Постанова

від 19.07.2007 по справі 2-26/6488-2006

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-26/6488-2006

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 липня 2007 р.                                                                                   № 2-26/6488-2006  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

ГоловуючогоКочерової Н.О.

суддів:Рибака В.В.Черкащенка М.М.

розглянувкасаційну скаргуприватного підприємства “Антарес Плюс”

на ухвалувід 17.04.2007 Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№ 2-26/6488-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим

за заявоюприватного підприємства “Антарес Плюс”

позивач

за участюдочірнього підприємства “Управління механізації дорожного будівництва № 8” відкритого акціонерного товариства “Південщляхбуд”товариства з обмеженою відповідальністю “Юждор-8”

проперегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.06

за участю представників сторін:

від заявника     Древицький А.В. дов. від 20.05.2007

від позивача     Совгір С.П. голова правління

від відповідача не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В  лютому 2006 року дочірнє підприємство "Управління механізації дорожного будівництва № 8" ВАТ "Південшляхбуд" пред'явило в суді позов до приватного підприємства "Антарес Плюс" про витребування майна, яке знаходиться за адресою М.Сімферополь, вул.Внєшня, 22 та складається з 12 об'єктів, а саме: прохідної (літера 0) площею 15,7 кв.м.; побутового приміщення (літера 6-В) площею 102,8 кв.м.; ремонтно-механічних майстерень (літери 2, 2-6, 2.6) площею 416 кв.м.; боксу (літери 3, 3-а,3-б, 3-в, 4, 4-а, 4-6, 5) площею 862,6 кв.м. адміністративних будівель (літери 1, 1-а, 1-б, 1-в) площею 472,9 кв. м; майнового складу (літери 6, 6-а, 6-б) площею 494,3 кв.м. очисних споруд (літера 6,6) площею 168,6 кв.м.; під'їзного тупику (літера 67) погонних 300 м, гуртожитку (літери Л, Л-1, Л-2) площею 1014,3 кв.м.; дробильно-сортувального вузла, цементного складу (літера П, 37) площею 168,6 кв.м. розвантажувального майданчику (літери 3847) площею 13 581 кв.м.

В обґрунтування вимог зазначало, що приватне підприємство "Антарес Плюс" придбало вказане майно у товариства з обмеженою відповідальністю "Південшлях № 8", у якого були відсутні підстави ним розпоряджатися, бо ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2004 року, на підставі якої товариство з обмеженою відповідальністю "Південшлях № 8" отримало вказане майно, була скасована постановою Вищого господарського суду України 20.10.2005 року.

Рішенням господарського суду Автономно Республіки Крим від 27.03.2006 в позові дочірньому підприємству "Управління механізації дорожного будівництва № 8 ВАТ "Південшляхбуд" про витребування майна у приватного підприємства "Антарес Плюс"  відмовлено.

Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що приватне підприємство "Антарес Плюс" є добросовісним набувачем майна.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 рішення скасовано. Постановлено нове рішення яким позов задоволено.

Витребувано у приватного підприємства "Антарес Плюс" на користь дочірнього підприємства "Управління механізації дорожного будівництва № 8" ВАТ "Південшляхбуд" майно, що розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул.Внєшня,22 та складається з 12 об'єктів, а саме: прохідної (літера 0) площею 15,7 кв.м.; побутових приміщень (літера 6-В) площею 102,8 кв.м, ремонтно-механічних майстерень (літери 2,2 - А, 2-Б) площею 416 кв.м. ; боксу (літери 3, 3-а, З-б, 3-в, 4-а, 4-6,5) площею 862,6 кв.м; адміністративно споруди (літери 1, 1-а, 1-6, 1-в) площею 472,9 кв.м.; майнового складу (літери 6, 6-а, 6-6) площею 494, 3 кв.м.; очисних споруд (літера П-37) площею 136,3 кв.м.; цементного складу (літера П-37) площею 168,6 кв.м., розвантажувального майданчику (літери 38,47) площею 1358,1 кв.м.; під'їзного тупику (літера 67) площею 300 погонних метрів; гуртожитку (літери Л, Л-1, Л-2) площею 1014,3 кв.м.; дробильно-сортувального вузла.

Скасовуючи рішення господарського суду та  задовольняючи позов,  апеляційна інстанція виходила з наступного.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2004          у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південшлях-8" до дочірнього підприємства "Управління механізації дорожного будівництва № 8" відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" про стягнення заборгованості за поставлену продукцію на суму 235805,13 грн. визнано недійсним укладений між сторонами договір поставки і звернено стягнення на майно вартістю 176027,19 грн., яке належить дочірньому підприємству "Управління механізації дорожного будівництва № 8" ВАТ Південшляхбуд".

Ухвалами Вищого господарського суду України від 28.12.2004 та від 10.03.2005          відмовлено в прийнятті касаційних скарг на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2004, якою

рішення від 19.07.2004 господарського суду Автономної Республіки Крим

залишено без змін.

15.09.2004 відділ Державної виконавчої служби Залізничного районного управління юстиції м.Сімферополя звернувся в господарський суд Автономної Республіки Крим з заявою про роз'яснення резолютивної частини рішення від 19.07.2004 в якому зазначив, що 19.08.2004, коли було прийнято постанову апеляційної інстанції, на депозит виконавчої служби від боржника надійшли кошти в сумі 176027,19 грн., які були предметом спору, а не майно. Проте грошові кошти стягувач відмовився отримувати.

У вересні 2004 року ТОВ "Південшлях № 8" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про роз'яснення рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2004 року.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 6.09.2004 роз'яснено рішення господарського суду від 19.07.2004 відповідно до якого стягнення майна вартістю 176027,19 грн., яке належить ДП "Управління механізації дорожного будівництва № 8 ВАТ "Південшляхбуд" на користь ТОВ "Південшлях № 8" слід виконувати шляхом передачі майна позивачу згідно відомості приймання-передачі основних засобів від правління ТОВ "Південшлях № 8" до ДП управління механізації дорожнього будівництва № 8 ВАТ "Південшляхбуд" станом на 01.06.2000 року, в натурі на суму 176027,19 грн. з дотриманням вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно акта від 27.09.2004 вказане майно було вилучено у боржника відповідно до ухвали господарського суду від 06.09.2004 господарського суду Автономної Республіки Крим.

Постановою  Вищого   господарського   суду  України   від  20.10.2005 ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2004 скасовано.

Скасовуючи ухвалу господарського суду, Вищий господарський суд України зазначив, що суд першої інстанції фактично змінив суть рішення від 19.07.2004, вказавши, що стягненню підлягає чітко визначене майно, яке було передано позивачу шляхом передачі згідно відомості приймання-передачі основних засобів від правління ТОВ "Південшлях № 8" до ДП "Управління механізації дорожного будівництва № 8 ВАТ "Південшляхбуд" станом на 01.06.2000 року.

Визначення конкретного майна, яке підлягає стягненню, проводиться

в порядку виконавчого провадження.

Скасовуючи рішення  господарського суду  і задовольняючи позов, апеляційна інстанція зазначила, що права дочірнього підприємства "Управ-ління механізації дорожного будівництва № 8 ВАТ "Південшляхбуд", як власника майна, було порушено.  На підтвердження цього висновку, суд обґрунтовано посилався на постанову Вищого господарського суду України від 20.10.2005.

Враховуючи обставини справи про позбавлення позивача спірного майна  не з його волі, апеляційна  інстанція підставно скасувала рішення  господарського суду та задовольнила позов ДП "Управління механізації дорожного будівництва № 8" ВАТ "Південшляхбуд".

Постановою Вищого господарського суду  України від 14.09.2006 постанова Севастопольського апеляційного  господарського суду залишена  без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 02.11.2006 відмовлено у  порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 14.09.2006.

Ухвалою судді Верховного Суду  України від 22.02.2007 касаційна  скарга ПП "Антарес Плюс" на постанову Вищого господарського суду України від 14.09.2006  залишена без розгляду та повернута  скаржнику.

В грудні 2006 року приватне підприємство "Антарес Плюс" звернулося до апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови  Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 за ново- виявленими обставинами.

Заявник послався на те, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2004 договір купівлі-продажу  нерухомого майна   № 7 від 26.11.2004 між приватним підприємством "Антарес Плюс" та ТОВ "Південшлях  № 8" визнано недійсним на  спірне майно, а  також рішенням господарського суду  Автономної Республіки Крим від  05.11.2004 визнано право власності  на спірне майно  за ТОВ "Південшлях № 8" та зобов'язано Сімферопольське бюро технічної інвентаризації  зареєструвати спірне майно  за ТОВ "Південшлях  № 8".  Вказані рішення господарського суду, які набули законної сили, спростовують  доводи постанови апеляційної інстанції  про неможливість ТОВ "Південшлях № 8" відчужувати майно ПП "Анатрес Плюс".

Ухвалою Севастопольського  апеляційного господарського суду від 17.04.2007  заява приватного підприємства "Антарес Плюс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови  від 20.06.2006  залишена без задоволення, а постанова  без змін.

В касаційній скарзі приватне підприємство "Антарес Плюс" просить ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 скасувати та постановити нове рішення  яким апеляційну скаргу  ДП "Управління механізації дорожного будівництва  № 8 " ВАТ "Південшлях" залишити без  задоволення, залишити у власності  приватного підприємства "Антарес Плюс" майно, загальною площею 5041,9 кв.м., що розташоване  за адресою : м. Сімферополь, вул.Внєшня, 22 та складається з 12 об'єктів.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених  судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський  суд України вважає, що  касаційна  скарга  не підлягає  задоволенню, виходячи  з наступного.

Відповідного ст. 112 ГПК України господарський суд може  переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті 5 постанови від 27 лютого 1981 року № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" зі змінами, не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального права.

Разом із цим слід враховувати, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

Крім того, слід зазначити, що однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 112 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Відмовляючи  ПП "Антарес Плюс"  у задоволенні заяви, апеляційна інстанція прийшла до правильного висновку, що надані  заявником рішення господарського суду Автономної Республіки Крим не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Підставами визнання за ТОВ "Південшлях № 8" права власності на спірне майно та визнання договору купівлі-продажу цього майна, укладеного між  ТОВ "Південшлях № 8" та ПП "Антарес Плюс"  були  судові рішення, які в подальшому скасовані Вищим  господарським судом України і встановлено, що спірне майно ТОВ "Південшлях № 8" набуто  без законних підстав.

Висновки апеляційного  господарського суду щодо  відсутності скасування   постанови  апеляції за нововиявленими  обставинами, відповідають вимогам діючого законодавства і обставинам справи, а доводи  касаційної  скарги їх не спростовують, а тому  не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -  11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну  скаргу приватного підприємства "Антарес Плюс" залишити без задоволення, а ухвалу від 17.04.2007 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-26/6488-2006 без змін.

Головуючий                                                                            Н.Кочерова

С у д д і                                                                                      В.Рибак

                                                                                                   М.Черкащенко