території міста Одеси, власники яких в них не проживали або померли.

Безпосередньо ОСОБА_5 та за його вказівками членами організованої групи збиралась інформація про «історію» предметів злочинного посягання - об`єктів нерухомості, їх дійсних власників, родинне коло останніх та можливих спадкоємців шляхом опитування мешканців сусідніх квартир, працівників обслуговуючих установ, організацій (ЖКС, ОСББ), відпрацювання інформації з державних реєстрів (реєстр ЗАЦС, державний реєстр прав на нерухоме майно та ін.) шляхом отримання в невстановленому місці та час такої інформації на паперових носіях, або в електронному вигляді.

У подальшому, за вказівкою ОСОБА_5 , членами організованої групи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підшукувалась особа («вклейка»), яка не входила до складу організованої групи, однак за грошову винагороду погодилась ввести в оману з використанням підроблених документів осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших осіб, виступивши в ролі особи, що має відповідні майнові права до такого об`єкту нерухомості (власник, спадкоємець та ін.).

Безпосередньо ОСОБА_5 організовувався процес підробки паспорту громадянина України, шляхом отримання в невстановленому місці та час в розпорядження оригіналу паспорту будь якої особи громадянина України, які, в тому числі були втрачені останньою з різних підстав, куди вклеювалась фотокартка завчасно підшуканої для виконання такої злочинної ролі особи («вклейки») та інші документи, в тому числі офіційні, або їх копії, необхідні для доведення злочинного наміру до кінця.

У подальшому, інформація про продаж предмету злочинного посягання членами організованої групи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 передавалась до агентств нерухомості (ріелторів), яким не було відомо про злочинні наміри останніх.

На другому етапі, в залежності від «історії» об`єкту нерухомості

ОСОБА_5 обирав та доводив до відома ОСОБА_6 , який в свою чергу, за вказівкою ОСОБА_5 доводив до відома ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 одну із двох схем заволодіння конкретним об`єктом нерухомості:

Схема №1. Реєстрація права власності на об`єкт нерухомості за підставною особою («вклейкою») та подальший його продаж від імені підставної особи («вклейки»);

Зазначена схема полягала у тому, що після виконання першого етапу злочину, за вказівкою ОСОБА_5 , у супроводі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підставна особа («вклейка») прибувала до особи, уповноваженої на здійснення реєстраційних дій відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», де представляючись чужими анкетними даними, використовуючи підроблені документи, в тому числі підроблений паспорт громадянина України, вводив останню в оману, за результатом чого здобувала право на розпорядження предметом злочинного посягання від імені особи, анкетними даними якої представлялася, через реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за такою особою.

У подальшому, після надходження від ріелторів інформації про бажання певної особи придбати незаконно набутий об`єкт нерухомості, члени організованої групи, у достеменно невстановленому місці та час готували пакет документів, необхідний для відчуження об`єкту нерухомості (технічний паспорт, висновок про оцінку майна та інше) від імені підставної особи («вклейки»).

Після визначення часу та місця здійснення правочину, за вказівкою ОСОБА_5 , у супроводі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підставна особа («вклейка») прибувала до нотаріуса, де представляючись чужими анкетними даними, використовуючи підроблені документи, в тому числі підроблений паспорт громадянина України, діючи згідно єдиного злочинного плану, вводила в оману нотаріуса, покупця незаконно набутого об`єкту нерухомості та приймала участь в укладенні правочину з відчуження такого об`єкту нерухомості у особи, анкетними даними якої представлялася. Отримані в результаті укладення правочину грошові кошти підставною особою («вклейкою») передавались ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які в подальшому передавали їх ОСОБА_5 , який в свою чергу розподіляв їх між членами угруповання на власний розсуд.

Схема №2. Продаж об`єкту нерухомості підставною особою від імені реального власника об`єкту нерухомості.

Зазначена схема полягала у тому, що після виконання першого етапу злочину, та після надходження від ріелторів інформації про бажання певної особи придбати предмет злочинного посягання, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у достеменно невстановленому місці та час готували пакет документів, необхідний для відчуження об`єкту нерухомості (технічний паспорт, висновок про оцінку майна та інше) від імені дійсного власника такого об`єкту нерухомості, без його згоди та відому.

Після визначення часу та місця здійснення правочину, за вказівкою ОСОБА_5 , у супроводі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підставна особа («вклейка») прибувала до нотаріуса, де представляючись анкетними даними дійсного власника об`єкта нерухомості, використовуючи підроблені документи, в тому числі підроблений паспорт громадянина України з анкетними даними дійсного власника об`єкту нерухомості, однак з вклеєною в нього своєю фотокарткою, діючи згідно єдиного злочинного плану, вводила в оману нотаріуса, покупця об`єкту нерухомості та приймала участь в укладенні правочину з відчуження такого об`єкту нерухомості у дійсного власника, анкетними даними якого представлялася.

Отримані в результаті укладення правочину грошові кошти передавала ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які передавали їх ОСОБА_5 , який в свою чергу розподіляв їх між учасниками угруповання та підставною особою на власний розсуд.

Група мала стійкий характер, високий ступінь організованості, підпорядкування всіх її учасників ОСОБА_5 , відрізнялась чітким плануванням, підготовкою до вчинення злочинів, стабільністю складу, розподілом ролей і функцій між учасниками групи, наявністю необхідної для функціонування групи технічної бази, засобів зв`язку (мобільних телефонів), та автотранспорту.

За вищевказаними схемами злочинної діяльності, 26.02.2018 своїми умисними діями, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 реалізуючи свій злочинний намір, діючи згідно відведених їм в складі організованої групи ролей, а ОСОБА_10 діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, шахрайським шляхом, за допомогою обману, заволоділи майновими правами на квартиру АДРЕСА_1 , вартість якої станом на 26.02.2018 становить 899 833,00 гривень, що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

25.01.2018 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діючи у складі організованої групи та ОСОБА_11 , що діяла за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та не входила до організованої групи, з використанням підроблених документів, здійснили готування до заволодіння правом власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною вартістю 1132000,00 гривень.

21.08.2018 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в складі організованої групи, а ОСОБА_12 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , використовуючи завідомо підроблені документи, шляхом обману придбали право на майно, яке належить ОСОБА_13 , через розпорядження останнім, завдавши останньому матеріальну шкоду на суму 877428,09 гривень що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та заволоділи грошовими коштами ОСОБА_14 у сумі 675000 гривень, що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

24.10.2018 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи у складі організованої групи та ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , заволоділи майновими правами на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 загальною вартістю 4783165,55 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян нерухомості через можливість розпорядження останніми від імені неіснуючої особи ОСОБА_16 та грошовими коштами ОСОБА_17 у сумі 87000 доларів США (станом на 24.10.2018 по курсу Національного Банку України еквівалентно 2448 997,08 гривень), що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

17.09.2018 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи у складі організованої групи та ОСОБА_18 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 розпорядились майновими правами на будинок АДРЕСА_5 загальною вартістю 1888601,00 гривень, отримавши можливість в будь-який момент безперешкодно розпорядитись правом власності на вказаний будинок там самим виконавши усі можливі дії для завершення злочинного умислу, однак не змогли довести злочин до кінця, так як зазначені дії були припинені працівниками правоохоронних органів. Чим вчинили закінчений замах на заволодіння вищевказаним будинком.

24.10.2018 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи у складі організованої групи та ОСОБА_19 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 використовуючи завідомо підроблені документи, шляхом обману, вчинили закінчений замах на заволодіння майновими правами на квартиру АДРЕСА_6 вартістю 1084842, 82 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та грошовими коштами ОСОБА_20 .

В подальшому в ході проведення досудового розслдвання по вказаному кримінальному провадженню, було встановлено, що в період часу з грудня 2017 року по жовтень 2018 року ОСОБА_5 та інші члени організованої групи діяли сумісно з невстановленими особами, які приймали участь у вчинюваних організованою групою злочинів. В звязку з чим, з кримінального провадження №12018060500001892 від 03.04.2018 в окреме провадження щодо невстановлених осіб виділено кримінальне провадження, яке зареєстровано в ЄРДР за №10219160000000360.

07.04.2019 в ході проведення слідчих та негласних слідчих дій по вищевказаном провадженню було встановлено, що на території домоволодіння та прибудинковій території може зберігатися зброя та боєприпаси, яка належить членам організованої групи та є підстави вважати, що вона може нести небезпеку для оточуючих, може бути пересхована, або знищена.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

У зв`язку невідкладністю, загрозою знищення майна 07.04.2019, з дотриманням положень статті 234 КПК України було проведено обшук на прибудинковій території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_7 .

В ході проведення обшуку на прибудинковій території було виявлено схрон зі зброєю та боєприпасами, які було попередньо оглянуто за участю спеціаліста та в подальшому вилучено.

Отже, в ході обшуку вилучено наступне:

-Тротилові шашки вагою 400 грам укількості 4 штук;

-Тротилові шашки вагою 200 грам укількості 4 штук;

-Запал ручної гранати УЗРГМ 2 з маркуванням 81583 у кількості 16 штук;

-Запал ручної гранати УЗРГМ 2 з маркуванням 83583 у кількості 1 штука;

-Запал ручної гранати УЗРГМ 2 з маркуванням 85583 у кількості 4 штук;

-Запал ручної гранати УЗРГМ з маркуванням 74583 у кількості 2 штук;

-Запал ручної гранати УЗРГМ з маркуванням 76583 у кількості 1 штука;

-Запал ручної гранати УЗРГМ з маркуванням 77583 у кількості 2 штук;

-Корпус гранати Ф-1, з маркуванням «10711-71Т»;

-Корпус гранати Ф-1, з маркуванням «10769-85Т»;

-Корпус гранати Ф-1, з маркуванням «10739-85Т»;

-Корпус гранати Ф-1, з маркуванням «1079-77Т»;

-Корпус гранати Ф-1, з маркуванням «10711-71Т»;

-Корпус гранати Ф-1, з маркуванням «10771-79Т»;

-Корпус гранати Ф-1, маркування зтерте;

-Корпус гранати Ф-1, з маркуванням «107 9-77Т»;

-Корпус гранати Ф-1, з маркуванням «107 6-78»;

-Корпус гранати Ф-1, з маркуванням «107 -78Т»;

-Корпус гранати Ф-1, з маркуванням «107 6 -78Т»;

-Корпус гранати Ф-1, з маркуванням «10711-71Т»;

-Корпус гранати РГД-5 з маркуванням «164-81Т»;

-Корпус гранати РГД-5 з маркуванням «61-73Т»

-Корпус гранати РГД-5 з маркуванням «164-81Т»

-Корпус гранати РГД-5 з маркуванням «215-85Т»

-Корпус гранати РГД-5 з маркуванням «168-7Т»

-Корпус гранати РГД-5 з маркуванням «164-81Т»

-Корпус гранати РГД-5 з маркуванням «160-85Т»

-Корпус гранати РГД-5 з маркуванням «164-81Т»

-Корпус гранати РГД-5 з маркуванням «215-85Т»

-Корпус гранати РГД-5 з маркуванням «19-75Т»

-Бронижелет чорного кольору;

-Патрони калібру 7,62х39мм у картонних пачках у кількості 438 штук;

-Патрони калібр 9х18 мм у картоних коробках та розсипом, загальною кількістю 57 штук;

-Електродетонатори ЕДП у кількості 5 штук;

-Електродетонатори ЕДПР у кількості 2 штук;

-Гранати для підствольного гранатомета «ВОГ- 25» у кількості 3 штук;

-Гранати для підствольного гранатомета «ВОГ- 25П» у кількості 1 штук;

-РПГ 22 з маркуванням на корпусі:01-608 РПГ-22 11 6 89 ОЛ ВП 22 11 7 88 13 88 10 7/1 ТР8/А;

-РПГ 22 з маркуванням на корпусі: РПГ-22 254 6- 81 ОЛ ВП 22533 Л25 81 7/1 ТР В/А 4 81К;

-РПГ 22 з маркуванням на корпусі:01 26 РПГ-22 11 1 91 ОЛ ВП - 22 11 17 90 4 90 10 7/1 ТР;

-РПГ 22 з маркуванням на корпусі:01-043 РПГ-22 (не розбірливий напис) 6 85 К 7/1 ТР В/А;

-РПГ 22 з маркуванням на корпусі: 01 2Х РПГ-22 11 1 91 ОЛ ВП 22 11 17 90 4 90 10 7/1 ТР В/А;

-РПГ 22 з маркуванням на корпусі:01-377 РПГ-22 11 15 89 ОЛ ВП 22 11 9 89 17 89 10 7/1 ТР В/А;

-РПГ 22 з маркуванням на корпусі:01-151 РПГ-22 11 13 90 ОЛ ВП 22 11 10 90 24 89 10 7/1 ТР В/А;

-Гранатомет підствольний «ГП -25» закріплений на саморобному ложі;

-Аркуш паперу, який представляє собой, повідомлення (платіжна документація за споживання електроенергії) з зазначенням адреси: Одеса, Садова, 4 та П.І.П.: « ОСОБА_21 »;

-Мішковина білого кольору;

-Сумка типу «рюкзак» зеленого кольору.

08.04.2019 вказані речі було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

З метою забезпечення збереження вилученого майна, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на таке майно.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, разом з тим слідчим було долучено заяву, в якій він просив розгляд клопотання здійснювати за його відсутності, клопотання задовольнити у повному обсязі.

Власника вилученого майна повідомити про дату та час судового засідання не виявилося можливим, оскільки на теперішній час його особа не встановлена, в зв`язку з чим у слідчого судді відсутні контактні дані такої особи. Разом з тим, згідно долученого до клопотання рапорту заступника начальника відділу УСР ГУНП в Одеській області, власником будинку, на прибудинковій території якого було виявлено та вилучено зазначені у клопотанні документи, є ОСОБА_22 , який за адресою мешкання відсутній.

Дослідивши клопотання про арешт майна та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, наявність заяви слідчого про розгляд клопотання за його відсутності, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції Українизакріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зКонституцієюУкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавстваУкраїни і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальнадекларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особамаєправомирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладені у клопотанні обставини, при яких було виявлено та вилучено зазначене у клопотанні майно, специфіку такого майна, яке являється таким, відносно якого національним законодавством передбачений дозвільний порядок його цивільного обігу, відсутність у слідчого судді відомостей щодо власника такого майна, в зв`язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості встановити законність його набуття, слідчий суддя приходить до переконання про відповідність зазначеного у клопотанні майна ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки таке майно могло бути набуте кримінально-протиправним шляхом, що свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що таке майно підпадає під категорію доказів в рамках даного кримінального провадження, а відтак, на теперішній час наявна необхідність в забезпеченні його збереження, з метою запобігання його приховування, знищення.

Таким чином, враховуючи наявність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності (правомірність набуття якого на теперішній час перевіряється) завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до переконання, що на даній стадії кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Таким чином, керуючись ст.ст.170,171,172,173,309,395КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019160000000360від 03.04.2019,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.2ст.15,ст.4ст.190,ч.3ст.358ККУкраїни задовольнити.

Накласти арешт на речі та предмети, які вилучено в ході проведення обшуку на прибудинковій території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , а саме: