Постанова

від 17.07.2007 по справі 2/243-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/243-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 липня 2007 р.                                                                                   № 2/243-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    Кузьменка М.В.,

судді                                        Васищака І.М.,

судді                                        Палій В.М.,

розглянувши  касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

                        "Компанія "Дніпро"

на                     постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.03.2007р.

у справі          №2/243-06

за позовом           Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Дніпро"

до                        Північної виправної колонії №90 Управління Державного департаменту

                        України з питань виконання покарань в Херсонській області

про                    стягнення  17 301,15 грн.

та за зустрічним позовом Північної виправної колонії №90 Управління Державного

                         департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області

до                       ВАТ "Кампанія "Дніпро"          

про                       визнання недійсним договору,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Добринкіна Ю.М. (довіреність від 16.07.07 №28/15-4754),

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Компанія "Дніпро" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Північної виправної колонії №90 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області і просило суд стягнути з останньої  16 878,94 грн. боргу, 337,58 грн. інфляційних втрат, 84,63 грн. –3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протягом червня-вересня 1999 року отримав у позивача на підставі договору  №27 від 29.06.1999р. та накладних товарно-матеріальні цінності на загальну суму 16 878,94 грн., розрахунок за які відповідач повинен був здійснити векселем.

Заперечуючи заявлений позов, відповідач подав до суду зустрічний позов до ВАТ "Компанія "Дніпро" і просив суд визнати недійсним договір №27 від 29.06.1999р. з підстав його невідповідності закону, відсутністю в ньому істотних умов, які визначені для даного виду договорів.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.11.2006р. (суддя Скобєлкін С.В.) позов ВАТ "Компанія "Дніпро" задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача 16 878,94 грн. основного боргу, 337,58 грн. інфляційних збитків, 84,63 грн. –3% річних. Зустрічний позов задоволено повністю: визнано недійсним договір №27 від 29.06.1999р. про спільну діяльність, укладений між Установою ЮЗ 17/90 та ВАТ "Компанія "Дніпро".

Дійшовши висновку про те, що договір №27 від 29.06.1999р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, суд першої інстанції встановив, що він не містить істотних умов, які визначені для даного виду договорів, а тому цей договір є недійсним. Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що отримані згідно накладних товарно-матеріальні цінності відповідач не оплатив у семиденний строк від дня отримання від позивача листа (вимоги) №1-9/78 від 27.04.2006р. (а.с.21).

Також, в описовій  частині рішення суд першої інстанції зазначив про вилучення із учасників Управління державного казначейства по Херсонській області, яке позивач вказав як відповідача 2, оскільки воно не було учасником правовідносин між колонією та товариством у 1999 році як у межах договору №27 від 29.06.1999р., так і по за межами договірних правовідносин по постачанню товарно-матеріальних цінностей і розрахунків за них.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.03.2007р. (головуючий, суддя Коробка Н.Д., судді Радченко О.П., Шевченко Т.М.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Постанова мотивована тим, що згідно Положення про Північну виправну колонію №90 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області та Статуту підприємства Північної виправної колонії №90 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області, правонаступником прав та обов'язків Установи ЮЗ 17/90 УМВС України Херсонської області, яка отримала у ВАТ "Компанія "Дніпро" товарно-матеріальні цінності, є саме підприємство Північної виправної колонії №90 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області.

Проте, позов заявлено до Північної виправної колонії №90 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області, а тому, за висновком суду апеляційної інстанції, відсутні підстави для задоволення первісного позову за рахунок відповідача.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що оспорюваний договір ніяким чином не зачіпає права та інтереси Північної виправної колонії №90 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області, оскільки підписаний товариством та Установою ЮЗ 17/90, правонаступником якого є підприємство Північної виправної колонії №90 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області. Тому зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з вказаною постановою,  позивач –ВАТ "Компанія "Дніпро" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає  задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та Установою ЮЗ 17/90 був підписаний договір №27 від 29.06.1999р. за умовами якого, позивач взяв на себе зобов'язання відвантажити установі  товарно-матеріальні цінності в рахунок погашення заборгованості по ПДВ на суму 25 043,0 грн., а установа –прийняти ТМЦ та розрахуватися з позивачем векселем державного казначейства на суму відвантажених ТМЦ згідно накладних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання вказаного договору ним за період з червня по вересень 1999 року відвантажено Установі ЮЗ 17/90 товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 16 878,94 грн., що підтверджується відповідними накладними на відпуск матеріалів та довіреностями на отримання цінностей.

Листом №19/78 від 27.04.2006р. позивач звернувся до Установи ЮЗ 17/90 з вимогою виконати у семиденний строк умови договору, яка залишилася без відповіді.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом до Установи ЮЗ 17/90 за адресою 730039 м.Херсон, вул.Некрасова, 234, на яку до господарського суду Херсонської області 29.08.06 надійшов відзив від Північної виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області (№90), яка знаходиться, як свідчать матеріали справи, за вказаною адресою.

У зазначеному відзиві в.о. начальника колонії О.Б.Бурий наголошував на тому, що відповідач –ЮЗ 17/90 припинив своє існування, поділений на дві юридичні особи, кожна з яких самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Проте, суд першої інстанції, розглядаючи спір по суті заявлених як первісних, так і зустрічних позовних вимог, наведених обставин належним чином не з'ясував, аргументацію у рішенні щодо правонаступництва у спірному правовідношенні внаслідок реорганізації відповідача ЮЗ 17/90 не навів. Зазначене призвело до порушення прав позивача, оскільки його позов було розглянуто щодо іншого відповідача, що було встановлено апеляційною інстанцією.

Проте, суд апеляційної інстанції не зважив на те, що такі процесуальні дії судом першої інстанції були здійснені без згоди позивача, а, отже, не можуть мати для нього відповідних процесуальних наслідків –відмови у позові з підстав пред'явленням позову до неналежного відповідача.

Рівним чином, з огляду на ст.60 ГПК України подати до позивача зустрічний позов може тільки відповідач. Отже, право на зустрічний позов є похідним від процесуального статусу відповідача, тому неналежний відповідач не має права на спільний розгляд зустрічного позову з первісним.

Враховуючи викладене, постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 22.03.2007р.  та рішення господарського суду Херсонської області від 09.11.2006р. підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Дніпро"  задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.03.2007р. та рішення господарського суду Херсонської області від 09.11.2006р. у справі №2/243-06 скасувати.

3. Справу направити до господарського суду Херсонської області на новий розгляд.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій