Рішення

від 04.04.2019 по справі 911/598/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2019 р. Справа № 911/598/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Бучанської міської ради (адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 12, код ЄДРПОУ 04360586)

до 1. Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" Публічного акціонерного товариства "Укрпошта"

(адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Інститутська, 22, код ЄДРПОУ ВП 26426417)

2. Публічного акціонерного товариства "Укрпошта"

(адреса: 01001, м. Київ, вул.Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045)

про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча

за участю представників:

позивача - Черевко М.І.;

відповідача 1 - не з'явились;

відповідача 2- Луговик Є.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Бучанська міська рада звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" про визнання укладеним договір про пайову участь та просить визнати його укладеним у редакції зазначеній у позовній заяві.

Провадження у справі № 911/598/18 відкрито ухвалою від 11.04.2018 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.05.2018.

Ухвалою Господарською суду Київської області від 05.07.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Публічне акціонерне товариство "Укрпошта".

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2018 призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі № 911/598/18.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 апеляційну скаргу Бучанської міської ради задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 05.07.2018 р. у справі № 911/598/18 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Київської області.

05.12.2018 до Господарського суду Київської області надійшов лист Північного апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи №911/598/18 для подальшого скерування разом з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Господарською суду Київської області від 07.12.2018 зупинено провадження у справі №911/598/18 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ПАТ "Укрпотшта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2019 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариство "Укрпошта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 не прийнято до розгляду та повернуто.

25.02.2019 матеріали справи повернулись до господарського суду Київської області. Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2019 поновлено провадження в справі № 911/598/18. Призначено підготовче засідання у справі на 14.03.2019.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.03.2019 постановлено закрити підготовче засідання у справі, розгляд справи призначено на 04.04.2019.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Бучанської міської ради 29.03.2012 було прийнято рішення № 609-23-VI Про затвердження "Порядку сплати пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Буча", яким затверджено розміри пайової участі загальної вартості будівництва та обов'язки по сплаті у строк визначений договором та законом.

Позивач зазначає, що Департаментом ДАБІ у Київській області 06.08.2015 за № КС 142152180327 зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, подану замовником будівництва Головним навчальним центром "Зелена Буча" УДППЗ "Укрпошта", згідно з якою введено в експлуатацію об'єкт будівництва - "Капітальний ремонт майданчика відпочинку ГНЦ "Зелена Буча".

При цьому, як зазначає позивач, всупереч вимогам ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Головний навчальний центр "Зелена Буча" УДППЗ "Укрпошта" не уклав Договір пайової участі.

Позивач зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, відокремлений підрозділ - Головний навчальний центр "Зелена Буча" УДППЗ "Укрпошта" (ідентифікаційний код - 26426417) 01.03.2017 було припинено, про що здійснено запис про державну реєстрацію закриття відокремленого підрозділу № 10741040163003470, також 01.03.2017 припинено за рішенням засновників юридичну особу УДППЗ "Укрпошта" (ідентифікаційний код - 21560045).

Одночасно, в результаті реорганізації УДППЗ "Укрпошта" (ідентифікаційний код юридичної особи 21560045), 01.03.2017 утворено юридичну особу ПАТ "Укрпошта" (ідентифікаційний код 21560045), відокремленим підрозділом якого є Головний навчальний центр "Зелена Буча" Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (ідентифікаційний код - 26426417), який є правонаступником Головного навчального центру "Зелена Буча" УДППЗ "Укрпошта"" (ідентифікаційний код - 26426417).

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

З огляду на те, що на момент здійснення діяльності УДППЗ "Укрпошта", в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" УДППЗ "Укрпошта" не уклав з Бучанською міською радою договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, що є загальнообов'язковою умовою для всіх забудовників, визначеною ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач зазначає, що обов'язок щодо укладення даного договору не припиняється та переходить до правонаступника.

Виходячи із поданої відповідачем до Державної архітектурно-будівельної інспекції Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, КП "Бучабудзамовник" здійснив розрахунок величини пайової участі замовника у розвиток інфраструктури міста Буча.

У зв'язку з невиконанням замовником будівництва Головним навчальним центром "Зелена Буча" УДППЗ "Укрпошта" обов'язку взяти пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури міста Буча, на адресу останнього 15.09.2017 направлено лист та два примірника договору з пропозицією щодо укладення Договору пайової участі розвитку інфраструктури м. Буча. Однак, жодної відповіді отримано не було, що свідчить про ухилення від укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Також, позивач зазначає, що 14.02.2018 звертався до юридичної особи ПАТ "Укрпошта" з претензією про порушення містобудівного законодавства відокремленим підрозділом ПАТ "Укрпошта" - Головним навчальним центром "Зелена Буча" Публічного акціонерного товариства Укрпошта" та надсилав 2 примірники договору про пайову участь. Однак, жодної відповіді отримано також не було.

У зв'язку з чим, позивач в позові стверджує, що відповідач ухиляється від підписання договору про пайову участь, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 641, 642, 643 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів. За приписами статті 187 цього ж Кодексу судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

Також, згідно з приписами статті 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування тощо вирішуються судом.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначені правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Зокрема, ст. 40 вказаного Закону визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а саме для нежитлових будівель та споруд до 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, для житлових до 4 відсотка загальної кошторисної вартості будівництва.

З аналізу наведених норм матеріального права, які регулюють відносини в сфері містобудування, вбачається, що пайова участь замовника будівництва сплачується до бюджету місцевого самоврядування на підставі відповідного договору, обов'язковість укладення якого визначена Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та рішенням Бучанської міської ради "Про затвердження Порядку сплати пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Буча.

Визначений Законом та Порядком строк (не пізніше 15днів) для укладення договору пайової участі з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийнятгя об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлений саме для добровільного виконання стороною вказаного обов'язку, і невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника від укладення договору.

Оскільки, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає обов'язок усіх замовників прийняти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, окрім тих, які цим законом звільнені від участі у створенні інфраструктури, то обов'язок приймати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча є обов'язковим до виконання відповідачем.

Разом з тим, органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, відтак, неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору та може бути оскаржено в судовому порядку, у тому числі і після прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 922/6409/15, забудовник не звільняється від зобов'язання сплатити кошти пайової участі навіть після введення будинку в експлуатацію. Аналогічну правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі № 922/5937/15 та у постанові Вищого господарського суду України від 28 липня 2016 року у справі № 909/1416/15.

Таким чином, позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що Бучанська міська рада надіслала проект договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча, а відповідач відмовився укладати зазначений договір, укладення якого є обов'язковим, між сторонами виникли переддоговірні відносини. Відтак, згідно ч. 1 ст. 649 Цивільного кодексу України переддоговірні спори є предметом розгляду суду, якщо спір виник при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

З огляду на наведені в позові обставини, Бучанська міська рада подала позов до ПАТ "Укрпошта" в особі ГНЦ "Зелена Буча" ПАТ "Укрпошта" про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча між Бучанською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Укрпошта", в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в наведеній в позові редакції, яка надсилалась відповідачу в порядку переддоговірного врегулювання.

Відповідач в ході розгляду спору проти позову заперечував, зазначив, що він є філією без статусу юридичної особи, тому не має повноважень на укладення спірного договору і не може бути відповідачем у справі.

У зв'язку з чим, в ході розгляду спору для з'ясування повноважень на укладення договору пайової участі, також було залучено в якості співвідповідача юридичну особу ПАТ "Укрпошта", оскільки філія без статусу юридичної особи не може бути самостійним учасником судового розгляду поза відносинами представництва. Зокрема, філія може виступати від імені основної юридичної особи в разі наявності у неї відповідних повноважень і в такому разі вважається, що участь приймає відповідна юридична особа через представника в особі філії. Аналогічно розглядаються питання повноважень щодо укладення договорів.

Також, відповідачі в ході розгляду спору стверджували, що ГНЦ "Зелена Буча" ПАТ "Укрпошта" в силу ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не підпадає під сплату пайової участі.

Розглянувши викладені в позові обставини та дослідивши надані позивачем докази, враховуючи заперечення відповідачів, судом встановлено, що позивач просить в позові визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча між Бучанською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Укрпошта", в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в наведеній в позові редакції, яка надсилалась відповідачу в порядку переддоговірного врегулювання, проти чого відповідачі заперечують у зв'язку з відсутністю у відповідача 1 повноважень на підписання відповідного договору та відсутністю у них відповідного обов'язку з огляду на норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та фактичні обставини діяльності.

У зв'язку з чим, суд зазначає, що загальний порядок укладання господарських договорів визначений у ст. 181 Господарського кодексу України.

У свою чергу, примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 649 Цивільного кодексу, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори стосовно умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов.

При цьому можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Як визначено ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Таким чином, з огляду на норму ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", обов'язок замовника будівництва щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником коштів, а не в укладенні договору.

При цьому, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, хоча і визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, однак порядок її розрахунку чітко визначено в ч.ч. 5, 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Наведені в ч.ч. 8, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вимоги є організаційними і не породжують безумовного обов'язку саме щодо укладення договору. В разі порушення замовником визначеного порядку оформлення пайової участі шляхом укладення договору, виконання визначеного ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язку полягає саме у перерахуванні замовником коштів пайової участі.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати про обов'язковість укладення договору пайової участі, розмір пайової участі розраховується у відповідності до ч. 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і належним способом захисту є спонукання замовника до сплати коштів пайової участі.

Саме такі правові висновки наведені і в постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 922/6409/15, на яку посилається позивач.

У зв'язку з чим, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не передбачає способом захисту вирішення переддоговірного спору.

Крім того, позивач в позові наводить текст договору, на умовах якого відповідний договір має бути визнано укладеним, однак зі змісту позову не вбачається наявності між сторонами спору щодо умов договору.

Частина 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з пояснень відповідача та наданих ним відомостей про здійснені будівельні роботи, капітальний ремонт полягав в утепленні стін та даху без зміни площ та інших характеристик будівлі.

Згідно з наведеними в ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" термінами замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси; об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

З огляду на норму ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва, тобто певних будівель, споруд або комплексів споруд.

Відповідно забудова земельної ділянки полягає у створенні на земельній ділянці об'єктів будівництва, тобто розташування на певній території, яка відноситься до відання органу місцевого самоврядування, будівель чи споруд. Здійснення ж капітального ремонту чи реконструкції об'єкту будівництва, що не пов'язано зі зміною площі чи конфігурації об'єкту по відношенню до земельної ділянки, не свідчить про забудову земельної ділянки, оскільки об'єкт будівництва вже створений.

Посилання на норми Закону України "Про архітектурну діяльність", який визначає, що до будівництва відноситься нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт, не стосується спору, оскільки відповідне формулювання не дає чіткового визначення, а лише узагальнює поняття будівництва в розумінні і для цілей Закону України "Про архітектурну діяльність".

Крім того, в ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на підставі якої заявлено позовні вимоги, мова йде про намір не будівництва взагалі, а саме забудови території, тобто розміщення на території об'єкту будівництва, а не здійснення будь-якого будівництва самого по собі. Тому поняття будівництва взагалі не має значення для кваліфікації правовідносин за Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Таким чином, обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (пайову участь) в тому числі шляхом звернення за укладенням (укладення) відповідного договору, покладається на фізичну або юридичну особу, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Зазначені положення Закону кореспондуються з нормами пункту 3.1 Порядку, згідно якого замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у місті Буча, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціально інфраструктури.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, здійснений на замовлення ГНЦ Зелена Буча УДППЗ Укрпошта капітальний ремонт полягав в утепленні стін та даху без змін площ та інших характеристик будівлі, не є будівництвом в розумінні положень порядку, оскільки внаслідок вказаного ремонту не здійснювалась реконструкція приміщення, його розширення, добудова або забудова.

Як вбачається з обставин спору, відповідачем фактично здійснювався капітальний ремонт вже існуючої будівлі, який полягав в утепленні стін та даху без зміни площі та конфігурації забудови, що також не має безпосереднього зв'язку з земельною ділянкою.

Таким чином, оскільки відповідачем 1 не здійснювалась забудова земельної ділянки в розумінні законодавства, яке регулює визначення та справляння пайової участі, відсутні підстави для застосування до нього ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині обов'язку взяти пайову участь як шляхом сплати коштів пайової участі, так і шляхом укладення договору.

Відсутність відповідного обов'язку у відповідача 1, як замовника капітального ремонту, на сплату коштів пайової участі, виключає наявність відповідного обов'язку у відповідача 2, структурним підрозділом якого є відповідач 1. Оскільки, у відповідача 1 був відсутній обов'язок укладення договору пайової участі, питання щодо повноважень на його підписання не впливають на результат вирішення спору тому не підлягають дослідженню, в тому числі стосовно відповідача 2.

Щодо обраного позивачем способу захисту права шляхом визнання укладеним договору, суд зазначає, що відповідний спосіб захисту права застосовується в разі відсутності спору щодо необхідності укладення договору та наявності спору щодо його умов. Однак в позові не наведено обставин, які свідчать про існування між сторонами спору щодо умов договору.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачами заперечені та спростовані, тому задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 42, 73-74, 77, 80, 86, 129, 201-221, 234-235 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

У судовому засіданні 04.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 15.04.2018.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак