Постанова

від 08.04.2019 по справі 2040/7914/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 р. Справа № 2040/7914/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С,

представник відповідача Михайлова О.С.

представник позивача Мироненко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Споживчого товариства по будівницту колективних гаражів "Військове" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 19.11.18 року по справі № 2040/7914/18

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

до Споживчого товариства по будівництву колективних гаражів "Військове" третя особа Харківська міська рада

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Споживчого товариства по будівництву колективних гаражів "Військове", 3-тя особа: Харківська міська рада, в якому просив суд: зобов'язати Споживче товариство по будівництву колективних гаражів "Військове" (код ЄДРПОУ 30657062) знести самочинно збудовану нежитлову будівлю літ. "В-1", загальною площею 75,2 кв.м., що складається з трьох гаражів №№ 30, 31, 32, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:07:005:0026 по вул. Кримській, 8-Б у м. Харкові.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ч. 1 ст. 124, ч. 3 ст. 127 КАС України, ч. 1, ч. 7 ст. 376 ЦК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник третьої особи не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за його відсутності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем, згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 05.04.2018р. № 309-Н здійснено перевірку на об'єкті: Гаражні бокси по вул. Кримській, 8-Б у м. Харкові . Під час позапланової перевірки на зазначеному об'єкті (акт № 309-А від 23.04.2018р.) встановлено, що споживчим товариством по будівництву колективних гаражів Військове збудовано нежитлову будівлю літ. В-1 (гаражні бокси №№ 30, 31, 32).

В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно - будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація по об'єкту за вищевказаною адресою.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна земельна ділянка, площею 0,2224 га (кадастровий номер 6310136300:07:005:0026) по вул. Кримській, 8-Б у м. Харкові перебуває в користуванні СТ Військове на підставі договору оренди землі від 19.03.2012р. Строк дії вказаного договору до 01.07.2020р.

Під час проведення перевірки, голова правління СТ Військове ОСОБА_3 надав технічний паспорт КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 14.05.2011р., інвентарна справа № 87707, реєстраційний № б/н, на громадський будинок літ. В-1 по вул. Кримській, 8-Б у м. Харкові, замовник СТ Військове .

Згідно вказаного технічного паспорту нежитлова будівля літ. В-1 (рік побудови 2011), загальною площею 75,2 кв.м складається з трьох гаражів № 30 площею 24,5 кв.м, № 31 площею 25, 1 кв.м та № 32 площею 25,6 кв.м.

У вказаному технічному паспорті наявний штамп встановленого зразку щодо самочинного будівництва літ. В-1 .

Судом також встановлено, що Рішенням 31 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.02.2009 № 19/09 Про надання фізичним та юридичним особам земельних ділянок для експлуатації об'єктів самочинного будівництва надано СТ Військове в оренду земельну ділянку по вул. Кримській, 8 (біля ГК №2), за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 0,2224 га.

Договір оренди землі між Харківською міською радою та СТ Військове укладено 19.03.2012р., зареєстровано в Управлінні Держкомзему у місті Харків в Державному реєстрі земель від 25.04.2012р. за № 631010004000572. Згідно умов договору оренди забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Згідно технічного паспорту рік побудови спірного нерухомого майна -2011 р.

Під час проведення позапланового заходу контролю на об'єкті Гаражні бокси по вул. Кримській, 8-Б у м. Харкові встановлено, що СТ Військове здійснено самочинне будівництво нежитлової будівлі літ. В-1 (гаражні бокси №№ 30, 31, 32), що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466, п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності , ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , ст. 27 Закону України Про архітектурну діяльність .

У зв'язку з виявленням вказаних порушень Інспекцією голові правління СТ Військове ОСОБА_3 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 309-Пр від 23.04.2018р. Термін виконання вимог припису до 23.06.2018 р.

З метою перевірки виконання вимог припису № 309-Пр від 23.04.2018р., згідно направлення від 25.06.2018р. № 725, здійснено вихід на об'єкт Гаражні бокси по вул. Кримській, 8-Б у м. Харкові (термін перевірки з 26.06.2018р. до 11.07.2018 р.).

Під час виходу на об'єкт в межах строку перевірки (з 26.06.2018р. по 11.07.2018р.) встановлено факт наявності нежитлової будівлі літ. В-1 (гаражні бокси №№ 30, 31, 32) по вул. Кримській, 8-Б у м. Харкові. Суб'єкт містобудування, що має відношення до даного об'єкта, з відповідними підтверджуючими документами був відсутній.

В єдиному реєстрі документів, що дають право, на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно- будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація по об'єкту за вищевказаною адресою.

Інспекцією на адресу СТ Військове надіслано лист № 1848/0/250-18 від 04.07.2018р. щодо необхідності прибуття уповноваженого представника до Інспекції.

Як встановлено судом, голова правління СТ Військове або уповноважений представник СТ Військове до інспекції не прибули. Інформація про виконання вимог припису № 309-Пр від 23.04.2018 до Інспекції не надходила. Головою правління СТ Військове або уповноваженим представником СТ Військове не представлено документів, що підтверджують виконання вимог припису. Вимоги припису № 309-Пр від 23.04.2018р. не виконані.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що дії вчинені СТ Військове порушують встановлений законом порядок виконання будівельних робіт, призводять до дезорганізації нормальної діяльності та виконання наданих законом повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, порушують права та законні інтереси інших громадян, що може привести до заподіяння такими діями значної шкоди громадським інтересам, інтересам громадян тощо. Відповідач в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 309-Пр від 23.04.2018. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правовідносини з приводу реалізації особою права власності унормовані приписами ст.ст. 13, 14, 41, 47 Конституції України, ст.ст. 316-394 Цивільного кодексу України, а правовідносини з приводу видачі документів дозвільного характеру у сфері будівельної справи регламентуються приписами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", приписами Закону України "Про основи містобудування" та деталізовані приписами Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт (затверджено Постановою КМУ від 13.04.2011р. №466; далі - Порядок №466).

Так, згідно з ст. 14 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених законом.

Правовідносини з приводу кваліфікації нерухомого майна як об'єкта самочинного будівництва унормовані приписами ст. 376 Цивільного кодексу України.

Так, за визначенням ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що під об'єктом самочинного будівництва законодавцем розуміється нерухоме майно, котре відповідає хоча б одній з таких кваліфікуючих ознак: 1) об'єкт розміщений на земельній ділянці, яка не була відведена під мету будівництва; 2) об'єкт зведений без документа з приводу дозволу на виконання будівельних робіт; 3) об'єкт споруджений без належно затвердженого проекту; 4) наявні істотні порушення будівельних норм і правил.

В свою чергу, колегія суддів зауважує, що сама лише кваліфікація нерухомого майна, як об'єкта самочинного будівництва, не призводить до виникнення абсолютного наслідку у вигляді безумовного знесення такого об'єкта.

Так, за правилом ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, законом передбачено, що дефект у підставі речового права на земельну ділянку може бути нівельований зацікавленою особою шляхом одержання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

За приписами ч. 4 ст. 376 ЦК України об'єкт самочинного будівництва підлягає знесенню у разі, якщо продовження фізичного існування нерухомого майна (тобто збереження об'єкта) порушує права інших осіб.

Окрім того, за приписами ч. 7 ст. 376 ЦК України об'єкт самочинного будівництва (за умови неможливості перебудови чи відмови особи від проведення перебудови) підлягає знесенню також і у разі: 1) істотного відхилення від проекту, обтяженого суперечністю суспільним інтересам або порушенням прав інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що рішенням 31 Сессії Харківської міської Ради 5 скликання від 25.02.2009 року №19/09 "Про надання фізичним та юридичним особам земельних ділянок для експлуатації об'єктів самочинного будівництва" (яке є чинним на сьогодні) Споживчому товариству по будівництву колективних гаражів Військове надано в оренду земельну ділянку по вулиці Кримській 8 (біля ГК №2), за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 0,2224 га. У тому числі: ділянка 1 - площею 0.1733 га; ділянка 2 - площею 0,0317 га, ділянка 5 - площею 0,0020 га; ділянка 6 - площею 0,0008 га; ділянка 7 - площею 0,0084 га; ділянка 8 - площею 0,0037 га - для експлуатації самочинно побудованих гаражів.

У 2011 році було завершено будівництво гаражних боксів №30,31,32 по вул. Кримській 8.

19.03.2012 року між Харківською міською Радою в особі міського голови ОСОБА_5 та Споживчим товариством по будівництву колективних гаражів "Військове'' в особі голови правління ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки за адресою : м. Харків, вулиця Кримська, 8. Відповідно до п.3 Договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна- гаражі.

У п. 15 Договору зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації самочинно побудованих гаражів. У п. 17 Договору закріплено, що умови збереження стану об'єкта оренди забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Проте виходячи зі змісту п. 17 Договору така заборона щодо самовільної забудови земельної ділянки стосується виключно самовільної забудови земельної ділянки в майбутньому, проте не має відношення до тих об'єктів, які вже збудовані на ній.

Таким чином, в даному випадку гаражні бокси №30,31,32 по вулиці Кримська,8Б у м. Харкові були збудовані у 2011 році, на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вулиця Кримська,8Б, яка, згідно з Рішенням 31 Сессії Харківської міської Ради 5 скликання від 25.02.2009 року №19/09 "Про надання фізичним та юридичним особам земельних ділянок для експлуатації об'єктів самочинного будівництва", була відведена Споживчому товариству по будівництву колективних гаражів ''Військове" для експлуатації самочинно побудованих гаражів, і збудовані до укладення Договору оренди вищезазначеної земельної ділянки.

Крім того, Голова правління Споживчого товариства по будівництву колективних гаражів "Військове" ОСОБА_3 06.07.2012 року звернувся до Харківського міського голови ОСОБА_5 із заявою щодо збереження трьох гаражних боксів товариства, побудованих на земельній ділянці, яка надана в оренду відповідачу по вулиці Кримській 8Б у Шевченківському районі м. Харкова.

Дана заява про збереження трьох гаражних боксів товариства розглядалася більше 6 років, про це свідчать лист Управління містобудування та архітектури ХМР № 2940/0/27- 12 від 25.07.2012 року, лист ОСОБА_3 №14-п від 17.11.2016 р. і тільки у вересні 2018 року на засіданні постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва від 20.09.2018 року №32 вирішено зберегти самочинно збудовану нежитлову будівлю літ. ''В-1" (гаражі №30,31,32) по вул. Кримській 8Б та рекомендовано Управлінню містобудування та архітектури підготувати документи для внесення на розгляд міської ради.

Рішенням Харківської міської ради 22 сесії 7 скликання № 1234/18 від 17.10.2018 року "Про надання дозволу на збереження об'єктів самочинного будівництва та на розроблення документації із землеустрою для експлуатації, обслуговування об'єктів Дозволено Споживчому товариству по будівництву колективних гаражів "Військове'' збереження самочинно збудованої нежитлової будівлі літ. "В-1" по вул. Кримській 8Б. на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136300:07:005:0026), яка знаходиться в оренді, договір оренди землі (номер запису про інше речове право № 16171166 від 30.08.2016).

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що Споживчому товариству по будівництву колективних гаражів "Військове" було дозволено зберегти самочинно збудовану нежитлову будівлю літ. "В-1"- гаражні бокси № 30,31,32 по вул. Кримській 8Б.

Більше того, голова правління Споживчого товариства по будівництву колективних гаражів "Військове" ОСОБА_3 14.11.2018 року подав до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради декларацію про готовність об'єкта (гаражних боксів № 30,31,32 по по вул. Кримській 8Б) до експлуатації.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З аналізу вказаної норми вбачається, що законодавцем чітко визначено випадки, у яких відповідний орган державної влади має право на звернення до суду з певними позовними вимогами (позовом): 1) про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову у разі наявності фактів: а) відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; б) істотного порушення будівельних норм і правил); 2) про знесення за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво позивач у разі наявності факту: а) якщо проведення такої перебудови є неможливим; б) особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення.

Отож, приведений перелік позовних вимог, з якими позивач вправі звертатись до суду, застосовується за наявності чітко визначених випадків та є взаємовиключними.

Як вбачається з позову, вимогою у даній справі є зобов'язання відповідача знести об'єкт самочинного будівництва.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України для задоволення позову про зобов'язання знести самочинне будівництво необхідно встановити наявність таких фактів як: неможливість перебудови об'єкту; або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Проте, у даній справі позивачем не надано доказів неможливості перебудови об'єкта або відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Проте, рішення суду щодо проведення перебудови відсутнє.

Колегія суддів звертає увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 березня 2019 року по справі №814/2645/15 (провадження №К/9901/12518/18), по справі №810/5680/15 (провадження №К/9901/14299/18).

Отже, застосування до відповідача зобов`язання щодо знесення самочинно збудованого об`єкта є передчасним та не співмірним заходом, оскільки позивачем не використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Зокрема, в пункті 22 Постанови Пленуму Ввищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року вказано, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов'язання особи, яка, маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила при цьому істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можуть бути заявлені як у разі, коли ці відхилення були допущені при будівництві нерухомості, так і внаслідок перебудови під час її експлуатації (частина сьома статті 376 ЦК).

При цьому, під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Відповідно до пункту 23 Постанови № 6 цього Пленуму при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з'ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. У необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК. Відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові, при цьому факт істотного порушення будівельних норм, яка впливає на міцність і безпечність будівлі має довести особа, яка пред'явила позов про знесення самочинного будівництва (частина сьома статті 376 ЦК, частина перша статті 60 ЦПК).

Пунктом 24 вказаної Постанови № 6 визначено, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК зобов'язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об'єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову. Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна. Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов'язання здійснити перебудову.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову про знесення самочинного будівництва, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що усунення порушень містобудівного законодавства можливо виключно шляхом знесення об'єктів самочинного будівництва або доказів неможливості реконструювати його відповідним чином, тому вимоги про знесення є передчасними.

Також, матеріали справи не містять жодних доказів спорудження гаражів з істотним недотриманням будівельних норм та порушення суспільних інтересів або прав інших осіб.

Зокрема, колегія суддів зазначає, що пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 2)визнання такого об'єкта як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3)внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановлено строку.

Колегія суддів, аналізуючи зміст акту позапланової перевірки та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, дійшла висновку, що він не містить даних щодо визнання такого об'єкта як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою.

Вищезазначена позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 № 807/62/16, провадження К/9901/4180/17.

Крім того, з`ясовучи необхідність у знесенні самочинного будівництва та наявність підстав для застосування такої крайньої міри, колегія суддів не знайшла причин для знесення самочинно збудованого об'єкта, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що відповідач намагається вирішити питання щодо дозвільної документації.

З урахуванням вищенаведеного, висновки суду першої інстанції про те, що дії, вчинені СТ Військове порушують встановлений законом порядок виконання будівельних робіт, призводять до дезорганізації нормальної діяльності та виконання наданих законом повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, порушують права та законні інтереси інших громадян, що може привести до заподіяння такими діями значної шкоди громадським інтересам, інтересам громадян тощо, є помилковими.

При цьому, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що належним позивачем по даній справі про зобов'язання Споживче товариство по будівництву колективних гаражів "Військове" знести самочинно збудовану нежитлову будівлю літ. "В-1", загальною площею 75,2 кв.м., що складається з трьох гаражів №№ 30, 31, 32, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:07:005:0026 по вул. Кримській, 8-Б у м. Харкові., є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

Статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 23.04.2014 постановою Кабінету Міністрів України №150 "Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції за переліком згідно з додатком (у т.ч. Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області) та погоджено пропозицію щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

8 липня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 230 Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року № 85 , відповідно до якої територіальні органи інспекцій стали підрозділами центрального апарату Держархбудінспекції України.

Відповідно наказом Держархбудінспекції України від 17 листопада 2014 року №441 затверджено Положення про організацію ведення претензійно-позовної роботи у Державній архітектурно-будівельній інспекції України та її територіальних органах - структурних підрозділах апарату Держархбудінспекції, яким встановлено єдиний порядок ведення претензійно-позовної роботи у Держархбудінспекції України та її територіальних органах - структурних підрозділах (далі - ТСП).

Згідно цього Положення у Держархбудінспекції України створено відповідний структурний підрозділ - Департамент нормативно-правового забезпечення (далі - Департамент), у складі якого діє відділ представництва інтересів в судах, а у ТСП - відповідно уповноважена особа, відповідальна за ведення претензійно-позовної роботи.

19.08.2015 Постановою КМУ № 671 "Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю" затверджене Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю та установлено що:

- органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- до завершення здійснення заходів з утворення органів державного архітектурно-будівельного контролю в Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та сільських, селищних, міських радах або визначення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладаються повноваження, визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також затвердження актів спільної комісії такі повноваження здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Отже, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, представляють інтереси Держархбудінспекції України при розгляді спорів у судах, однак не можуть самостійно виступати як сторони в адміністративному процесі.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 03 грудня 2018 року по справі №817/226/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що належним позивачем по даній справі є саме Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності здійснює державний архітектурно-будівельний контроль та розглядає відповідно до Закону справи про адміністративні правопорушення та справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Наведене дає підстави дійти висновку про те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради не є належним позивачем у справі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, які задоволенню не підлягають, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були неправильно затосовані норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Споживчого товариства по будівницту колективних гаражів "Військове" - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року по справі № 2040/7914/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відмовити .

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випдаків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст постанови виготовлений 15.04.2019 року