Постанова

від 15.04.2019 по справі 818/771/16

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Є.Д. Кравченко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 р. Справа № 818/771/16 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Лях О.П. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2018, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 14.12.18 по справі № 818/771/16

за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Росія"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У 2016 році Приватне підприємство "Агрофірма "Росія" (далі - ПП "Агрофірма "Росія", позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000731814 від 10.05.2016 року Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області щодо донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 4 708 333 грн. 33 коп., в т.ч. за основним платежем 3 766 666,66 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 941 666,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення - рішення № 0000731814 від 10.05.2016 року є таким, що підлягає скасуванню, оскільки під час проведення камеральної перевірки відповідачем було не взято до уваги коригування позивачем податкових зобов'язань між зерновими культурами (кукурудза) та іншою сільськогосподарською продукцією (соя). Зазначене не врахування призвело до одночасного донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за зерновими культурами (табл. 1 Д10 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року) на загальну суму 3 766 666,66 грн. та збільшення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за іншими сільськогосподарськими товарами (табл. 3 Д10 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року) на суму 3 766 666,66 грн. Крім того, ініціювання податковим органом камеральної перевірки ПП Агрофірма Росія вчинено за відсутності визначених на це законом підстав, оскільки позивач відноситься до кола суб'єктів господарювання, на яких поширюються правила пункту 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , тому відповідач до 01 січня 2017 не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платником податків узгоджених сум грошового зобов'язання в межах камеральної перевірки, чим порушив пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, що свідчить про незаконність перевірки та відсутність правових наслідків такої. Також, позивач зазначив, що всупереч вимог чинного законодавства відповідач повторно провів перевірку з тих самих питань та двічі застосував стягнення за одні порушення, що підтверджується актом від 23.06.2017 № 729/18-28-14-05/03780211/97 та 17 липня 2017 року прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0002491405, яке було скасоване рішенням суду в адміністративній справі № 818/1556/17.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, адміністративний позов Приватного підприємства "Агрофірма "Росія" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000731814 від 10.05.2016 року Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області щодо донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 4 708 333 грн. 33 коп., в т.ч. за основним платежем 3 766 666,66 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 941 666,67 грн.

Постановою Верховного Суду від 01.10.2018 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 адміністративний позов Приватного підприємства "Агрофірма "Росія" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 10.05.2016 № 0000731814, яким донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 708 333 грн. 33 коп., в т.ч. за основним платежем 3 766 666,66 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 941 666,67 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПП "Агрофірма "Росія" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 03780211, перебуває на податковому обліку податкового органу, є платником податку на додану вартість з 11.10.1997 року, із спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства з -01.01.2009 року.

Шосткинською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2016 року ПП "Агрофірма "Росія", за результатами якої складено акт від 15.04.2016 року № 93/18-14-151/03780211 (а.с. 13-24, т. 1).

За висновками акту перевірки від 15.04.2016 року № 93/18-14-151/03780211 контролюючим органом встановлено порушення позивачем норм статті 209 Податкового Кодексу України при заповненні податкової звітності за лютий 2016 року, що призвело до несплати до державного бюджету податку на додану вартість в сумі 3 766 666, 66 грн.

На підставі акта перевірки Шосткинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000731814 від 10.05.2016 року згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України на підставі акту перевірки, яким збільшено ПП "Агрофірма "Росія" суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 3766666 грн. 66 коп. за порушення пунктів 209.2, 209.3, 209.15, 209.19 статті 209 ПК України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 941666 грн. 67 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України ( т. 1 а.с. 10).

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням № 0000731814 від 10.05.2016 року, ПП "Агрофірма "Росія" звернулося з відповідною скаргою до Головного управління ДФС у Сумській області, яка рішенням Головного управління ДФС у Сумській області від 10.06.2016р. №6568/10/18-28-10-01-04-42/56/ск залишена без розгляду (а.с. 27, т. 1).

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням № 0000731814 від 10.05.2016 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач вийшов за межі наданих йому законом повноважень, а також не дотримався принципу пропорційності, а тому податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 10.05.2016 № 0000731814 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.209.1 ст. 209 ПК України (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена: за операціями із зерновими культурами товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД (далі - зернові культури) та технічними культурами товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД (далі - технічні культури), у розмірі 15 відсотків, спрямовується на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, а у розмірі 85 відсотків - перераховується до державного бюджету; за операціями з продукцією тваринництва товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД (далі - продукція тваринництва), у розмірі 80 відсотків спрямовується на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, а у розмірі 20 відсотків - до бюджету; за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва (далі - інші сільськогосподарські товари/послуги), в межах діяльності спеціального режиму оподаткування такий розподіл складає 50/50.

З метою забезпечення ведення окремого податкового обліку за видами операцій передбачається затвердження додатка до податкової декларації з ПДВ, в якому суб'єкти спеціального режиму оподаткування та платники - сільськогосподарські підприємства, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 Податкового кодексу України визначатимуть суми податкових зобов'язань, податкового кредиту, їх різницю, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету, перерахуванню на спеціальний/ поточний рахунок платника або включенню до податкового кредиту наступного звітного періоду за окремими видами операцій.

Результати такого обліку зазначатимуться у податковій декларації з ПДВ, в якій відображаються операції в межах спеціального режиму оподаткування (0121 - 0123)/ діяльності, передбаченої пунктом 209.18 статті 209 ПКУ (0130), які переноситимуться з вказаного додатка. Тобто в декларації відображатиметься загальна сума за всіма видами діяльності, що підлягає: сплаті до бюджету; перерахуванню на спеціальний / поточний рахунок; включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 209.19 ст. 209 Податкового кодексу України визначено, що з метою застосування пункту 209.2 і підпункту 209.15.1 пункту 209.15 цієї статті: зернові культури - зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД; технічні культури - технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД; продукція тваринництва - продукція товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД.

Для ведення податкового обліку за окремими видами сільськогосподарських операцій у складі податкової декларації з ПДВ із позначкою "0121" передбачено додаток 10 (ДС10). Додаток 10 (ДС10) містить три таблиці, призначені для розрахунку сум ПДВ, що підлягають сплаті до держбюджету і перерахуванню на спеціальний рахунок за операціями із: зерновими та технічними культурами (таблиця 1); продукцією тваринництва (таблиця 2); іншими сільськогосподарськими товарами, послугами (таблиця 3).

Під час розгляду справи встановлено, що позивач є суб'єктом спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, на якого поширюється дія норм ст. 209 Податкового кодексу України, та який відповідно до п. 209.13 ст. 209 Податкового кодексу подає до контролюючого органу спеціальну податкову декларацію сільськогосподарського підприємства - суб'єкта спеціального режиму оподаткування за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2016 року позивач здійснював господарські операції з реалізації сільськогосподарської продукції, податкові зобов'язання за якими було відображено в Єдиному реєстрі податкових накладних як попередню оплату на загальну суму 22600000 грн., в т.ч. ПДВ 3766665,67 грн., зокрема: 02.02.2016 за кукурудзу врожаю 2016 року на загальну суму 4500000 грн., в т.ч. ПДВ 750000 грн. податкова накладна №1/2 від 02.02.2016 ТОВ Управляюча компанія Зерно України (платіжне доручення №94 від 02.02.2016), 02.02.2016 за кукурудзу врожаю 2016 року на загальну суму 4500000 грн., в т.ч. ПДВ 750000 грн. податкова накладна № 2/2 від 02.02.2016 ТОВ Управляюча компанія Зерно України (платіжне доручення № 93 від 02.02.2016), 03.02.2016 за кукурудзу врожаю 2016 року на загальну суму 11 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 833 333,33 грн. податкова накладна № 4/2 від 03.02.2016 ТОВ Управляюча компанія Зерно України (платіжне доручення № 102 від 03.02.2016), 03.02.2016 за кукурудзу врожаю 2016 року на загальну суму 2600000,00 грн., в т.ч. ПДВ 433333,33 грн. податкова накладна № 5/2 від 03.02.2016 ТОВ Управляюча компанія Зерно України (платіжне доручення № 101 від 03.02.2016) ( т. 3 а.с. 12-15, 16-17, 20-21, 23, 25, 28-29).

Зазначена попередня оплата була здійснена відповідно до договору № П-2001/1-р від 20.01.2016 за кукурудзу урожаю 2016 року між ПП Агрофірма Росія та ТОВ Управляюча компанія Зерно України (а.с. 7-9, т. 3), додатком №1 від 02.02.2016 до зазначеного договору визначено зміну номенклатури товару, відповідно до якої замість кукурудзи буде поставлена соя у кількості 2242,065 т. загальною вартістю 22600000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 766 666,67 грн. (т.3 а.с. 10).

Враховуючи зміну номенклатури, позивачем було видано розрахунки коригування до податкових накладних, а саме: 10.03.2016 № 3/2 до податкової накладної № 1/2 від 02.02.2016 кукурудза врожаю 2016 року (- ) 3750000 грн. без ПДВ, змінено номенклатуру на поставку сої (+ ) 3750000 грн. без ПДВ, 10.03.2016 № 4/2 до податкової накладної № 2/2 від 02.02.2016 кукурудза врожаю 2016 (-) 3750000 грн. без ПДВ, змінено на сою (+) 3750000,00 грн. 10.03.2016 № 5/2 до податкової накладної № 4/2 від 02.02.2016 кукурудза врожаю 2016 року (-) 9 166 666,67 грн. без ПДВ, змінено на сою (+ ) 9 166 666,67 грн. 10.03.2016 № 6/2 до податкової накладної № 5/2 від 02.02.2016 кукурудза врожаю 2016 року (-) 2186666,67 грн. без ПДВ, соя (+) 21666666,67 грн. без ПДВ ( т. 3 а.с. 18-19, 22, 24, 26-27, 30-31).

Судом першої інстанції вірно враховано, що фактично зазначеними коригуваннями не було зміни суми податкових зобов'язань, а лише відбулась зміна асортименту товару з кукурудзи (зернової культури) на сою (інші сільськогосподарські товари).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Так, податкові зобов'язання у позивача виникли за першою подією отримання попередньої оплати в лютому 2016 року, оскільки в лютому 2016 року було здійснено узгодження асортименту товару відповідно до додаткової угоди від 02.02.2016.

Таким чином, податкові зобов'язання з поставки сої - виникли саме в лютому 2016 року.

Відповідно до ст. 36 Податкового Кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що розрахунки коригування не могли бути підставою для зменшення податкових зобов'язань за операціями з постачання зернових та технічних культур за лютий 2016 року, з тих підстав, що підприємством було здійснено коригування поставки товарів між зерновими культурами (кукурудза) та іншою сільськогосподарською продукцією (соя) за первинними документами саме в лютому 2016 року, проте податковим органом такі первинні документи не враховано взагалі, в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відповідачем не було враховано наявність податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2016 року з поставки сої - іншої сільськогосподарської продукції та відсутність податкових зобов'язань з поставки кукурудзи - зернових культур на загальну суму 3766 665,67 грн., що призвело до одночасного донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за зерновими культурами (табл. 1 Д10 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року) на загальну суму 3 766 665,67 грн. та збільшення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за іншими сільськогосподарськими товарами (табл. 3 Д10 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року) на суму 3 766 665,67 грн., тобто підприємство повинно грошовими коштами сплати до бюджету податкове зобов'язання на загальну суму 3 766 665,67 грн., а з іншого боку має від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на ту ж суму.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань, які підлягають перерахуванню до державного бюджету та порушення ним вимог п. 209.2, п. 209.19 ст. 209 Податкового кодексу України є безпідставним.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 10.05.2016 № 0000731814.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 по справі № 818/771/16 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді О.П. Лях І.М. Ральченко