Постанова

від 08.04.2019 по справі 2040/6610/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 р.Справа № 2040/6610/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник відповідача Зекова С.П.

представник позивача Терещенко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 19.12.18 року по справі № 2040/6610/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструмент-Спецпостач"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструмент-Спецпостач", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 06.06.2018 року № 00000241422.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструмент-Спецпостач" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'сування судом першої інстанції, при прийнятті рішення, обставин, що мають значення для справи. Вказав на те, що контрагенти позивача характеризуються низкою ознак: відсутність найманих працівників, відсутність власних чи орендованих основних фондів, необхідних для ведення господарської діяльності (складські приміщення інші будівлі чи споруди, транспортні засоби, земельні ділянки); відсутність придбання ТМЦ по яким оформлено продаж на ТОВ "Інструмент-Спецпостач". Вважає, що фактично позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з постачальниками та складено первинні документи всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, просив задовольнити апеляційну скаргу та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальниками: TOB Елфаст за звітний період декларування ПДВ - березень 2017 року, ТОВ Меркурі Інновейшн за звітний період декларування ПДВ - травень 2015 року, ТОВ Нойс Компані за звітний період декларування ПДВ - квітень 2015 року, ТОВ Вієн ЛТД за звітний період декларування ПДВ - липень 2015 року, ТОВ АКР ТЕК за звітний період декларування ПДВ - листопад - грудень 2015 року, ТОВ Тарспец-ДВ за звітний період декларування ПДВ - грудень 2015 року, січень 2016 року, ТОВ Дайвос за звітний період декларування ПДВ червень 2016 року, ТОВ Філмаст за звітний період декларування ПДВ - серпень 2016 року, ТОВ Крісторг за звітний період декларування ПДВ - січень, лютий 2017 року, ТОВ Вінгерс за звітний період декларування ПДВ - листопад 2016 року, ТОВ Ріджест за звітний період декларування ПДВ - січень, лютий 2017 року, ТОВ Ріалайз-Плюс за звітний період декларування ПДВ - листопад 2016 року, ТОВ Атрокс за звітний період декларування ПДВ - грудень 2016 року, ТОВ Елізія за звітний період декларування ПДВ - квітень 2017 року та податкових зобов'язань за ланцюгом подальшої реалізації.

За результатом перевірки складено Акт №1751/20-40-14-22-07/38655991 від 04.05.2018 року (надалі - Акт перевірки)

Згідно висновків Акту перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" порушено:

1. абз. а п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.п. і, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 399692 грн., у т.ч. квітень 2015 -39291 грн., травень 2015 - 53674 грн., липень 2015 року - 9267 грн., листопад 2015 - 42452 грн., грудень 2015 - 27853 грн., січень 2016 - 14400 грн., червень 2016 - 44198 грн., серпень 2016 - 31489 грн., листопад 2016 - 20215 грн., грудень 2016 - 26594 грн., січень 2017 - 22966 грн., лютий 2017 - 8563 грн., березень 2017 - 9640 грн., квітень 2017 - 49090 грн.;

ст. 185, ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено податкові зобов'язання встановлено його завищення всього у сумі 511448 у т.ч. за: квітень 2015 - 40508 грн., травень 2015 - 72964 грн., липень 2015 року - 9551 грн., листопад 2015 - 43771 грн., грудень 2015 - 49967 грн., січень 2016 - 14806 грн., червень 2016 - 64474 грн., серпень 2016 - 38987 грн., листопад 2016 - 33023 грн., грудень 2016 - 41902 грн., січень 2017 - 23774 грн., лютий 2017 - 8565 грн., березень 2017 - 10362 грн., квітень 2017 - 58794 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 00000241422 від 06.06.2018 року.

Непогодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржуване повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області № 00000241422 від 06.06.2018 року винесене всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області за результатом аналізу правовідносин ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" з TOB Елфаст , ТОВ Меркурі Інновейшн , ТОВ Нойс Компані , ТОВ Вієн ЛТД , ТОВ АКР ТЕК , ТОВ Тарспец-ДВ , ТОВ Дайвос , ТОВ Філмаст , ТОВ Крісторг , ТОВ Вінгерс , ТОВ Ріджест , ТОВ Ріалайз-Плюс , ТОВ Атрокс , ТОВ Елізія .

Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.03.2015 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Нойс Компані (продавець) укладено договір №18/03, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Нойс Компані на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

12.05.2015 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Меркурі Інновейшн (продавець) укладено договір №12/05, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Меркурі Інновейшн на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Також, 14.08.2015 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ АКР ТЕК (продавець) укладено договір №14/08/15, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ АКР ТЕК на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

10.12.2015 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Тарспец-ДВ (продавець) укладено договір №10/12/15, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Тарспец-ДВ на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, 01.06.2016 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Дайвос (продавець) укладено договір №01/06-16, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Дайвос на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

04.07.2016 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Філмаст (продавець) укладено договір №04/07-16, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Філмаст на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Також, 06.11.2016 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Вінгерс (продавець) укладено договір №06/1116, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Вінгерс на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

12.12.2016 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Атрокс (продавець) укладено договір №12/1216, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Атрокс на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, 25.01.2017 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Крісторг (продавець) укладено договір №25/01-17, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Крісторг на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

02.01.2017 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Ріджест (продавець) укладено договір №02/0117, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Ріджест на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Також, 12.03.2017 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та TOB Елфаст (продавець) укладено договір №1203-17, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, TOB Елфаст на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

12.04.2017 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Елізія (продавець) укладено договір №12/0417, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Елізія на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

20.11.2016 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Ріалайз-Плюс (продавець) укладено договір №20/1116, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Ріалайз-Плюс на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Також, 26.07.2015 року між ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" (покупець) та ТОВ Вієн ЛТД (продавець) укладено договір №26/07, відповідно до якого, продавець приймає на себе обов'язки з постачання товару відповідно до вимог ГОСТу, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти товар та сплатити його.

За результатом здійснення вищевказаної господарської операції було оформлено відповідні видаткові накладні.

Також, ТОВ Вієн ЛТД на підставі господарських відносин складено податкові накладні.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Товар отриманий на підставі вищевказаних договорів ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" в подальшому реалізовано, що підтверджується наданими до суду відповідними первинними документами.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Приписами п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пп. 192.1.2 п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" з TOB Елфаст , ТОВ Меркурі Інновейшн , ТОВ Нойс Компані , ТОВ Вієн ЛТД , ТОВ АКР ТЕК , ТОВ Тарспец-ДВ , ТОВ Дайвос , ТОВ Філмаст , ТОВ Крісторг , ТОВ Вінгерс , ТОВ Ріджест , ТОВ Ріалайз-Плюс , ТОВ Атрокс , ТОВ Елізія .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів відкриття кримінальних проваджень відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

У справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд зазначає, що Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Таким чином, ймовірне порушення TOB Елфаст , ТОВ Меркурі Інновейшн , ТОВ Нойс Компані , ТОВ Вієн ЛТД , ТОВ АКР ТЕК , ТОВ Тарспец-ДВ , ТОВ Дайвос , ТОВ Філмаст , ТОВ Крісторг , ТОВ Вінгерс , ТОВ Ріджест , ТОВ Ріалайз-Плюс , ТОВ Атрокс , ТОВ Елізія податкового законодавства при фактичному здійсненні господарських операцій з позивачем не впливає на обов'язки ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ".

Колегія суддів вважає хибними доводи апелянта про те, що контрагенти позивача мають низку аналогічних ознак, а саме: щодо відсутності найманих працівників, відсутність власних чи орендованих приміщень, відсутність придбання ТМЦ по яким оформлено продаж на позивача, з огляду на наступне.

Така інформація отримана з витягів з податкової інформації у відношенні контрагентів позивача та на неї посилається відповідач у своєму акті перевірки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Податковим кодексом України не передбачено такого способу збирання інформації про платника податків, як витяги з податкової інформації.

Так, статтею 72 Податкового кодексу України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів; 72.1.2. від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; 72.1.3. від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; 72.1.4. від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; 72.1.5. за наслідками податкового контролю; 72.1.6. для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Таким чином, ст. 72 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для здійснення збору інформації та такої підстави для здійснення збору інформації, як узагальнення податкової інформації, витяг з зібраної інформації діючим законодавством не передбачено.

Стаття 73 Податкового кодексу України передбачає порядок отримання податкової інформації контролюючим органом, а саме: періодичне надання інформації, як це визначено у підпунктах 72.1.1.1, 72.1.1.2, 72.1.1.3 (в частині обов'язку платника податків надавати розшифровку податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, передбачених розділом V цього Кодексу), 72.1.1.4, 72.1.2.1, 72.1.2.3, 72.1.2.4, 72.1.2.5, 72.1.2.6 підпункту 72.1.2, підпункті 72.1.5 статті 72 цього Кодексу; надання інформації за письмовим запитом; надання інформації в результаті проведення перевірки.

Таким чином, контролюючий орган не має інших підстав для отримання інформації по діяльність суб'єктів господарювання.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Стосовно доводів скажника про анулювання свідоцтв контрагентів позивача, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було надано копій рішень на підставі яких було анульовано свідоцтва контрагентів. Крім того, це не підтверджує факт того, що контрагенти не укладали з позивачем належні договори. В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що анулювання свідоцтв було вже після укладання та виконання договорів з позивачем.

Щодо посилань скаржника на відсутність ТТН, які є обов'язковими, колегія суддів зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Товаросупроводжувальні документи, не можуть слугувати підставою для висновку щодо нереальності чи безтоварності укладеної угоди позивача з його контрагентом, оскільки такі документи не можуть однозначно ствердити про наявність таких фактів, з урахуванням тієї обставини, що правовідносини між господарюючими суб'єктами не пов'язані в сфері транспортування, так як основна їх мета це купівля-продаж товару.

Крім того, позивачем було надано документи, що підтверджують наявність автомобілю у власності на якому він здійснює доставку товару як при купівлі так і при його продажу.

Судом встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таку саме позицію займає Верховний суд у своїх постановах: від 24.01.2019 року у справі № 806/8289/13-а, від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16, від 11.09.2018 року у справі № 804/4784/16.

Таким чином, колегія суддів вважає, що встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції те, що ТОВ "ІНСТРУМЕНТ-СПЕЦПОСТАЧ" виконані умови для формування податкового кредиту щодо господарських операцій з TOB Елфаст , ТОВ Меркурі Інновейшн , ТОВ Нойс Компані , ТОВ Вієн ЛТД , ТОВ АКР ТЕК , ТОВ Тарспец-ДВ , ТОВ Дайвос , ТОВ Філмаст , ТОВ Крісторг , ТОВ Вінгерс , ТОВ Ріджест , ТОВ Ріалайз-Плюс , ТОВ Атрокс , ТОВ Елізія .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірними та обгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що оскаржуване повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області № 00000241422 від 06.06.2018 року винесене всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року по справі 2040/6610/18 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року по справі № 2040/6610/18 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 15.04.2019 року