Ухвала

від 12.04.2019 по справі 160/1434/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А 12 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 160/1434/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді  Сафронової С.В. (доповідач), суддів:  Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,   розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Владіс Груп»  про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/1434/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Владіс Груп» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-   в с т а н о в и в: У лютому 2019 року ТОВ «Владіс Груп» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач) в якому просило  визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН2246/964/АВ/ТД-ФС/06 від 03.01.19р. Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Владіс Груп» накладено штраф в розмірі 335070,00 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року в задоволенні позовних вимог  ТОВ «Владіс Груп» відмовлено. ТОВ «Владіс Груп», не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подало 11.04.2019 року, до суду апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою, 11.04.2019 року від позивача ТОВ «Владіс Груп» через представника – адвоката, до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, в якому просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу уповноваженими особами № ДН2246/964/АВ/ТД-ФС/06 від 03.01.2019р., якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Владіс Груп» накладено штраф в розмірі 335070,00 грн. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно ч. 1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.           Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.           Матеріалами заяви встановлено, що 03.01.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України винесено стосовно ТОВ «Владіс Груп» постанову № ДН2246/964/АВ/ТД-ФС/06  про стягнення штрафів за порушення трудового законодавства.           Згідно частин 1 та 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Забезпечення адміністративного позову можливе зокрема, за наявності мотивів та підстав, які доводять існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника повинна бути реальною, виражатися в конкретних діях та наслідках.   Згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України     «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.           Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.           Поряд з тим, згідно ст. 265 КЗпПУ посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації. Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.           Відповідно до Порядку     накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених     частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).           Таким чином, існує загроза того, що постанова від 03.01.2019 року № № ДН2246/964/АВ/ТД-ФС/06 буде звернута Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області до примусового виконання та сума штрафу 335070,00 грн., буде стягнута з ТОВ «Владіс Груп» до вирішення спору по суті, до розгляду правомірності винесення   постанови від 03.01.2019 року № ДН2246/964/АВ/ТД-ФС/06.           Заява про забезпечення позову доводить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Доведено, що існує небезпека звернення Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області постанови від 03.01.2019 року  до примусового виконання. Повернення стягнутої суми штрафів у разі визнання оскаржуваної постанови протиправною матиме проблемний характер.           Дійсно, тільки під час розгляду справи по суті можливо отримати пояснення відповідача та встановити правомірність постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області постанов від 03.01.2019 року № ДН2246/964/АВ/ТД-ФС/06, однак з огляду на те, що постанови органів Держпраці є виконавчими документами та поза судовим порядком з позивача можуть бути стягнуті суми штрафів, наявна необхідність для забезпечення позову до набрання рішеннями у справі законної сили.           Таким чином, на час подання апеляційної скарги та до розгляду даної справи в апеляційному порядку, існують підстави для забезпечення позову, передбачені частиною 1          статті 151 КАС України, з огляду на те, що реалізація спірної постанови, яка є обов'язковою до виконання, може призвести до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.           Судова колегія оцінивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, вважає за необхідне заяву задовольнити та забезпечити позов шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу уповноваженими особами № ДН2246/964/АВ/ТД-ФС/06 від 03.01.2019 року, до набрання рішенням апеляційного суду законної сили.           Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 150-154, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- у х в а л и в:            Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Владіс Груп» про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/1434/19 – задовольнити.           Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу уповноваженими особами № ДН2246/964/АВ/ТД-ФС/06 від 03.01.2019 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Владіс Груп» накладено штраф в розмірі 335070,00 грн. Зупинення дії вказаної постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області здійснити до набрання законної сили рішенням апеляційного суду у адміністративній справі №160/1434/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Владіс Груп» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.             Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України. Головуючий - суддя                                                                      С.В. Сафронова                                суддя                                                                      В.В. Мельник                                суддя                                                                      Д.В. Чепурнов