Постанова

від 08.04.2019 по справі 826/1300/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1300/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача Іванової А.Ю., представника відповідача Максименко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лазара" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визання протиправним та скасування акту перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

19.01.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Трейд Лазара (надалі - ТОВ Трейд Лазара ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії щодо призначення та проведення перевірки позивача, визнання протиправним та скасування акту відповідача № 226/26-15-14-07-02-10/38998232 від 21.12.2016, податкових повідомлень-рішень від 12.01.2016 №0142615147, №0152615147 та №0162615147.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача щодо не реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ Ека Строй Плюс є хибними та спростовуються наданими позивачем первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2018 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 12.01.2016 №0142615147, №0152615147 та №0162615147, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, оскільки були надані первинні документи, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2018 р. як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що податкові накладні та всі інші надані позивачем первинні документи підписані директором ТОВ Ека Строй Плюс ОСОБА_4, яка відповідно до протоколу допиту пояснила, що ніколи не займалась підприємницькою діяльністю, не підписувала податкових накладних й не подавала податкових звітностей до податкових органів.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що підставою для проведення позапланової перевірки позивача була ухвала слідчого судді, яка в апеляційному порядку була скасована, отже внаслідок порушення порядку проведення перевірки й податкові повідомлення-рішення є протиправними. Крім того зазначено, що висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарської операції з контрагентом спростовуються матеріалами справи.

В судовому засідання представник відповідача підтримав аргументи апеляційної скарги, представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, підтримавши відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено на виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Трейд Лазара (код 38998232) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ Акротус-Систем (код ЄДРПОУ 39474962), ТОВ "Арнад Плюс" (код ЄДРПОУ 39759943), ТОВ "Ренесанс Славія Інвестмент" (код ЄДРПОУ 32852075), ТОВ "Драйв Денс Київ" (код ЄДРПОУ 35997875), ТОВ "Торгово-Інвестиційна компанія Енергія" (код ЄДРПОУ 36424719), ТОВ "Біо Плюс" (код ЄДРПОУ 36586825), ТОВ "Світ Фуд" (код ЄДРПОУ 38864306), ТОВ "Металлсервіс Україна" (код ЄДРПОУ 38946535), ТОВ "Фондор Груп" (код ЄДРПОУ 39161539), TOB "СТ Мідл" (код ЄДРПОУ 39165685), ТОВ "Гран Бутік" (код ЄДРПОУ 39721811), ТОВ "Арабікус" (код ЄДРПОУ 39795071), ТОВ "Барбадос ЛТД" (код ЄДРПОУ 39861332), ТОВ "Бром форс" (код ЄДРПОУ 39879596), ТОВ "Інтер техноледжі" (код ЄДРПОУ 39931839), ТОВ "Елітстар Компані" (код ЄДРПОУ 39931996), ТОВ "Марино Торг" (код ЄДРПОУ 39882792), ТОВ "Домініка трейд" (код ЄДРПОУ 39883204), ТОВ "Бурж ком" (код ЄДРПОУ 39936470), ТОВ "Бурбон трейд" (код ЄДРПОУ 39941606), ТОВ "Вендер Проджект" (код ЄДРПОУ 39401391), ТОВ "Коралсіті" (код ЄДРПОУ 39472352), TOB "ВТК Сіріус" (код ЄДРПОУ 39707891), ТОВ "Молгрант" (код ЄДРПОУ 39832034), ТОВ "Мідленд Інвест" (код ЄДРПОУ 39852129), ТОВ "Гард Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39873662), ТОВ "Білд Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39873730), ТОВ "Бест Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39873877), ТОВ "Консалтком" (код ЄДРПОУ 39932853), ТОВ "Ленсі груп" (код ЄДРПОУ 39932921), ТОВ "Макао Союз" (код ЄДРПОУ 39938750), ТОВ "Ареал Софт Груп" (код ЄДРПОУ 39954814), ТОВ "Компанія "Інвест гарант" (код ЄДРПОУ 40136254), ТОВ "Кортес-Плюс" (код ЄДРПОУ 39710362), ТОВ "Форест-таун 2015" (код ЄДРПОУ 39882090), ТОВ "Олмофо" (код ЄДРПОУ 39930086), ТОВ "Профбудкомплекс" (код ЄДРПОУ 40028021), ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" (код ЄДРПОУ 36850050), ТОВ "Енкод констракшн" (код ЄДРПОУ 39237361), TOB "ТК Спектр" (код ЄДРПОУ 39730370), ТОВ "Фреш продакшн" (код ЄДРПОУ 38799709), ТОВ "Маджестік Лайн" (код ЄДРПОУ 38952491), ТОВ "Анадора" (код ЄДРПОУ 39937233), ТОВ "Сафарс" (код ЄДРПОУ 39937516), ТОВ "Всеукраїнська тютюнова компанія" (ТОВ "Альтерсвіфт") (код ЄДРПОУ 39832055), ТОВ "Врожай 2015" (код ЄДРПОУ 39983410), ТОВ "Стандарт промбуд" (код ЄДРПОУ 40047395), ТОВ "РЗХ Лімітед" (код ЄДРПОУ 39526198), ТОВ "Малаві" (код ЄДРПОУ 39861589), ТОВ "Наполі Груп" (код ЄДРПОУ 39865997), ТОВ "Багіра Фінанс" (код ЄДРПОУ 38750731), TOB "ІК Дельта" (код ЄДРПОУ 39623466), ТОВ "Голд Трейд" (код ЄДРПОУ 39279857), ТОВ "Шериф комфорт" (код ЄДРПОУ 39735866), ТОВ "Супінам плюс" (код ЄДРПОУ 39861463), ТОВ "Промомаркетгруп" (код ЄДРПОУ 39276264), ТОВ "БК Нові горізонти" (код ЄДРПОУ 39387168), ТОВ "Нова перспектива-2015" (код ЄДРПОУ 3981164), ТОВ "Інтер буд" (код ЄДРПОУ 39452095), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код ЄДРПОУ 39323036), ТОВ "Інтербілд Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39932429), ТОВ Ека Строй Плюс (код ЄДРПОУ 38637567), ТОВ "Підлога Бетон" (код ЄДРПОУ 37909981), ТОВ "Біз-лайн" (код ЄДРПОУ 39621563), ТОВ "Метрокепітал Груп" (код ЄДРПОУ 37354392), ТОВ "Сільник" (код ЄДРПОУ 37692894), ТОВ "Фоса-Інтернейшнл" (код ЄДРПОУ 38380067), ТОВ "Панорама-Скай" (код ЄДРПОУ 39343141), ТОВ "Омелюх груп" (код ЄДРПОУ 39343995), ТОВ "Профбуд-2015" (код ЄДРПОУ 39669448), ТОВ "Гранді плюс" (код ЄДРПОУ 39962762), ПП "Будпостач-Закарпаття" (код ЄДРПОУ 37858019), ТОВ "Салес ЛТД" (код ЄДРПОУ 39420964), ТОВ "Аргенто Україна" (код ЄДРПОУ 39621144), ТОВ "Алтіма Трейд" (код ЄДРПОУ 39870310), ТОВ "Континент ДК" (код ЄДРПОУ 38387020), ТОВ "Нубіром" (код ЄДРПОУ 39267705), ТОВ "Астор Агротрейд" (код ЄДРПОУ 39590404), ТОВ "Ковач-Проммонтаж" (код ЄДРПОУ 34688267) за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, за результатами якої складено акт від 21.12.2016 № 226/26-15-14-07-02-10/38998232, в якому зазначені порушення: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 157 905 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік у загальній сумі 157 905 грн.; пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 45 154 грн. та занижено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24 Декларації) на суму 37 406 грн., у тому числі за вересень 2015 року занижено податок на додану вартість на суму 45 154 грн. та занижено від'ємне значення на суму 37 406 грн. (т.1 а.с.15, 51).

На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.06.2017: №0142615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в України товарів (робіт, послуг) на загальну суму 56 443 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 45 154 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 289 грн.; №0152615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 157 905,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 157 905,00 грн.; №0162615147, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 37 406,00 грн. (т.1 а.с.45-48).

Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на день здійснення господарських операцій) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. цієї ж статті визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно пункту 198.3. цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (покупець) та ТОВ Ека Строй Плюс (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №17/9 від 17.09.2015 товару у кількості та по цінам вказаним у накладних. Пунктом 3.1 вказаного договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку на рахунок продавця (т.1 а.с. 79).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані наступні документи: видаткову накладну від 17.09.2015 №ЕЮ000000256 на загальну суму 495 360,00 грн., у тому числі ПДВ - 82 560,00 грн., податкову накладну від 17.09.2015 №44 на загальну суму 495 360,00 грн., у тому числі ПДВ - 82 560,00 грн. та рахунок-фактуру від 17.09.2015 №ЕЮ000000262 на загальну суму на загальну суму 495 360,00 грн., у тому числі ПДВ - 82 560,00 грн., платіжне доручення від 18.09.2015р. (т.1 а.с.81, 82, 83).

Сума податку на додану вартість по вказаній податковій накладній включена ТОВ Трейд Лазара до складу податкового кредиту у вересні 2015 року у сумі 82 560 грн. та відображена у Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2015 року.

В підтвердження відповідності та сертифікації поставленого товару (взуття чоловіче та жіноче) позивачем надано копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, лист ДП Укрметртестстандарт (т.1 а.с.84).

Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на надані позивачем документи, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент укладання між позивачем та контрагентом провочину, останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні, в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Колегія суддів при прийнятті рішення у даній справі приймає до уваги позицію Верховного суду висловлену у постанові суду у справі № К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018, зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Отже, аналізуючи надані позивачем первинні документи, колегія суддів вважає, що позивач на підтвердження здійснення господарської операції надав необхідні документи, в тому числі, необхідність придбання і використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суду не були надані докази щодо наявності обвинувального вироку відносно посадових осіб контрагента позивача.

Отже усі наведені аргументи апелянта колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст постанови виготовлено 11.04.2019 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лазара" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визання протиправним та скасування акту перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель