Рішення

від 04.04.2019 по справі 300/61/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2019 р. справа № 300/61/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

секретар судового засідання Бунич Т.В.,

за участю: представників позивача Тепак Л.П., Кота Р.С.,

представників відповідача Маліновської М.В., Клівчуцької Ю.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-ПЛЮС" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

04.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-ПЛЮС" (далі - позивач, ТОВ "АВЕРС-ПЛЮС") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення податкового органу винесені з порушенням закону, базуються на безпідставних висновках, відображених в акті перевірки від 21.09.2018 року, внаслідок чого позивачу протиправно збільшено суму грошового зобов'язання в тому числі за платежами з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають до скасування.

Ухвалою суду від 09.01.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалами суду від 11.03.2019 року витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області базу "1С:Бухгалтерія" Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-ПЛЮС", інформація з якої використовувалась податковим органом при проведенні перевірки та викликано для допиту у судовому засіданні в якості свідка ФОП Хохлова О.В.

Ухвалою суду від 09.01.2019 року підготовче провадження закрито і справу призначено до судового розгляду.

Представники позивача у вступному слові позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив від 18.02.2019 року. Суду пояснили, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області на підставі акту перевірки від 21.09.2018 року за №796/09-19-14-01/41232556, всупереч фактичним обставинам справи, вимогам податкового та іншого законодавства України, протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу встановлені зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 678 003 грн. та податку на додану вартість в розмірі 4 750 грн. та 340 грн. Вважають, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про отримання Товариством іншого операційного доходу в сумі 7 457 714 грн., оскільки виявлені в приміщенні, яке належить позивачу, товаро-матеріальні цінності є власністю фізичних осіб-підприємців, які орендують дане приміщення. Звернули увагу суду на те, що при цьому відповідачем не було вказано ні від кого отримано такі товари, ні їх вартість. Крім того зазначили, що вся первинна документація, розрахункові, платіжні та інші документи були вилучені при проведенні обшуку 10.08.2017 року, а тому останні не могли бути надані податковому органу на підтвердження придбання та реалізації товарів орендарями приміщення. Пояснили, що обов'язку по реєстрації платником податку на додану вартість у Товариства не виникло, так як загальна сума від здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за останні 12 місяців, не перевищує 1 000 000 грн. Таким чином вважають оскаржені податкові повідомлення-рішення протиправними та просили позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених у поданому відзиві на позов. Суду пояснили, що податковим органом під час проведення перевірки встановлено факти заниження задекларованих Товариством показників у рядку 01 декларації на суму 7 476 714 грн., оскільки до складу інших операційних доходів не включено дохід від безоплатно отриманих товарів на вищевказану суму. Крім того перевіркою встановлено заниження позивачем бази оподаткування з ПДВ на суму отриманих коштів згідно договору оренди нерухомого майна від 01.08.2017 року за №1 в розмірі 19 000 грн. Звернули увагу суду, що Товариство в порушення вимог п.183.10 ст.183 ПКУ не зареєструвалось платником податку на додану вартість. З огляду на зазначене вважають оскаржені податкові повідомлення-рішення правомірними, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Допитаний свідок Хохлов О.В. суду показав, що відповідно до укладених з позивачем договорів орендує приміщення магазину оптової та роздрібної торгівлі за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-он., с. Черніїв, вул. Об'їзна, 20, частину якого здає в суборенду іншим суб'єктам господарювання. Пояснив, що виявленні в магазині товаро-матеріальні цінності належали йому, ФОП Голобину В.В. та ФОП Дуркало Т.В., які є суборендарями даного магазину. Вказав, що при проведенні у вищевказаному приміщенні обшуку 10.08.2017 року слідчим було вилучено всі первинні документи, які підтверджують придбання товару. Показав, що ним було повідомлено посадовим особам, які проводили перевірку, про наявність договору оренди нерухомого майна та належність виявлених ТМЦ йому та суборендарям. Зазначив, що оскільки він перебуває на спрощеній системі оподаткування, то податковий облік не вів, а вилучена база 1С: Бухгалтерія використовувалась виключно в навчальних цілях. Жодних зустрічних перевірок по його господарських та цивільно-правових взаємовідносинах з ТОВ "АВЕРС-ПЛЮС" органи ДФС не проводили.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова представників сторін, показання свідка, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АВЕРС-ПЛЮС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.03.2017 року по 31.12.2017 року, складено акт за №796/09-19-14-01/41232556 від 21.09.2018 року, в якому зафіксовано порушення в тому числі : п.14.1.13 п.14.11 ст.14, п.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПКУ, в зв'язку з чим податковим органом визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 342 402 грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПКУ в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 3 800 грн.; п.49.1, п.49.2, п.49.18.1 ст.49, п.203.1 ст.203 ПКУ, у зв'язку з чим визначені податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 340 грн. (а.с.31).

На підставі результатів проведеної перевірки 11.10.2018 року відповідачем в тому числі прийняті податкові повідомлення-рішення: №0008961401 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 342 402 грн. основного платежу та 335 601 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0008981401 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 750 грн., у т.ч.: 3 800 грн. основного платежу та 950 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0009011401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 340 грн. (а.с.75-77).

За наслідками судового розгляду суд не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на нижчевикладене.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ПКУ.

Згідно пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.134.1 ст.134 ПКУ об'єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є в тому числі прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні позивачем за період, який перевірявся податковим органом, було отримано дохід від оренди нерухомого майна, на підставі укладених з ФОП Хохловим О.В. договорами оренди від 01.08.2017 року та 01.11.2017 року.

При цьому суд вважає помилковими висновки податкового органу щодо не включення позивачем до складу інших операційних доходів доходу від безоплатно отриманих товарів в сумі 7 457 714 грн., які виявлені під час обшуку приміщення магазину оптової та роздрібної торгівлі за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-он., с. Черніїв, вул. Об'їзна, 20 з огляду на наступне.

Так судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ТОВ "АВЕРС-ПЛЮС" станом на 02.06.2017 було власником в тому числі вищевказаного нерухомого майна.

При цьому на момент проведення перевірки податковому органу було відомо про факт укладення між позивачем та ФОП Хохловим О.В. договорів оренди нерухомого майна, а саме: приміщення магазину оптової та роздрібної торгівлі за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-он., с. Черніїв, вул. Об'їзна, 20.

В судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу обшуку від 10.08.2017 року, проведеного старшим слідчим з ОВС СУФР ГУ ДФС в Івано-Франківській області, у вищевказаному приміщенні було виявлено залишки товарів (шкільна та канцелярська продукція) на суму 7 457 714 грн.

Однак, на переконання суду, для встановлення належності позивачу на праві власності виявлених товаро-матеріальних цінностей, сам факт наявності товару в приміщенні Товариства не є достатнім доказом з урахуванням обставини передачі такого нерухомого майна в оренду фізичній особі-підприємцю.

Так, загальні вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, встановлені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином обставину щодо ціни, кількості, найменування та контрагентів, тобто в тому числі і особи, яка придбала товаро-матеріальні цінності, можна встановити виключно на підставі первинних документів.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті. платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Здійснивши системний аналіз вищевказаних норм суд дійшов висновку, що первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку, не вважаються відсутніми у платника податку у випадку виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії протоколу обшуку від 10.08.2017 року слідчим з ОВС СУФР ГУ ДФС в Івано-Франківській області було виявлено та вилучено документацію ФОП Хохлова О.В., ФОП Голобина В.В. та ФОП Дуркало Т.В. (а.с.113-129).

В судовому засіданні представниками позивача неодноразово зазначалось, що вилучені первинні документи підтверджують факт належності на праві власності виявлених в магазині товаро-матеріальних цінностей вищевказаним підприємцям.

Однак, з наявної в матеріалах справи копії акту перевірки від 21.09.2018 року вбачається, що вилучена в приміщенні документація не була предметом дослідження посадовими особами податкового органу.

Так, ТОВ "АВЕРС-ПЛЮС" листом від 12.09.2018 року вх.№14800/10 повідомило відповідача, що оригінали окремих документів були вилучені слідчим ОВС СУФР ГУ ДФС в Івано-Франківській області при проведенні обшуку 10.08.2017 року.

У зв'язку з цим управлінням аудиту ГУ ДФС в Івано-Франківській області було направлено службову записку за №107/09-19-14-11-20 від 13.09.2018 року щодо надання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них (а.с.17).

Відповідно до п.85.9 ст.85 ПКУ у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

Згідно п.4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом МФУ за №727 від 20.08.2015 року, зареєстрованого в МЮУ 26.10.2015 за № 1300/27745 описова частина акта (довідки) документальної перевірки має містити в тому числі: у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.

Однак, які саме документи були отримані на відповідний запит, їх зміст та кількість податковим органом ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не зазначено.

Разом з тим, для забезпечення ефективного виконання функцій податкового органу, з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок, контролюючі органи відповідно до положень п.73.5 ПКУ мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Проте, як встановлено в судовому засіданні та відповідно до показань свідка та інформації, викладеної в акті перевірки від 21.09.2018 року, запити на проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з суб'єктами господарювання - контрагентами, зокрема і ФОП Хохловим О.В., не направлялись (а.с.17).

Крім того, досліджений в судовому засіданні електронний доказ - база 1С:Бухгалтерія , яка використовувалась податковим органом при проведенні перевірки, жодним чином не свідчить про її належність ТОВ "АВЕРС-ПЛЮС", так як остання не скріплена цифровим підписом та не містить найменування суб'єкта господарювання, а зазначено виключно адресні дані знаходження майна. Водночас в даній базі зазначено прізвище іншої фізичної особи-підприємця.

Таким чином, на переконання суду, даний доказ не може вважатися належним, в змісті ст.73 КАС України, так як не містить інформацію щодо предмета доказування.

З огляду на вищевикладене податковим органом належними, допустимими і достовірними доказами не доведено належність позивачу на праві власності виявлених під час обшуку приміщення магазину оптової та роздрібної торгівлі за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-он., с. Черніїв, вул. Об'їзна, 20 товаро-матеріальних цінностей в сумі 7 457 714 грн.

Дана обставина, виключає можливість визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 342 402 грн. основного платежу та 335 601 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а відтак податкове повідомлення-рішення за №0008961401 від 11.10.2018 року є неправомірним та підлягає до скасування.

Разом з тим, відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно наявного в матеріалах справи та дослідженого судом в якості письмового доказу відповіді на запит ДФС України від 04.02.32019 року станом на 04.02.2019 року відповідно до даних наявних в Єдиній автоматизованій інформаційній системі органів ДФС, ТОВ "АВЕРС-ПЛЮС" не перебуває на обліку в митницях ДФС як особа, що здійснює операції з товарами (а.с.194-195).

Відтак, оскільки судом не встановлено, а відповідачем не доведено факт здійснення Товариством будь-якого виду господарської діяльності, окрім здачі нерухомого майна в оренду, дохід від якої не перевищує максимально дозволеного розміру в 1 000 000 грн., то в позивача не виникло обов'язку щодо реєстрації як платника податку на додану вартість, а відтак і подання відповідної декларації, що в свою чергу унеможливлює формування податкового зобов'язання з даного виду податку.

З огляду на зазначене, податкові повідомлення-рішення за №№0008981401, №0009011401 від 11.10.2018 року підлягають до скасування як протиправні.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-ПЛЮС" слід стягнути 19 210 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення за №56 від 03.01.2019 року.

На підставі п.44.6 ст.44, п.134.1 ст.134, п.181.1 ст.181 ПКУ, п.4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом МФУ за №727 від 20.08.2015 року, зареєстрованого в МЮУ 26.10.2015 за № 1300/27745, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 11.10.2018 року за №0008961401, 0008981401, 0009011401.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-ПЛЮС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. судового збору.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-ПЛЮС", код ЄДРПОУ 41232556, вул. Берегова, 25/47, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Рішення складене в повному обсязі 15.04.2019 року.

Суддя Гундяк В.Д.