Постанова

від 04.04.2019 по справі 917/498/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" квітня 2019 р.                                                                             Справа № 917/498/18   Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя  Тарасова І.В.; за участі секретаря судового засідання Крупи О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю        “Агротех-Гарантія” (вх.№89П/2) та апеляційну скаргу прокуратури Полтавської області  (вх.153П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2018 у справі №917/498/18 (повний текст рішення складено 05.12.2018, суддя Бунякіна І.Г.) за позовом Миргородської місцевої прокуратури, м.Миргород, до 1.Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, м.Миргород Полтавської обл., 2.Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротех-Гарантія”, с.Бакумівка, Миргородський район Полтавської обл., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1.Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава, 2.Комунальне підприємство “Реєстраційно-інвентаризаційна служба”  Опішнянської територіальної громади, смт.Опішня Зінківського району Полтавської обл., про визнання незаконним та скасування розпоряджень голови Миргородської районної державної адміністрації; визнання недійсним  договору оренди  земельної ділянки, зобов'язання звільнити земельну ділянку, - ВСТАНОВИЛА: Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.11.2018 у справі №917/498/18 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 40,2175 га, кадастровий номер 5323282800:00:006:0130, яка розташована за межами населених пунктів на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, укладений 18.01.2018 Миргородською районною державною адміністрацією з Товариством з обмеженою відповідальністю “Агротех-Гарантія”, право оренди земельної ділянки за яким зареєстровано Комунальним підприємством “Реєстраційно - інвентаризаційна служба” Опішнянської територіальної громади 29.01.2018 за №24562565. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротех-Гарантія” на користь прокуратури Полтавської області 881,00 грн у відшкодування витрат судового збору. Стягнуто з Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області на користь прокуратури Полтавської області 881,00 грн у відшкодування витрат судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Господарський суд мотивував свої висновки тим, що районні державні адміністрації наділені повноваженнями на розпорядження земельних ділянок лише у випадку, якщо вони не розподілені між власниками земельних ділянок (паїв) у встановленому законом порядку. Судом встановлено, що земельна ділянка площею 40,2175 га, кадастровий номер 5323282800:00:006:0130, яка розташована за межами населених пунктів на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, входила до складу земель колективної власності, відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ №25, виданого 22.11.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству ім.Чапаєва. Земельні ділянки із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, вважаються розподіленими з моменту досягнення згоди не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), що оформляється відповідним протоколом. Рішенням загальних зборів співвласників земельних часток (паїв) членів приватно-орендного підприємства «Кибинцівське», оформленим протоколом від 07.12.2000, розглянуто та погоджено схему організації території земельних часток (паїв) у межах розпайованих земель КСП ім.Чапаєва, загальною площею 2646,6 га. Погоджено уточнену площу земельної частки (паю) у розмірі 3,30 кадастрових гектари та її вартість у сумі 26241,0 грн. Рішенням Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області б/н та дати затверджено схему організації території, погоджену рішенням загальних зборів співвласників земельних часток (паїв) членів приватно-орендного підприємства «Кибинцівське» від 07.12.2000, а також вирішено проводити передачу у натурі земельних часток (паїв) відповідно до складеної схеми. Ураховуючи, що спірна земельна ділянка розташована за межами населених пунктів на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області і належить до земель колишнього КСП «Чапаєва», розподілена між усіма власниками земельних часток (паїв) у встановленому законом порядку, господарський суд дійшов висновку, що Миргородська районна державна адміністрація Полтавської області не мала достатніх повноважень для розпоряджання вказаною земельною ділянкою та укладення з ТОВ «Агротех-Гарантія» відповідного договору оренди. Отже, урахувавши, що сторонами спірного договору оренди не дотримано вимог, встановлених частиною 2 ст.203 Цивільного кодексу України, визнав спірний договір недійсним. Крім того, суд не задовольнив позовні вимоги в частині визнання та скасування розпоряджень Миргородської РДА №295 від 29.11.2017, №10 від 17.01.2018, оскільки розпорядження є ненормативними актами, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання, а тому обраний спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Щодо вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки суд відмовив у їх задоволені як таких, що заявлені передчасно. ТОВ “Агротех-Гарантія” з рішенням  не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2018 у справі №917/498/18 у частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 40,2175 га, кадастровий номер 5323282800:00:006:0130, яка розташована за межами населених пунктів на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, укладений 18.01.2018 Миргородською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агротех-Гарантія”. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що прокурор не мав належних повноважень на звернення до суду з даним позовом. Апелянт стверджує, що згідно з умовами договору оренди земельної ділянки сплачує орендну плату за її користування, а тому не убачається порушення інтересів держави щодо ефективного використання земельних ресурсів. Також апелянт зазначає, що земельна ділянка, яка передана в оренду ТОВ «Агротех-Гарантія», згідно з Державним актом на право колективної власності на землю входила до складу земель колективної власності Сільськогосподарського підприємства ім.Чапаєва, яке 07.02.2000 реорганізовано у Приватно-орендне підприємство «Кибинцівське», яке припинено 19.01.2007, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. До державного кадастру спірна земельна ділянка внесена як ділянка з невизначеною формою власності, тому необхідність захисту інтересів держави є безпідставним. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротех-Гарантія” на рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2018 у справі №917/498/18. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - 5 днів з дня вручення даної ухвали. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротех-Гарантія” відбудеться 18.02.2019 об 11:30 год. Також з рішенням господарського суду Полтавської області не погодилася прокуратура Полтавської області та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм першої інстанції норм процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2018 у справі №917/498/18 у частині відмови у задоволенні позову прокурора скасувати, постановити у цій частині нове рішення про задоволення позову, визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації від 29.11.2017 №295 “Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю “Агротех-Гарантія“ на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) “, від 17.01.2018 №10 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) ТОВ “Агротех-Гарантія“ та надання в оренду земельної ділянки“; скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5323282800:00:006:0130, проведену Комунальним підприємством “Реєстраційно-інвентаризаційна служба“ Опішнянської територіальної громади 29.01.2018 за №24562565; зобов'язати ТОВ “Агротех-Гарантія" звільнити земельну ділянку, кадастровий номер 5323282800:00:006:0130, площею 40,2175 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, в іншій частині рішення місцевого господарського суду - залишити без змін; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротех-Гарантія“ на користь прокуратури Полтавської області судові витрати понесені за подачу позовної заяви та апеляційної скарги. Свою апеляційну скаргу прокурор обґрунтовує тим, що господарський суд правильно встановив обставини справи, однак неправильно надав їм правову оцінку. Прокурор зазначає, що предметом позову у даній справі крім оскарження відповідних розпоряджень Миргородської районної державної адміністрації, є і вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі оскаржуваних розпоряджень. Правова позиція, викладена у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009, стосується самостійного позову про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади, за наслідками якого не виконуються функції захисту прав особи, права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання) регулюються укладеними на виконання акта договорами. Прокурор, посилаючись на висновки Верховного Суду, зазначає, що вказане не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів, яке є належним способом захисту порушеного права та забезпечить його відновлення. Також прокурор вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо передчасності заявлення вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, оскільки відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, усунення порушень закону у даному випадку можливе шляхом скасування державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки. Щодо вимоги про звільнення спірної земельної ділянки прокурор вважає, що факт зайняття спірної земельної ділянки не заперечується відповідачем, а відтак висновки суду у цій частині не відповідають дійсності та не грунтуються на вимогах закону.   Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 апеляційну скаргу прокуратури Полтавської області залишено без руху. Встановлено прокуратурі Полтавської області десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання відповідних доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. 22.01.2019 від Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області до суду надійшов відзив (вх.№663) на апеляційну скаргу ТОВ “Агротех-Гарантія”, в якому зазначає, що Миргородська РДА вийшла за межі наданих повноважень у галузі земельних відносин, приймаючи розпорядження від 29.11.2017 №295, яким надано дозвіл ТОВ «Агротех-Гарантія» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та №10 від 17.01.2018, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ТОВ «Агротех-Гарантія» та надання її в оренду. Ураховуючи те, що Миргородською РДА з ТОВ «Агротех-Гарантія» укладено договір оренди земельної ділянки на підставі розпоряджень, які прийняті райдержадміністрацією за межами наданих повноважень у галузі земельних відносин, прокурор вважає, що наявні підстави для визнання сказаного договору недійсним, і зв'язку з чим заперечує проти вимог апеляційної скарги ТОВ «Агротех-Гарантія», вважає її такою, що не підлягає задоволенню.   Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2019 у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пуль О.А., суддя Тарасова І.В., суддя Шевель О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 поновлено прокуратурі Полтавської строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокуратури Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2018 у справі №917/498/18. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 18.02.2019 о 12:15 год. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. 31.01.2019 від Комунального підприємства “Реєстраційно-інвентаризаційна служба” до суду надійшла заява (вх.№1072), в якій просить суд проводити судове засідання без участі підприємства. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 апеляційну скаргу прокуратури Полтавської області прийнято до спільного розгляду з апеляційною скаргою ТОВ “Агротех-Гарантія” на рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2018 у даній справі. Повідомлено учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 11.03.2019 до 10:45 год. У судовому засіданні 18.02.2019 представник ТОВ «Агротех-Гарант» вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити. Прокурор проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Агротех-Гарант» заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 повідомлено учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 25.03.2019 о 14:15 год. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2019 у зв'язку з відпусткою судді Шевель О.В. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В. Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 повідомлено учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 04.04.2019 о 09:15 год. У судовому засіданні 25.03.2019 представник ТОВ «Агротех –Гарантія» та прокурор вимоги своїх апеляційних скарг підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Представники Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, Комунального підприємства “Реєстраційно-інвентаризаційна служба” Опішнянської територіальної громади у судове засідання не з'явилися, відзивів на апеляційні скарги не надали, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Після заслуховування учасників справи у судовому засіданні було оголошено перерву до 04.04.2019 до 09:15 год. У судовому засіданні 04.04.2019 розгляд справи продовжено зі стадії, на якій було оголошено перерву.   Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи та вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке. Щодо представництва прокурором інтересів держави у даній справі колегія суддів з урахуванням вимог ст.14, 19 Конституції України, частин 1,3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.53, 174 Господарського процесуального кодексу України, ст.6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Миргородською місцевою прокуратурою у позовній заяві правильно зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області. Згідно зі ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема, належить право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Отже, чинним законодавством України не передбачено повноважень посадових осіб Держгеокадастру на звернення до суду з позовними заявами про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування розпоряджень органів державної влади, на підставі яких вони укладені. Ураховуючи, що незаконне надання у користування спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, господарський  суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для представництва Миргородською місцевою прокуратурою в інтересах держави та звернення до суду з даною позовною заявою, а доводи ТОВ «Агротех-Гарантія» щодо відсутності у прокурора належних повноважень на звернення до суду з даним позовом спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи. З матеріалів справи убачається, що рішенням Кибинської сільської ради від 23.08.1995 затверджено списки громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства ім.Чапаєва; погоджено розроблений Інститутом землеустрою проект, яким передбачено передати у колективну власність КСП ім.Чапаєва землі, площею 2817,5 га, у тому числі: сільськогосподарських угідь, площею 2668,7 га, з них ріллі, площею 2516,9 га, земель загального користування, площею 148,8 га, з них виробничими дворами та будівлями, площею 59,8 га, під господарськими шляхами, площею 28,9 га, лісів, площею 36.1 га, у тому числі, чагарників, площею 9,0 га, під водою, площею 2,1 га, болот, площею 18,9 га, інших земель, площею 3,0 га. У зв'язку з чим - видати колективному сільськогосподарському підприємству імені Чапаєва державні акти на право колективної власності на землю. Надати у постійне користування КСП імені Чапаєва землі, що залишаються у державній власності. Видати колективному сільськогосподарському підприємству імені Чапаєва державні акти на право постійного користування землею. Подати даний проект на розгляд та затвердження Миргородській районній раді народних депутатів (а.с.5-6, том 2). Державний акт на право колективної власності на землю Серія ПЛ №25, виданий колективному сільськогосподарському підприємству ім.Чапаєва Кибинською сільською радою народних депутатів Миргородського району Полтавської області у тому, що вказаному власнику землі передається у колективну власність 2817,5 гектарів землі у межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Кибинської сільської ради народних депутатів від 23.08.1995. Акт зареєстровано 22.11.1995 у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14 (а.с.64-65, том 1). Згідно з архівною довідкою відділу культури і архіву Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області № 36/07-15 від 01.03.2018 з жовтня 1991 року колгосп ім.Чапаєва перейменований у КСП ім.Чапаєва (протокол №3 від 27.10.1992 загальних зборів уповноважених колгоспу ім.Чапаєва (с.Кибинці)) 07.02.2000 реорганізовано у Приватно-орендне підприємство «Кибинцівське» (а.с. 81, том 1). Зазначене підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, виданим Приватно-орендному підприємству «Кибинцівське» та зареєстрованим 08.02.2000 та довідкою, виданою директором ПОП «Кибинцівське» до Миргородського районного відділу землеустрою (а.с.72, том 1). Отже, ПОП «Кибинцівське» є правонаступником КСП ім.Чапаєва. Рішенням Кибинцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 22.06.2000 вирішено передати резервний фонд, площею 146,9 га, до земель, що підлягають поділу на земельні частки (паї) громадянам згідно з додатковим списком. Затверджено списки громадян на видачу сертифікатів на земельну частку (пай) (а.с.75, том 1). Відповідно до витягу з протоколу зборів співвласників земельних часток (паїв) членів приватно-орендного підприємства «Кибинцівське», що відбулися 07.12.2000, на яких були присутні власники земельних часток - 787 чоловік. Зборами погоджено схему організації території земельних часток (паїв), загальною площею 2646,6 га, якою, зокрема, передбачено: місцерозташування та розмір у фізичних гектарах кожної з 787 земельних часток (паїв) на загальній площі 2594,2 га; переведення сіножатей, площею 125,1 га та пасовищ, площею 26,7 га до земель загального користування; запропоновано Кибинцівській сільській раді затвердити схему організації території земельних часток (паїв) у межах розпайованих земель КСП ім.Чапаєва (а.с.73, том 1). У подальшому рішенням Кибинцівської сільської ради «Про затвердження схеми організації території земельних часток (паїв) ПОП «Кибинцівське»» вирішено затвердити схему організації території, якою передбачено місцерозташування та площа кожного з 787 земельних часток (паїв) на загальній площі 2594,2 га. Рахувати сіножаті, площею 125,1 га та пасовища, площею 26,7 га землями загального користування. Передачу в натурі земельних часток (паїв) проводити відповідно до складеної схеми (а.с.74, том 1). Матеріали справи містять проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, виконаний ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» згідно з контрактом №310 від 30.09.2003 на замовлення ТОВ «Агротех-Гарантія», в якому, зокрема, зазначено, що розподіл земельних ділянок (паїв) між власниками сертифікатів проведено загальними зборами власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Чапаєва (а.с.58, том 1). Рішенням Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 08.09.2004 погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) у межах реформованого КСП ім.Чапаєва на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с.61, том 1).    Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 02.11.2004 №245 передбачалося, зокрема, погодження проекту землеустрою організації території (паїв) на території Кибинської сільської ради (а.с.60, том 1). З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що юридичну особу – Приватно-орендне підприємство «Кибинцівське» з 19.01.2007 – припинено. Спірним розпорядженням голови Миргородської районної державної адміністрації №295 від 29.11.2017 надано ТОВ «Агротех-Гарантія» дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, орієнтовною площею 41 га, в натурі (на місцевості), яка розташована за межами населених пунктів на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області і належить до земель колишнього КСП «Чапаєва» (а.с.43, том 1). 17.01.2018 головою Миргородської районної державної адміністрації видано розпорядження №10, яке також оскаржується, затверджено ТОВ «Агротех-Гарантія» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 40,2175, га в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 5323282800:00:006:0130, що розташована за межами населених пунктів на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області і належить до земель колишнього КСП «Чапаєва» з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Надано в оренду ТОВ «Агротех-Гарантія» земельну ділянку, загальною площею 40,2175 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, терміном на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Встановлено орендну плату за земельну ділянку у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки. ТОВ «Агротех-Гарантія» за цим розпорядженням зобов'язано укласти з Миргородською районною державною адміністрацією договір оренди земельної ділянки протягом одного місяця з моменту прийняття цього розпорядження та забезпечити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством; використовувати земельну ділянку у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору; після закінчення терміну користування, земельну ділянку повернути у стані, придатному для використання за призначенням  (а.с.44, том 1). 18.01.2018 між Миргородською районною державною адміністрацією Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротех-Гарантія» укладено спірний договір оренди, згідно з пунктом 2.1. якого в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 40,2175 гектарів, у тому числі: сіножаті 40,2175 гектарів (а.с.45-46, том 1). Відповідно до акту приймання-передачі №1 від 18.01.2018 земельна ділянка передана в стані, передбаченому договором (а.с.47, том1). Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 02.05.2018 КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади Полтавської області 29.01.2018 зареєструвало право оренди земельної ділянки, площею 40,2175 га, строком на 7 років, з правом пролонгації, за ТВО «Агротех-Гарантія» (а.с.48, том 1). У листі №99/02-27 від 05.03.2018 Кибинської сільської ради, адресованому Миргородській прокуратурі Полтавської області, зазначається, що земельна ділянка, площею 40,2175 га, кадастровий номер 5323282800:00:006:0130, розташована за межами населених пунктів на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, входила до складу земель колективної власності, відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ №25, виданого 22.11.1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству ім.Чапаєва. Розпаювання земель колишнього КСП ім.Чапаєва на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області відбувалось згідно зі схемою по розробці організації території земельних часток (паїв) у межах розпайованих земель колективного сільськогосподарського підприємства ім.Чапаєва Миргородського району Полтавської області від 2000 року, яка рішенням загальних зборів співвласників земельних часток (паїв) членів ПОП «Кибинцівське» від 07.12.2000 затверджена, сіножаті площею 125.1 га та пасовищ площею 26,7 га переведені до земель загального користування. Зазначена земельна ділянка, кадастровий номер 5323282800:00:006:0130, відноситься до земель сільськогосподарського призначення та згідно з наявними відомостями у сільській раді значиться як сіножаті та пасовища, відповідно до пункту 3.2 ст.5 Технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) у межах розпайованих земель колективного сільськогосподарського підприємства ім.Чапаєва Миргородського району Полтавської області «сіножаті площею125,1 га та пасовища, площею 26,7 га, рахувати землями загального користування (а.с.66, том 1). Вважаючи, що відповідно до чинного законодавства, а саме: ст.122 Земельного кодексу України, ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Миргородська районна державна адміністрація не наділена повноваженнями на розпорядження спірною земельною ділянкою, звернувся з даним позовом про визнання незаконними та скасування розпоряджень Миргородської РДА №295 від 29.11.2017 про надання ТОВ «Агротех-Гарантія» дозволу на розробку технічної документації із землеустрою та №10 від 17.01.2018 про затвердження товариству технічної документації із землеустрою. Крім того, прокурор просив скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди спірної земельної та зобов'язати ТОВ «Агротех-Гарантія» звільнити вказану земельну ділянку. В обґрунтування позовних вимог посилався на результати проведення перевірки Головним управлінням Держгеокадастру спірної земельної ділянки - акт від 05.04.2018 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом – земельною ділянкою, в якому зазначено, що спірна земельна ділянка зареєстрована як землі невизначеної форми власності. Прокурор вважає, що спірна земельна ділянка не є нерозподіленою (невитребуваною), а відтак Миргородська РДА вийшла за межі наданих повноважень у галузі земельних відносин, приймаючи спірні розпорядження, а тому спірний договір оренди земельної ділянки укладений з порушенням уповноваженою особою господарської компетенції. Незаконне надання у користування спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, отже, звернення прокурора спрямоване на задоволення потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо передачі в користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Інші вимоги є похідними від вищезазначених. З матеріалів справи убачається, встановлено судом та не заперечується заявниками апеляційних скарг, той факт, що спірна земельна ділянка розташована  за межами населеного пункту. Відповідно до  ст.122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті, індивідуального дачного будівництва. У силу приписів частини 2  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України. Згідно зі ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені(невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі, якщо відоме їх місцезнаходження. Отже, даним Законом також встановлено випадки, коли районні державні адміністрації мають повноваження щодо розпорядження земельними ділянками.   Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Беручи до уваги зазначені норми, для визнання судом правомірності заявлених позовних вимог, необхідно мати фактичні, письмові докази, які підтверджують порушення інтересів держави, зокрема, довести суду, що спірна земельна ділянка не має статусу нерозподіленої (невитребуваної) та належить до земель державної власності. Матеріали справи свідчать, що спірна земельна ділянка у 1992 році належала колгоспу ім.Чапаєва, яка 22.11.1995 року на праві колективної власності на землю передана Колективному сільськогосподарському підприємству ім.Чапаєва (право власності посвідчується Державним актом на право колективної власності на землю, який був зареєстрований 22.11.1995 за №14 у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю), доказів припинення його дії не надано, а, отже, правовідносини за ним не припинились. Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, цивільним та земельним законодавством, зокрема, приписами  Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Частинами 1, 2 ст.373 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується  Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Згідно з частинами 1, 4 ст.374 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом. Відповідно до ст.378 Цивільного кодексу України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Статтею 12 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» оформлення державних  актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка  виконала  землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Власнику однієї чи більше земельної частки (паю) в межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, видається один державний акт на право власності на земельну ділянку. Власникам земельних часток (паїв), яким  земельні  ділянки виділені  в  натурі  (на  місцевості)  єдиним  масивом,  видається державний  акт  на  право  власності  на  земельну  ділянку,  який посвідчує їх право спільної часткової власності чи спільної сумісної власності. Відповідно до  статті 125 Земельного кодексу України  право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно зі ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі  Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються. Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності. Статтею 86 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Суб'єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади. Суб'єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути районні та обласні ради. Частиною 5 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Згідно зі статтею 140  Земельного кодексу України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. Згідно з пунктом 7 Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки (до 01.01.2004). Частиною 2 ст.158 Земельного кодексу України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У 2000 році спірна земельна ділянка передана ПОП «Кибинцівське», яке є правонаступником КСП ім.Чапаєва, (свідоцтво про державну реєстрацію) як землі загального користування в межах розпайованих земель КСП ім.Чапаєва (рішення Кибинцівської сільської ради та загальних зборів співвласників земельних часток (паїв) членів Приватно-орендного підприємства «Кибинцівське»), отже, спірна земельна ділянка не вибувала з користування КСП ім.Чапаєва, ПОП «Кибинцівське» та співвласників, що були учасниками КСП та ПОП «Кибинцівське». У 2007 році юридичну особу - ПОП «Кибинцівське» припинено. Ураховуючи вищенаведені норми, колегія суддів зазначає, право власності на земельну ділянку може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством. Ані норми цивільного законодавства, ані спеціальні норми, що регулюють земельні відносини, не передбачають автоматичне припинення права власності у зв'язку з припиненням юридичної особи. Прокурор не підтвердив належними та допустимими доказами вибуття спірної земельної ділянки ані з власності юридичної особи, ані зі спільної власності громадян – співвласників земельних ділянок, отже, не довів, що спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, а тому його доводи щодо порушення при винесенні спірних розпоряджень та укладенні договору оренди з ТОВ «Агротех –Гарантія» інтересів держави є необґрунтованими. Як стверджує ТОВ «Агротех – Гарантія», згідно з умовами спірного договору оренди земельної ділянки товариство сплачує орендну плату за її користування, а тому не убачається порушення інтересів держави щодо ефективного використання земельних ресурсів. У практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Вєренцов проти України", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес" АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України") напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно. Якщо хоча б одного критерію із перелічених не було додержано, то Європейський суд з прав людини констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, суд першої інстанції не дослідив питання набуття та припинення права власності на спірну земельну ділянку, а, отже, не з'ясував обставин, яким чином райдержадміністрацією при винесенні спірних розпоряджень були порушені саме інтереси держави, тому помилково дійшов висновку про задоволення вимог прокурора у частині скасування спірних розпоряджень та визнання недійсним договору. Ураховуючи, що господарським судом прийнято рішення при недоведеності обставин, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування його у повному обсязі з прийняттям нового рішення. Беручи до уваги встановлення апеляційним судом факту недоведеності порушення інтересів держави при винесенні спірних розпоряджень та укладенні договору оренди, якими прокурор обґрунтовував свої вимоги, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі, з урахуванням того, що усі інші вимоги є похідними. Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 пункту 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Відповідно до частин 1, 2 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. 2.Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції наведеним вище вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.269,  270, пунктом 2 частини 1 ст.275, 277, 282-284  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу прокуратури Полтавської області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротех-Гарантія” задовольнити. Рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2018 у справі №917/498/18 скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 15.04.2019. Головуючий суддя                                                                    О.А. Пуль Суддя                                                                                           Я.О. Білоусова Суддя                                                                                           І.В. Тарасова