Постанова

від 09.07.2019 по справі 560/295/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/295/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

09 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Боровицького О. А.,

представника відповідача: Федючка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Концерну "Військторгсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2019 року Концерн "Військторгсервіс" звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 року №0066881206.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, надав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Концерном "Військторгсервіс" самостійно подано до Красилівської ОДПІ (Старокостянтинівське відділення) Головного управління ДФС у Хмельницькій області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 20.02.2014, за 2015 рік від 19.02.2015, за 2016 рік від 11.02.2016, за 2017 рік від 07.02.2017.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2017 року у справі №910/23971/16 порушено провадження у справі про банкрутство Концерну "Військторгсервіс". Визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ" (ідентифікаційний код 34095137) кредитором концерну "Військторгсервіс" (ідентифікаційний код 33689922) на суму 783.106,00 грн, з яких: 769.326, 00 грн - вимоги четвертої черги, 13.780,00 грн - вимоги першої черги. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 21.03.2017.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2018 року у справі №910/23971/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018, задоволено заяву боржника про затвердження мирової угоди у справі №910/23971/16 від 27.03.18. Затверджено мирову угоду від 06.03.18 укладену між кредиторами та боржником у справі №910/23971/16 про банкрутство концерну "Військторгсервіс" (ідентифікаційний код 33689922).

Головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість, адміністрування податку на прибуток, адміністрування екологічного податку та рентної плати, адміністрування місцевих податків і зборів, камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Красилівської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Хмельницькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), проведено камеральну перевірку Концерну "Військторгсервіс" з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань по земельному податку.

За результатами перевірки складено акт "Про результати камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по земельному податку Концерну "Військторгсервіс" (33689922)" від 12.06.2018 №4811/22-01-12-05-39/33689922, відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 глави 2 розділу ІІ, пункту 257.5 статті 257 розділу ІХ, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, а саме Концерн "Військторгсервіс" несвоєчасно сплачував узгоджені податкові зобов`язання по земельному податку в сумі 42239,95 грн. Зазначено, що за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань по земельному податку згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено застосування штрафу.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0066881206, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб в сумі 42236,95 грн, а саме за затримку 701, 698, 697, 671, 670, 670, 670, 669, 667, 653, 640, 638, 609, 579, 548, 517, 515, 487, 485, 456, 454, 454, 426, 425, 425, 424, 396, 394, 393, 391, 389, 363, 359, 333, 331, 300 календарних днів, Концерн "Військторгсервіс" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 8447,39 грн.

Концерн "Військторгсервіс", не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.09.2018 №30592/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0066881206, а скаргу - без задоволення.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0066881206 протиправним, звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями п. 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як зазначено вище, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення було те, що Концерн "Військторгсервіс" несвоєчасно сплачував узгоджені податкові зобов`язання по земельному податку в сумі 42239,95 грн.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Враховуючи порушення позивачем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, самостійно визначених сум податкового зобов`язання з земельного податку, наведених у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідач правомірно виніс податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 року №0066881206 яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20%.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно видано податкову вимогу, яка є підставою для стягнення грошових коштів з позивача під час дії мораторію, пов`язаного із відкриттям відносно позивача провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частинами 1-3 статті 19 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343-XII) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема: забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Вказані норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв`язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов`язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Тобто, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Суд першої інстанції вірно зазначив з приводу зобов`язань поточних кредиторів, про те що за цими зобов`язаннями згідно з загальними правилами нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

В свою чергу, штрафні санкції за своєю правовою природою не є самостійним зобов`язанням, а є додатковими заходами, які забезпечують належне виконання основного зобов`язання і є похідними від нього. Не виконання таких забезпечень є правопорушенням, а тому нарахування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та винесення відповідних податкових рішень є правомірним та ґрунтується на законі, оскільки належить до обов`язків контролюючого органу.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону №2343-XII з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки податкове повідомлення-рішення №0066881206 прийнято контролюючим органом 05.07.2018 року за результатами перевірки діяльності позивача щодо сплати грошових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб, визначених у податкових деклараціях з плати за землю, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих зобов`язань не розповсюджується.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 липня 2019 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.