Постанова

від 02.07.2019 по справі 520/12050/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Шляхова О.М.

02 липня 2019 р.Справа № 520/12050/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЕАНДР ГРУП до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

29.12.2018 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю ОЛЕАНДР ГРУП (подалі - ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП , підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить:

- скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р1 від 12.10.2018 року № 00001371412 з податку на додану вартість зі зменшенням суми податкового зобов`язання за березень 2018 року на суму 182.800,00 грн, за квітень 2018 року на суму 202.000,00 грн, всього на суму 384.800,00 грн, та зменшенням суми податкового кредиту на суми за березень 2018 року 181.600,00 грн, за квітень 200.391,00 грн., всього у сумі 381.991 грн, прийняте на підставі акту перевірки Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП , податковий номер 38278407 з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарський взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН (податковий номер 41151053) за березень, квітень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) від 24.09.2018 року № 3978/20-40-14-12-11/38278407.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що податкове повідомлення - рішення від 12.10.2018 року № 00001371412 з податку на додану вартість, яким зменшено суми податкового зобов`язання за березень 2018 року на суму 182.800,00 грн., за квітень 2018 року на суму 202.000,00 грн, всього на суму 384.800,00 грн, та зменшенням суми податкового кредиту на суми за березень 2018 року 181.600,00 грн, за квітень 200.391,00 грн. таким, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів, зокрема, зазначає, що за висновкам акту перевірки, перевіряючими контролюючого органу нібито встановлено такі порушення: завищення податкових зобов`язань на загальну суму 384.800 грн., в тому числі за березень 2018 року на суму 182.800 грн., квітень 2018 року на суму 202.000,00 грн., чим порушено п. 185.1. ст. 185 та п. 187. ст. 187, п. 201.1., п. 201.7 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 року; завищення податкового кредиту на загальну суму 381.991,2 грн., в тому числі за березень 2018 року на суму 181.600,00 грн., за квітень 2018 року на суму 200.391,2 грн., чим порушено пп.. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп.. 198.3. ст.198 та п. 201.1., п.201.10 ст. 201 ПК України.

ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП вважає такі висновки акту перевірки необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству України, оскільки ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП є суб`єктом господарювання, платником податку на додану вартість та веде облік результатів господарської діяльності відповідно до вимог облікового та податкового законодавства.

При виборі контрагента ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП керувалось вимогами діючого законодавства, господарським розрахунком. Постачальника продукції ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП знаходило за результатами аналізу даних відповідних оголошень у засобах масової інформації, даних Інтернету, враховуючи ціну пропозицій, кількість продукції, засоби поставки та терміни, репутацію тощо.

Вважаючи дії посадових осіб відповідача такими, що не узгоджуються з приписами ст. 21 ПКУ, якою посадові особи зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій - просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та його винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідач посилається на те, що проведеною перевіркою підприємства позивача встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, у результаті чого завищено податковий кредит по ПДВ на 381.991 грн., п. 185.1 ст.185, д.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201 ПК України, у результаті чого завищено податкове зобов`язання по ПДВ на 384800 грн. На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області було винесено ППР від 12.10.2018 року №00001371412 про зменшення податкового кредиту по ПДВ на 381.991 грн., зменшення податкового зобов`язання по ПДВ на 384.800 грн. Відповідач зазначає, що підставою для таких висновків податкового органу стало те, що у підприємства відсутня інформація про навантажувально-розвантажувальні роботи; неможливо встановити ким саме та за яких умов здійснювались навантажувально - розвантажувальні роботи товарів, придбаних у контрагента ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН . Крім того, при оформленні товарно-транспортних накладних вбачається порушення щодо їх заповнення.

Повідомляє про те, що контрагент позивача - ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН є фігурантом кримінального провадження № 42017220000000396 від 04.05.2017 року у частині злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, в якому засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ АМБЕР ПРОДАКШЕН посвідчив про непричетність до реєстрації та здійснення господарської діяльності вказаного товариства. Зазначає, що наявність пояснень (свідчень) керівників та засновників суб`єктів господарювання щодо непричетності до ведення фінансово - господарської діяльності є достатньою підставою для неврахування первинних документів/податкових накладних в даних податкового обліку.

Отже, контролюючим органом не підтверджено фактів реального здійснення господарських операцій між ТОВ ОЛЕАНД ГРУП та ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН . Враховуючи наведене у сукупності, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

12.02.2018 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій він просить не приймати до уваги доводи, викладені у відзиві на позов та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 року (рішення у повному обсязі складено 12.04.2019 року) позовні вимоги ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП задоволені у повному обсязі, скасовано податкове повідомлення - рішення форми Р1 ГУ ДФС в Харківській області від 12.10.2018 року № 00001371412, прийняте відносно ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП .

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто на користь ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП сплачену суму судового збору в розмірі 11.501,87 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області.

Висновок суду першої інстанції вмотивований тим, що контролюючим органом у Акті перевірки на наявність інформації щодо контрагента ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП , посилання на кримінальне провадження, в якому фігурують особи, що нібито мають приналежність суб`єкта господарювання, не може бути підставою для визначення порушень підприємством ТОВ "ОЛЕАНДР ГРУП" вимог ПК України та притягнення до відповідальності, оскільки згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент ТОВ "ОЛЕАНДР ГРУП" не виконав свого зобов`язання зі сплати податків до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Імовірні порушення з боку контрагента ТОВ "ОЛЕАНДР ГРУП вимог податкового законодавства, посилання на відомості про те, що посадові особи контрагента позивача фігурують у кримінальному провадженні, як докази щодо правомірності визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту підприємством ТОВ "ОЛЕАНДР ГРУП не може бути використаний ГУ ДФС у Харківській області та порушують приписи частини 2 п.4 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року за № 727). Посилання на певні ситуації, які не підтверджені доказами, ставлять під сумнів доводи ГУ ДФС у Харківській області.

Наведеними вище доводами спростовуються висновки, зроблені фахівцями податкового органу в акті перевірки. Дії ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП , які у своєї сукупності дають чітке уявлення про господарську операцію та господарську діяльність підтверджується первинними документами складеними відповідно до вимог податкового законодавства та податковими накладними.

За наведених обставин, суд визначився про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки аргументам контролюючого органу стосовно виявлених в ході перевірки порушень первинної документації, зокрема: відсутня інформація про навантажувально-розвантажувальні роботи, у товарно-транспортних накладних не зазначені: маса вантажу, номер посвідчення водія, а також у графі бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) - П.І.Б., посада, підпис - відсутні, а у графах Відпуск дозволив , Здав (відповідальна особа вантажовідправника) , Прийняв (відповідальна особа вантажовідправника) - П.І.Б., посада - відсутні, рахується підпис невстановленої особи.

Апелянт просив суд апеляційної інстанції врахувати, що до наданих до перевірки товарно-транспортних накладних вказано автомобільного перевізника ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП , де зазначений водій ОСОБА_1 . Зі слів директора ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП ОСОБА_2 в ході перевезення товару дорожні листи не оформлювалися, чи перебував водій ОСОБА_1 20.03.2018 року та у відрядженні у м. Києві підтвердити не є можливим, журнал відряджень на підприємстві не ведеться та до перевірки не надано. Згідно табелю робочого часу водій знаходився на роботі в дні перевезення товарів, а саме: 20.03.2018 року, 21.03.2018 року, 26.04.2018 року, 27.04.2018 року.

Також апелянт зазначив, що в один день, 20.03.2018 року, були виписані товарно-транспортні накладні № Р 36, Р37, Р 38, Р39, що, з урахуванням знаходження пунктів навантаження (м. Київ, вул. Дружби Народів, буд. 23) та розвантаження (м. Харків, пров. Унецького, 1-А), кількості вантажу, часу на навантаження та розвантаження не є можливим перевезення вантажу чотири рази за один день.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції не приділено належної оцінки що контрагент позивача - ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН є фігурантом кримінального провадження № 42017220000000396 від 04.05.2017 року у частині злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, в якому засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН посвідчив про непричетність до реєстрації та здійснення господарської діяльності вказаного товариства. Зазначає, що наявність пояснень (свідчень) керівників та засновників суб`єктів господарювання щодо непричетності до ведення фінансово - господарської діяльності є достатньою підставою для неврахування первинних документів/податкових накладних в даних податкового обліку.

Також, апелянт посилається на те, що перевіркою взаємовідносин ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП з ДП Харківський Бронетанковий Завод , у частині реалізації товарів поставлених від ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН у березні, квітні 2018 року, контролюючим органом встановлено дефект форми товарно-транспортних накладних, у яких не зазначена маса вантажу, у видаткових накладних відсутні дата та номер довіреності, порушено вимоги п. 4.11 договору поставки 22/05-15 від 22.05.2018 року, де зазначено, що постачальник зобов`язується разом із товаром надати покупцеві оригінали наступних документів, зокрема документи, які підтверджують якісні та технічні характеристики, яких до перевірки надано не було.

Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Заперечуючи проти доводів та аргументів апеляційної скарги, покладених в обґрунтування її вимог, позивач посилається на обставини, викладені у позовній заяві.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Харківській області підлягає задоволенню, а судове рішення слід скасувати, з наступних підстав.

Судом установлено, що на підставі направлень від 11.09.2018 року №№ 8804, 8805, виданих ГУ ДФС у Харківської області, та наказу ГУ ДФС у Харківській області від 11.09.2018 року №6674, фахівцями податкового органу проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН (податковий номер 41151053) за березень, квітень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки від 24.09.2018 року за № 3978/20-40-14-12-11/38278407 (т. 1 а.с. 16-42), у висновках якого встановлені такі порушення ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП :

- завищення податкових зобов`язань на загальну суму 384.800 грн, в тому числі за березень 2018 року на суму 182.800 грн, квітень 2018 року на суму 202.000,00 грн, чим порушено п. 185.1. ст. 185 та п. 187. ст. 187, п. 201.1., п. 201.7 ст. 201 ПК України;

- завищення податкового кредиту на загальну суму 381.991,2 грн, в тому числі за березень 2018 року на суму 181600,00 грн, за квітень 2018 року на суму 200.391,2 грн, чим порушено пп. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3. ст.198 та п. 201.1., п.201.10 ст. 201 ПК України.

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивач 28.09.2018 року подав заперечення на акт перевірки до ГУ ДФС в Харківській області (т. 1 а.с. 123-128).

За результатами розгляду заперечень, ГУ ДФС в Харківській області листом від 09.10.2018 року за № 42278/10/20-40-14-12-18 висновки акту перевірки від 24.09.2018 року за №3978/20-40-14-12-11/38278407 залишені без змін (т. 1, а.с. 129-131).

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.10.2018 року № 00001371412, за платежем податок на додану вартість зі зменшенням суми податкового зобов`язання за березень 2018 року на суму 182.800, 00 грн., за квітень 2018 року на суму 202000,00 грн., всього на суму 384 800, 00 грн., та зменшенням суми податкового кредиту на суми за березень 2018 року 181.600, 00 грн., за квітень 200.391, 00 грн., всього на загальну суму 766.791, 00 грн. (т. 1, а.с. 15).

Не погодившись із прийнятим відносно підприємства податковим повідомленням-рішенням, ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП звернулось до ДФС України зі скаргою (т. 1, а.с. 116-122).

Рішенням за результатами розгляду скарги ДФС України податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області - залишила без змін, а скаргу ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП - без задоволення (т. 1, а.с. 132-134).

Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( п. 198.3 ст. 198 ПК України).

За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПКУ).

Пунктом 201.10 ст.201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, віднесення сум до доходів та витрат при визначенні об`єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, доходів та витраті вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення продавцем або покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами аргументи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або об`єму матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібні здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій із товаром, який не вироблявся або не міг бути вироблений в об`ємі, вказаному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Колегія суддів зазначає, що логістичний ланцюг, це лінійно упорядкована множина фізичних і/або юридичних осіб (постачальників, посередників, перевізників тощо), які безпосередньо беруть участь у доведенні конкретної партії товарів до їх споживача.

Взаємовідносини у такому ланцюзі формуються на основі замовлень і пропозицій, виробництва і споживання продукції відповідних асортименту та якості, виконання робіт, надання послуг.

При цьому, кожна ланка логістичного ланцюга поєднує власні елементи, які в своїй сукупності утворюють матеріальну основу логістики (транспортні засоби та їх облаштування; складське господарство; засоби зв`язку й управління. До логістичного ланцюга належить також нематеріальний елемент кадрового забезпечення, що складається з працівників, які виконують всі послідовні операції та забезпечують загальне управління системою).

Колегія суддів зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Судом установлено, що зазначені в акті перевірки № 3978/20-40-14-12-11/38278407 від 24.09.2018 року порушення з боку позивача визначені контролюючим органом через не підтвердження фактів реального здійснення господарських операцій між ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП та ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН .

Судовим розглядом установлено, що між ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП та ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН укладено договір № 15-01 купівлі - продажу від 15.03.2018 року (т. 1 а.с. 55-61).

Згідно з п. 2.1. вищезгаданого договору кількість, найменування (номенклатура, асортимент) і ціна кожної партії Товару фіксується у відповідній видатковій накладній, яка видана на підставі специфікації або без такої.

Факт виписки податкових накладних сторонами по справі не заперечується та відображено в додатку до акту перевірки (т. 1 а.с.164)

Позивач стверджує, що Транспортування товару (вантажу) було здійснено орендованим ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП транспортним засобом FORD Transit НОМЕР_1 , водієм ОСОБА_1 .

Поставка оформлена згідно рахунку № 21 від 20.03.2018 року та накладної № 39 від 20.03.2018 року (насос з приводним двигуном БС2. 960.017 (в кількості 1 шт.)), накладної № 38 від 20.03.2018 року (насос з приводним двигуном БС2. 960.017 (в кількості 1 шт.)), накладної № 37 від 20.03.2018 року (насос з приводним двигуном БС2. 960.017 (в кількості 1 шт.)), накладної № 36 від 20.03.2018 року (насос з приводним двигуном БК2. 960.303 (в кількості 1 шт.) (т. 1 а.с. 62, 63, 66, 69).

В якості документального підтвердження транспортування товару (вантажу) ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП надані товарно-транспортними накладними № Р 36, № Р 37, № Р 38, № Р 39 від 20.03.2018 року. (т. 1 а.с. 64-65, 67-68, 70-71, 73-74, 76-77).

За квітень 2018 року згідно рахунку № 59 від 26.04.2018 року та видаткової накладної № 80 від 26.04.2018 року оформлено поставку виробу АЛ 2.374.000 1Г42. На підтвердження транспортування товару (вантажу) ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП надано ТТН Р 80 від 26.04.2018 року.(т. 1 а.с. 75-77).

Відповідно до п. 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

З огляду на положення зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що зазначені вище товарно-транспортні накладні не можуть вважатися належним чином складеними через такі недоліки, а саме: у товарно-транспортних накладних № Р36, № Р37, № Р38, № Р39 від 20.03.2018 року, № Р80 від 26.04.2018 року, у полі Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) П.І.Б., посада, підпис - відсутні; у полі Відпуск дозволив П.І ОСОБА_3 Б ОСОБА_3 , посада - відсутні, рахується підпис невстановленої особи; у полі Здав (відповідальна особа вантажовідправника) П.І.Б ОСОБА_3 , посада - відсутні, рахується підпис невстановленої особи; у полі Прийняв відповідальна особа вантажоодержувача П.І ОСОБА_4 , посада - відсутні, рахується підпис невстановленої особи.

За наведеного, колегія суддів зазначає, що позивачем судам першої та апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження здійснення комплексу операцій, як зі сторони позивача, так і контрагентів, які забезпечують фізичне переміщення товарно-матеріальних цінностей між учасниками ланцюга поставок з понесенням певних витрат, пов`язаних з обслуговуванням означених поставок, тобто переміщення чітко визначеної кількості і асортименту товару в необхідну точку, оптимальним маршрутом за необхідний час, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, здійснення контролю за станом виконання придбання/поставки ТМЦ, тощо.

При цьому, колегія суддів зазначає, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Також судовим розглядом установлено, що засновниками ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Крім того, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що підприємство ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН є учасником проваджень за фактом скоєння злочину, передбаченого зокрема статтями 205, 205-1 КК України: № 42017220000000396.

Так, під час проведення перевірки взяті до уваги відібрані в рамках кримінального провадження № 42017220000000396, покази свідків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які повідомили, що підприємницькою діяльністю вони не займаються, засновниками юридичних осіб, зокрема, ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН , вони не є, фінансових та бухгалтерських документів вони не підписували, як стали засновками підприємств, зокрема, ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН - їм не відомо. (т. 1 а.с. 169-179)

Колегія суддів вказує на те, що сам факт порушення кримінальної справи № 42017220000000396 не вказує на наявність обставин, які не потребують доказування, разом з тим, зазначені обставини підлягають врахуванню, з огляду на те, що в податкових накладних, прийнятих до обліку, з цим контрагентом, зазначене прізвище саме особи, яка склала первинні документи.

Право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та податкових зобов`язань виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Факт відсутності, або невідповідності первинного документу, який посвідчує господарську операцію, встановленим вимогам, унеможливлює формування на його підставі податкового кредиту та податкових зобов`язань при подальшій реалізації товару.

Прийняття до обліку неналежних первинних документів обумовило безпідставне формування позивачем у справі податкового кредиту та податкових зобов`язань з порушенням норм податкового законодавства, а саме, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постановах від 23.01.2018 року у справі № 826/7047/13, від 08.08.2018 року № 2а-7067/11/1370, від 30.07.2018 року у справі № 810/5312/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, за змістом податкової інформації, наявної у відповідача, яка була при проведенні перевірки та складанні акту, участь посадових осіб контрагента позивача у господарській діяльності ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН та не є підтвердженою, наведені відповідачем в податковій інформації протоколи допиту засновників ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН , на думку колегії суддів, є належними та допустимими, оскільки саме обставини, встановлені в ході допиту, свідчать про фактичне нездійснення господарської діяльності особами, зазначеними як засновники, отже, доводить те, що вказані особи не брали участь у господарських операціях з позивачем. Також судовим розглядом встановлено обставини, які підтверджують нереальність здійснення господарських операцій щодо постачання товарів саме контрагентами позивача ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН .

За умови встановлення відсутності участі осіб, зазначених в наявних у позивача первинних документах, в якості уповноважених осіб його контрагента, встановлення судом обставин укладання та виконання договору не є підтвердженою належними первинними документами.

Таким чином, колегія суддів зазначає про відсутність в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні доказів щодо реалізації позивачем товарів в межах його власної господарської діяльності.

При цьому самі по собі факти сплати грошових коштів позивачем його контрагенту не доводить реальності постачання товарів саме контрагентом - ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН .

За наведених обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №00001371412 з податку на додану вартість зі зменшенням суми податкового зобов`язання за березень 2018 року на суму 182800,00 грн, за квітень 2018 року на суму 202000,00 грн, всього на суму 384800,00 грн, та зменшенням суми податкового кредиту на суми за березень 2018 року 181600,00 грн, за квітень 200391,00 грн., всього у сумі 381991 грн, прийняте на підставі акту перевірки Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП , податковий номер 38278407 з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарський взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН (податковий номер 41151053) за березень, квітень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) від 24.09.2018 року № 3978/20-40-14-12-11/38278407.

Щодо взаємовідносин позивач з ДП Харківський бронетанковий завод , колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про те, що господарські операції між ТОВ Олеандр Груп ТОВ Амбер Продакшн (податковий номер 41151053) за березень, квітень 2018 року, не відбулись, та з урахуванням порушень викладених в п. 3.1.2 акту перевірки, то підприємством ТОВ Олеандр Груп при декларуванні допущено порушення визначення податкових зобов`язань на суму ПДВ 384.800,00 грн. в тому числі за березень 2018 року в сумі 182.800,00 грн та за квітень 2018 року в сумі 202.000,00 грн.

Таким чином, перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань ТОВ Олеандр Груп в частині реалізації ТМЦ начебто придбаних від ТОВ Амбер Продакшн (податковий номер 41151053) за березень, квітень 2018 року встановлено їх завищення на суму ПДВ 384 800,00 грн. за березень, квітень 2018 року., чим порушено п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 п.201.1, п. 201.7 ст.201 ПК України.

Як встановлено судовим розглядом, Товар, отриманий від ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН передано ДП Харківський бронетанковий завод .

22.05.2015 року ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП та ДП Харківський бронетанковий завод укладено договір № 22/05/15 від 22.05.2015 року та додаткові угоди № 1 від 31.12.2015 року, № 2 від 11.04.2016 року, № 3 від 30.12.2016 року, № 4 від 10.03.2017 року, № 5 від 18.10.2017 р. (т. 1 а.с. 79 -81; 82-86).

Товар, отриманий від ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН було передано ДП ХБТЗ згідно накладної № 85 від 21.03.2018 року (насос приводним двигуном БК2.960.303), згідно накладної № 86 від 21.03.2018 року (насос з приводним двигуном БС2.960.017), накладної №135 від 27.04.2018 року (виріб АЛ2.374.000 1Г42) та специфікацій № 1/18, специфікації №2/18, 3Б/Н. Товар поставлений покупцю ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП власним транспортом відповідно до умов договору з ДП ХБТЗ відповідно до пункту 4.5.

Поставка відповідно умов цього договору здійснена за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , з 18.10.2017 року за адресою: м. Харків, вулиця Велика Панасівська, 222.

Транспортування товару (вантажу) було здійснено орендованим ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП транспортним засобом FORD Transit АХ3847 НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , яким 21 березня 2018 року разом з товарно - супроводжувальними документами було прийнято та перевезено вказаний товар у місті Харків, факт перевезення підтверджується ТТН № Р 85, Р 86 від 21.03.2018 року та відповідно 27.04.2018 року, підтверджується ТТН № 135 від 27.04.2018 року. Вантажно - розвантажувальні роботи проводились при розвантажені силами ДП ХБТЗ .

Позивачем відповідні грошові кошти за отриманий товар були сплачені, що вбачається з банківської виписки та платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи (218-232).

Проте, податковим органом стосовно взаємовідносин ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП з ДП Харківський Бронетанковий Завод у частині реалізації товарів, поставлених від ТОВ АМБЕР ПРОДАКШН у березні, квітні 2018 року встановлено дефект форми товарно - транспортних накладних, у яких не зазначення маси вантажу, у видаткових накладних відсутня дата та номер довіреності, порушено вимоги п. 4.11 договору поставки 22/05-15 від 22.05.2018, де зазначено, що постачальник зобов`язується разом із товаром надавати покупцеві оригінали наступних документів, зокрема документи, які підтверджують якісні та технічні характеристики, яких до перевірки надано не було.

Оскільки означенні обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів задовольняючі апеляційну скаргу ГУ ДФС в Харківській області, скасовує судове рішення, та приймає нове про відмову у задоволенні вимог ТОВ ОЛЕАНДР ГРУП .

Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині < > є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справами, неправильне застосування норм матеріального (пункти перший, четвертий частини першої статті 317 КАС України).

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЕАНДР ГРУП .

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) О.М. Калитка З.О. Кононенко Постанова у повному обсязі складена і підписана 12 липня 2019 року.