Рішення

від 12.04.2019 по справі 479/477/17

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/477/17

2/479/5/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2019 року смт Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального судового провадження цивільну справу №479/477/17 за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія - М" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача адвокат Дулдієр О.А., за ордером серії МК №70585 від 15 червня 2017 року;

представник відповідача Осипенко В.В .,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПСВП "Рутенія - М" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, зареєстрованих у відділі Держкомзему регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 19 квітня 2012 року за №482390004001173 та за №482390004001168 посилаючись на те, що не укладала та не підписувала спірних договорів оренди.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, застосувавши до спірних правовідносин ст.267 ЦК України, оскільки позивач з 2011 року була обізнана про факт укладання з нею договорів оренди земельної ділянки.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Положеннями ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5,6 ст.203 цього Кодексу саме на момент вчинення правочину.

Згідно положень ч.3 ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (загальна умова дійсності правочину).

Згідно положень ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Виняток з цього правила стосується фізичних осіб, які через хворобу або фізичні вади не можуть підписатись власноручно. В такому випадку за дорученням такої особи та в її присутності текст правочину підписує інша особа. При цьому, підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, має бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок розташованих в межах території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва:

- площею 2.66 га, кадастровий номер: НОМЕР_5 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 23 вересня 2004 року (а.с.16);

- площею 2.66 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 23 вересня 2004 року (а.с.12).

Згідно договору оренди земельної ділянки без номера від 27 жовтня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 19 квітня 2012 року за №482390004001173 ОСОБА_1 надала земельну ділянку площею 2.66 га, кадастровий номер: НОМЕР_5 у строкове платне користування Приватному сільськогосподарському виробничому підприємству "Рутенія-М" на строк 15 (п`ятнадцять) років (а.с.13-15).

Згідно договору оренди земельної ділянки без номера від 27 жовтня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 19 квітня 2012 року за №482390004001168 ОСОБА_1 надала земельну ділянку площею 2.66 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 у строкове платне користування Приватному сільськогосподарському виробничому підприємству "Рутенія-М" на строк 15 (п`ятнадцять) років (а.с.9-11).

Представник позивача в судовому засіданні наполягав, що позивач згоду на передачу своєї земельної ділянки відповідачу не надавала, відповідно вказаний договір з ПСВП "Рутенія-М" 27 жовтня 2018 року не укладала.

За даними висновку №204 судової почеркознавчої експертизи від 31 липня 2018 року підтверджується, що підписи від імені ОСОБА_1 в графах:"Орендодавець" договору оренди земельної ділянки без номера від 27 жовтня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 19 квітня 2012 року за №482390004001173, виконано не позивачем ОСОБА_1 особисто, а іншою особою (а.с.57-61).

За даними висновку №21 судової почеркознавчої експертизи від 22 лютого 2019 року підтверджується, що підписи від імені ОСОБА_1 в графах:"Орендодавець" договору оренди земельної ділянки без номера від 27 жовтня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 19 квітня 2012 року за №482390004001168, виконано не позивачем ОСОБА_1 особисто, а іншою особою (а.с.89-92).

Отже, підпис від імені позивача ОСОБА_1 на спірних договорах вчинено іншою особою без дотримання положень ст.207 ЦК України, а також за відсутності належної довіреності, наданої за вимогами ст.ст.244, 245 ЦК України.

Таким чином судовому засіданні доведено, що вищевказані договори оренди землі власник земельних ділянок ОСОБА_1 як сторона в договорах не підписувала, не знайомилася з умовами договорів щодо об`єкту оренди, строку його дії, розміру орендної плати та порядку її виплати, інших істотних умов, визначених договорами.

Враховуючи наведене, а також обов`язкову наявність в договорі оренди землі певних істотних умов та обов`язкову державну реєстрацію цих договорів, суд вважає, що відсутність особистого підпису сторони в договорах оренди землі свідчить про те, що сторони не узгодили щодо істотних умов договорів, передбачених Законом.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним, що під час укладання спірних договорів, їх текст було підписано від імені позивача сторонньою особою, яка не мала належних повноважень на вчинення такої дії. А тому, не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов договорів оренди землі, передбачених положеннями ст.15 Закону України "Про оренду землі", що є підставою для визнання спірних договорів недійсними.

Таким чином, законні права ОСОБА_1 щодо права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд були порушені, тому суд вважає вимоги позивача про визнання спірних договорів оренди землі недійсним законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з недійсністю договору оренди землі, укладеного 27 жовтня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 19 квітня 2012 року за №482390004001173, Приватне сільськогосподарське виробниче підприємство "Рутенія-М", має повернути ОСОБА_1 належну йому на праві власності земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_5 .

У зв`язку з недійсністю договору оренди землі, укладеного 27 жовтня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 19 квітня 2012 року за №482390004001168, Приватне сільськогосподарське виробниче підприємство "Рутенія-М", має повернути ОСОБА_1 належну йому на праві власності земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_1 .

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання застосування строків позовної давності вказуючи про те, що позивачка отримувала орендну плату, чим фактично визнала та схвалила наявність договірних правовідносин з ПСВП "Рутенія -М" на умовах оспорюваного договору.

В суді представник ОСОБА_1 пояснив, що дійсно ПСВП "Рутенія -М" з 2011 р. користувалося її земельною ділянкою, за що вона отримувала плату, однак договірних відносин з приводу саме оренди землі не існувало, а користування земельною ділянкою було зумовлено лише усною домовленістю між позивачем та ПСВП "Рутенія -М".

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували вказані доводи позивачки. Зокрема, ПСВП "Рутенія -М" не подало доказів того, що ОСОБА_1 отримувала від товариства орендну плату підписувала з цього приводу відповідні документи і таким чином була обізнана про існування орендних відносин з відповідачем.

Інших доказів на підтвердження доводів про те, що позивачка була обізнана з фактом існування орендних відносин з ПСВП "Рутенія -М" відповідачем не подано.

Твердження представника відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки їй увесь час було відомо про особу, яка обробляла її земельну ділянку, є безпідставними.

Згідно положень ст.257, ч.1 ст.261 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за №641/7962 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що реєстрація договору оренди землі здійснюється виключно орендарем. Відповідно до п. 9.4. Порядку для реєстрації договору оренди землі представник орендаря земельної ділянки - юридичної особи пред`являє оператору (реєстратору) документи, в тому числі і договір оренди земельної ділянки.

З цього приводу позивачка вказала, що реєстрація оспорюваного договору оренди землі, якого вона не підписувала, здійснювалась ПСВП "Рутенія -М", який зобов`язаний був передати орендодавцю після реєстрації один примірник договору, що ним зроблено не було. Як вказувала ОСОБА_1 , про факт існування оспорюваного договору оренди землі, тобто про порушення свого права їй стало відомо, коли вона отримала копію договору оренди землі у 2017 році. До 2017 року вона не могла знати про порушення свого права, оскільки договору оренди землі із ПСВП "Рутенія -М" не підписувала.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справи №6-48цс15 (постанова від 22 квітня 2015 року).

Інших доказів, які б спростовували вказані обставини, матеріали справи не містять, тому суд приходить до переконання, що позовну заяву подано в межах строку позовної давності.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача суд стягує понесені ним та документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі - 6 780, 48 грн., з яких: 1 280,00 грн. - витрати по сплаті судового збору, 2 250,24 грн. - витрати по оплаті вартості судово-почеркознавчої експертизи від 31 липня 2018 року, 2,250,24 грн. - витрати по оплаті вартості судово-почеркознавчої експертизи від 22 лютого 2019 року, 1000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 280-282, 355ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія - М" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок - задовольнити .

Визнати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1 від 27 жовтня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 19 квітня 2012 року за №482390004001168, укладений 27 жовтня 2011 року між Приватним сільськогосподарським виробничим підприємством "Рутенія-М" та ОСОБА_1 - недійсним .

Визнати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_5 від 27 жовтня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 19 квітня 2012 року за №482390004001173, укладений 27 жовтня 2011 року між Приватним сільськогосподарським виробничим підприємством "Рутенія-М" та ОСОБА_1 - недійсним .

Стягнути з Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М", код ЄДРПОУ: 32093761 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_4 , сплачені судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді: у загальному розмірі - 6 780, 48 грн., з яких: 1 280,00 грн. - витрати по сплаті судового збору, 2 250,24 грн. - витрати по оплаті вартості судово-почеркознавчої експертизи від 31 липня 2018 року, 2,250,24 грн. - витрати по оплаті вартості судово-почеркознавчої експертизи від 22 лютого 2019 року, 1000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1415/, E-mail: inbox@ko.mk.court.gov.ua.

Повне судове рішення складене та підписане 12 квітня 2019 року.

Суддя :