Рішення
від 04.04.2019 по справі 520/12050/18
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 р. № 520/12050/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Шляхової О.М.,

при секретарі судового засідання - Молчанової О.М.,

за участю:

представника позивача - Колесников А.В.,

представників відповідача - Ковальової М.І., Кологайди Т.С. , Морозова О.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р1 від 12.10.2018 року №00001371412 з податку на додану вартість зі зменшенням суми податкового зобов'язання за березень 2018 року на суму 182800,00 грн., за квітень 2018 року на суму 202000, 00 грн., всього на суму 384800, 00 грн., та зменшенням суми податкового кредиту на суми за березень 2018 року 181600, 00 грн., за квітень 200391,00 грн., всього у сумі 381991 грн., прийняте на підставі акту перевірки Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП , податковий номер 38278407 з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарський взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН (податковий номер 41151053) за березень, квітень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) від 24.09.2018 року № 3978/20-40-14-12-11/38278407.

- стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП зазначає, що вважає податкове повідомлення - рішення від 12.10.2018 року № 00001371412 з податку на додану вартість, яким зменшено суми податкового зобов'язання за березень 2018 року на суму 182800, 00 грн., за квітень 2018 року на суму 202000, 00 грн., всього на суму 384 800, 00 грн., та зменшенням суми податкового кредиту на суми за березень 2018 року 181 600, 00 грн., за квітень 200391, 00 грн. таким, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх доводів, зокрема, зазначає, що за висновкам акту перевірки, перевіряючими податкового органу нібито встановлено такі порушення: завищення податкових зобов'язань на загальну суму 384 800, в тому числі за березень 2018 року на суму 182 800 грн., квітень 2018 року на суму 202 000, 00 грн., чим порушено п. 185.1. ст. 185 та п. 187. ст. 187, п. 201.1., п. 201.7 ст. 201 ПКУ від 02.12.2010 року; завищення податкового кредиту на загальну суму 381 991, 2 грн., в тому числі за березень 2018 року на суму 181 600, 00 грн., за квітень 2018 року на суму 200 391, 2 грн., чим порушено пп.. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп.. 198.3. ст.198 та п. 201.1., п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП вважає такі висновки акту перевірки необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству України, оскільки ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП є суб'єктом господарювання, платником податку на додану вартість та веде облік результатів господарської діяльності відповідно до вимог облікового та податкового законодавства.

При виборі контрагента ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП керувалось вимогами діючого законодавства, господарським розрахунком. Постачальника продукції ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП знаходило за результатами аналізу даних відповідних оголошень у засобах масової інформації, даних Інтернету, враховуючи ціну пропозицій, кількість продукції, засоби поставки та терміни, репутацію тощо.

Вважаючи дії посадових осіб відповідача такими, що не узгоджуються з приписами ст. 21 ПКУ, якою посадові особи зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій - просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 04 січня 2019 року відкрито провадження по справі, вирішено розглядати справу за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання.

На виконання вимог ухвали суду представником відповідача надано відзив на позов, в якому відповідач з вимогами поданого позову не погодився, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с. 140-145).

Зазначає, що проведеною перевіркою підприємства позивача встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит по ПДВ на 381991 грн., п. 185.1 ст.185, д.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201 ПКУ, у результаті чого завищено податкове зобов'язання по ПДВ на 384800 грн. На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області було винесено ППР від 12.10.2018 №00001371412 про зменшення податкового кредиту по ПДВ на 381991 грн., зменшення податкового зобов'язання по ПДВ на 384800 грн. Представник відповідача зазначає, що підставою для таких висновків податкового органу стало те, що у підприємства відсутня інформація про навантажувально-розвантажувальні роботи; неможливо встановити ким саме та за яких умов здійснювались навантажувально - розвантажувальні роботи товарів, придбаних у контрагента ТОВ Амбер Продакш . Крім того, при оформленні товарно-транспортних накладних вбачається порушення щодо їх заповнення.

Повідомив суду про те, що контрагент позивача - ТОВ Амбер Продакшен є фігурантом кримінального провадження №42017220000000396 від 04.05.2017 у частині злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, в якому засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ Амбер Продакшен посвідчив про непричетність до реєстрації та здійснення господарської діяльності вказаного товариства. Зазначає, що наявність пояснень (свідчень) керівників та засновників суб'єктів господарювання щодо непричетності до ведення фінансово - господарської діяльності є достатньою підставою для неврахування первинних документів/податкових накладних в даних податкового обліку. Отже, контролюючим органом не підтверджено фактів реального здійснення господарських операцій між ТОВ Олеандр Груп та ТОВ Амбер Продакшен . Враховуючи наведене у сукупності, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання прибув представник позивача, який підтримав доводи заявленого позову, з підстав, викладених у ньому, відповіді на відзив та наданих письмових поясненнях. Просив суд позов задовольнити, зазначивши при цьому, що ймовірні порушення з боку контрагента позивача - ТОВ Амбер Продакшен вимог податкового законодавства, посилання на відомості про те, що якісь особи фігурують у кримінальному провадженні, як докази щодо неправомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту підприємством ТОВ "ОЛЕАНДР ГРУП - не може бути використаний ГУ ДФС у Харківській області, оскільки порушують приписи частини 2 п.4 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року за № 727, а посилання на певні ситуації, які не підтверджені доказами, ставлять під сумнів доводи ГУ ДФС у Харківській області.

Представники відповідача у судовому засіданні з підстав, викладених в Акті перевірки та наданому відзиві (а.с. 140-145; 148-161) проти позовних вимог заперечували, посилаючись, крім іншого, на ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження щодо проведення окремих слідчих дій відносно контрагента позивача. Просили суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводів наданого суду відзиву на позов в контексті того, що перевіркою було встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ Амбер Продакшен .

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛЕАНДР ГРУП пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстровано Департаментом реєстрації Харківської міської ради. Свідоцтво про державну реєстрацію від 23.12.2012 року за № 148 010 200000 53363 .

На підставі направлень від 11.09.2018 року №№ 8804, 8805, виданих ГУ ДФС у Харківської області, на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 11.09.2018 року №6674, фахівцями податкового органу проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП .

За результатами перевірки податковим органом було складено акт від 24.09.2018 за №3978/20-40-14-12-11/38278407 (а.с. 16-42), у висновках якого зазначено, зокрема, про порушення позивачем наступних норм законодавства:

- завищення податкових зобов'язань на загальну суму 384 800, в тому числі за березень 2018 року на суму 182 800 грн., квітень 2018 року на суму 202 000, 00 грн., чим порушено п. 185.1. ст. 185 та п. 187. ст. 187, п. 201.1., п. 201.7 ст. 201 ПКУ від 02.12.2010 року;

- завищення податкового кредиту на загальну суму 381 991, 2 грн., в тому числі за березень 2018 року на суму 181 600, 00 грн., за квітень 2018 року на суму 200 391, 2 грн., чим порушено пп.. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп.. 198.3. ст.198 та п. 201.1., п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП 24.09.2018 року було отримано зазначений акт Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП (податковий номер 38278407) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН (податковий номер 41151053) за березень, квітень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) (далі - акт перевірки).

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки позивачем 28.09.2018 року подані на адресу ГУ ДФС в Харківській області відповідні заперечення (а.с. 123-128).

За результатами розгляду заперечень ГУ ДФС в Харківській області своїм листом від 09.10.2018 року за №42278/10/20-40-14-12-18 висновки акту перевірки від 24.09.2018 за №3978/20-40-14-12-11/38278407 були визнані вірними та обґрунтованими, а тому заперечення позивача були залишені без задоволення (а.с. 129-131).

Позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛЕАНДР ГРУП 16 жовтня 2018 року отримані листи (№ 6105240377770, № 6105240512481) щодо розгляду заперечень, які були подані скаржником до ГУ ДФС у Харківській області, на акт перевірки Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП податковий номер 38278407 з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН (податковий номер 41151053) за березень, квітень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) від 24.09.2018 року № 3978/20-40-14-12-11/38278407.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.10.2018 № 00001371412, за платежем податок на додану вартість зі зменшенням суми податкового зобов'язання за березень 2018 року на суму 182800, 00 грн., за квітень 2018 року на суму 202000, 00 грн., всього на суму 384 800, 00 грн., та зменшенням суми податкового кредиту на суми за березень 2018 року 181 600, 00 грн., за квітень 200391, 00 грн., всього на загальну суму 766791, 00 грн., яке отримано Товариством 16 жовтня 2018 року. (а.с.15).

Не погодившись із прийнятим відносно підприємства податковим повідомленням-рішенням, ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП звернулось до ДФС України зі скаргою (а.с. 116-122).

Рішенням за результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області - залишила без змін, а скаргу ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП - без задоволення (а.с. 132-134).

Відтак, вичерпавши всі законні заходи щодо досудового врегулювання спору, ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП звернулось до суду із даним адміністративним позовом.

Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на предмет їхньої відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагентів у перевіряємому періоду, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що зазначені в акті перевірки № 3978/20-40-14-12-11/38278407 від 24.09.2018 року порушення з боку позивача були визначені податковим органом через те, що: контролюючим органом не підтверджено фактів реального здійснення господарських операцій між ТОВ Олеандр Груп та ТОВ Амбер Продакшен .

Відповідачем зазначається, що під час проведення перевірки встановлено наступне:

- відсутня інформація про навантажувально-розвантажувальні роботи;

- неможливо встановити ким саме та за яких умов здійснювались навантажувально- розвантажувальні роботи придбаних у ТОВ Амбер Продакш товарів;

- у товарно-транспортних накладних №Р36, №Р37, №Р38, №Р39 від 20.03.2018,

№ Р80 від 26.04.2018, у полі Маса брутто не зазначено масу вантажу;

- у товарно-транспортних накладних №Р36, №Р37, №Р38, №Р39 від 20.03.2018, №Р80 від 26.04.2018, у полі Водій, номер, посвідчення не зазначено номер посвідчення водія;

- у товарно-транспортних накладних №Р36, №Р37, №Р38, №Р39 від 20.03.2018, №Р80 від 26.04.2018, у полі Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) П.І.Б., посада, підпис - відсутні;

- у товарно-транспортних накладних №Р36, №Р37, №Р38, №Р39 від 20.03.2018, №Р80 від 26.04.2018, у полі Відпуск дозволив П.І.Б., посада - відсутні, рахується підпис невстановленої особи:

- у товарно-транспортних накладних №Р36, №Р37, №Р38, №Р39 від 20.03.2018, №Р80 від 26.04.2018, у полі Здав (відповідальна особа вантажовідправника) П.І.Б., посада - відсутні, рахується підпис невстановленої особи: у товарно-транспортних накладних №Р36, №Р37, №Р38, №Р39 від 20.03.2018, №Р80 від 26.04.2018, у полі Прийняв відповідальна особа вантажоодержувача П.І.Б., посада - відсутні, рахується підпис невстановленої особи.

Звернув увагу суду ще й на те, що відповідно до наданих до перевірки товарно-транспортних накладних вказано автомобільного перевізника ТОВ Олеандр Груп , де зазначений водій ОСОБА_5. Оскільки, зі слів директора ТОВ Олеандр Груп ОСОБА_6 в ході перевезення товару дорожні листи не оформлювалися, чи перебував водій ОСОБА_5 20.03.2018 та у відрядженні у м Києві підтвердити не є можливим, журнал відряджень на підприємстві не ведеться та до перевірки не надано.

Між тим, відповідачем підтверджується та обставина, що згідно табелю робочого часу водій ОСОБА_5 знаходився на роботі в дні перевезення товарів, а саме: 20.03.2018, 21.03.2018, 26.04.2018, 27.04.2018.

Як зазначено в акті перевірки, контрагент позивача - ТОВ Амбер Продакшен є фігурантом кримінального провадження №42017220000000396 від 04.05.2017 у частині злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, в якому засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ Амбер Продакшен посвідчили про непричетність до реєстрації та здійснення господарської діяльності вказаного товариства.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП у перевіряємому періоді мало господарські взаємовідносини з ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН .

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП та ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН уклало договір № 15-01 купівлі - продажу від 15.03.2018 року (а.с. 55-61).

Згідно з п. 2.1. вищезгаданого договору кількість, найменування (номенклатура, асортимент) і ціна кожної партії Товару фіксується у відповідній видатковій накладній, яка видана на підставі специфікації або без такої.

Згідно рахунку № 21 від 20 березня 2018 року та накладної № 39 від 20.03.2018 року поставлено постачальником насос з приводним двигуном БС2. 960.017 (в кількості 1 шт.), накладної № 38 від 20.03.2018 року поставлено постачальником насос з приводним двигуном БС2. 960.017 (в кількості 1 шт.), накладної № 37 від 20.03.2018 року поставлено постачальником насос з приводним двигуном БС2. 960.017 (в кількості 1 шт.), накладної №36 від 20.03.2018 року поставлено постачальником насос з приводним двигуном БК2. 960.303 (в кількості 1 шт.) (а.с. 62, 63, 66, 69).

Поставка була здійснена у місті Києві. Транспортування товару (вантажу) було здійснено орендованим ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП транспортним засобом ФОРД Transit НОМЕР_1, водій ОСОБА_5, яким 20 березня 2018 року разом з товарно - супроводжувальними документами було прийнято та перевезено вказаний товар у місто Харків, факт перевезення підтверджується ТТН № Р 36, Р 37, Р 38, Р 39 від 20.03.2018 року. Вантажно - розвантажувальні роботи проводились при навантаженні силами постачальника, при розвантажені силами ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП (а.с. 64-65, 67-68, 70-71, 73-74, 76-77).

За квітень 2018 року згідно рахунку № 59 від 26.04.2018 року та видаткової накладної № 80 від 26.04.2018 року поставлено постачальником виріб АЛ 2. 374.000 1Г42. Транспортування здійснено тим же водієм за ТТН Р 80 від 26.04.2018 року.

Як встановлено ід час розгляду справи, Товар, отриманий від ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН було передано ДП Харківський бронетанковий завод .

22 травня 2015 року ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП та ДП Харківський бронетанковий завод укладено договір № 22/05/15 від 22.05.2015 та додаткові угоди № 1 від 31.12.2015 року, № 2 від 11.04.2016 р., № 3 від 30.12.2016 року, № 4 від 10.03.2017 року, № 5 від 18.10.2017 р. (а.с. 79 -81; 82-86).

Товар, отриманий від ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН було передано ДП ХБТЗ згідно накладної № 85 від 21.03.2018 року (насос приводним двигуном БК2.960.303), згідно накладної № 86 від 21.03.2018 року (насос з приводним двигуном БС2.960.017), накладної №135 від 27.04.2018 року (виріб АЛ2.374.000 1Г42) та специфікацій № 1/18, специфікації №2/18, 3Б/Н. Товар поставлений покупцю ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП власним транспортом відповідно до умов договору з ДП ХБТЗ відповідно до пункту 4.5.

Поставка відповідно умов цього договору здійснена за адресою: м. Харків, вулиця Котлова, 222, з 18.10.2017 року за адресою: м. Харків, вулиця Велика Панасівська, 222.

Транспортування товару (вантажу) було здійснено орендованим ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП транспортним засобом ФОРД Transit НОМЕР_1, водій ОСОБА_5, яким 21 березня 2018 року разом з товарно - супроводжувальними документами було прийнято та перевезено вказаний товар у місті Харків, факт перевезення підтверджується ТТН № Р 85, Р 86, Р 21.03.2018 року та відповідно 27.04.2018 року, підтверджується ТТН135 від 27.04.2018 року. Вантажно - розвантажувальні роботи проводились при розвантажені силами ДП ХБТЗ .

Позивачем відповідні грошові кошти за отриманий товар були сплачені, що вбачається з банківської виписки та платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи (218-232).

Проте, податковим органом стосовно взаємовідносин ТОВ Олеандр Груп з ДП Харківський Бронетанковий Завод у частині реалізації товарів, поставлених від ТОВ Амбер Продакшен у березні, квітні 2018 року встановлено дефект форми товарно - транспортних накладних, у яких не зазначення маси вантажу, у видаткових накладних відсутня дата та номер довіреності, порушено вимоги п. 4.11 договору поставки 22/05-15 від 22.05.2018, де зазначено, що постачальник зобов'язується разом із товаром надавати покупцеві оригінали наступних документів, зокрема документи, які підтверджують якісні та технічні характеристики, яких до перевірки надано не було.

На підставі чого, відповідач, посилаючись на правову позицію ВСУ, вважає, що сформовані по першій події (оплата товарів/послуг) суми податкового кредиту не підлягають відображенню в даних податкового обліку у разі доведення неможливості здійснення спірної господарської операції у майбутньому.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено у частині другій статті 2 КАС України. Відповідно до цієї норми в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, одним з ключових принципів адміністративного судочинства є доведення суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, що закладено у положеннях ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податку законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

В силу п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Виходячи з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( п. 198.3 ст. 198 ПК України).

За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПКУ).

Пунктом 201.10 ст.201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані договори визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів позивачу від контрагента позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься.

Вирішуючи даний спір, суд, з приводу висновків контролюючого органу щодо порушень позивачем податкового законодавства по взаємовідносинах ТОВ Олеандр Груп з контрагентом - постачальником ТОВ Амбер Продакшн судом також враховується наступне.

Так, під час розгляду справи судовим розглядом встановлено, що при оцінці контрагента позивачем перевірялись відкриті дані реєстрів, так згідно даних сайту (usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) ЄДРЮОФОП та ГО: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АМБЕР ПРОДАКШН" (ТОВ "АМБЕР ПР'ОДАКШН", код 41151053, 01133, м. Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 23) є діючим суб'єктом господарювання.

Виконавчого провадження, судових справ щодо вказаного Товариства на час проведення переговорів та укладання договору не було та на разі не має.

В податкових реєстрах, дані щодо постачальника підтверджується записом, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АМБЕР ПРОДАКШН", податковий номер 41151053, 01133, м. Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 23 прийнятий на обліку до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 14.02.2017 року. Згідно даних реєстру платників ПДВ постачальник має індивідуальний податковий номер 411510526556, дата реєстрації 01.04.2017 рік. Реєстрація не скасована та не припинена.

Декрет Кабінету Міністрів України Про стандартизацію та сертифікацію від 10 травня 1993 року N 46-93, на норми якого посилаються працівники органу фіскальної служби втратив чинність з 01.01.2018 року.

Надання сертифікатів та інших документів щодо відповідності товару не було передбачена вказаним нормативним актом та переліком продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 01.02.2005 № 28 (у редакції наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 06.11.2013 № 1308) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. , та не передбачена й на теперішній час, враховуючи те, що договір з ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН був укладений 15.03.2018 року та виконувався у березні, квітні 2018 року.

За березень, квітень 2018 року ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП подало до Східної ОДПІ ГУ ДФС податкові декларації, відповідно 18.04.2018 року за березень, підтверджується квитанцією номер 2 від 18.04 2018 року, 19 травня 2018 року за квітень, що підтверджується квитанцією номер 2 від 19.05.2018 року.

З метою перевірки відомостей про наявність розбіжностей в розрізі своїх контрагентів відповідно до Аналітичної системі перегляду результатів співставлення Податковій блок ДФС України за березень, квітень 2018 Товариство звернулось до ГУДФС у Харківської області про надання інформації, так згідно листа 313/ЗПІ/20-40-12-01-11 від 21.05.2018 року в розрізі контрагентів за березень 2018 року по підприємству ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП завищення податкового кредиту складає 181 600, 00 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН інших розбіжностей не має.

Згідно листа № 359/ЗПІ/20-40-12-01-11 від 22.06.2018 р. про надання інформації за квітень 2018 року по підприємству ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП встановлено розбіжності податкового кредиту за квітень 2018 року у розмірі 402 162, 4 грн. по таким контрагентам ТОВ КОНСАЛТИНГ МАРКЕТ ЛТД у сумі податкового кредиту 200 391, 2 грн., ТОВ ГУД КОМЕРС в сумі податкового кредиту 200 391, 2 грн., МПП КРЕДО в сумі 1380 грн., інших розбіжностей не має.

Посилання фахівцями ГУ ДФС у Харківській області у Акті перевірки на наявність інформації щодо контрагента ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП , посилання на кримінальне провадження, в якому фігурують особи, що ніби-то мають приналежність до суб'єкта господарювання, не може бути підставою для визначення порушень підприємством ТОВ "ОЛЕАНДР ГРУП" вимог Податкового кодексу України та притягнення до відповідальності, оскільки згідно ст.61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент ТОВ "ОЛЕАНДР ГРУП" не виконав свого зобов'язання зі сплати податків до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Імовірні порушення з боку контрагента ТОВ "ОЛЕАНДР ГРУП вимог податкового законодавства, посилання на відомості про те, що посадові особи контрагента позивача фігурують у кримінальному провадженні, як докази щодо правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту підприємством ТОВ "ОЛЕАНДР ГРУП не може бути використаний ГУ ДФС у Харківській області та порушують приписи частини 2 п.4 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року за № 727). Посилання на певні ситуації, які не підтверджені доказами, ставлять під сумнів доводи ГУ ДФС у Харківській області.

Наведеними вище доводами спростовуються висновки, зроблені фахівцями податкового органу в акті перевірки. Дії ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП , які у своєї сукупності дають чітке уявлення про господарську операцію та господарську діяльність підтверджується первинними документами складеними відповідно до вимог податкового законодавства та податковими накладними.

Зазначених обставин представниками ГУ ДФС в Харківській області спростовано не було.

Що ж стосується посилання відповідача на кримінальне провадження №42017220000000396 відносно контрагета позивача - ТОВ "Амбер Продакшн", суд зазначає наступне.

Під час перевірки, всупереч встановленому обов'язку, відповідачем для цілей встановлення здатності контрагента щодо виконання спірних операцій, жодним чином не проаналізовано фінансової звітності контрагента - ТОВ Амбер Продакшн на предмет встановлення наявності активів, трудових та інших ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій, а відтак не спростовано їх фактичне виконання зазначеним контрагентом позивача.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного, наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів покупця/замовника, чого в даному випадку і не доведено, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих сум податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Зазначене взагалі виключає посилання на обставини, зазначені у цьому кримінальному провадженні як на підставу для нарахування податкових зобов'язань.

Більш того, в контексті вимог ч. 6 ст. 78 КАС України, відповідачем жодним чином не розкрито обставин виконання операцій між позивачем та вказаним контрагентом, відсутні висновки відносно дій керівника стосовно вчинення учасниками угоди конкретних операцій, відсутні висновки щодо нездійснення конкретних операцій, про фіктивність операцій.

Слід окремо зазначити, що під час розгляду справи в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено перед судом обсягів активів, трудових та матеріальних ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій та повинні були бути наявні у контрагента, але були відсутні.

У той же час, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18).

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагента позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України ( Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання ). Не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Також не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

Таким чином, в Акті перевірки не наведено жодних обставин та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій із вказаними вище контрагентами цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Також, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування витрат та спірних сум податкового кредиту з ПДВ та які б, відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку, унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями, а відтак, відповідач не довів законності та обґрунтованості висновків акту перевірки.

У той же час, позивачем надано сукупність первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання такого роду операцій, у т.ч. договори, первинні документи, податкові накладні, які у сукупності та враховуючи епізоди факти оплати, не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Первинні документи, податкові накладні мають всі необхідні реквізити, скріплені підписами сторін та печатками сторін.

У даному випадку у суду відсутні правові підстави для висновку про юридичну дефектність наданих під час перевірки та розгляду справи документів.

Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями, що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. Реєстрація податкових накладних в ЄРПН відповідачем не спростовується.

Матеріали даної справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж отримання товару та, в подальшому, по ланцюгу постачання - прибутку.

Отже, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ "Олеандр Груп", наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Щодо посилання контролюючого органу на результати опрацьованих податкових інформацій у підтвердження нереальності господарських операцій позивача, суд, окрім вже зазначеного вище, зазначає, що така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагента позивача, без оцінки його діяльності у відносинах з позивачем, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Вищій адміністративний суд України (надалі - ВАСУ) від 30.10.2013 у справі №К/9991/72665/12 зазначив, що протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому дана обставина судами обґрунтовано не взята до уваги як доказ порушення позивачем податкового законодавства.

В рішенні ВАСУ від 26.08.2015 по справі №К/800/60969/14 зазначає, що обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Таким чином, доки не має вироку по кримінальній справі щодо контрагента (посадових осіб контрагента), показання свідків з кримінального провадження не є належними та допустимими доказами в адміністративній справі та не можуть використовуватись відповідачем при розгляді.

Окрім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені його постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Суд також зазначає, що принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України. Так, відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Отже, суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу щодо обставин нереальності господарських операцій, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати такі обставини.

Таким чином, беручи до уваги те, що відповідачем визнається факт поставки позивачу товарів/послуг, не спростовується факт використання придбаних товарів і послуг у господарській діяльності позивача (у виробничих цілях), а факт їх поставки/надання саме вищезгаданим контрагентом позивача підтверджується вищезгаданою сукупністю первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, що у свою чергу не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, враховуючи також факт оплати позивачем товарів/послуг у складі якої також сплачено ПДВ у ціні товару, виходячи з того, що проведення таких операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача, його основним видам діяльності, слід дійти висновку про відсутність підстав вважати отримані позивачем послуги/роботи безоплатно отриманими, оскільки між учасниками спірних операцій укладені оплатні угоди, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до вказаних операцій положень 14.1.13. ПК України. У даному випадку відсутні підстави для висновку щодо нездійснення спірних операцій контрагентом позивача, що у свою чергу вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що позивач довів обґрунтованість позовних вимог, натомість - суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, правомірність оскаржуваного рішення - не доведена та не підтверджена доказами, які перевірено судом, а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" (код ЄДРПОУ 38278407, поштова адреса: 61066, м. Харків, пров. Унецький, буд. 1-А) до Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р1 Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області від 12.10.2018 року №00001371412, прийнятого відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" (код ЄДРПОУ 38278407, поштова адреса: 61066, м. Харків, пров. Унецький, буд. 1-А) сплачену суму судового збору в розмірі 11501,87 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот одна гривня 87 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2019 року.

Суддя Шляхова О.М.

Дата ухвалення рішення04.04.2019
Оприлюднено15.04.2019

Судовий реєстр по справі —520/12050/18

Постанова від 09.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 09.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 26.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 22.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 02.07.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Постанова від 02.07.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Ухвала від 22.05.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Ухвала від 22.05.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Рішення від 04.04.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Шляхова О.М.

Ухвала від 04.01.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Шляхова О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні