Рішення

від 12.04.2019 по справі 560/295/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/295/19

РІШЕННЯ

іменем України

12 квітня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

розглянув адміністративну справу за позовом Концерну "Військторгсервіс" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Концерн "Військторгсервіс" звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0066881206.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення видане на підставі невірного визначення первинного обов'язку Концерну "Військторгсервіс" щодо сплати земельного податку. Так, Концерн "Військторгсервіс" не є податковим агентом відповідно до статті 269 Податкового кодексу України і підстави для сплати земельного податку за майно, що знаходиться на його балансі відсутні, оскільки земельна ділянка фактично належить державі в особі Міністерства оборони України.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 березня 2017 року відкрито провадження у справі №910/23971/16 про банкрутство Концерну Військторгсервіс та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Зазначив, що оскільки дія мораторію на задоволення вимог кредиторів розповсюджується і на податкові зобов'язання, строк по сплаті земельного податку не може бути порушений, а саме зобов'язання по сплаті земельного податку зупиняється під час дії мораторію.

Перебування Концерну "Військторгсервіс" у стані банкрутства та накладення мораторію на нарахування фінансових санкцій заперечує, на думку позивача, правомірність застосування штрафу.

До суду 25.02.2019 надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесене на підставі виявлених порушень, зазначених в акті №4811/22-01-12-05-39/33689922 від 12.06.2018, та на підставі повноважень, наданих контролюючому органу.

Вказав, що Концерном "Військторгсервіс" самостійно подано до Красилівської ОДПІ (Старокостянтинівське відділення) ГУ ДФС у Хмельницькій області в електронному вигляді податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 25.02.2014 №9009932783, за 2015 рік від 19.02.2015 №9018773143, за 2016 рік від 25.02.2016 №9024024215, за 2017 рік від 07.02.2017 № 9012290062 та самостійно задекларовано податкові зобов'язання по земельному податку. Визначена в зазначених податкових деклараціях сума податкового зобов'язання в розмірі 42239,95 грн до бюджету сплачена з порушенням граничних термінів сплати, тому, така сума грошового зобов'язання є податковим боргом.

Зазначив, що порушуючи вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, Концерн "Військторгсервіс" несвоєчасно сплачував узгоджені податкові зобов'язання по земельному податку в сумі 42236,95 грн по термінах сплати з 30.11.2014 по 02.03.2017 до початку дії мораторію (до 21.03.2017).

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, направили заяви про розгляд справи за їх відсутності. З врахуванням поданих заяв та приписів ч. 3 ст. 194 КАС України суд вважає за можливе розгляд справи здійснити в письмовому провадженні.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.02.2019 позовну заяву Концерну "Військторгсервіс" залишено без руху.

У зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.02.2019 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 13.03.2019.

Розгляд справи 13.03.2019 відкладено на 26.03.2019.

Розгляд справи 26.03.2019 відкладено на 12.04.2019.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Концерном "Військторгсервіс" самостійно подано до Красилівської ОДПІ (Старокостянтинівське відділення) Головного управління ДФС у Хмельницькій області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 20.02.2014, за 2015 рік від 19.02.2015, за 2016 рік від 11.02.2016, за 2017 рік від 07.02.2017.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 21 березня 2017 року у справі №910/23971/16 порушено провадження у справі про банкрутство Концерну "Військторгсервіс". Визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ" (ідентифікаційний код 34095137) кредитором концерну "Військторгсервіс" (ідентифікаційний код 33689922) на суму 783.106,00 грн, з яких: 769.326, 00 грн - вимоги четвертої черги, 13.780,00 грн - вимоги першої черги. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 21.03.2017.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 17 квітня 2018 року у справі №910/23971/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018, задоволено заяву боржника про затвердження мирової угоди у справі №910/23971/16 від 27.03.18. Затверджено мирову угоду від 06.03.18 укладену між кредиторами та боржником у справі №910/23971/16 про банкрутство концерну "Військторгсервіс" (ідентифікаційний код 33689922).

Головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість, адміністрування податку на прибуток, адміністрування екологічного податку та рентної плати, адміністрування місцевих податків і зборів, камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Красилівської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Хмельницькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), проведено камеральну перевірку Концерну "Військторгсервіс" з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку.

За результатами перевірки складено акт "Про результати камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку Концерну "Військторгсервіс" (33689922)" від 12.06.2018 №4811/22-01-12-05-39/33689922, відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 глави 2 розділу ІІ, пункту 257.5 статті 257 розділу ІХ, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, а саме Концерн "Військторгсервіс" несвоєчасно сплачував узгоджені податкові зобов'язання по земельному податку в сумі 42239,95 грн. Зазначено, що за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено застосування штрафу.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0066881206, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в сумі 42236,95 грн, а саме за затримку 701, 698, 697, 671, 670, 670, 670, 669, 667, 653, 640, 638, 609, 579, 548, 517, 515, 487, 485, 456, 454, 454, 426, 425, 425, 424, 396, 394, 393, 391, 389, 363, 359, 333, 331, 300 календарних днів, Концерн "Військторгсервіс" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 8447,39 грн.

Концерн "Військторгсервіс", не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.09.2018 №30592/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0066881206, а скаргу - без задоволення.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0066881206 протиправним, звернувся з позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0066881206 винесено відповідачем у зв'язку із затримкою більше ніж на 30 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, самостійно визначених сум податкового зобов'язання з земельного податку, наведених у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), поданих за період 2014-2017 роки на загальну суму 42236,95 грн, внаслідок чого позивачу нараховано 20% штрафу, що становить 8447,39 грн та підтверджується розрахунком штрафної санкції, який є додатком до оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Позивач не наводить заперечень щодо розміру нарахування вказаних фінансових санкцій, проте зазначає, що на момент винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, встановлений ухвалою Господарського суду м.Києва від 21 березня 2017 року у справі №910/23971/16 у зв'язку з порушенням справи про банкрутство щодо позивача.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України від 14.05.1992 №2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343-XII).

Згідно з частинами 1-3 статті 19 Закону №2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема: забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Тобто, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно з загальними правилами нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

У свою чергу, штрафні санкції за своєю правовою природою не є самостійним зобов'язанням, а є додатковими заходами, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього.

Не виконання таких забезпечень є правопорушенням, а тому нарахування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та винесення відповідних податкових рішень є правомірним та ґрунтується на законі, оскільки належить до обов'язків контролюючого органу.

Згідно з частиною 1 статті 38 Закону №2343-XII з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Таким чином, якщо до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, пеню після введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не розповсюджується.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі №820/34/14.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення №0066881206 прийнято контролюючим органом 05.07.2018 за результатами перевірки діяльності позивача щодо сплати грошових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб, визначених у податкових деклараціях з плати за землю, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

Крім того, саме з моменту визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, в тому числі і зі сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статі 126 Податкового кодексу України, які не можуть бути нараховані органами ДФС України.

В той же час, ухвалою Господарського суду м.Києва від 17 квітня 2018 року у справі №910/23971/16 затверджено мирову угоду у вказаній справі та закрито провадження у справі про банкрутство Концерну "Військторгсервіс".

Таким чином, господарським судом не приймалось постанови про визнання боржника Концерна "Військторгсервіс" банкрутом та ліквідаційна процедура не відкривалася, тому, у позивача можуть виникати зобов'язання, у тому числі зі сплати податків і зборів, та контролюючими органами можуть нараховуватись штрафи у зв'язку з несплатою платником податків заборгованості.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з матеріалами справи, Концерн "Військторгсервіс" самостійно щорічно протягом тривалого терміну (з 2014 по 2017 роки) декларує податкові зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, шляхом подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по м. Старокостянтинів Хмельницької області.

Наведене спростовує доводи позивача про те, що відсутність у Концерну "Військторгсервіс" документів, що посвідчують право власності на землю у Хмельницькій області, є підставою визнання протиправним оскарженого податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, у суду відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0066881206.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем підтверджено, а позивачем не спростовано правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0066881206, тому, в задоволенні позовних слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Концерну "Військторгсервіс" до Головного управління ДФС у Хмельницькій област про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0066881206 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів

Повне рішення складене 12 квітня 2019 року

Позивач:Концерн "Військторгсервіс" (вул. Молодогвардійська буд.28-А, м. Київ-151, 03151 , код ЄДРПОУ - 33689922) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап