Рішення

від 05.04.2019 по справі 908/2755/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/193/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2019 Справа № 908/2755/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" (69037 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 60-Б, код ЄДРПОУ 04054151)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" (69013 м. Запоріжжя, вул. Базова, 2-в, код ЄДРПОУ 25221417)

про стягнення 191898 грн. 00 коп. збитків

за участю представників:

позивача: Коновалов В.М., дов. № юр-00024 від 09.01.2019 р.

відповідача: Філь А.В., наказ № 0109/01 від 09.01.2019 р.

СУТЬ СПОРУ:

19.12.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" 191 898 грн. 00 коп. збитків та повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 3272 грн. 22 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018 р., справу № 908/2755/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 21.12.2018 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2755/18, присвоєно справі номер провадження 27/193/18 та призначено підготовче судове засідання на 18.01.2019 р.

Справа № 908/2755/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача 10.01.2019 р. надійшов письмовий відзив на позов № 1228-2 від 28.12.2018 р. (вх. № 08-08/391/19 від 10.01.2019 р.), відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що факт належного виконання будівельних робіт за Договором підряду № 010/114 від 06.05.2016 р. доведений, виконання робіт з дотриманням проекту, а також чинних будівельних норм та правил, та вказав, що вина відповідача відсутня, оскільки в разі своєчасного звернення позивача до відповідача з вимогою про усунення недоліків у виконаних будівельних роботах, останній міг би їх своєчасно усунути і збитків для позивача би не настали.

Від позивача 17.01.2019 р. надійшла відповідь на відзив № юр-00085 від 17.01.2019 р. (вх. № 08-08/1016/19 від 17.01.2019 р.), відповідно до якої зазначено, що твердження відповідача про встановлений судом факт належного виконання робіт, у відповідності до проектної документації по Договору є безпідставними, а посилання на ч. 1 ст. 853 ЦК України є необґрунтованими та суперечать обставинам справи.

У підготовчому засіданні 18.01.2019 р. судом, згідно ст. 183 ГПК України, оголошено перерву до 18.02.2019 р., про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 18.02.2019 р., відповідно до ст. 185 ГПК України, підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 13.03.2019 р.

Ухвалою суду від 13.03.2019 р. судом на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 05.04.2019 р.

У судовому засіданні 05.04.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 05.04.2019 р., відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

05.04.2019 р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

05.04.2019 р. представник відповідача в засіданні суду заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд в позові відмовити.

В засіданні суду 05.04.2019 р. здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 05.04.2019 р., на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

06.05.2016 р. між Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" (Підрядник) був укладений Договір підряду № 010/114 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник на свій страх і ризик, в межах договірної ціни приймає на себе обов'язки, власними або залученими силами виконувати роботи з Реконструкції приміщення спортивного комплексу на території дитячої спортивної та юнацької школи "Локомотив" які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту будівництва в обумовлений Договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці.

Згідно п. 2.2 Договору, договірна ціна є динамічною і складає 1 477 589,60 грн.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що розрахунки по даному Договору проводяться у відповідності до законодавства України у сфері бюджетного фінансування в межах та за рахунок коштів, перерахованих Головним розпорядником коштів - Департаментом освіти і науки, молоді спорту Запорізької міської ради, наданих для фінансування предмету договору шляхом:

- поетапної оплати Замовником виконаних робіт після підписання Сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, складених Підрядником відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, в межах ціни цього Договору, у строк до 10 (десяти) календарних днів після надходження коштів фінансування предмету Договору на рахунок Замовника;

- попередньої оплати, яка надається Підряднику відповідно до Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1764, за прийнятим рішенням Головного розпорядника коштів - Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради - на підставі отриманого від нього листа-погодження, на строк не більше трьох місяців в межах 30% від вартості річного обсягу робіт, який Підрядник зобов'язаний використати в цей термін та підтвердити його використання згідно з актами здачі приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в, форма №КБ-3).

Замовник здійснює попередню оплату матеріалів, конструкцій, виробів необхідних для виконання робіт по цьому Договору.

Надану попередню оплату Підрядник зобов'язаний використати в зазначений термін.

Невикористані в зазначений термін кошти повертаються Замовнику. Якщо надання попередньої оплати припадає на IV квартал, то невикористані у зазначений термін кошти повертаються Замовнику не пізніше 25 грудня поточного року.

Попередня оплата здійснюється на підставі листа Підрядника за формою (Додаток №4), яка є невід'ємною частиною Договору.

Як зазначає позивач, під час виконання будівельних робіт в рамках укладеного договору відповідач виконував роботи з відхиленням від проекту, з грубим порушенням будівельних норм та правил.

У проекті реконструкції вказано, що риття траншеї під стрічковий фундамент поблизу будівлі (ряд В) виконується вручну, причому відмітка дна траншеї повинна бути не нижче існуючого фундаменту, в дійсності - котлован виритий екскаватором, відмітка дна котловану нижче існуючого фундаменту будівлі більше чим на 0,6 м., в результаті чого сталось обвалення зовнішньої цегляної кладки існуючої будівлі. Дане порушення зафіксовано в журналі авторського нагляду за будівництвом.

Зворотне засипання котловану виконано без ущільнення ґрунту і не на одній позначці з відміткою верху фундаменту споруджуваної прибудови.

Позивач вказує на те, що виконання робіт відповідачем, які спричинили обвалення зовнішньої цегляної кладки існуючої будівлі на об'єкті, підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року (розділ Фундаменти, стор 2-3) та рішенням господарського суду Запорізької області від 18.07.2017 р. по справі №908/774/17.

Для розірвання Договору з підстав відхилення від проектних рішень, порушення будівельних норм та правил при виконанні робіт, позивач направив відповідачу лист-вимогу № юр-06601 від 16.11.2016 р. про відмову від Договору підряду №010/114 від 06.05.2016 р.

Для підтвердження факту виконання відповідачем робіт з відхилення від проектної документації, позивач звернувся до Запорізького відділення ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій з метою технічного обстеження будівлі дитячої спортивної та юнацької школи Локомотив на відповідність робочому проекту.

По результатам обстеження спеціалістами Запорізького відділення ДП Державний науково-дослідний Інститут будівельних конструкцій було складено висновок від 26.04.2018 р., відповідно якого встановлені відступлення від робочого проекту Реконструкція приміщення спортивного комплексу на території дитячої спортивної та юнацької школи Локомотив і порушення діючих норм, що робить результат роботи непридатним для використання відповідно до Договору.

У вищевказаному висновку спеціалістами ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій зазначено наступне:

В процессе строительства возводимой пристройки произошло обрушение кирпичной части стены и участка фундамента по ряду В , ранее существующего здания. При обследовании была определена причина создавшейся аварийной ситуации. Отметка заложения фундамента пристройки проектом принята - 1,2 м. Котлован вновь возведенной части здания откопали глубже требуемой отметки и ниже отметки залегания фундаментов существующего здания. В результате этого произошло обрушение прибетонированой части фундамента и кирпичной кладки стены существующего здания .

Листом від 18.10.2018 р. № 01.01-12/1344 Департамент спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради повідомив КП УКБ , що під час виконання будівельних робіт ТОВ Ексістрой було вирито 300 куб.м. піску для встановлення фундаменту. Ці непрофесійні дії ТОВ Ексістрой призвели до руйнування зовнішньої цегляної стіни з північної сторони будівлі.

В результаті дій ТОВ Ексістрой будівля на веслувальній станції знаходиться у напівзруйнованому стані та непридатна для експлуатації.

Також листом від 29.10.2018 р. № 01.01-12/1408 Департамент спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради вимагає відновити адміністративну будівлю ДЮСШ Локомотив на веслувальній базі за адресою вул. Чубанова, 1 г до її первозданного стану. Вартість відновлювальних робіт складає 198 898 тис. грн. в цінах на 19.10.2018.

29 листопада 2018 року КП "УКБ" направило відповідачу вимогу № юр-03030 від 27.11.2018 р., у якій вимагало протягом протягом 7 днів відшкодувати вартість відновлювальних робіт в сумі 198 898 тис. грн., кошторис на дану суму додавався, перерахувавши цю суму на р/р 26002300005097 в ПАТ АБ "РАДАБАНК". МФО 306500, ЄДРПОУ 04054151 або в зазначений термін повідомити КП УКБ про відновлення будівлі власними силами та за власний рахунок.

Відповідач направив на адресу позивача відповідь вих. № 1412-1 від 14.12.2018 р. на вимогу № юр-03030 від 27.11.2018 р., відповідно до якої вказав на те, що господарським судом у справі № 908/774/17 було зроблено висновок про факт належного виконання ТОВ Ексістрой своїх обов'язків за Договором підряду № 010/114 від 06.05.2016 р., крім того, оскільки вимога не містить жодних правових підстав, ТОВ Ексістрой залишив вимогу без задоволення.

Позивач зазначив, що наслідки порушень з боку відповідача умов Договору полягають у непридатності для використання та експлуатації об'єкту, на якому ТОВ Ексістрой виконувало підрядні роботи, оскільки недоліки підрядних робіт унеможливлюють використання об'єкту будівництва за його цільовим призначенням, в зв'язку з чим Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" зазнало збитки в розмірі 191 898 грн., які просить стягнути з відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до пункту 8.9 Договору сторони узгодили, що якщо при прийманні робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини підрядника (в т.ч.: в частині кількості, якості і норм витрат матеріалів), замовником може оформлюватись дефектний акт. Дефектний акт складається замовником, який вказує перелік недоліків у виконаній роботі та терміни їх усунення. Підрядник зобов'язаний, протягом 2-х робочих днів з моменту отримання дефектного акту підписати його і направити замовнику. Сторони визначили, що не підписання, не направлення або несвоєчасне надання підрядником дефектного акту прирівнюється до безумовної згоди підрядника з вмістом дефектного акту, складеного замовником.

В матеріалах справи відсутній дефектний акт (на виконання вимог п. 8.9 Договору), позивач в судових засіданнях також не зміг надати суду відповідний акт.

У п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі №23/236.

Отже, наявні у матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, підтверджують факт належного виконання відповідачем своїх обов'язків за Договором підряду №010/114 від 06.05.2016р. Натомість, КП Управління капітального будівництва не було надано суду доказів вмотивованої відмови від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт у встановлені договором та законодавством строки або встановленого Договором складання дефектного акту.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 147 Господарського кодексу України (далі ГК України), збитки, завдані суб'єкту господарюванні порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Відшкодування збитків передбачено Цивільним та Господарським кодексами України, законами, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду врегульовано ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).

З приписів зазначених норм статей вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення шкоди (збитків) необхідна наявність складу правопорушення:

- протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи);

- наявність майнової шкоди (шкідливого результату такої поведінки);

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою;

- вини особи, яка заподіяла шкоду.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Отже, з огляду на положення згаданих статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

За правилами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності всіх необхідних складових для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків в розмірі 191898 грн., які становлять суму відновлювальних робіт будівлі ДЮСШ Локомотив , а саме причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача і збитками, також не доведено вину відповідача у завданні позивачу збитків в розмірі 191898 грн.

Також позивачем не доведено суду протиправної поведінки відповідача, що як наслідок мали б бути підставою для стягнення збитків, крім того, позивачем належними засобами доказування не доведено суму розміру збитків та факту їх понесення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а відповідач не надав належних доказів складання дефектного акту в порядку п. 8.9 Договору або звернення до відповідача з вимогою усунути недоліки в установлений Договором строк.

Вищевикладене спростовує позицію та твердження позивача.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Сума переплаченого судового збору в розмірі 3272 грн. 22 коп. підлягає поверненню позивачу, про що виноситься відповідна ухвала.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процессуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Управління капітального будівництва", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой", м. Запоріжжя відмовити .

Рішення оформлено та підписано 15.04.2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова