Постанова

від 12.04.2019 по справі 815/2270/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2270/18 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Груп ЛТД на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 09.11.2018р.) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Груп ЛТД до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11.05.2018 року ТОВ Фортуна Груп ЛТД звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №644047/38573383 від 11.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №105 від 20.11.2017 року в ЄРПН та вважати вказану податкову накладну прийнятою і зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано, а саме 14.12.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган, після зупинення реєстрації податкової накладної, не приймаючи до уваги наданні позивачем первинні документи на підтвердження реальності господарської операції, протиправно та без законних на те підстав відмовив у реєстрації цієї податкової накладної.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача ГУ ДФС в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ Фортуна Груп ЛТД - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, директор ТОВ Фортуна Груп ЛТД 30.11.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

20.11.2017 року ТОВ Фортуна Груп ЛТД на адресу покупця СП Вітмарк-Україна у формі ТОВ було виписано податкову накладну №105 на суму 16 997,81 грн., яку 14.12.2017 року подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Але, 14.12.2017 року на адресу позивача контролюючим органом було надіслано квитанцію, в якій зазначено, що з урахуванням положень п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація цієї ПН/РК зупинена, оскільки подана нібито ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (затв. наказом МФУ від 13.06.2017р. №567 ). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:45.20. У зв'язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

03.04.2018 року підприємством позивача на адресу ДФС України було направлено повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення спірних операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, а саме: наряд-замовлення ЧАЗН010349; платіжне доручення №5503 від 14.09.2017р.; рахунок №25070 від 11.09.2017р.; видаткова накладна №24702 від 21.09.2018р.; видаткова накладна №ВР-00000025 від 20.11.2017р.; платіжне доручення №5856 від 06.12.2017р.; рахунок-фактура №Вр-00000024 від 20.11.2017р.

11.04.2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято Рішення №644047/38573383 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.11.2017р. №105, оскільки платником податків не надано копії всіх необхідних документів, а саме Договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них.

Не погоджуючись із вказаним рішенням комісії від 11.04.2018р., позивач 16.04.2018 року подав скаргу та надав письмові пояснення про підтвердження реальності здійснення за спірною ПН господарських операцій

Однак, за результатами розгляду цієї скарги Комісією з питань розгляду скарг прийнято рішення №1414/38573383/2 від 02.05.2018 року про залишення вказаної скарги без задоволення.

Не погоджуючись з такими діями і рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог та відповідно, з правомірності дій та спірних рішень відповідача.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи не може погодитись з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необґрунтованими та передчасними, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Так, як встановлено судами обох інстанцій, на час винесення оскаржуваного рішення ГУ ДФС в Одеській області процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації була регламентована Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями ), Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , Наказом Державної фіскальної служби України від 16.03.2018 року №137 Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (зі змінами та доповненнями ).

Як визначено п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До того ж, податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Проте, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016р. №1797-VIII до Податкового кодексу України внесено ряд суттєвих змін, та запроваджено новий механізм електронного адміністрування ПДВ за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Так, статтю 201 ПК України було доповнено п.201.16 наступного змісту: реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу .

Відповідно до п.74.2 ст.72 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Разом з тим, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, безпосередньо визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних (затв. Постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 (зі змінами та доповненнями )), відповідно до п.12 якого, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України.

Як слідує з положень п.201.16.1. ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі ) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Так, у такій квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком ), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Але, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017р. №2245-VIII пункт 200.16 ст.200 ПК України був викладений у новій редакції, і з 01.01.2018р. передбачає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог п.12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затв. Постановою КМУ №117 ), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі ) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 14 даного Порядку встановлено, що Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи ), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг ) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності ), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно до положень п.19 Порядку, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС ) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як передбачено п.20 вказаного Порядку, зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Але при цьому, пунктом 21 цього ж Порядку, в свою чергу, передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп.4 п.13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Крім того, відповідно до п.1 переліку документів Наказу Міністерства фінансів України №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи ), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг ) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності ), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в пп.2 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг ) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності ), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Так, як встановлено судом 2-ї інстанції з матеріалів справи та вже зазначалося вище, 20.11.2017 року ТОВ Фортуна Груп ЛТД на адресу покупця послуг - СП Вітмарк-Україна у формі ТОВ було виписано податкову накладну №105 на суму 16 997,81 грн., яку 14.12.2017 року подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Проте, як свідчать матеріали справи, 14.12.2017 року позивач отримав квитанцію, в якій зазначено, що з урахуванням положень п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація цієї ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 45.20. У зв'язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

По справі встановлено, що 03.04.2018 року позивачем на адресу ДФС України було направлено повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, а саме:

- наряд-замовлення ЧАЗН010349;

- платіжне доручення №5503 від 14.09.2017 року;

- рахунок №25070 від 11.09.2017 року;

- видаткова накладна №24702 від 21.09.2018 року;

- видаткова накладна №ВР-00000025 від 20.11.2017 року;

- платіжне доручення №5856 від 06.12.2017 року;

- рахунок-фактура №Вр-00000024 від 20.11.2017 року.

Проте, не зважаючи на надання вказаних вище документів, підтверджуючих факт здійснення спірної господарської операції, 11.04.2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №644047/38573383 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.11.2017р. №105.

Разом з тим, судова колегія, уважно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, в їх сукупності, не може погодитись з таким рішенням податкового органу, виходячи з наступного.

Так, як вбачається з зазначеного наряду-замовлення №ЧАЗН010349, який фактично є Актом виконаних робіт, в останньому зазначено повний перелік послуг, наданих позивачем СП Вітмарк-Україна в формі ТОВ з ремонту автомобіля РЕGЕОUT модель Renault та повний перелік запасних частин і матеріалів (з зазначенням їх кількості та вартості ), використаних працівниками позивача під час надання послуг СП Вітмарк-Україна на загальну суму 16997,81 грн., з яких сума використаних запчастин для ремонту - складає 13379,35 грн., а сума виконаних робіт - складає 3618,45 грн.

Далі, як встановлено судовою колегією, за правилом першої події ТОВ Фортуна Груп ЛТД було виписано та направлено на адресу позивача для реєстрації податкову накладну №105 від 20.11.2017 року.

Також із надісланих позивачем на адресу контролюючого органу документів видно, що ТОВ Фортуна Груп ЛТД для проведення ремонтних робіт автомобіля РЕGЕОUT , придбало матеріали та запчастини у: 1) ФОП ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), що підтверджено рахунком-фактури №ВР-00000024 від 20.11.2017р., видатковою накладною №ВР00000025 від 20.11.2017р., РК №3 від 15.02.2018р., платіжним дорученням №5856, банківською випискою від 06.12.2017р. на суму 10242,96 грн. та податковою накладною №10 від 20.11.2017р.; 2) ТОВ Торговий дім ВЕСМА (ЄДРПОУ 32250025 ), що підтверджено договором №06-005 від 07.06.2013р., рахунком-фактури №25070 від 11.09.2017р., видатковою накладною №24702 від 21.09.2017р., платіжним дорученням №5503, банківською випискою від 14.09.2017р. на суму 1663,56 грн. та податковою накладною №898 від 14.09.2017р.

Уважно дослідивши зазначені документи, судова колегія вважає, що останніми фактично підтверджено реальність господарських операцій та підтверджено відповідність обсягів постачання обсягам придбаних товарів, а отже у податкового органу на той момент фактично були відсутні достатні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідачем, окрім іншого, також не було враховано і специфіку діяльності підприємства позивача.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач - ТОВ Фортуна Груп ЛТД є юридичною особою, що була створена 25.01.2013 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №155610200000045970, взято на податковий облік у ДПІ Приморського району м. Одеси ГУДФС в Одеській області 28.01.2013 року за №15531318069. Одним з профільних видів діяльності даного товариства є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (КВЕД 45.20), яким воно займається з 2013 року.

Окрім того, слід звернути увагу й на той факт, що ТОВ Фортуна Груп ЛТД , на момент надання послуг СП Вітмарк-Україна в формі ТОВ, являлась офіційним уповноваженим дилером ТОВ ПЕЖО СІТРОЄН УКРАЇНА .

До того ж, також ще слід зазначити і про те, що ТОВ Фортуна груп ЛТД надає аналогічні послуги з ремонту автомобілів СП Вітмарк-Україна в формі ТОВ не в перше, і контролюючий орган раніше вже неодноразово реєстрував аналогічні податкові накладні, складені на виконання господарських операцій між позивачем та СП Вітмарк-Україна в формі ТОВ (а.с.181-182 ).

Одночасно, необхідно звернути увагу й на той факт, що зокрема, в той самий період (т.б. починаючи з 20.11.2017р. по 15.12.2017р .), коли позивачу було відмовлено в реєстрації податкової накладної №105, відповідачем також було відмовлено в реєстрації і ще по ряду податкових накладних за аналогічних підстав, але згодом, відповідач все-таки зареєстрував такі накладні, про що свідчать рішення про реєстрацію податкових накладних (а.с.173-179 ).

Що стосується доводів відповідача про те, що позивачем не надано договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них , що, в свою чергу, і стало головною причиною відмови як у реєстрації ПН, так і у задоволенні позову, то з цього приводу, слід зазначити, що на думку судової колегії, у поданні таких документів до органу ДФС фактично не має гострої необхідності, оскільки сам письмовий договір про надання послуг з ремонту автомобіля (без доданих до нього первинних документів ) сам по собі не свідчить про реальність або нереальність надання цих послуг, які стали підставою для складання спірної податкової накладної №105.

Як вбачається з приписів ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

А як видно зі змісту положень ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Крім того, статтею 206 ЦК України, в свою чергу, визначено які саме правочини можуть вчинятися усно.

Так, згідно із ч.ч.1,2,3 ст.206 ЦКУ, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

При цьому, одночасно слід звернути увагу на те, що згідно із ст.204 ЦК України, існує презумпція правомірності правочину. Тобто, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. А згідно із пп.4.1.4 п.4.1.ст.4 ПК України, також існує ще і презумпція правомірності рішень платника податку, а також і презумпція невинуватості (ст.62 Конституції України ), про що, в свою чергу, не слід забувати контролюючим органам.

Отже, з системного аналізу зазначених вище норми діючого законодавства та приймаючи до уваги факт реальності здійсненої спірної господарської операції, судова колегія дійшла висновку про те, що відсутність письмового оформлення договору про надання послуг між ТОВ Фортуна Груп ЛТД та СП Вітмарк-Україна в формі ТОВ (при наявності усіх необхідних первинних документів ), не може свідчити про не укладання такого договору в усній формі або про відсутність взагалі договірних відносин між цими контрагентами.

Тому, до надання документів, які зазначені у вищевказаних Критеріях оцінки ступеня ризиків, передує необхідність у встановлені, які саме документи повинні складатися на підтвердження конкретних господарських операцій (в даному випадку також на підтвердження обсягів постачання обсягам придбаних товарів ).

Таким чином, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність реальності господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Слід зазначити, що аналогічні висновки з приводу даного спірного питання були зроблені і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 06.11.2018р. у справі №806/241/14 (К/9901/4535/18 ).

Також, варто зазначити й про те, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН сам по собі не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів ), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування

Враховуючи вищезазначене, судова колегія приходить до висновку про те, що податковим органом, як і судом 1-ї інстанції, в даному випадку, було помилково встановлено недостатність доказів для підтвердження реальності господарських операцій та підтвердження відповідності обсягів постачання обсягам придбаних товарів, оскільки, фактично останнє підтверджується наданими позивачем 03.04.2018 року на адресу ДФС України повідомленням №1 та доданими документами про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було частково порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

А відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, у відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про задоволення позовних вимог.

Окрім того, одночасно при прийнятті остаточного рішення по даній справі, судова колегія також вважає за необхідне ще вирішити питання і щодо розподілу судових витрат.

Так, у відповідності до змісту вимог абз.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки апеляційним судом фактично задоволено позовні вимоги ТОВ Фортуна Груп ЛТД , то, відповідно, і судовий збір підлягає стягненню на його користь.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції з наявного в матеріалах справи наказу ГУ ДФС в Одеській області від 14.03.2018 року №1766, відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та на виконання листа ДФС від 13.03.2018 року №761/7/99-99-07-05-06-17 Про надання інформації , було створено комісію, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, т.б. комісію регіонального рівня.

Також, у відповідності до п.19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року №117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС ) та комісії центрального рівня (ДФС).

Крім того, як вбачається з письмових пояснень та відзивів ДФС України та ГУ ДФС в Одеській області, спірне рішення №644047/38573383 від 11.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №105 від 20.11.2017 року в ЄРПН приймало саме відповідною комісією ГУ ДФС в Одеській області.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Фортуна Груп ЛТД при подані даного адміністративного позову фактично було сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн. (платіжне доручення від 10.05.2018р. №6396 а.с.4 ), а при подані апеляційної скарги на рішення суду 1-ї інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 2643 грн. (платіжне доручення від 27.11.2018 року №65 а.с.163 ).

Таким чином, враховуючи вказані вище обставини та приписи ст.ст.132,139 КАС України, судова колегія вважає за необхідне стягнути з відповідача-2 - ГУ ДФС в Одеській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача фактично сплачений судовий збір у загальному розмірі 4405 грн. (т.б. 1762 грн. - за подання позову + 2643 грн. - за подання апеляційної скарги ).

Керуючись ст.ст.139,308,310,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Груп ЛТД - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року - скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Груп ЛТД - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №644047/38573383 від 11.04.2018 року про відмову в реєстрації поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Фортуна Груп ЛТД податкової накладної №105 від 20.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати комісію Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації - зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №105 від 20.11.2017 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (ЄДРПОУ 39398646 ), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Груп ЛТД (ЄДРПОУ 38573383 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 4405 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 12.04.2019р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук