Постанова

від 20.03.2019 по справі 817/2297/14

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 817/2297/14

Провадження № 11-1449апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б. ,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом депутата Дубровицької міської ради шостого скликання ОСОБА_3 до Державної реєстраційної служби України, Дубровицького міського голови ОСОБА_4, Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби, приватного нотаріуса Дубровицького районного нотаріального округу Мелех ОлениПетрівни, треті особи: Дубровицька міська рада, ОСОБА_6, Приватне підприємство Експертбудсервіс , Рівненська товарна біржа, за участю Прокуратури Дубровицького району Рівненської області, про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою депутата Дубровицької міської ради шостого скликанняОСОБА_3 на ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року (судді Дорошенко Н. О., Борискін С. А., Гломб Ю. О.) та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року (судді Майор Г. І., Бучик А. Ю., Шевчук С. М.),

УСТАНОВИЛА:

Депутат Дубровицької міської ради шостого скликання ОСОБА_3 звернувся до адміністративного суду з позовом, у якому просив:

1) визнати протиправними дії Дубровицького міського голови ОСОБА_4 в частині оплати послуг за договором № 60/09 на проведення незалежної оцінки від 16 вересня 2013 року, укладеним між Дубровицькою міською радою (далі - Міськрада) та Приватним підприємством Експертбудсервіс (далі - ПП Експертбудсервіс ;

2) визнати протиправними дії Дубровицького міського голови ОСОБА_4 в частині затвердження висновку про вартість майна від 18 жовтня 2013 року, складеного ПП Експертбудсервіс ;

3) визнати протиправними дії Дубровицького міського голови ОСОБА_4 в частині затвердження протоколу № 77-11/13-Н проведення аукціону від 15 листопада 2013 року;

4) визнати протиправними дії Дубровицького міського голови ОСОБА_4 в частині підписання від імені Міськради договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29 січня 2014 року, укладеного між Міськрадою та ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Рівненської області Мелех О. П. , зареєстрованого у реєстрі за № 78;

5) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 січня 2014 року № 4466355 (про державну реєстрацію ОСОБА_6 власником нежитлових приміщень загальною площею 151,55 кв.м за адресою: АДРЕСА_1), прийняте приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Рівненської області Мелех О. П. ;

6) зобов'язати приватного нотаріуса Мелех О. П. та Дубровицьке районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень від 29 січня 2014 року № 4466355, проведеної цим приватним нотаріусом як державним реєстратором прав на нерухоме майно;

7) зобов'язати Державну реєстраційну службу України та Дубровицьке районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби зареєструвати за територіальною громадою міста Дубровиці в особі Міськради право власності на таке майно - частину підвального приміщення готелю Дружба за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до експлікації підвалу: приміщення № 1 площею 39,3 кв. м, приміщення № 2 площею 15,8 кв. м, приміщення № 3 площею 36,3 кв. м, приміщення № 23 площею 35,9 кв. м, приміщення № 24 площею 13,9 кв. м, частина приміщення № 25 (коридор) площею 10,35 кв. м, загальною площею 151,55 кв. м.

Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, на підставі чинного на той час пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), закрив провадження у справі в стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій Дубровицького міського голови ОСОБА_4 в частині:

- оплати послуг за договором № 60/09 на проведення незалежної оцінки від 16 вересня 2013 року, укладеним між Міськрадою та ПП Експертбудсервіс ;

- затвердження висновку про вартість майна від 18 жовтня 2013 року, складеного ПП Експертбудсервіс ;

- затвердження протоколу № 77-11/13-Н проведення аукціону від 15 листопада 2013 року;

- підписання від імені Міськради договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29 січня 2014 року, укладеного між Міськрадою та ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Рівненської області Мелех О. П. , зареєстрованого у реєстрі за № 78.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2018 року, в задоволенні решти позовних вимог (пункти 5-7) відмовлено.

Закриваючи провадження у справі щодо решти позовних вимог (пункти 1-4), суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Депутат Дубровицької Міськради шостого скликання ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалені цими судами ухвали щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог та передати справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Скаргу мотивовано тим, що орган місцевого самоврядування (до якого відноситься і міський голова) при реалізації повноважень, визначених Законом України від 21 травня 1997 року № 280-97/ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон - № 280-97/ВР), вважається суб'єктом владних повноважень, а тому справа в частині позовних вимог, зазначених у пунктах 1-4 вимог, підлягає розгляду судом саме адміністративної юрисдикції.

Дослідивши в межах, визначених частиною першою статті 341 КАС (у редакції, чинній на час здійснення касаційного перегляду), наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Статтею 6 КАС (у редакції, чинній на час подання позову) встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Стаття 2 КАС (у зазначеній редакції) завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС).

За визначенням, наведеним у пункті 2 частини першої статті 3 КАС, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Крім того, необхідно врахувати правове регулювання юрисдикції адміністративних судів, передбачене чинною редакцією КАС.

Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина друга статті 4 КАС у чинній редакції ).

З аналізу наведених норм права вбачається, щоКАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Крім того, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Позовні вимоги (пункти 1-4) заявлено позивачем у зв'язку з протиправністю, на його думку, дій Дубровицького міського голови ОСОБА_4 під час підготовки до приватизації та приватизації нерухомого майна, що належить до комунальної власності, а саме частини підвального приміщення готелю Дружба загальною площею 151,55 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, які, на думку позивача, порушують інтереси територіальної громади м. Дубровиці.

Відповідно до статті 12 Закону № 280-97/ВРсільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України .

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Відповідно до своєї преамбули Закон України від 6 березня 1992 року № 2171-XII Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (далі - Закон № 2171-XII) установлює правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу.

Способи малої приватизації встановлені в статті 3 цього Закону, відповідно до якої приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).

Шляхом продажу за конкурсом може здійснюватися приватизація окремих єдиних майнових комплексів групи А та окремих об'єктів групи Ж.

Статтею 4 Закону № 2171-XII установлено, що продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими радами.

За змістом статті 5 Закону № 2171-XII покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України від 4 березня 1993 року № 2163-ХІІ Про приватизацію державного майна (далі - Закон № 2163-ХІІ).

Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Міськради (шостого скликання) від 18 січня 2011 року № 72 Про орган приватизації Дубровицької міської ради виконавчий комітет Дубровицької Міськради визначено її органом приватизації.

Рішенням Міськради (шостого скликання) від 11 липня 2013 року № 748 затверджено перелік нежитлових приміщень комунальної власності міста, що підлягає приватизації шляхом аукціону, згідно з додатком, відповідно до якого до переліку нежитлових приміщень комунальної власності міста, що підлягають приватизації у 2013-2014 роках, включено частину підвального приміщення готелю Дружба загальною площею 151,55 кв.м за адресою: АДРЕСА_1

Статтею 8 Закону № 2171-XII установлено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які:

встановлюють ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України;

готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;

проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства;

замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту;

замовляють проведення робіт із землеустрою.

Для забезпечення виконання зазначених функцій органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України.

Відповідно до статті 9 Закону № 2171-XII за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2658-III).

Згідно зі статтею 7 Закону № 2658-III оцінка майна проводиться у випадках, установлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї зі сторін угоди та за згодою сторін.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, приватизації та іншого відчуження у випадках, установлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду.

Суди встановили, що 16 вересня 2013 року Міськрадою в особі міського голови ОСОБА_4 та ПП Експертбудсервіс укладено договір № 60/09 на проведення незалежної оцінки частини підвального приміщення готелю Дружба загальною площею 151,55 кв. м за адресою: АДРЕСА_1. Метою оцінки є визначення ринкової вартості майна для відчуження шляхом проведення аукціону. Відповідно до пункту 2.1 цього договору вартість проведених робіт визначається в розмірі 2 тис. грн за незалежну оцінку частини підвального приміщення готелю Дружба . Зазначена сума сплачується потенційним переможцем аукціону з продажу майна.

20 вересня 2013 року ПП Експертбудсервіс склало звіт про оцінку майна, на який 9 жовтня 2013 року надано позитивну рецензію.

18 жовтня 2013 року Дубровицький міський голова ОСОБА_4 затвердив висновок про вартість майна, який є невід'ємною частиною звіту про оцінку майна.

Відповідно до статті 17 Закону № 2171-XII аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою. Проведення аукціону з продажу об'єкта малої приватизації здійснюється в порядку, встановленому Фондом державного майна України.

Механізм підготовки, організації і проведення приватизації об'єктів малої приватизації шляхом викупу, продажу на аукціоні, у тому числі за методом зниження ціни та без оголошення ціни, а також продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, визначені Порядком продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженим наказом Фонду державного майна України 2 квітня 2012 року № 439 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2012 року за № 753/21066).

Суди встановили, що згідно з протоколом від 15 листопада 2013 року № 77-11/13-Н Рівненською товарною біржею проведено аукціон з продажу частини нежитлових приміщень підвалу готелю Дружба загальною площею 151,55 кв.м за адресою: АДРЕСА_1. Початкова ціна об'єкта продажу складала 108 тис. 24 грн. Переможцем аукціону визнано ОСОБА_6 за остаточною ціною продажу 270 тис. грн. Проведення оплати за об'єкт продажу підтверджується виписками банку з рахунку Міськради від 21 листопада та 17 грудня 2013 року.

29 січня 2014 року між Міськрадою (продавець) в особі міського голови ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - 74/1000 частини будівлі готелю Дружба за адресою: АДРЕСА_1, а саме приміщення № 1 площею 39,3 кв.м, приміщення № 2 площею 15,8 кв.м, приміщення № 3 площею 36,3 кв.м, приміщення № 23 площею 35,9 кв.м, приміщення № 24 площею 13,9 кв.м, частини приміщення № 25 (коридор) площею 10,35 кв.м, загальною площею 151,55 кв.м. Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Мелех О. П. , зареєстровано в реєстрі за № 78.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

У частині першій статті 60 Закону № 280/97-ВР установлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно із частиною п'ятою статті 60 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.

Частиною шостою статті 60 Закону № 280/97-ВР установлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Таким чином, Міськрада, її виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном.

Відтак оскаржувані позивачем дії Дубровицького міського голови щодо: оплати послуг за договором № 60/09 на проведення незалежної оцінки від 16 вересня 2013 року, укладеним Міськрадою та ПП Експертбудсервіс ; затвердження висновку про вартість майна від 18 жовтня 2013 року; затвердження протоколу № 77-11/13-Н проведення аукціону від 15 листопада 2013 року; підписання договору купівлі-продажу з ОСОБА_6 - не пов'язані зі здійсненням у спірних правовідносинах владних управлінських функцій, тому такі відносини не можна вважати публічно-правовими.

Ураховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ця справа в частині позовних вимог до Дубровицького міського голови (пункти 1-4 вимог) не має встановлених нормами КАС ознак справи адміністративної юрисдикції та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, висновки цих судів про наявність підстав для закриття провадження у відповідній частині справи ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, аргументи скаржника цих висновків не спростовують.

ВодночасВелика Палата Верховного Суду зауважує, що суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі, помилково зазначили, що правомірність оскаржуваних дій Дубровицького міського голови підлягають перевірці судом цивільної юрисдикції.

Згідно із частино першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал; далі - ГПК) право звертатися до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Пунктом 1 частини першої статті 12 ГПК (у зазначеній редакції) передбачалося, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна.

Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону № 2163-ХІІвідчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 того ж Закону встановлено, що спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому ГПК.

Таким чином, за загальним правилом спори щодо приватизації комунального майна належать до юрисдикції господарського суду.

Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 125/703/16-ц (постанова від 21 лютого 2018 року).

Відтак правомірність згаданих вище дій Дубровицького міського голови у правовідносинах, пов'язаних із приватизацією комунального майна, може бути предметом перевірки судом господарської юрисдикції за позовом відповідного суб'єкта, який звертається до судуза захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

При цьому слід зауважити, що правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України , Законом № 280-97/ВР та Законом України від 11 липня 2002 року № 93-IV Про статус депутатів місцевих рад .

Відповідно до положень зазначених законів депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Отже, можна дійти висновку, що депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Наведене спростовує доводи позивача - депутата Міськради шостого скликанняОСОБА_3 про поширення юрисдикції адміністративного суду на цю справу (у частині вимог за пунктами 1-4) у зв'язку з її ініціюванням ним як суб'єктом владних повноважень.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Статтею 351 КАС визначено, що підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій по суті ухвалили правильні рішення, але з помилковим застосуванням норм процесуального права в частині визначення суду, до юрисдикції якого віднесено спір, а тому є підстави для зміни ухвал Рівненського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 рокув їх мотивувальних частинах з викладених вище мотивів.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу депутата Дубровицької міської ради шостого скликання ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року в частині визначення суду, до юрисдикції якого віднесено спір, змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

3. У решті ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко С. В. БакулінаЛ. І. Рогач В. В. БританчукО. М. Ситнік Д. А. ГудимаІ. В. Саприкіна О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич В. С. КнязєвО. Г. Яновська Л. М. Лобойко