Постанова

від 08.04.2019 по справі 905/3168/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р. Справа № 905/3168/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

за участю секретаря Литвинової К.О.

за участі представників:

Харківської обласної прокуратури - прокурор Ногіна О.М., посвідчення №032167 від 11.02.15

ПАТ "Державна продовольчо - зернова корпорація України" (в режимі відеоконференції) - Перевозник П.М., довіреність № 727 від 18.12.18

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо - зернова корпорація України", м.Київ (вх. №555 Д/2-4)

на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.01.2019 (суддя Сковородіна О.М, повний текст ухвали складено та підписано - 24.01.2019) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі № 905/3168/16

за позовом Прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі:

1. Кабінету Міністрів України, м.Київ

2. Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ

до 1. Виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області,

2. Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо - зернова корпорація України", м.Київ,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Свідоцтва про право власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року прокуратура Донецької області, в інтересах держави в особі позивачів: 1. Кабінету Міністрів України, м. Київ, 2. Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ, звернулась до господарського суду Донецької області із позовом до: 1. Виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області, 2. Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ, та просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Марїнського району Донецької області від 21.02.2012 №57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд;

- визнати недійсним та скасувати Свідоцтво серії САЕ №443918, САЕ №443920, САЕ 443921 від 29.02.2012 на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд Роївського елеватора, розташованого за адресою: Донецька область, Марїнський район, м.Курахове, просп.Маяковського, б.1-д, за Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України;

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради від 21.02.2012 прийнято з перевищенням повноважень та за відсутністю рішення Міністерства аграрної політики та продовольства України - органу уповноваженого на управління корпоративними правами ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", отже є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017, позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 21.02.2012 №57 "Про розгляд листа філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Роївський елеватор" щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд".

Визнано недійсним та скасовано Свідоцтво серії САЕ №443918, САЕ №443920, САЕ 443921 від 29.02.2012 про право власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд Роївського елеватора за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, просп.Маяковського, б.1-д за Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; стягнуто з відповідача 1 на користь прокуратури Донецької області 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з відповідача 2 на користь прокуратури Донецької області 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

13.11.2018 Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України звернулась до господарського суду Донецької області із заявою №130-2-21/68345 від 07.11.2018 про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 за нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи заяву ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України зазначало, що 09.10.2018 ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України стали відомі істотні для справи обставини, які існували на момент розгляду справи в суді першої інстанції, але не були і не могли бути відомі 2-му відповідачу на час її розгляду.

Заявник звертає увагу, що 29.11.2016 ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України звернулось до суду першої інстанції із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності (вих. № 2-4-10/665 від 25.11.2016), яку обґрунтовував тим, що строк у межах якого прокурор та позивачі могли звернутися до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Маріїнського району Донецької області від 21.02.2012 за № 57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд , сплинув 21.02.2015, а з вимогами про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право приватної власності на нерухоме майно серії САЕ № 443918, САЕ № 443920, САЕ № 443921 від 29.02.2012 сплинув 29.02.2015. В той же час, з позовною заявою прокурор звернувся до суду 03.11.2016, тобто після спливу строку позовної давності. При цьому, у задоволенні заяви ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України судом було відмовлено з посиланням на листи, отримані прокуратурою Донецької області 06.01.2017 №37-27-3-15/239 від Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.09.2016 від Кабінету Міністрів України за №1 5043/0/2-16, на підставі яких, суд дійшов висновку, що строк, в межах якого прокурор звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права не пропущено.

В той же час, 09.10.2018 ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України отримано копію довідки Мінагрополітики від 17.09.2012 за № 24/321 Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ Державна продовольчо-зернова компанія України , яка складена комісією з представників Мінагрополітики за результатами проведеної на підставі наказу Мінагрополітики від 10.08.2012 за №501 щодо перевірки окремих питань діяльності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України за 1 півріччя 2012 року, в якій встановлено, що станом на 20.08.2012 відповідачем-2 виготовлено технічні паспорти та отримано свідоцтва про право власності на нерухоме майно філій (згідно переліку), у т.ч. і філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор (п. 17 на стор. 11 вказаної Довідки).

Зазначена довідка була відсутня у відповідача-2, оскільки була складена в одному примірнику. Таким чином, лише 09.10.2018, тобто після отримання довідки Мінагрополітики від 17.09.2012, товариству стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України на час розгляду даної справи, а саме - точна дата з якої Мінагрополітики достовірно довідалося про оформлення ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України свідоцтв про право власності на нерухоме майно філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор , що, на думку заявника є нововиявленою обставиною у даній справі, яка не була і не могла бути відома відповідачу-2 на момент розгляду справи в господарському суді Донецької області. В той же час, як вважає товариство, поінформованість Мінагрополітики про оформлення права власності на спірний майновий комплекс саме з 17.09.2012 впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі № 905/3168/16 та спростовує факти, які було покладено в основу рішення суду та є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами в частині застосування наслідків пропуску строку позовної давності до позовних вимог прокурора.

Крім того, скаржник вважає, що про вказані обставини був обізнаний і Кабінет Міністрів України як орган, який делегував Мінагрополітики свої повноваження щодо управління ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Таким чином, обставина щодо обізнаності позивачів станом на 17.09.2012 про оформлення відповідачем-2 правовстановлюючих документів на спірне майно є такою, що містить всі складові для визнання її нововиявленою - існувала на час розгляду справи, не була відома заявнику на час судового розгляду цієї справи, вказана обставина є істотною для розгляду даної справи, тобто, врахування її судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, а саме - застосування наслідків пропуску позовної давності.

За таких обставин, ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України просило суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі №905/3168/16 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.01.2019 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі №905/3168/16 за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі №905/3168/16 залишено в силі.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з довідки Мінагрополітики №24/321 від 17.09.2012 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" за 1 півріччя 2012 року вбачається, що з її змістом голова правління ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" - Цибульщак О.Л. був ознайомлений ще 18.09.2012, тобто, про існування довідки №24/321 відповідачу-2 стало відомо ще 18.09.2012. За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставина, на яку посилалось товариство, в розумінні ст. 320 ГПК України не є нововиявленою, оскільки була відома відповідачу-2 в період розгляду справи №905/3168/16.

ПАТ "Державна продовольчо - зернова корпорація України" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Донецької області від 21.01.2019 по справі №905/3168/16 скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким заяву про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі № 905/3168/16 за нововиявленими обставинами задовольнити. Одночасно з апеляційною скаргою заявником подано клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначав, що відмовляючи ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України у задоволенні заяви про застосування до спірних правовідносин позовної давності, господарський суд Донецької області в своєму рішенні від 24.01.2017 виходив з того, що про факт прийняття оскаржуваного рішення виконавчим комітетом Курахівської міської ради позивачам стало відомо лише у 2016 році після звернення із запитами та отримання прокуратурою Донецької області листів №37-27-3-15/239 від Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.01.2017 та листа Кабінету Міністрів України від 28.09.2016 за №1 5043/0/2-16. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що прокурором не був пропущений передбачений ст. 257 ЦК України строк, у межах якого він і звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

В той же час, на момент розгляду справи судом першої інстанції, ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України не була та не могла бути відома точна дата, з якої позивачі дізналися про оформлення ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України свідоцтв про право власності на спірне нерухоме майно. Однак, після прийняття вищезазначеного рішення ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України стали відомі обставини, що мають істотне значення для справи, які не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, а саме, 09.10.2018 супровідним листом від 05.10.2018 № 37-24-15/22777 відповідач - 2 отримав копію довідки Мінагрополітики від 17.09.2012 за №24/321 Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , складену за результатами перевірки (проведеної на підставі наказу Мінагрополітики від 10.08.2012 № 501) окремих питань діяльності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України за 1 півріччя 2012 року, якою встановлено, що станом на 20.08.2012 виготовлені технічні паспорти та отримано свідоцтва про право власності на нерухоме майно філій (згідно переліку), у т.ч. і філії ПАТ ДПЗКУ Роївський елеватор (п. 17 на стор. 11 вказаної довідки).

Таким чином, заявник вважає, що саме з 17.09.2012 Мінагрополітики стало достовірно відомо, що майновий комплекс філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор оформлений на праві приватної власності за другим відповідачем, що, на думку апелянта, є нововиявленою обставиною у справі. Вказану обставину заявник вважає істотною у справі, оскільки вона існувала на момент розгляду справи в суді першої інстанції, має значення для справи та не була і не могла бути відома ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України на момент розгляду справи судом першої інстанції. Про вказану обставину заявнику стало відомо лише 09.10.2018 після отримання листа Мінагрополітики від 05.10.2018. Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України не є ново виявленими в розумінні п.1 ч.2 ст.320 ГПК України .

Апелянт зазначає, що довідка Мінагрополітики від 17.09.2012 за №24/321 була складена лише в одному примірнику (про що зазначено на стор. 40 довідки), який знаходився у Мінагрополітики, а отже була відсутня у товариства. За таких обставин апелянт вважає, що в порушення норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги доводи ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України про те, що довідка Мінагрополітики від 17.09.2012 №24/321 не є нововиявленою обставиною у справі та необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 08.04.2019 року. Встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

У відзиві, наданому до суду апеляційної інстанції 26.03.2019, прокуратура Донецької області проти доводів апеляційної скарги заперечує та наполягає на тому, що довідка Мінагрополітики №24/321 від 17.09.2012 про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України за 1 півріччя 2012 року не є нововиявленою обставиною в розумінні п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, оскільки фактично є новим доказом у справі, який своєчасно не поданий ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України під час розгляду справи по суті, а отже не спростовує факти, що були покладені в основу судового рішення у справі №905/3168/16.

Також, 29.03.2019 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Кабінету Міністрів України, в якому перший позивач спростовує доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає оскаржувану ухвалу такою, що винесена у відповідності до норм матеріального та процесуального права, просить залишити ухвалу господарського суду Донецької області від 21.01.2019 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі № 905/3168/16 без змін, а апеляційну скаргу ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України без задоволення.

В судове засідання представник першого позивача та першого відповідача не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, про час, день та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, враховуючи встановлений нормами господарського процесуального кодексу України місячний термін для перегляду ухвали суду першої інстанції, а також завчасне повідомлення сторін про день, час та місце розгляду справи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 08.04.2019 за відсутністю представників першого позивача та першого відповідача за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч.2 ст.320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

У відповідності до ч.4 ст.320 ГПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи,

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Колегія суддів приймає до уваги, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст.320 Господарського процесуального кодексу України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Разом з тим, такий перегляд судових рішень повинен відбуватися з урахуванням загальних принципів здійснення правосуддя, зокрема тих, на обов'язкове дотримання яких звертає увагу Європейський суд з прав людини та які випливають зі змісту положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п.46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць.

Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Звертаючись до господарського суду Донецької області із заявою від 13.11.2018 про перегляд за ново виявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі № 905/3168/16 заявник, як на нововиявлену обставину посилається на довідку Мінагрополітики №24/321 від 17.09.2012 про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за 1 півріччя 2012 року.

Зокрема, заявник зазначає, що копію вказаної довідки було надіслано заявнику Міністерством аграрної політики та продовольства України супровідним листом №37-24-15/22777 від 05.10.2018 та отримано ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України 09.10.2018р (а.с. 54 т. 4). При цьому, посилаючись на дату складання вказаної довідки - 17.09.2012, ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України вважає, що саме з цієї дати позивачам стало відомо про оформлення ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор свідоцтв про право власності на нерухоме майно, що впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі № 905/3168/16 в частині застосування наслідків пропуску строку позовної давності до позовних вимог прокурора.

Дослідженням судом апеляційної інстанції змісту довідки Мінагрополітики №24/321 від 17.09.2012, що міститься в матеріалах справи (а.с. 13 т. 4) встановлено, що на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.08.2012 №501 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", комісією, у період з 13.08.2012 по 14.09.2012, було проведено перевірку діяльності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , за результатами якої складено довідку №24/321 від 17.09.2012.

Із довідки №24/321 від 17.09.2012 також вбачається, що в ході здійснення перевірки, комісією досліджено та описано структуру товариства, зазначено за переліком структурні підрозділи, філії та викладено їх повноваження, вказано статутні документи та перелічені види діяльності товариства. Також комісією зазначено, що станом на 20.08.2012, філії, за переліком наведеним у довідці (а.с. 22 т. 4), в тому числі і Роївський елеватор, виготовили технічні паспорти та отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власником якого є товариство (ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України ).

Водночас, колегія суддів констатує, що в наданій Довідці №24/321 від 17.09.2012 не вказано на підставі яких саме документів були отримані свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також не зазначено їх ідентифікуючих даних, зокрема, не вказано номерів, дат, серій, тощо свідоцтв про право власності. При цьому, як вбачається зі змісту довідки, свідоцтва про право власності до перевірки взагалі не надавались, а тому дата їх видачі вказаною довідкою не підтверджується. (а.с. 23 т. 4)

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зазначена в довідці інформація не може свідчити про обґрунтованість доводів заявника про те, що довідка №24/321 від 17.09.2012 підтверджує обізнаність Міністерства аграрної політики та продовольства України та Кабінету Міністрів України про прийняття виконавчим комітетом Курахівської міської ради Маріїнського району Донецької області рішення від 21.02.2012 №57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд та видачу свідоцтва про право приватної власності серії САЕ №443918, САЕ №443920, САЕ 443921 від 29.02.2012 на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд Роївського елеватору.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами № 17 від 26.12.2011 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виходячи з наведених приписів, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом під час розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Таким чином, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором, а також ті, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Дослідженням змісту довідки Мінагрополітики №24/321 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" за 1 півріччя 2012 року встановлено, що 18.09.2012 з довідкою особисто був ознайомлений голова правління ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" - Цибульщак О.Л., про що свідчить його особистий підпис на довідці та зазначено дату ознайомлення - 18.09.2012. (а.с. 53 т. 4)

Таким чином, вказані обставини підтверджують, що про існування довідки Мінагрополітики №24/321 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" за 1 півріччя 2012 року відповідачу-2 стало відомо ще 18.09.2012, що спростовує його доводи про обізнаність із вказаною довідкою лише після її отримання у жовтні 2018 року.

Отже, надаючи довідку Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.09.2012 №24/321, заявник фактично подає новий доказ, про існування якого йому було відомо ще в вересні 2012 року згідно підпису голови правління на довідці, та який не був ним своєчасно поданий до суду, що, відповідно до п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, не є ново виявленою обставиною, яка не могла бути відома заявнику.

При цьому, виходячи із встановлених обставин, колегія суддів вважає, що довідка про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України за 1 півріччя 2012 року , на яку апелянт посилається як на нововиявлену, є саме новим доказом ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , який своєчасно не був поданий другим відповідачем під час розгляду господарським судом Донецької області даної справи та результатом розгляду якої стало прийняття рішення від 24.01.2017.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів суддя не повинен з власної ініціативи зазначати про сплив позовної давності. Якщо ж зацікавлена сторона посилається на сплив такої давності, суддя вправі запропонувати кожній із сторін подати відповідні докази з даного питання, в тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

Разом з тим, будучи обізнаним з 18.09.2012 із довідкою від 17.09.2012 №24/321, ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України під час вирішення судом першої інстанції питання щодо позовної давності, вказану довідку не надавав.

При цьому, як вбачається зі змісту рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у даній справі, судом досліджувалась та надавалась оцінка доказам товариства на обґрунтування позиції щодо пропуску прокурором позовної давності, за результатом розгляду заяви суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача-2. З таким висновком погодились суди апеляційної та касаційної інстанції під час перегляду судового рішення від 24.01.2017.

Таким чином, посилаючись на отриману довідку від 17.09.2012 №24/321 як на нововиявлену обставину, заявник по суті намагається здійснити переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи. До такого висновку суд апеляційної інстанції приходить виходячи з того, що питання пропуску позовної давності досліджувалось під час розгляду господарським судом Донецької області даної справи у зв'язку із поданням відповідачем ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України відповідної заяви, крім того, сторони на підтвердження своїх доводів надавали докази, якими обґрунтовували свої вимоги та заперечення, яким судом також надано оцінку.

Доводи заявника щодо порядку обчислення, перебігу та визначення початку перебігу строку позовної давності не можуть бути враховані як підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами ще й з тієї підстави, що вказаний аргумент не є належним в контексті перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні ст. 320 ГПК України, оскільки належать до доводів, які стосуються застосування судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття судового рішення по суті.

Правовий висновок з цього приводу викладено у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст.325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Згідно ч.4 ст.235 ГПК України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Проаналізувавши підстави, визначені заявником в обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі № 905/3168/16, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими та не можуть вважатися умовою для перегляду рішення господарського суду господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі № 905/3168/16 в розумінні приписів статті 320 ГПК України, тому у задоволенні заяви від 13.11.2018 ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі № 905/3168/16 за нововиявленими обставинами слід відмовити, про що також правомірно зазначено судом першої інстанції.

Колегія суддів також вважає, що в ході апеляційного перегляду, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не доведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки в ході апеляційного перегляду ухвали господарського суду Донецької області від 21.01.2019 колегією суддів не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 21.01.2019 по справі № 905/3168/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 15.04.2019

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль